Ухвала

від 27.12.2022 по справі 357/11901/22

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/11901/22

Провадження № 2/357/3513/22

У Х В А Л А

27.12.2022 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Орєхов О. І. розглянувши позовну заяву з додатками ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС-Трейд», товариства з обмеженою відповідальністю «Таращанський край», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС-Трейд», товариства з обмеженою відповідальністю «Таращанський край», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди.

Згідно ч. 2 ст. 14 ЦПК України, подана позовна заява була зареєстрована в Єдиній автоматизованій системі документообігу Білоцерківського міськрайонного суду, як справа позовного провадження.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 грудня 2022 року головуючим суддею по справі було визначено суддю Орєхова О.І.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 ст. 187 ЦПК України передбачено, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку. передбаченому ст. 185 цього Кодексу.

У зв`язку з зазначеним, звернення позивача до суду зобов`язує суддю до вчинення необхідних процесуальних дій з метою з`ясування можливості відкриття провадження у цивільній справі. Зокрема, з`ясуванню підлягають питання чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, для повернення позовної заяви, для відмови у відкритті провадження у справі.

Згідно ч.1 ст. 184 ЦПК України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Нормами статей 175 та 177 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 з додатками, суддя дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам чинного цивільно-процесуального законодавства з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Всупереч вищевикладеному, позовна заява ОСОБА_1 не містить відомостей про наявні у позивача засоби зв`язку та відомості про наявність номерів засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідачів та третьої особи; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до ч.2 ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно до ч.4 ст.95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку встановленому чинним законодавством.

Порядок засвідчення копій документів визначений п.п.5.26 Національного стандарту «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» ДСТУ 4163:2020, затверджений наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 р. № 144. За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів «Згідно з оригіналом»; назви посади; особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

Аналогічна правова позиція висвітлена в рішенні ВС/КГС у справі №904/8549/17 від 11 липня 2018 року, а саме що незасвідчені або неправильно засвідчені копії документів можуть бути належними, проте недопустимими доказами у справі і є підставою для скасування судового рішення.

Проте, всупереч вимог ст.95 ЦПК України, позовна заява та копії доданих до неї документів прошито, пронумеровано та скріплено підписом позивача на 76 аркушах з зазначенням дати їх скріпленя.

З огляду на вищевикладене, позивачем додано до позовної копії письмових документів, які не засвідчені належним чином, визначеним законом (на копіях відсутні відмітки «Згідно з оригіналом», ініціали, прізвище особи яка засвідчила документ, дата засвідчення копії документа).

Згідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об`єктивних ознак позову (заяви) , з яких правовідносин він виник і який предмет позову. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх позивачів, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.

Частиною другою ст. 133 ЦПК України, встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2481 грн.00 коп.

Позовна вимога майнового характеру - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.

Верховний Суд у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц зазначив, що вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а отже, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.

Дослідивши позовну заяву з додатками, суддею встановлено, що позивач звернулася до суду з позовом, який містить вимогу майнового характеру: стягнення матеріальної та моральної шкоди в загальному 1344631,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлений судовий збір 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на викладене, позивачу при зверненні до суду з даним позовом необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 12405,00 грн. (5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Проте, судовий збір позивачем у розмірі передбаченому чинним законодавством при зверненні до суду сплачено не було.

Натомість, у прохальній частині позовної заяви позивач просила суд звільнити її від сплати судового збору.

В обгрунтування поданого клопотання зазначила, що вона є біженкою, власного житла не має, отримує допомогу на дитину, а згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 цієї статті.

Згідно ч.1, 3 ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 136 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину- інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сімї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визнано рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

З огляду на викладене, випливає, що Закон України «Про судовий збір» чітко визначає випадки у яких сторона звільняється від сплати судового збору. При цьому, положеннями ч. 3 ст. 2 ЦПК України визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом.

Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», роз`яснено, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

З аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, або звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин та за наявності клопотання.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 6364 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Крім цього, ч. 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положення статтей ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Отже, чинним законодавством визначено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору.

Встановлено, що позивач, як на підставу звільнення від сплати судового збору послалася на те, що вона є біженкою, власного житла не має, тимчасово мешкає у родичів, отримує допомогу на дитину.

На підтвердження зазначеного, позивач надала копію довідки від 09.04.2022 року № 3248-5000895646 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та копію довідки про отримання (неотримання) допомоги Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради № 1418/10 від 15.12.2022 року, з якої убачається, що гр. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Білоцерківської міської ради та їй відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» з 01.04.2022 року по 01.04.2025 року призначено допомогу при народженні дитини у розмірі 860,00 грн.

Як вже було зазначено, згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може своєю ухвалою за клопотанням позивача відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити розміру судового збору або звільнити від його сплати, за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Всупереч зазначеному, надані позивачем документи не є доказом, із яких можливо встановити суму доходу позивача за попередній календарний рік. Зазначеними документами констатується лише факт нарахування позивачу щомісячної державної допомоги. Сам по собі факт отримання позивачем державної допомоги не позбавляє її права та можливості отримувати і інші доходи.

З огляду на викладене, наведені позивачем доводи не дають підстав для звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви, оскільки позивачем не додано належних доказів про те, який реальний дохід вона отримує та який розмір річного доходу позивача - фізичної особи за був за попередній календарний рік, яке рухоме та нерухоме майно перебуває у її власності та інше, а безпідставне зменшення розміру судового збору, звільнення чи відстрочення від сплати судового збору є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом, що також відповідає приписам ст. 129 Конституції України.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суддя прийшов до висновку, що він позбавлений можливості відкрити провадження у справі, а тому, вважає за необхідне, залишити позовну заяву без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позивачу ОСОБА_1 необхідно:

- надати до суду позовну заяву в новій редакції (для суду та інших учасників справи), яка повинна містити відомості про наявні у позивача засоби зв`язку та відомості про наявність номерів засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідачів та третьої особи; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- належним чином завірені копії документів (письмових доказів), які додані позивачем до позовної заяви в одному примірнику для суду. Роз`яснити, що засвідчені належним чином документи повинні містити: відмітку "Згідно з оригіналом", особистий підпис особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвище; дату засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису;

- оригінал квитанції чи іншого платіжного документу про сплату судового збору в розмірі 12405,00 грн. або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір в розмірі зазначеному в ухвалі має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Київ. обл/Білоцерків. міс/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA 188999980313101206000010776, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *,101;____(код) Судовий збір, за позовом _____ (ПІБ) Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач згідно ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись, ст.ст. 136, 185, 259-261, 353, ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суддя

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС-Трейд», товариства з обмеженою відповідальністю «Таращанський край», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення зазначених вище недоліків який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О. І. Орєхов