Рішення

від 14.12.2022 по справі 522/13653/20

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/13653/20

Провадження №2-др/522/129/22

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2022 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Донцова Д.Ю.

за участі секретаря судового засідання Смоковій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Гагарін-сервіс» (код ЄДРПОУ: 39128402), Товариства з обмеженою відповідальністю «Гагарін-сервіс» (код ЄДРПОУ: 41541896), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Полакс» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Гагарін-сервіс» (код ЄДРПОУ: 39128402), Товариства з обмеженою відповідальністю «Гагарін-сервіс» (код ЄДРПОУ: 41541896), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Полакс» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди.

16.11.2022 року по вказаній справі прийнято рішення.

29.11.2022 року представником відповідача ФОП ОСОБА_1 адвокатом Лимар О.М. було подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення та долучено докази на підтвердження понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 17500 гривень.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч.2 ст.270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

В судове засідання учасники не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, причин не явки не повідомили.

Згідно ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення та матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16.11.2022 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Гагарін-сервіс» (код ЄДРПОУ: 39128402), Товариства з обмеженою відповідальністю «Гагарін-сервіс» (код ЄДРПОУ: 41541896), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Полакс» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди відмовлено в повному обсязі.

Судом було вирішено питання лише щодо судових витрат, які були понесені позивачем, а саме відмовлено у їх відшкодуванні у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог.

Окрім цього, 16.11.2022 року представником відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 адвокатом Лимар О.М. було подано заяву, в якій просив суд стягнути з позивача судові витрат на професійну правничу допомогу та сторона зробила заяву про надання доказів на підтвердження понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення по справі.

Згідно ізч.8ст.141ЦПК України розмір витрат,які сторонасплатила абомає сплатитиу зв`язкуз розглядомсправи,встановлюється судомна підставіподаних сторонамидоказів (договорів,рахунків тощо). Такідокази подаютьсядо закінченнясудових дебатіву справіабо протягомп`яти днівпісля ухваленнярішення судуза умови,що дозакінчення судовихдебатів усправі стороназробила проце відповіднузаяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи, що рішення суду по справі було прийнято 16.11.2022 року за відсутності учасників справи, представник відповідача ФОП ОСОБА_1 отримав копію рішення суду 24.11.2022 року, із заявою про ухвалення додаткового рішення та доказами на підтвердження понесених судових витрат заявник звернувся 29.11.2022 року, суд приходить до висновку, що зазначені строки подання доказів представником відповідача дотримані.

На підтвердження понесених відповідачем ФОП ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу було долучено наступні докази:

1.Копію договору про надання правової допомоги №05/10-2020 від 05.10.2020 року, який укладено між Адвокатським бюро Сергія Ягоднікова, в особі керівника бюро ЯгодніковаС.Ю., який діяв на підставі статуту з однієї сторони, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , з другої сторони.

2.Копію розрахунку витрат часу Адвокатського бюро Сергія Ягоднікова станом на 21.11.2022 року, відповідно до якого на правову допомогу було витрачено 11 годин, що оцінюється в розмірі 17500 гривень.

3.Копію Акту прийому-передачі від 21.11.2022 року, відповідно до якого вартість послуг з надання правової допомоги складає 17500 гривень.

Відповідно до ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судом встановлено, що інтереси ФОП- ОСОБА_1 по даній справі представляв адвокат Лимар Олександр Миколайович, який діяв від Адвокатського бюро Сергія Ягоднікова, на підставі договору про надання правової допомоги №05/10-2020 від 05.10.2020 року (т.1, с.п. 108).

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст.137Цивільного процесуальногокодексу України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст.141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі №379/1418/18 вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Отже, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.

Згідно ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши матеріали справи та надані представником відповідача докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає,що середдоказів відсутнідокументи,що свідчатьпро оплатугонорару таінших витрат,пов`язанихіз наданнямправової допомоги,оформлені увстановленому закономпорядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

Таким чином, у зв`язку з відсутністю належних та допустимих доказів на підтвердження здійснення витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що відповідачем ФОП ОСОБА_1 документально непідтверджено тане доведено,що понесенісудові витратина професійнуправничу допомогує реальними, у зв`язку з чим, правові підставі для задоволення вимоги щодо стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу відсутні.

У зв`язку з вищевказаним, з огляду на загальні принципи справедливості та верховенства права, у зв`язку з відсутністю належних та достатніх доказів в обґрунтування понесених відповідачем ФОП ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, суд відмовляє у задоволенні вимоги позивача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 17500 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 81, 89, 134, 137, 141, 247, 270, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Постановити посправі додатковерішення,згідно якогоу задоволеннівимоги представника відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішеннясуду набираєзаконної силипісля закінченнястроку поданняапеляційної скаргивсіма учасникамисправи,якщо апеляційнускаргу небуло подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 14.12.2022 року.

Суддя Д.Ю. Донцов