Ухвала
14 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 625/357/19
провадження № 61-11620ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Власенко Вадим Іванович, на рішення Коломацького районного суду Харківської області від 27 жовтня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 08 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Коломацької селищної ради Коломацького району Харківської області, ОСОБА_1 , треті особи: державний реєстратор Коломацької районної державної адміністрації Харківської області Мєдвєдєва Зінаїда Олексіївна, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, про скасування рішень, визнання недійсним і скасування державної реєстрації права власності на землю,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Власенко В. І., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою
на рішення Коломацького районного суду Харківської області від 27 жовтня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 08 лютого
2022 року у вищевказаній справі.
Верховний Суд своєю ухвалою від 29 листопада 2022 року касаційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропонував заявнику подати відповідні докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції; надати уточнену редакцію касаційної скарги із зазначенням конкретних обов`язкових підстав касаційного оскарження судових рішень, визначених пунктами 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, та додати копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Попередив про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали.
Ухвала Верховного Суду від 29 листопада 2022 року оприлюднена
в Єдиному державному реєстрі судових рішень 30 листопада 2022 року.
01 грудня 2022 року копія ухвали суду касаційної інстанції від 29 листопада 2022 року направлена на адресу заявника ОСОБА_1 (квартира
АДРЕСА_1 ) та його представника - адвоката Власенка В. І. (вулиця Харківська, 8, каб. 8, у місті Валки Харківської області, 63002),
які зазначені в касаційній скарзі, та отримані заявником та його адвокатом 06 грудня 2022 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які долучені до матеріалів касаційного провадження.
У грудні 2022 року до Верховного Суду на виконання вимог ухвали суду касаційної інстанції від 29 листопада 2022 року від ОСОБА_1 ,
в інтересах якого діє адвокат Власенко В. І., надійшла заява про усунення недоліків, до якої додана уточнена касаційна скарга та заява про поновлення строку.
Верховний Суд своєю ухвалою від 22 грудня 2022 року поновив
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Власенко В. І., строк на касаційне оскарження рішення Коломацького районного суду Харківської області від 27 жовтня 2020 року та постанови Харківського апеляційного суду від 08 лютого 2022 року.
Продовжив ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Власенко В. І., строк для усунення недоліків касаційної скарги, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропонував заявнику подати уточнену редакцію касаційної скарги із зазначенням конкретних обов`язкових підстав касаційного оскарження судових рішень, визначених пунктами 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, та додати копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Попередив про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали.
Ухвала Верховного Суду від 22 грудня 2022 року оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 26 грудня 2022 року.
28 грудня 2022 року копія ухвали суду касаційної інстанції від 22 грудня 2022 року направлена на адресу заявника ОСОБА_1 (квартира
АДРЕСА_1 ) та його представника - адвоката Власенка В. І. (вулиця Харківська, 8, каб. 8, у місті Валки Харківської області, 63002),
які зазначені в касаційній скарзі, та отримана адвокатом Власенком В. І.
05 січня 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке долучене до матеріалів касаційного провадження.
Відповідно до даних автоматизованої системи документообігу суду
23 січня 2023 року до Верховного Суду повернулося рекомендоване поштове відправлення № 0306309197323, в якому надіслано заявнику ОСОБА_1 копію ухвали суду касаційної інстанції від 22 грудня
2022 року, з довідкою поштового відділення про причину
повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою, не проживає».
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про повернення касаційної скарги як неподаної особі, яка її подала, з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 27 червня 2017 року у справі «Лазаренко та інші проти України» (заява № 70329/12
та 5 інших заяв) зазначав, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи.
Статтю 6 Конвенції не можна тлумачити як таку, що встановлює певну форму обслуговування судової кореспонденції. Від національних органів влади також не вимагається забезпечення бездоганного функціонування поштової системи. Тим не менш, загальна концепція справедливого судового розгляду охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу. Невручення стороні належним чином судових документів може позбавити його або її можливості захищати себе у провадженні.
У справі «Гарячий проти України» (заява № 43925/18) ЄСПЛ вказав, що хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають, щоб судові документи були належним чином вручені учаснику судового процесу, стаття 6 не заходить так далеко, щоб зобов`язувати національні органи влади забезпечити бездоганне функціонування поштової системи. Органи влади можуть бути притягнуті до відповідальності лише за ненадіслання відповідних документів заявнику. Той факт, що заявник, не отримав кореспонденцію, надіслану йому апеляційним судом, сам по собі недостатній для того, щоб стати аргументованою підставою для заяви про те, що були порушені його права, передбачені пунктом 1 статті 6 Конвенції.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави
(частина перша статті 2 ЦПК України).
Відповідно до пункту 11 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
ЄСПЛ вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення
у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого
2017 року).
Частиною першою статті 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Заявник ОСОБА_1 та його адвокат Власенко В. І. до суду не подавали заяви про зміну місця проживання чи перебування ОСОБА_1 , водночас, за повідомленою заявником суду адресою направлена кореспонденція повернулася без вручення.
З огляду на матеріали касаційного провадження, касаційна скарга подана та підписана представником ОСОБА_1 - адвокатом Власенком В. І. До касаційної скарги додано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХВ № 002207 та ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АХ № 1002149 від 20 листопада 2022 року.
Відповідно до ордера на надання правничої (правової) допомоги серії
АХ № 1002149 від 20 листопада 2022 року ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги
від 26 серпня 2019 року, доручив представляти його інтереси у Верховному Суді адвокату Власенку В. І.
Отже, адвокат Власенко В. І. є представником ОСОБА_1 відповідно до статті 60 ЦПК України та наділений такими ж процесуальними правами як і його довіритель. Крім того, до Верховного Суду не надсилались заяви або клопотання про припинення відносин щодо представництва адвоката Власенка В. І. в інтересах ОСОБА_1 .
Відповідно до частини п`ятої статті 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Тому підстави вважати, що ОСОБА_1 не повідомлений належним чином про продовження строку на усунення недоліків його касаційної скарги, відсутні.
На час вирішення питання про прийняття касаційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Власенко В. І., на рішення Коломацького районного суду Харківської області від 27 жовтня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 08 лютого 2022 року до розгляду,
будь-які заяви або клопотання від заявника та його адвоката не надходили, недоліки касаційної скарги, визначені в ухвалі Верховного Суду
від 22 грудня 2022 року не усунено.
Виходячи з того, що заявнику надавався достатній строк для усунення недоліків касаційної скарги, з урахуванням обставин, які склалися у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, однак, він не проявив належної обачності в захисті своїх прав, не цікавився результатами розгляду касаційної скарги та не звертався із заявою про продовження строку для усунення вказаних недоліків, та враховуючи, що станом на 14 лютого
2023 року вимоги ухвали суду касаційної інстанції від 22 грудня 2022 року не виконані, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження, касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Власенко В. І., має бути визнана неподаною та повернута заявнику.
Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, здійснюючи тлумачення положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вказав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співрозмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права.
Тому, повернення касаційної скарги не є порушенням права заявника на доступ до суду за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Власенко Вадим Іванович, на рішення Коломацького районного суду Харківської області від 27 жовтня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 08 лютого 2022 року вважати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. М. Фаловська
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 14.02.2023 |
Оприлюднено | 16.02.2023 |
Номер документу | 108988151 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Фаловська Ірина Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні