Ухвала

від 16.12.2022 по справі 671/2022/22

ВОЛОЧИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 671/2022/22

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 грудня 2022 року м. Волочиськ

Суддя Волочиського районного суду Хмельницької області Бабій О.М., перевіривши відповідність вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України позовної заяви ОСОБА_1 до Волочиської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 Волочиської міської ради Хмельницької області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Волочиської ЗОШ І-ІІІступенів №1Волочиської міськоїради Хмельницькоїобласті, в якому просить:

-визнати незаконним та скасувати наказ директора Волочиської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 Волочиської міської ради Хмельницької області № 39-К від 02.09.2022 року про звільнення ОСОБА_1 з посади асистента вчителя інклюзивного класу;

-поновити ОСОБА_1 на посаді асистента вчителя інклюзивного класу Волочиської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 Волочиської міської ради Хмельницької області з 02.09.2022 року;

-стягнути з Волочиської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 Волочиської міської ради Хмельницької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02.09.2022 року по дату прийняття рішення судом.

Дана позовна заява подана з порушенням вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, оскільки до позовної заяви не додано документу, що підтверджує оплату позивачем судового збору в повному обсязі у розмірі та у порядку, визначеному ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та не додано доказів, які б давали підстави для звільнення від його сплати.

Окрім того, позовна заява подана з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України, оскільки в позові не зазначено ціни позову, яка у позовах про стягнення грошових коштів має визначатися сумою, яка стягується та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Так, позивач просить суд стягнути з відповідача середній заробітокза часвимушеного прогулуза період з02.09.2022року подату прийняттярішення судом, однак позивач не зазначає у позові розрахунку цього стягнення (навіть попереднього) та не надає відомостей про розмір його середньоденної заробітної плати.

Як на підставу для звільнення від сплати судового збору позивач посилається на п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Вказана норма закону закріплює дві категорії справ, які виникають з трудових правовідносин, за позовні вимоги у яких позивачі звільняються від сплати судового збору: про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. При цьому законодавство не звільняє особу від обов`язку щодо сплати судового збору в справах за іншими позовними вимогами, що випливають із трудових відносин.

Відповідно доч.1ст.94Кодексу законів про працю України, приписи якої кореспондуються із ч. 1ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінністатті 2 Закону України «Про оплату праці», а є різновидом відповідальності власника перед працівником за порушення своїх зобов`язань з виплати заробітної плати і не входить до структури заробітної плати.

Таким чином, вимога позивача про оплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу не являється вимогою про стягнення заробітної плати, а отже на неї не поширюються положення п.1 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Аналогічні висновки про застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 18 липня 2019 року у справі № 766/16312/16-ц та від 30 травня 2018 року у справі №307/3251/16, а також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16.

Отже, позивач ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі. За іншими позовними вимогами у трудових спорах позивач від сплати судового збору не звільняється.

Тож, щодо позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка є вимогою майнового характеру, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається із позовної заяви, позивачу необхідно було сплатити судовий збір за майнову вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, встановленими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (зі змінами, несеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року №348).

Заявляючи вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позивач не вказав його розмір та не надав обґрунтованого розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу на дату подання позову.

Описані недоліки позовної заяви свідчать про її невідповідність вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України та потребують їх усунення.

Без усунення вищевказаних недоліків позовна заява не може бути прийнята.

Запропонувати позивачу усунути зазначені в ухвалі недоліки протягом п`яти днів з дня отримання ним копії ухвали.

На підставі викладеного та керуючись ст. 185 ЦПК України, -

ухвалила:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Волочиської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 Волочиської міської ради Хмельницької області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без руху, надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання даної ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Бабій