Ухвала

від 22.12.2022 по справі 2-571/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

22 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 2-571/11

провадження № 61-10998ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю.,

Сердюка В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Каліч Євген Анатолійович, на ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 05 липня 2022 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року у справі

за заявою ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого документа у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибна компанія «Аквавіт»</a>, треті особи: ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих джерелом підвищеної небезпеки,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа у справі за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибна компанія «Аквавіт»</a> (далі - ТОВ «Рибна компанія «Аквавіт»), треті особи: ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»

(далі - ПАТ «УСК Гарант-Авто»), про відшкодування матеріальних збитків

та моральної шкоди, завданих джерелом підвищеної небезпеки.

Заява мотивована тим, що Березанський районний суд Миколаївської області своїм рішенням від 28 березня 2013 року та своїм додатковим рішенням від 05 квітня 2013 року позов ОСОБА_1 задовольнив частково. Стягнув з ТОВ «Рибна Компанія «Аквавіт» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальних збитків 65 623,85 грн, а також судові витрати в сумі 804,57 грн, всього - 66 428,52 грн. Стягнув з ОСОБА_1

на користь держави судовий збір в сумі 300 грн. В частині вирішення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди відмовив.

Апеляційний суд Миколаївської області своїм рішенням від 15 липня

2013 року рішення Березанського районного суду Миколаївської області

від 28 березня 2013 року в частині вирішення позовних вимог

про відшкодування майнової шкоди і стягнення судових витрат змінив. Стягнув з ТОВ «Рибна Компанія «Аквавіт» на користь ОСОБА_1

14 232,40 грн майнової шкоди та 262,32 грн судових витрат. В іншій частині рішення суду першій інстанції залишив без змін.

У листопаді 2021 року представник заявника - адвокат Каліч Є. А. звернувся до Березанського районного суду Миколаївської області із заявою про видачу виконавчих листів, проте, 30 листопада 2022 року отримав відповідь, що виконавчий лист про стягнення шкоди за вказаним рішенням суду виданий представнику ОСОБА_1 - адвокату

Вороненко Т. М. на підставі заяви від 29 липня 2014 року.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до адвоката

Вороненко Т. М. з метою встановлення, чи наявні в неї вказані виконавчі листи, чи зверталася вона з ними до відділу виконавчої служби або чи передавала вона їх стягувачу.

13 квітня 2022 року адвокат Вороненко Т. М. повідомила ОСОБА_3 про відсутність у неї виконавчих листів, оскільки вони були передані

ОСОБА_1 , але його розписки про їх отримання не збереглися за строком давності.

Разом з тим, ОСОБА_1 зазначив, що жодного виконавчого листа від адвоката Вороненко Т. М. він не отримував, а тому вважає, що остання недобросовісно та не до кінця виконала свої обов`язки перед клієнтом, не передавши вчасно йому виконавчі листи.

Крім того, заявник вказав, що адвокат Вороненко Т. М. у своїй відповіді зазначала, що передала ОСОБА_1 виконавчі листи ще у 2013 році, хоча згідно з відповіддю районного суду остання отримала їх лише за заявою

від 29 липня 2014 року.

Відповідно до відповіді Чорноморського відділу держаної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління юстиції (міста Одеса) виконавчі листи у виконавчій службі на примусовому виконанні не знаходились.

Таким чином, наявні підстави вважати, що виконавчі документи було втрачено.

Посилаючись на вищевказане, ОСОБА_1 просив суд видати дублікат виконавчого листа 2-571/11 та поновити пропущений строк для його пред`явлення до виконання.

Березанський районний суд Миколаївської області своєю ухвалою

від 05 липня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документавідмовив.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.

Миколаївський апеляційний суд від 03 жовтня 2022 року ухвалу Березанського районного суду залишив без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що існування поважних причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання заявником не доведене, а тому підстав для поновлення цього строку немає. Оскільки строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплинув та у його поновленні судом відмовлено, тому не підлягає задоволенню й заява в частині видачі дубліката виконавчого документа.

