Рішення

від 30.11.2006 по справі 19/173

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1,

тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.11.2006р.                                                                                                 

Справа № 19/173

За позовом

Прокурора Київського району міста Полтави, м.Полтава в інтересах держави  Полтавської обласної ради, м.Полтава та

Полтавського обласного державного Комунального підприємства

"Полтаваагротарасервіс", м.Полтава

до

1.Приватної фірми "Сіел", м.Полтава

2. Колективного комерційного виробничого підприємства

"Будматеріали", м.Полтава

про

визнання договору недійсним

                                                          Суддя  Безрук Т.М.

Представники:

від

позивача: 1. не з"явився

                    2. не з"явився  

від відповідача: 1. Соляник В.І.

                    Ратушний М.Я.

                    2. Ващенко Т.Б.

від прокуратури: Харенко В.М.

          Розглядається позовна заява про

визнання договору про передачу майна Колективного комерційного виробничого

підприємства "Будматеріали", м.Полтава до Приватної фірми

"Сіел", м.Полтава від 28.08.1999 р. недійсним на підстав ст.49 ЦК

УРСР.

          Прокурор надав заяву від 28.11.2006р.

№40/06 про уточнення позовних вимог на підставі ст. 22 ГПК України, в якій

просить визнати договір від 28.09.1999 року укладений між Полтавським

колективним комерційним виробничим підприємством “Будматеріали”та Приватною

фірмою “Сіел” про передачу в рахунок погашення заборгованості будинку складу

магазину, огорожі території, будинку прохідної, асфальтового майданчика,

недійсним, з моменту укладення. Суд прийняв змінені позовні вимоги до розгляду.

          Позивач - ПОДКП

"Полтаваагротарасервіс" - в поясненнях від 20.09.2006р. №23-7/43-ЛБ

підтримав позовні вимоги та зазначив, що спірний договір укладений на підставі

завідомо неправдивих документів, спірне майно обліковується на балансі

позивача,  відповідно до довідки

Управління майном Полтавської обласної ради 

спірні об"єкти належать до спільної власності територіальних громад

Полтавської області.

          Відповідач - ПФ "Сіел" у

відзиві від 09.10.2006р. №20/1 проти позову заперечує, поссилаючись на те, що

рішенням господарського суду Полтавської області від 25.04.2002р. по справі

№3/119  визнано право власності на спірне

майно за ПФ "Сіел"; раніше це майно належало Полтавському обласному

оптово-роздрібному об"єднанню   "Укрторгбудматеріали"

(правонаступником якого є відповідач - ПККП "Будматеріали");  спірне майно було  відповідачем придбано у власність

20.12.1991р. від об"єднання  

"Укрторгбудматеріали"; відповідач набув право власності на

дане майно згідно ст.344 ЦК України, оскільки користувався ним більше 10 років;

прокурором при зверненні до суду пропущено строки позовної давності.

          Відповідач - ККВП

"Будматеріали" - заперечень по суті спору суду не надав.

          В судовому засіданні 28.11.2006р.

судом оголошувалася перерва до 30.11.2006р. згідно ст.77 ГПК України.

В судовому засіданні 30.11.2006р.

за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85

ГПК України.

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши представників відповідачів та прокуратури, суд встановив:

Між відповідачами по справі ККВП

"Будматеріали" та ПФ "Сіел" укладено договір

від28.09.1999р., за умовами якого ККВП "Будматеріали" передає в

рахунок погашення заборгованості приватній фірмі "Сіел" об"єкти,

які знаходятьс яза адресою м.Полтава, вул.Зіньківська,56 (54), а саме будинок

складу магазину, огорожа території, будинок прохідної, асфальтовий майданчик. В

підтвердження факту передачі сторони підписали акт передачі основних засобів

від 29.09.1999р.

          23.10.2004р. прокуратурою Полтавської

області порушено кримінальну справу стосовно посадових осіб ККВП

"Будматеріали" та ПФ "Сіел" за ознаками злочинів,

передбачених ч.1 ст.365 та ч.2 ст.366 КК України. При цьому в постанові про

порушення кримінальної справи від  23.10.2004р.

встановлено, що у березні 2002 року службовими особами Колективного

комерційно-виробничого підприємства “Будматеріали”та Приватної фірми “Сіел” з

перевищенням службових повноважень складено завідомо неправдиві документи про

те, що об"єкти нерухомого майна (будинок складу-магазину 144 м.кв.,

будинку прохідної 15 м.кв. огорожі території 108 м. кв. асфальтного майданчика)

на загальну суму 26261, 76 грн, розташованого у м. Полтаві по вул..

Зінківській, 56 належать ККВП “Будматеріали”. Також, службовими особами ККВП

“Будматеріали” складено документи, які містять неправдиві відомості щодо

операцій з зазначеним майном, а саме договору від 28.09.99 р. про передачу

майна ККВП “Будматеріали”до ПФ “Сіел”в рахунок погашення заборгованості, акт

приймання основних засобів від 29.09.99 р. до ПФ “Сіел”в рахунок погашення

заборгованості.

