Рішення

від 26.12.2022 по справі 910/10111/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.12.2022Справа № 910/10111/22Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Термобудмонтаж"

про стягнення 163 779,12 грн.

Представники сторін: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Термобудмонтаж" стягнення 163 779,12 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №1252-1 від 28.10.2016, а саме в частині повної орендної плати, за період з 01.09.2021 по 31.08.2022, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 135 840,17 грн. та заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою за період з 01.09.2021 по 31.08.2022 у розмірі 9 266,16 грн. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 16 616,88 грн. та 3% річних в розмірі 2 055,91 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.10.2022 р. прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №01054 92922885 на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 05.10.2022 року, а саме: 02140, м. Київ, вулиця Гришка, будинок 9, квартира 114.

Вищезазначена ухвала господарського суду м. Києва від 05.10.2022 р. повернута до суду у зв`язку з: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/10111/22 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

28.10.2016 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Термобудмонтаж" (орендар) та комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (підприємство-балансоутримувач) укладено договір № 1252-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція договору про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва в оренду від 15.07.2013 №1252).

Відповідно до п. 1.1 договору, орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київської міської ради з питань власності від " 02" серпня 2016 року № 21 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва далі - об`єкт оренди, яке знаходиться за адресою: Харківське шосе, будинок № 144- в літер А для виконання науково-дослідних робіт.

Цей договір визначає взаємовідносини сторін щодо строкового, платного користування орендарем об`єктом оренди (п.1.2.).

Відповідно до ч.1 статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що об`єктом оренди є: нежитлові приміщення загальною площею: 137,40 (сто тридцять дві цілих чотири десяті) кв.м, у т. ч. 1 поверх - 5,20 (п`ять цілих дві десяті) кв.м, 2 поверх - 119,7 (сто дев`ятнадцять цілих сім десятих) кв.м, згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід`ємну частину договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 15.07.2013 №1252.

Стан об`єкта на дату передачі його орендареві, визначається в акті приймання-передачі за узгодженим висновком підприємства-балансоутримувача і орендаря, є невід`ємною частиною договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 15.07.2013 №1252 (п.2.3 договору).

Відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна від 15.07.2013 року орендодавець передає, а орендар приймає в орендне користування згідно з договором оренди від 15.07.2013 № 1252 приміщення у нежилому будинку, що перебуває на балансі КП "Київжитлоспецексплуатація", загальною площею 132,40 кв.м (у т.ч. І пов. 5,3 кв.м - МЗК, ІІ пов. Корисна - 99,9 кв.м, МЗК - 19,8 кв.м, підвал: МЗК - 7,5 кв.м.), розташоване за адресою: м. Київ, вул.. Харківське шосе, 144 в літер А. Стан приміщення, що передається в оренду згідно даного договору - задовільний.

Відповідно до п. 2.2 договору, вартість об`єкта оренди, згідно із затвердженим 04 липня 2016 року висновком про вартість майна станом на 30 квітня 2016 року становить: 2 366 490 грн 00 коп.

Згідно з п. 3.1 договору, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21 квітня 2015 року № 415/1280 і становить без ПДВ за базовий місяць оренди липень 2016 року: 44 грн. 68 коп. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає: 5 916 грн. 23 коп.

Крім орендної плати орендар сплачує: компенсацію витрат за користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт оренди, яка за липень 2016 року складає: 534 грн. 79 коп. на місяць (п.3.1.1 договору).

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 3.5 договору додатково до орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою та компенсацією витрат підприємства за користування земельною ділянкою.

Орендна плата та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, та нараховується починаючи з дати підписання цього договору (п.3.6 договору).

Згідно з п.3.7 договору орендна плата та компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця.

Відповідно до п.п. 4.2.2 п. 4.2. договору, орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з п.9.1 договору цей договір є укладений з моменту підписання його сторонами і діє з 28 жовтня 2016 року по 26 жовтня 2019 року.

Відповідно до п.9.4 договору договір припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 3.12 договору передбачено, що у разі припинення (розірвання) цього договору орендар сплачує орендну плату та компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою до дня повернення об`єкта за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії цього договору не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою та компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючі штрафні санкції, підприємству-балансоутримувачу.

Як зазначено позивачем, відповідач орендовані приміщення не звільнив, за актом приймання-передачі орендодавцеві та підприємству-балансоутримувачу не повернув.

Також, позивачем зазначено, що відповідач договірні зобов`язання в частині здійснення платежів з орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою виконує неналежним чином, не сплачує їх вчасно і в повному обсязі.

Заборгованість з орендної плати за період з 01.09.2021 по 31.08.2022 року становить 135 840,17 грн., заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою за період з 01.09.2021 по 31.08.2022 року становить 9 266,16 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст. 530 ЦК України).

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Будь-яких доказі оплати матеріали справи не містять.

Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з 01.09.2021 по 31.08.2022 року в розмірі 135 840,17 грн. та заборгованості з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою за період з 01.09.2021 по 31.08.2022 року в розмірі 9 266,16 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача три проценти річних в розмірі 2 055,91 грн. та інфляційні втрати в розмірі 16 616,88 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком трьох процентів річних в розмірі 2 055,91 грн. та інфляційних втрат в розмірі 16 616,88 наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст. 129, ч. 9 ст. 165, ст.ст. 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Термобудмонтаж" (02140, м. Київ, вулиця Гришка, будинок 9, квартира 114, ідентифікаційний код: 38611575) на користь комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, будинок 51-А; ідентифікаційний код: 03366500) заборгованості з орендної плати в розмірі 135 840 (сто тридцять п`ять тисяч вісімсот сорок) грн.. 17 коп., заборгованості з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у розмірі 9 266 (дев`ять тисяч двісті шістдесят шість) грн. 16 коп., 3% річних у розмірі 2 055 (дві тисячі п`ятдесят п`ять) грн. 91 коп., інфляційні втрати у розмірі 16 616 (шістнадцять тисяч шістсот шістнадцять) грн. 88 коп. та судовий збір у розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М.Мудрий