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2022 року, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Каліч Є. А., просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Верховний Суд своєю ухвалою від 10 листопада 2022 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Каліч Є. А., на постанову Миколаївського апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року у справі за заявою ОСОБА_1

про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа

до виконання у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Рибна компанія «Аквавіт», треті особи: ОСОБА_2 , ПАТ «УСК «Гарант-Авто»,

про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих джерелом підвищеної небезпеки, відмовив на підставі пункту 1

частини другої статті 394 ЦПК України.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Каліч Є. А.,

на постанову Миколаївського апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року

у справі за заявою ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого документа у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Рибна компанія «Аквавіт», треті особи: ОСОБА_2 , ПАТ «УСК «Гарант-Авто»,

про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих джерелом підвищеної небезпеки, залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропонував заявнику: уточнити прохальну частину касаційної скарги; надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі відповідно до закону. Попередив про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали.

У грудні 2022 року до Верховного Суду на виконання вимог ухвали суду

від 10 листопада 2022 року від ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Каліч Є. А., надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги,

до якої додана касаційна скарга з уточненою прохальною частиною, а також документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому розмірі відповідно до закону.

Таким чином, недоліки касаційної скарги, визначені в ухвалі Верховного Суду від 10 листопада 2022 року, усунуті.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з частиною 368 ЦПК України (у редакції, чинній на час ухвалення судового рішення) питання, пов`язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу.

Суди встановили, що Березанський районний суд Миколаївської області своїм рішенням від 28 березня 2013 року та своїм додатковим рішенням

від 05 квітня 2013 року позов ОСОБА_1 задовольнив частково. Стягнув з ТОВ «Рибна Компанія «Аквавіт» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальних збитків 65 623,85 грн, а також судові витрати в сумі 804,57 грн, всього - 66 428,52 грн. Стягнув з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 300 грн. В частині вирішення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди відмовив.

Апеляційний суд Миколаївської області своїм рішенням від 15 липня

2013 року рішення Березанського районного суду Миколаївської області

від 28 березня 2013 року в частині вирішення позовних вимог

про відшкодування майнової шкоди і стягнення судових витрат змінив. Стягнув з ТОВ «Рибна Компанія «Аквавіт» на користь ОСОБА_1

14 232,40 грн майнової шкоди та 262,32 грн судових витрат. В іншій частині рішення суду першій інстанції залишив без змін.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ своєю ухвалою від 04 грудня 2013 року рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 15 липня 2013 року залишив без змін.

Рішення Березанського районного суду Миколаївської області набрало законної сили 15 липня 2013 року.

За вказаним рішенням на підставі заяви від 29 липня 2014 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Вороненко Т. М. отриманий виконавчий лист.

Березанський районний суд Миколаївської області своєю ухвалою

від 05 липня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документавідмовив.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.

Миколаївський апеляційний суд своєю постановою від 03 жовтня 2022 року ухвалу Березанського районного суду залишив без змін.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

ЄСПЛ наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Згідно з пунктом 9 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Аналогічні положення містила стаття 14 ЦПК України, яка діяла на час ухвалення судового рішення (28 березня 2013 року).

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа у вищевказаній справі у квітні 2022 року.

Згідно з підпунктом 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення»

ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою, суд має встановити факт втрати виконавчого листа та перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.

Видача дубліката виконавчого листа передбачена законодавством лише у разі його втрати. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Стягувач, у свою чергу, має повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зробила висновок про те, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відмовляючи у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого документа, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що заявником не надано належних і достовірних доказів, які б підтверджували факт втрати оригіналу виконавчого документа, а також поважності пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Суди встановили, що після набуття рішенням законної сили заявник не цікавився виконанням судового рішення, після отримання його представником Вороненко Т. М. виконавчих листів інший представник позивача - адвокат Каліч Є. А. звернувся до суду з вимогою видати виконавчі листи 10 листопада 2021 року, тобто більше, ніж через вісім років після набрання чинності рішенням, а тому відсутні підстави для видачі його дубліката.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Згідно з частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Частиною шостою статті 394 ЦПК України передбачено, що ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою слід відмовити з підстав, встановлених частиною четвертою

статті 394 ЦПК України.

Оцінивши доводи касаційної скарги та мотиви оскаржуваних судових рішень в частині вирішення вимог заяви про видачу дубліката виконавчого документа, колегія суддів дійшла висновку, що правильність застосування судами попередніх інстанцій вищевказаних норм права не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Каліч Є. А., на ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 05 липня 2022 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року є необґрунтованою.

Керуючись частинами четвертою, шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Каліч Євген Анатолійович, на ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 05 липня 2022 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року у справі за заявою ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого документа у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибна компанія «Аквавіт»</a>, треті особи: ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих джерелом підвищеної небезпеки, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

С. Ю. Мартєв

В. В. Сердюк