За результатом розгляду вказаної

кримінальної справи  Київським районним

судом м. Полтави винесено вирок від 16.03.2005 р., згідно з яким директора -

ККВП “Будматеріали” ОСОБА_1 визнано винним за ст. 366, ч.2 КК України. Вирок

набрав чинності 01.04.2005 р. (згідно відмітки суду на вироку).

В зазначеному вироці судом

встановлено, що директор - ККВП “Будматеріали” ОСОБА_1 у лютому - березні

2002р., достовірно знаючи, що об"єкти нерухомого майна - будинок

складу-магазину 144 м.кв., будинку прохідної 15 м.кв. огорожі території 108 м.

кв. асфальтного майданчика, розташовані у м. Полтаві по вул. Зінківській, 56,

ніколи не належали ККВП "Будматеріали", на прохання директора ПФ "Сіел"

підписав завідомо неправдиві документи - договір від 28.09.1999р.

про передачу вказаних об"єктів від ККВП "Будматеріали" до  ПФ "Сіел", акт передачі цих

основних засобів від 29.09.1999р.; хоча зазначені цінності ніколи не перебували

на бухгалтерському обліку ККВП “Будматеріали”, належали державі та

знаходяться на балансі ПОДКП "Полтаваагротарасервіс".

Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України

вирок з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов"язковим для

господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та

ким вони вчинені.

          Статтею 49 ЦК УРСР, що діяв на час

укладення спірної угоди, визначено, що угода визнається недійсною, якщо вона

укладена з метою, завідомо суперечною інтересам 

держави і суспільства.

          Як свідчать матеріали справи,

постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.1995 року № 158 “Про заходи у

зв"язку з ліквідацією Державного комітету з матеріальних ресурсів”

затверджено перелік підприємств і організацій колишнього Держкомресурсів, майно

яких передається із загальнодержавної власності до власності Автономної

Республіки Крим, областей і м. Києва.

          На виконання постанови Кабінету

Міністрів України від 03.03.1995 року № 158 “Про заходи у зв"язку з

ліквідацією Державного комітету з матеріальних ресурсів” та подання

регіонального фонду Державного майна України в Полтавській області, рішенням

Полтавської обласної ради народних депутатів від 28.04.1995 року “Про внесення

доповнень до переліку об"єктів комунальної власності” затверджено додатково

в складі комунальної власності підприємств і організацій, передані із

загальнореспубліканської до комунальної власності Полтавське обласне

тароремонтне підприємство “Полтаваоблтара”. Полтавське обласне тароремонтне

підприємство “Полтваоблтара” у відповідності до Статуту (затвердженого

управлінням майном області Полтавської облдержадміністрації 07.07.1997р.)

перейменовано в Полтавське обласне державне комунальне підприємство

“Полтаваагротарасервіс” і є правонаступником прав і обов"язків

Полтавського тароремонтного підприємства “Полтаваоблтара”.

Згідно пункту 4.2 Статуту

підприємства, майно підприємства є державною власністю, власник майна -

Полтавська обласна рада. Орган управління майном - управління майном області

Полтавської обласної державної адміністрації.

        Підставою для набуття

права комунальної власності, згідно ст. 60 Закону України ”Про місцеве

самоврядування в Україні”є передача майна територіальним громадам безоплатно

державою, іншими суб”єктами права власності, а також майнових прав, створення,

придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому

законом.

Спірні об"єкти нерухомого

майна - будинок складу-магазину 144 м.кв., будинку прохідної 15 м.кв. огорожі

території 108 м. кв. асфальтного майданчика, розташовані у м. Полтаві по вул.

Зінківській, 56, знаходилися на балансі “Полтаваагротарасервіс”, що

підтверджується  актом прйому-передачі

основних засобів від звільненого директора “Полтаваагротарасервіс” до

новопризначеного від 30.01.2003р.

          Відповідно до ст.2, 29 ГПК України

прокурор має право подати позов до господарського суду в інтересах держави в

особі органу, уповноваженого державою здійснювати  відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно Закону України ”Про місцеве

самоврядування в Україні” місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване

державою право та реальна здатність територіальної громади-жителів села чи

добровільного об”єднання громадян самостійно або під відповідальність органів

та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого  значення в межах конституції і законів

України.           Місцеве самоврядування

здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст, а також через районні

та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл,

селищ, міст.

          Таким чином, органом уповноваженим

здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Полтавська обласна

рада, яка представляє інтереси територіальної громади на території Полтавської

області.

          Для здійснення своїх функцій органи

місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад

відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та

розпорядження об”єктами права комунальної власності.

          Згідно п.4 роз"яснення президії

Вищого господарського суду України від 12.03.1999р. №02-5/111 "Про деякі

питання практики вирішення спорів, пов"язаних з визнанням угод

недійсними" (зі змінами та доповненнями) прокурор  чи його заступник, звертаючись до

господарського суду в інтересах держави з заявою про визнання договору

недійсним, зазначає у ній позивачем державний орган чи установу, уповноважені

здійснювати відповідні функції держави у спірних відносинах, наприклад,

управляти майном, що є предметом даного договору.

          З огляду на викладене прокурором

вірно визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у

спірних відносинах.

