Постанова

від 25.07.2023 по справі 908/1883/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2023 року м.Дніпро Справа № 908/1883/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Чус О.В., Іванова О.Г.

секретар судового засідання Абадей М.О.

учасники справи явку представників у судове засідання не забезпечили

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕДЕС-ТРАНС-СЕРВІС на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.12.2022 (повне рішення складено 26.12.2022, суддя Левкут В.В.) у справі №908/1883/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕДЕС-ТРАНС-СЕРВІС, м. Шепетівка, Хмільницька область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ІМЕДІ, м. Запоріжжя

про стягнення 353 960,55 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕДЕС-ТРАНС-СЕРВІС звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ІМЕДІ на свою користь боргу в сумі 300 000,00 грн, 3% річних в сумі 7 520,55 грн, інфляційних втрат в сумі 46 440,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем обов`язку по договору №ПР-ЗРВ-21/10-08 від 08.10.2021 в частині поставки товару, за який позивачем сплачено авансовий внесок в сумі 300 000,00 грн, у зв`язку з чим покупець просив повернути суму авансу.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.12.2022 у справі №908/1883/22 в задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване недоведеністю факту порушення відповідачем зобов`язань щодо поставки партії вагонів з огляду на наявність порушення з боку позивача зустрічного зобов`язання щодо перерахування авансового платежу у визначеному договором поставки №ПР-ЗРВ-21/10-08 від 08.10.2021 та специфікацією №1 від 08.10.2021 розмірі.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕДЕС-ТРАНС-СЕРВІС звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Запорізької області від 19.12.2022 у справі №908/1883/22 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

-листом від 27.10.2021 відповідач погодив поставку двох партій вагонів (105 та 155 одиниць) за умови сплати позивачем авансового внеску в сумі 225 000,00 грн;

-матеріали справи не містять доказів, що спростовують достовірність та належність цього листа;

-судом не надано належної оцінки недобросовісності та суперечливості поведінки відповідача, який, надіславши позивачу лист від 27.10.2021, стверджує про його недостовірність;

-судом не забезпечено дотримання принципу змагальності та стандарту переваги більш вагомих доказів, взяті до уваги лише доводи та заперечення відповідача;

-шляхом направлення листа від 27.10.2021 та сплати авансового внеску сторонами здійснено двостороннє волевиявлення та внесено зміни до договору поставки №ПР-ЗРВ-21/10-08 від 08.10.2021;

-судом неповно з`ясовані обставини справи та неправильно застосовані норми матеріального права.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу апеляційної скарги від 30.01.2023 у справі №908/1883/22 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Кощеєва І.М., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.03.2023 після усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги зазначеною колегією суддів поновлено строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕДЕС-ТРАНС-СЕРВІС на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.12.2022 у справі №908/1883/22; зупинено дію рішення Господарського суду Запорізької області від 19.12.2022 у справі №908/1883/22; розгляд апеляційної скарги призначений у судове засідання на 23.05.2023.

10.04.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю ІМЕДІ до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 19.12.2022 у справі №908/1883/22 без змін.

Поданий відзив на апеляційну скаргу обґрунтований наступним:

- позивач не виконав свого обов`язку зі сплати авансу в розмірі, встановленому договором поставки №ПР-ЗРВ-21/10-08 від 08.10.2021 з урахуванням специфікації №1 до нього;

- станом на день подання позову договір поставки №ПР-ЗРВ-21/10-08 від 08.10.2021 був чинним, порушення виконання зобов`язань відповідачем відсутні;

- лист від 27.10.2021 №21/10-27 не є належним та допустимим доказом у справі, оскільки відповідачем позивачу не надсилався; він не містить посилання на договір поставки №ПР-ЗРВ-21/10-08 від 08.10.2021; обумовлює поставку двох партій вагонів 105 та 155 одиниць, тоді як предметом договору є постачання 80 вагонів; не є підставою для зміни договору, яка відповідно до п. 8.1 договору відбувається шляхом оформлення додаткових угод.

10.04.2023 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю ІМЕДІ адвоката Басай М.М. до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про проведення судового засідання, призначеного на 23.05.2023, за його участю в режимі відеоконференцзв`язку, яка ухвалою суду від 18.04.2023 задоволена.

10.05.2023 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕДЕС-ТРАНС-СЕРВІС адвоката Янцеловського М.М. до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про проведення судового засідання, призначеного на 23.05.2023, за його участю в режимі відеоконференцзв`язку, яка ухвалою суду від 11.05.2023 задоволена.

22.05.2023 у зв`язку відпусткою судді Кощеєва І.М. по справі здійснений повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого справу №908/1883/22 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Іванова О.Г., Чус О.В., якою її прийнято до свого провадження ухвалою суду від 23.05.2023.

У судовому засіданні 23.05.2023 розгляд справи відкладений на 25.07.2023.

У судове засідання 25.07.2023 сторони явку представників не забезпечили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відповідач причин неявки представника не повідомив, позивач надіслав до суду заяву від 24.07.2023 про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що 08.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕДЕС-ТРАНС-СЕРВІС» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІМЕДІ» (постачальник) укладений договір поставки № ПР-ЗРВ-21/10-08 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого покупець зобов`язався прийняти та оплатити, а постачальник продати (поставити) залізничні вантажні вагони (хопери-зерновози), що були у вжитку (далі -вагони), за ціною, нумерацією та комплектацією, вказаною у специфікаціях (відповідно з формою додатку № 1 та № 2 до цього договору), які є невід`ємними частинами цього договору. Загальна кількість вагонів до постачання складає 350 (триста п`ятдесят) одиниць.

Згідно п. 2.2 договору ціна кожного вагону, його номер, модель і дата побудови вказуються у специфікаціях (відповідно до форми додатку № 1 та № 2 до цього договору), що є невід`ємними частинами цього договору.

Вартість договору складається з сум специфікацій, підписаних сторонами в рамках цього договору, які є невід`ємними його частинами (п. 2.3 договору).

Пунктом 2.4 договору сторони узгодили, що оплата здійснюється покупцем окремо по кожній партії вагонів згідно з специфікаціями до цього договору шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника оплати за відповідну партію вагонів у наступному порядку:

- аванс10% вартості загальної кількості партії вагонів, вказаної в специфікації, які є невід`ємною частиною договору, протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання цього договору (аванс сплачується без ПДВ);

- решта вартості вагонів сплачується покупцем з розстрочкою протягом 60 місяців згідно графікам платежів по оплаті вагонів, які додаються до договору і є невід`ємними його частинами.

Відповідно до п. 3.1 договору поставка вагонів відповідно до цього договору здійснюється на умовах DDP (станція прийому-передачі вагонів на території України), згідно з правилам «Інкотерміс-2010». Нова станція прийому-передачі вказується в специфікації та акті прийому-передачі вагонів до цього договору. Поставка вагонів постачальником здійснюється в терміни і по відвантажувальним реквізитам вантажоодержувача, зазначених сторонами в специфікаціях до цього договору. У будь-якому випадку поставка узгодженої партії вагонів повинна бути здійснена постачальником згідно інструкції покупця не пізніше 10 днів з дня здійснення покупцем попередньої оплати на користь постачальника узгодженої суми грошових коштів на умовах цього договору.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що будь-які зміни або доповнення до цього договору оформляються додатковим угодами до нього. Додаткові угоди підписуються повноважним представниками сторін і є невід`ємними частинами цього договору.

Відповідно до п. 8.10 договору строк дії договору встановлюється з моменту його підписання до 08.10.2026, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

08.10.2021 сторонами підписано специфікацію №1 до договору, якою погоджено постачання 81 вагону за ціною 787 650,00 грн з ПДВ за одиницю; строк поставки - 30 календарних днів з дня оплати авансу; загальна вартість всієї партії вагонів 63 799 650,00 грн з ПДВ.

Позивач посилається на те, що отримав від відповідача лист вих 21/10-27 від 27.10.2021, в якому відповідач погодив поставку двох партій вагонів (105 та 155 одиниць) за договором, за умови сплати позивачем авансового внеску в розмірі 225 000,00 грн.

На виконання умов договору згідно платіжного доручення № 1 від 02.11.2021 позивачем здійснено попередню оплату товару на суму 300 000,00 грн (призначення платежу: «Аванс 10% від загальної вартості постачання 81 хопера зернова (вагонів)»).

У зв`язку з непоставкою відповідачем вагонів по договору, позивач 01.08.2022 направив на його адресу претензію від 25.07.2022 №25/07-1 з вимогою усунути порушення та повернути на користь позивача 300 000,00 грн сплаченого авансового платежу.

Відповідач вимогу позивача не виконав, грошові кошти в розмірі 300 000,00 грн не повернув, що і стало причиною виникнення спору.

Згідно заявлених позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача борг у сумі 300 000,00 грн, інфляційні втрати за період з листопада 2021 року по травень 2022 року в сумі 46 440,00 грн, 3% річних за період з 13.11.2021 по 13.09.2022 в сумі 7 520,55 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З характеру спірних правовідносин, що виникли між сторонами, вбачається, що вони є відносинами з постачання товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Наведена правова норма передбачає можливість пред`явлення до продавця альтернативних вимог або передати обумовлений договором купівлі-продажу товар, за який вже здійснена попередня оплата, або вимагати сплаченої за товар суми. Право вибору при цьому належить покупцеві.

