Постанова

від 21.12.2022 по справі 17/169-07

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 17/169-07

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.,

секретар судового засідання - Астапова Ю. В.,

розглядаючи касаційну скаргу Приватної фірми «Ордекс» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 (колегія суддів: Шапран В.В., Буравльов С.І., Демидова А.М.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`яни-94" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санта-Венеція"</a>, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватної фірми "Ордекс" та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Сумської міської ради, про визнання права власності,

(сторони повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, проте не скористалися правом надіслати представників для участі у судовому розгляді справи),

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Слов`яни-94" (далі - ТОВ "Слов`яни-94") звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санта-Венеція"</a> (далі - ТОВ "Санта-Венеція") про визнання права власності на нежитлове приміщення павільйону загальною площею 73,8 м2, яке складається з торгової зали загальною площею 26,9 м2, приміщення загальною площею 32,2 м2, кладової загальною площею 0,6 м2 та побутового приміщення загальною площею 14,1 м2, що знаходиться у районі пішохідного мосту через р. Псел з боку вул. Заливна у м. Суми.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем збудовано нерухоме майно, право власності на яке відповідачем заперечується та не визнається. Позов подано, зокрема, на підставі статей 12, 16, 202, 316, 317, 319, 321, 328, 331, 392 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. Рішенням Сумської міської ради від 26.11.1997 "Про затвердження переліку земельних ділянок, що виносяться на земельний аукціон" віднесено земельну ділянку, яка знаходиться у районі пішохідного мосту через р. Псел з боку вул. Заливна у м. Суми, до таких, право оренди на яку може бути реалізовано на аукціоні з подальшим укладенням договору оренди з переможцем аукціону.

4. Пунктом 1 додатку до вказаного рішення встановлено цільове призначення зазначеної земельної ділянки площею 0,011 га, а саме під розташування міні-магазину з літнім майданчиком.

5. Рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради від 17.02.1998 № 87 "Про надання земельних ділянок в довгострокову оренду" надано переможцям аукціону у довгострокову оренду земельні ділянки згідно з додатком та дозволено переможцям аукціону проектування і будівництво на земельних ділянках згідно з умовами аукціону.

6. У пункті 3 додатку до зазначеного рішення земельну ділянку надано ТОВ "Слов`яни-94" під будівництво та розміщення міні-магазину.

7. 03.07.1998 між ТОВ "Слов`яни-94" та Виконавчим комітетом Сумської міської ради укладено договір № 224 тимчасового користування землею (у тому числі на правах оренди), згідно з умовами якого позивачу надано у тимчасове користування земельну ділянку, розташовану в районі пішохідного мосту через р. Псел з боку вул. Заливна у м. Суми, загальною площею 0,011 га на строк 10 років під розміщення міні-магазину.

8. Відповідно до пункту 3.2.2 вказаного договору землекористувач зобов`язаний, зокрема:

- виконати проектування та будівництво об`єктів на орендованій земельній ділянці протягом одного року відповідно до нормативних термінів будівництва. Початком цього терміну вважається дата прийняття рішення виконкомом про передачу земельної ділянки в оренду, а кінцем - передача закінчених будівництвом об`єктів до експлуатації у встановленому порядку;

- ввести в експлуатацію закріплені за земельною ділянкою об`єкти інфраструктури не пізніше основних об`єктів.

9. Позивач розмістив на орендованій земельній ділянці нежитлове приміщення, а саме торговий павільйон.

10. У позовній заяві ТОВ "Слов`яни-94" вказувало на те, що воно є власником новоствореного майна, однак відповідач заперечує проти права власності позивача на вказане нерухоме майно, посилаючись на невизнання ним результатів аукціону з приводу отримання права оренди земельної ділянки, на якій це майно розташоване. При зверненні з позовом ТОВ "Слов`яни-94" посилалося на статтю 392 ЦК України, відповідно до умов якої власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

11. Рішенням Господарського суду Сумської області від 29.03.2007 позовні вимоги задоволено з посиланням на доведеність та обґрунтованість позовних вимог.

12. Сумська міська рада, як особа, яка не брала участі у справі, звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

13. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2020 закрито апеляційне провадження за скаргою Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 29.03.2007 на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

14. Постановою Верховного Суду від 10.02.2021 ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2020 скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

15. Скасовуючи ухвалу апеляційного господарського суду, суд касаційної інстанції не погодився з тим, що рішення Господарського суду Сумської області від 29.03.2007 не порушує прав Сумської міської ради, та з посиланням, зокрема, на приписи статей 181, 331 та 392 ЦК України, статей 120, 134 Земельного кодексу України констатував, що судове рішення, яким збудованому об`єкту присвоєно статус нерухомості і таким чином встановлено правовий зв`язок між ним та належною Сумській міській раді земельною ділянкою, безпосередньо впливає на обсяг прав (обов`язків) та зачіпає інтереси останньої, як власника земельної ділянки, на якій це майно розташоване.

16. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 рішення Господарського суду Сумської області від 29.03.2007 залишено без змін.

17. Постановою Верховного Суду від 09.02.2022 постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

18. Верховний Суд, скасовуючи постанову апеляційного суду, вказав, що у разі допущення процесуальних порушень, перелічених у частині третій статті 277 ГПК України, рішення суду першої інстанції є таким, що підлягає обов`язковому скасуванню, а тому у цьому випадку суд апеляційної інстанції після скасування такого рішення зобов`язаний здійснити повторний розгляд заявлених позовних вимог по суті в повному обсязі незалежно від доводів апеляційної скарги, що прямо випливає зі змісту зазначеної процесуальної норми та приписів частини четвертої статті 269 ГПК України.

19. Касаційним судом зазначено, що суд апеляційної інстанції безпідставно залишив без змін рішення місцевого господарського суду та взагалі не надав оцінку спірним правовідносинам по суті позовних вимог, не дослідив чи мали місце обставини, на які посилаються сторони у справі та заявник апеляційної скарги та які були встановлені судом першої інстанції, якими доказами вони підтверджуються, чи є такі докази належними та допустимими, не надав оцінки поясненням сторін у справі та заявника апеляційної скарги по суті заявленого позову. Мотивувальна частина постанови суду апеляційної інстанції дійсно містить мотиви щодо часткового відхилення доводів апеляційної скарги Сумської міської ради, але здебільшого такі мотиви стосуються питань обізнаності скаржника із існуванням спірної споруди на комунальній земельній ділянці та оцінки впливу прийнятого у справі рішення на права заявника апеляційної скарги, що належним виконанням наведених вимог процесуального закону не є.

20. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 рішення суду першої інстанції від 29.03.2007 скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

21. Постанову мотивовано тим, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження наявності у нього права власності на нежитлове приміщення, а також на підтвердження того, що відповідач якимось чином оспорює або не визнає чи порушує його права на спірне майно.

Короткий зміст касаційної скарги

22. Приватна фірма «Ордекс» у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, провадження у справі закрити.

23. Скарга з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України мотивована неправильним застосуванням та порушенням судом норм права, а також відсутністю висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

24. Сумська міська рада у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційної інстанції - без змін.

Позиція Верховного Суду

25. Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

26. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша та друга статті 319 ЦК України).

27. Згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

28. Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України, слід враховувати, що за змістом вказаної норми права судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.

29. Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.

30. Апеляційний суд зазначив, що позивачем при зверненні з даним позовом до суду не надано жодних належних і допустимих доказів на підтвердження у нього права власності на нежитлове приміщення павільйону загальною площею 73,8 м2, яке знаходиться у районі пішохідного мосту через р. Псел з боку вул. Заливна у м. Суми.

31. ТОВ "Слов`яни-94" разом з позовною заявою надало суду лише копію технічного паспорту на нежитлові приміщення, що, як правильно зазначила апеляційна інстанція, не може вважатися документом, який підтверджує право власності позивача на вищевказане майно.

32. Апеляційний господарський суд також констатував, що в матеріалах справи немає жодних доказів на підтвердження того, що відповідач якимось чином оспорює або не визнає чи порушує його права на спірне майно.

33. З огляду на вищевикладене, підстави для задоволення позову відсутні.

34. Таким чином, суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

35. Також колегія суддів зазначає, що підстав для надання правового висновку щодо застосування вказаних скаржником норм права у подібних правовідносинах немає, оскільки наведені в касаційній скарзі аргументи зводяться передусім до заперечень встановлених судами обставин, скаржник наголошує на неправильній оцінці судом апеляційної інстанції умов договору від 03.07.1998 № 224, а також на помилковому висновку суду щодо порушення права Сумської міської ради в контексті застосування статті 376 ЦК України. Проте висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються на недоведенні позивачем наявності у нього права, яке підлягає захисту в порядку статті 392 ЦК України, а також недоведенні порушення його прав відповідачем. Тобто, доводи скаржника спрямовані на переоцінку обставин даної справи і не свідчать про наявність підстав для формування висновку щодо питання застосування норм права, зазначених скаржником.

36. Інші доводи касаційної скарги не обґрунтовані виключними підставами касаційного оскарження, визначеними частиною другою статті 287 ГПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

37. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга).

38. Враховуючи вищенаведене, постанову апеляційної інстанції слід залишити без змін.

Судові витрати

39. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватної фірми «Ордекс» залишити без задоволення.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 у справі № 17/169-07 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя В. Ю. Уркевич