          Враховуючи, що спірна угода

спрямована на незаконне відчуження об”єктів, які сторонам за цією угодою не

належали, що підтверджено вироком суду від 16.03.2005р., сторони, виходячи з

обставин справи усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність

укладуваної угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і

прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків, відповідно до

ст.49 ЦК України договір від 28.09.1999 року, укладений між Полтавським

колективним комерційним виробничим підприємством “Будматеріали”та Приватною

фірмою “Сіел”  слід визнати  недійсним.

          Заперечення відповідача -ПФ “Сіел” -

щодо пропуску строку позовної давності судом відхиляються, оскільки недійсні

угоди не породжують для сторін прав та обов"язків, тому до вимог про

визнання недійсними таких угод строки позовної давності не застосовуються

(підп.3.3 роз"яснення президії Вищого господарського суду України від

12.03.1999р. №02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів,

пов"язаних з визнанням угод недійсними" зі змінами та доповненнями).

          Крім того, факти складення

відповідачами у лютому -березні 2002р. за відомо неправдивих  договору від 

28.09.1999р. та акту приймання-передачі від 29.09.1999р. встановлені

вироком суду від 16.03.2005р.

          Посилання відповідача -ПФ “Сіел” - на

правомірність придбання спірного майна в 20.12.1991 від  “Укрторгматеріали” не є обґрунтованими,

оскільки           рішенням

Господарського суду Полтавської області 14.11.1995 року визнано недійсним

договір купівлі-продажу (будинку склад-магазину, огорожі території, будиноку

прохідної, асфальтового майданчика) від 20.12.1991 року, укладеного між

Полтавським, оптово-роздрібним підприємством “Укрторгматеріали” м.Полтави та

ремонтно-будівельним підприємством “Славутич” м. Полтави (правонаступником

якого є відповідач -ПФ “Сіел”).

          Відповідно будинок склад-магазину,

огорожа території, будинок прохідної та асфальтний майданчик не належали на

праві приватної власності ТОВ “Славутич” (правонаступником якого є відповідач

-ПФ “Сіел”).

          Заперечення відповідача - ПФ “Сіел” -

проти позову з мотивів того, що  рішенням

господарського суду Полтавської області від 25.04.2002р. по справі №3/119  визнано право власності на спірне майно за ПФ

"Сіел", судом відхиляються оскільки дане рішення винесено на підставі

спірного договору, питання дійсності цього договору  з заявлених прокурором в даному позові

обставин судом не досліджувалося.

          Твердження відповідача - ПФ “Сіел” -

про те, що відповідач набув право власності на дане майно згідно ст.344 ЦК

України, оскільки користувався ним більше 10 років, не стосуються предмету

даного спору, оскільки позовні вимоги заявлені про визнання недійсним договору

від  28.09.1999р. Крім того, за п.8

Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила ст.344 ЦК

України поширюються на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до

набрання чинності цим кодексом.

          Таким чином, позовні вимоги

обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та

керуючись  ст.ст. 43,49,82-84  ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним з моменту укладення договір від 28.09.1999 року,

укладений між Полтавським колективним комерційним виробничим підприємством

“Будматеріали”та Приватною фірмою “Сіел” про передачу в рахунок погашення

заборгованості будинку складу магазину, огорожі території, будинку прохідної,

асфальтового майданчика  розташованих у

м. Полтаві по вул.. Зінківській, 56.

 3. Стягнути з Приватної фірми "Сіел"

(м. Полтава, вул. Хоткевича, 2, кв. 75, ідентифікаційний код 21074020, інші

відомості: р/р 26002883 в АБ "Полтавабанк"):

       - в доход державного бюджету України на

рахунок УДК у м. Полтаві, р/р 31111095600002 ГУДКУ у Полтавській області, МФО

831019, ЄДРПОУ 34698804, код платежу 22090200 державне мито в сумі - 42,50

грн.,

          - на користь ДП “Судовий

інформаційний центр” (м. Київ, вул. 

Дарвіна, 6; р\р 26002014180001  

у  ВАТ   “Банк 

Універсальний” м. Львів, МФО 

325707 , код ЄДРПОУ  30045370)

-59грн.  з  інформаційно-технічного  забезпечення  

судового  процесу. 

4. Стягнути з Полтавського

колективного комерційного виробничого підприємства

"Будматеріали",  (м. Полтава,

вул. Заводська, 10, ідентифікаційний код 25468802, інші відомості: р/р

204739801712 в АКБ "Укрсоцбанк", МФО 331014):

- в доход державного бюджету України на рахунок УДК у м. Полтаві, р/р

31111095600002 ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019, ЄДРПОУ 34698804, код

платежу 22090200 судовий збір в сумі - 42,50 грн.,

- на користь ДП “Судовий

інформаційний центр” (м. Київ, вул. 

Дарвіна, 6; р\р 26002014180001   у  ВАТ  

“Банк  Універсальний” м. Львів,

МФО  325707 , код ЄДРПОУ  30045370) -59грн.  з 

інформаційно-технічного 

забезпечення   судового  процесу.

          Видати накази після набранням цим

рішенням законної сили.

Суддя                                                                            Т.М.Безрук

     Рішення підписано: