Ухвала

від 07.12.2022 по справі 757/26421/15-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/26421/15-ц

У Х В А Л А

07 грудня 2022 року суддя Печерського районного суду м. Києва, Остапчук Т.В., розглянувши скаргу ОСОБА_1 про визнання дій приватного виконавця протиправним та зобов`язання усунити порушення, -

В С Т А Н О В И В :

05.12.2022. до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана скарга, яка передана судді Остапчук Т.В. 06.12.2022, для вирішення питання щодо призначення її розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

Вивчивши матеріали скарги, вважаю, що скарга подана з порушенням вимог ст. 175,177 ЦПК України, виходячи з наступного.

Розділ VІІ ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» передбачає можливість звернення сторін виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ із скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Приписами статті 450 ЦПК України визначено, що учасниками розгляду скарги є стягувач, боржник і державний виконавець або інші посадові особи органу державної виконавчої служби чи приватний виконавець, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Проте, в порушення вказаної норми ОСОБА_1 іменує учасників розгляду як виконавець, зацікавлена особа, а відтак вказаний недолік підлягає усуненню.

Так, відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 р. № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" такі скарги мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбачених положеннями ЦПК і ГПК та містити відомості, перелічені п.4 ст. 74 Закону «Про виконавче провадження».

З аналізу актів ВСУ, ВССУ, ВГСУ слідує, що скарги на рішення, дії або бездіяльність виконавців мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбачених положеннями ЦПК і ГПК та містити відомості, перелічені п.4 ст. 74 Закону «Про виконавче провадження».

У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді цих скарг, до цих скарг мають застосовуватися положення ЦПК і ГПК, якими врегульовано аналогічні питання.

Таку позицію висловив ВСУ у своїй Постанові Пленуму «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.2003 р. №14.

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Так, за статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:

1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;

2) повне найменування (прізвище, ім`я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім`я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;

3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);

4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;

5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

Вимоги до скарги визначені і статтею 175 ЦПК України.

Суд зауважує, що справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК з особливостями, встановленими статтею 450 ЦПК, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються.

Таким чином, ст. 451 ЦПК України передбачені рішення, які суд приймає за результатами розгляду скарги, тому скаржнику пропонується викласти скаргу з урахуванням вищевказаних виявлених недоліків, з урахуванням вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Виходячи з вищезазначеного, вважаю, що дана скарга подана з порушення вимог ст. 175 ЦПК України у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 про визнання дій приватного виконавця протиправним та зобов`язання усунити порушення - залишити без руху, надавши скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає

Суддя Т.В.Остапчук