Рішення

від 19.12.2022 по справі 908/1883/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/120/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2022 справа № 908/1883/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 908/1883/22

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ВЕДЕС-ТРАНС-СЕРВІС (вул. Максима Коваля, буд. 16, м. Шепетівка, Хмільницька область, 30400)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю ІМЕДІ (вул. Троїцька, буд. 7, кв. 5, м. Запоріжжя, 69124)

про стягнення 353960,55 грн.

Без повідомлення (участі) представників учасників справи

Заявлено позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю ІМЕДІ 253960,55 грн., які складаються з: 300000,00 грн. авансового внеску за договором поставки № ПР-ЗРВ-21/10-08 від 08.10.2021, 7520,55 грн. 3% річних та 46440,00 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 21.10.2021 відповідач звернувся до позивача з листом, в якому ТОВ ІМЕДІ погодило поставку двох партій вагонів (105 та 155 одиниць) за Договором за умови сплати позивачем авансового внеску 225000,00 грн. На виконання укладеного сторонами договору ТОВ ВЕДЕС-ТРАНС-СЕРВІС здійснено попередню оплату на суму 300000,00 грн. за поставку, однак на сьогоднішній день ТОВ ІМЕДІ не виконало покладеного на нього обов`язку в десятиденний термін з моменту авансового платежу по поставці узгодженої партії вагонів. Відповідно, у відповідача виник обов`язок з повернення отриманої передплати з урахуванням штрафних санкцій. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на приписи статей 265, 266, 509, 526, 610, 612, 626, 629 ЦК України та статей 173, 216, 230 ГК України. До попереднього (орієнтовного) розрахунку судових втрат позивач включив 30000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2022 справу № 908/1883/22 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою суду від 28.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/1883/22, присвоєно справі номер провадження 18/120/22, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи. В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі №908/1883/22, також запропоновано відповідачу надати у строк, що не перевищує 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; запропоновано позивачу у строк протягом 5 днів з дня отримання відзиву (у разі його отримання) надати суду відповідь на відзив.

Сторони повідомлені про розгляд справи у визначеному ГПК України порядку шляхом направлення на їхні адреси відповідної ухвали.

Від відповідача 18.10.2022 до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач позовні вимоги заперечив та зазначив, що підписаною сторонами 08.10.2021 Специфікацією № 1 до Договору погоджено постачання 80 Вагонів (з чітким визначенням їх характеристик та відомостей, що надають змогу їх ідентифікувати) за ціною 756715,80 гри. за одиницю. При цьому сторонами погоджений строк поставки - 30 календарних днів з дня оплати авансу у розмірі 10% від загальної вартості всієї партії вагонів на підставі Специфікації, що повною мірою відповідає умовам п. 2.4 та п. 3.1 укладеного Договору. За поясненнями відповідача, покупець протягом трьох робочих днів з дня укладення Договору (в строк до 13.10.2021) мав сплатити на користь постачальника 10% вартості узгодженої партії Вагонів, а саме 6053734,40 грн., після сплати яких у Постачальника виникав би обов`язок здійснити поставку вагонів згідно відвантажувальним реквізитам покупця. Відповідач звертає увагу, що покупець лише частково виконав взяті на себе зобов`язання з оплати вагонів, а саме 02.11.2021 позивачем сплачено 300000,00 грн., що не може вважатись належним виконанням ним своїх зобов`язань. За твердженням відповідача, з його боку жодним чином не порушувались умови укладеного Договору, напроти, він належним чином намагається виконати взяті на себе зобов`язання, зокрема: для виконання своїх зобов`язань відповідачем 08.10.2021 з ТОВ «АЛЬФАРА» укладений договір № ПК-ЗРВ-21/10-08-01, яким передбачено придбання вагонів для позивача; 11.11.2021 відповідачем у ТОВ «ВІСТАПРОМ» за Договором №1111/21-01 замовлені та в період з 15.11.2021 отримані послуги з огляду технічного стану 38 вагонів хоперів-зерновозів, постачання яких є предметом Договору укладеного позивачем та відповідачем. Вартість зазначеної послуги складає 245000,06 грн. Відповідач зазначив, що він належним чином виконує взяті на себе зобов`язання та розраховує, що й позивач виконає свої. Відносно наданого позивачем листа ТОВ «ІМЕДІ» від 27.10.2021 за № 21/10-27, яким відповідач начебто зобов`язався здійснити поставку після оплати 225000,00 грн. авансу, відповідач вказав на його недостовірність та неналежність як доказу, оскільки він не містить посилань на укладений сторонами договір, крім того, умовами договору обумовлено, що будь-які зміни та доповнення до нього оформляються додатковими угодами. Посилаючись на відсутність порушеного права позивача, відповідач просив в позові відмовити. До попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат відповідачем віднесено 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, докази понесення яких буде надано відповідно до п. 8 ст. 129 ГПК України.

Від позивача 16.11.2022 на електронну адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач відзначив, що відповідачем не надано доказів недостовірності листа від 21.10.2021 та існування між сторонами інших договірних відносин. Щодо порушеного права позивач вказав, що сплачуючи авансовий внесок 300000,00 грн. він покладався на викладену у листі від 21.10.2021 позицію відповідача.

Відповідач 01.12.2022 надав заперечення, які стосуються того, що лист від 21.10.2021 № 21/10-27, на який посилається позивач в якості підстави зміни зобов`язань сторін за договором, в будь-якому разі не змінює умов постачання за договором з огляду на наявність у ньому застереження про оформлення будь-яких змін та доповнень договору відповідними додатковим угодами. Крім того, оригінала вказаного листа або доказів його отримання позивачем не надано.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи за № 908/1883/22 дозволяють здійснити розгляд справи по суті.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зважаючи на закінчення строків розгляду справи, запровадження воєнного стану на території України, ведення бойових дій на території Запорізької області, а також інтенсивні артилерійські обстріли м. Запоріжжя протягом вересня-грудня 2022 року, що загрожувало життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів та працівників суду в умовах збройної агресії проти України, рішення прийнято без його проголошення 19.12.2022.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕДЕС-ТРАНС-СЕРВІС (Покупцем, позивачем у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю ІМЕДІ (Постачальником, відповідачем у справі) 08.10.2021 укладений договір поставки № ПР-ЗРВ-21/10-08 (далі Договір).

Відповідно до умов п. 1.1 Договору Покупець зобов`язався прийняти та оплатити, а Постачальник зобов`язався продати (поставити) залізничні вантажні вагони (хопери-зерновози), що були у вжитку (далі вагони), за ціною, нумерацією та комплектацією, вказаною у Специфікаціях (відповідно з формою Додатку № 1 та № 2 до цього договору), які є невід`ємними частинами цього договору. Загальна кількість вагонів до постачання складає 350 (триста п`ятдесят) одиниць.

Згідно з п. 2.2 Договору ціна кожного вагону, його номер, модель і дата побудови вказуються у Специфікаціях (відповідно до форми Додатку № 1 та № 2 до цього договору), що є невід`ємними частинами цього договору.

Вартість Договору складається із сум Специфікацій, підписаних сторонами в рамках цього договору, які є невід`ємними його частинами (п. 2.3 Договору).

Пунктом 2.4 Договору сторони узгодили, що оплата здійснюється Покупцем окремо по кожній партії вагонів згідно з Специфікаціями до цього договору шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника оплати за відповідну партію вагонів у наступному порядку:

- аванс10% (десять відсотків) вартості загальної кількості партії вагонів, вказаної в Специфікації, які є невід`ємною частиною договору, протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання цього договору (аванс сплачується без ПДВ);

- решта вартості вагонів сплачується Покупцем з розстрочкою протягом 60 (шістдесят) місяців згідно Графікам платежів по оплаті вагонів, які додаються до договору і є невід`ємними його частинами.

Відповідно до п. 3.1 Договору поставка вагонів відповідно до цього договору здійснюється на умовах DDP (станція прийому-передачі вагонів на території України), згідно з правилам «Інкотерміс-2010». Нова станція прийому-передачі вказується в Специфікації та акті прийому-передачі вагонів до цього договору. Поставка вагонів Постачальником здійснюється в терміни і по відвантажувальним реквізитам вантажоодержувача, зазначених сторонами в Специфікаціях до цього договору. У будь-якому випадку поставка узгодженої партії вагонів повинна бути здійснена Постачальником згідно інструкції Покупця не пізніше 10 днів з дня здійснення Покупцем попередньої оплати на користь Постачальника узгодженої суми грошових коштів на умовах цього договору.

Пунктом 8.1 Договору передбачено, що будь-які зміни або доповнення до цього договору оформляються додатковим угодами до нього. Додаткові угоди підписуються повноважним представниками сторін і є невід`ємними частинами цього договору.

Відповідно до п. 8.10 Договору строк дії договору встановлюється з моменту його підписання до 08.10.2026 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Сторонами 08.10.2021 Специфікацією №1 до Договору погоджено постачання 81 вагонів за ціною 787650,00 грн. за одиницю; строк поставки - 30 календарних днів з дня оплати авансу у розмірі 10% від загальної вартості всієї партії Вагонів на підставі Специфікації; загальна вартість всієї партії вагонів 63799650,00 грн.

На виконання умов Договору ТОВ ВЕДЕС-ТРАНС-СЕРВІС здійснено попередню оплату товару на суму 300000,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 1 від 02.11.2021.

У зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором позивач 07.08.2022 направив на адресу відповідача претензію з вимогою усунути порушення та повернути на користь позивача 300000,00 грн. сплаченого авансового платежу.

Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором та неповернення коштів стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з долученої до матеріалів справи копії платіжного доручення № 1 від 02.11.2021, позивачем на виконання умов Договору перераховано на розрахунковий рахунок відповідача кошти в сумі 300000,00 грн.

За доводами позивача, відповідач свої зобов`язання щодо поставки позивачу обумовлених Договором та листом відповідача від 27.10.2021 за № 21/10-27 (позивачем зазначена дата 21.10.2021) вагонів, всупереч умов Договору та вимог чинного законодавства України, не виконав. Такі дії ТОВ «ІМЕДІ» свідчать про відмову від виконання зобов`язань за Договором та порушують майнові права позивача, які можуть бути захищені та відновлені тільки у судовому порядку.

Відповідач, заперечуючи позовні вимоги наголошує на тому, що ним здійснюються всі дії на виконання укладеного сторонами Договору, а вимоги позивача необґрунтовані, оскільки умовами Договору та Специфікацією передбачено поставку вагонів потягом 10-ти днів з дня здійснення позивачем 10% попередньої оплати від вартості партії товару, що за умовами Специфікації № 1 складає 6053734,40 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Наведена правова норма передбачає можливість пред`явлення до продавця альтернативних вимог або передати обумовлений договором купівлі-продажу товар, за який вже здійснена попередня оплата, або вимагати сплаченої за товар суми. Право вибору при цьому належить покупцеві.

Статтею 615 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Проте, доводи позивача суд визнає необґрунтованими, оскільки за умовами укладеного сторонами Договору передбачено поставку партії вагонів протягом десяти днів з дня перерахування позивачем передплати в розмірі 10% від вартості партії вагонів, що, зважаючи на умови Договору та Специфікації № 1 від 08.10.2021, становить 6379965,00 грн. (63799650,00 грн. х 10%). Позивачем зобов`язання щодо здійснення авансового платежу виконано частково на суму 300000,00 грн. Невиконання позивачем своїх зобов`язань в частині дотримання строку та розміру передплати є порушенням зобов`язання (неналежним виконанням) в розумінні ст.610 Цивільного кодексу України.

Доводи позивача про те, що листом відповідача № 21/10-27 від 27.10.2021 (позивачем зазначена дата 21.10.2021) сторони змінили умови Договору та заперечення відповідача щодо достовірності цього листа суд сприймає критично. При цьому суд враховує, що за умовами укладеного сторонами Договору передбачено, що будь-які зміни або доповнення до цього оформляються додатковими угодами. Отже, лист відповідача не може бути підставою для зміни умов постачання. Також у цьому листі відсутні посилання на визначення строків поставки, тому в даному випадку відсутні підстави вважати встановленим факт прострочення зобов`язання відповідача.

Суд зазначає, що за приписами статті 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, є строком дії останнього. Згідно з пунктом 8.10 Договору договір укладено на строк до 08.10.2026. Укладений сторонами Договір є чинним, жодною із сторін не заявлялось про його припинення, тому є обов`язковим до виконання сторонами своїх зобов`язань.

Оскільки позивачем не доведений факт порушення відповідачем зобов`язань щодо поставки партії вагонів, зважаючи на наявність порушення з боку позивача зустрічного зобов`язання щодо перерахування авансового платежу у визначеному Договором та Специфікацією розмірі, вимоги позивача щодо стягнення авансового платежу є передчасними.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що не підлягає задоволенню ані позовна вимога про стягнення суми передплати, ані вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат. Виходячи з норм чинних ЦК та ГК України, а також загальних засад цивільного законодавства відмова від виконання боржником зобов`язання та, як наслідок, повернення перерахованих коштів, можливе лише за наявності факту порушення постачальником умов Договору.

За приписами ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Вказані докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналіз наведених вище норм права вказує на необхідність подання стороною належних та допустимих доказів в обґрунтування своєї правової позиції щодо наявності порушення її прав та законних інтересів.

Позивачем не надано достатніх, належних та допустимих доказів на підтвердження порушення умов договору з боку відповідача та наявності підстав для стягнення з нього передоплати з урахуванням нарахованих за її неповернення штрафних санкцій.

За викладених обставин суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, відтак в задоволенні позову відмовляється.

Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 233, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 26.12.2022.

Суддя В.В. Левкут