Як було встановлено, п.3.1 договору передбачено поставку узгодженої в специфікаціях першої партії вагонів не пізніше десяти днів з дня здійснення покупцем попередньої оплати на користь постачальника узгодженої суми грошових коштів на умовах цього договору (у специфікації №1 від 08.10.2021 строк поставки: 30 календарних днів з дня оплати авансу).

Згідно п. 2.4 договору аванс складає 10% вартості загальної кількості партії вагонів, вказаної в специфікації, які є невід`ємною частиною договору та сплачується протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання цього договору (аванс сплачується без ПДВ).

З урахуванням викладеного, позивач мав сплатити аванс в розмірі 10 % від специфікації № 1 від 08.10.2021 без урахування ПДВ, що складає 5 103 972, 00 грн (63 799 650,00 грн х 10% - 20% ПДВ).

Позивачем зобов`язання щодо здійснення авансового платежу виконано частково, на суму 300 000,00 грн, допущено невиконання своїх зобов`язань в частині дотримання строку та розміру передплати, внаслідок чого обов`язок відповідача по договору щодо поставки товару не наступив.

Позивач посилається на те, що умови договору були змінені листом вих. 21/10-27 від 27.10.2021, який він отримав від відповідача та який, на думку позивача, є офертою постачальника, яка акцептована покупцем проведеною оплатою.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21 зроблено висновок, відповідно до якого суд може розглядати електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст. Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсяг обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку із врахуванням всіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням.

Як вбачається зі змісту копії листа вих. 21/10-27 від 27.10.2021, він підписаний директором відповідача Сцібою Г.І.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач заперечував походження цього листа, зазначив, що його не підписував та позивачу не надсилав.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ч. ч. 1,3,4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ч. ч. 1, 2, 5, 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідачем у тексті заперечень від 28.11.2022, поданих до суду першої інстанції на стадії розгляду спору по суті, заявлено клопотання про витребування у позивача оригіналу листа вих. 21/10-27 від 27.10.2021 для підтвердження його легітимності як доказу.

Судом першої інстанції зазначене клопотання вирішено не було, в описовій частині оскаржуваного рішення зазначено, що оригінал листа вих. 21/10-27 від 27.10.2021 або докази його отримання позивачем не надані. Таким чином, позивачем не доведено ані надходження листа вих. 21/10-27 від 27.10.2021 від відповідача, ані відповідність наявній в матеріалах копії оригіналу.

Відповідно до ч. 11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.

Відповідачем клопотання в порядку ч. 11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України заявлено не було, судом першої інстанції надана оцінка змісту листа вих. 21/10-27 від 27.10.2021 з урахуванням обставин справи, зокрема його впливу на зміст зобов`язань сторін відповідно до умов договору.

Судом встановлено, що відповідно до п. 8.10 договору він укладений на строк до 08.10.2026, є чинним, жодною із сторін не заявлялося про його припинення, тому договір є обов`язковим до виконання відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п. 8.1 договору будь-які зміни або доповнення до нього оформляються додатковим угодами, додаткові угоди підписуються повноважним представниками сторін і є невід`ємними частинами цього договору.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що лист вих. 21/10-27 від 27.10.2021 не може бути підставою для зміни умов постачання по договору. Крім того, у ньому відсутнє посилання на договір, кількість вагонів не відповідає (перебільшує) обумовлену специфікацією №1 від 08.10.2021.

Заперечення позивача про зміну умов договору в спрощений спосіб не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на узгоджені сторонами умови договору щодо порядку внесення змін у нього, які мають бути дотримані саме в той спосіб, у який визначені.

Зважаючи на наявність порушення з боку позивача зобов`язання щодо перерахування авансового платежу у визначеному договором та специфікацією №1 від 08.10.2021 розмірі, факт порушення відповідачем зобов`язань щодо поставки партії вагонів не доведений, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача авансового платежу в сумі 300 000,00 грн є передчасними.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат судом також правомірно відмовлено, оскільки вони є похідними від вимоги про стягнення боргу.

З огляду на викладене доводи апеляційної скарги не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції.

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає рішення Господарського суду Запорізької області від 19.12.2022 у справі №908/1883/22 таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Запорізької області у даній справі відсутні.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282-284, 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕДЕС-ТРАНС-СЕРВІС на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.12.2022 у справі №908/1883/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 19.12.2022 у справі №908/1883/22 залишити без змін.

Поновити дію рішення Господарського суду Запорізької області від 19.12.2022 у справі №908/1883/22.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕДЕС-ТРАНС-СЕРВІС.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право, порядок та строк касаційного оскарження визначені ст. ст. 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 28.07.2023.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя О.В. Чус

Суддя О.Г. Іванов