Постанова

від 20.12.2022 по справі 2-166/11

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6317/22

Справа № 2-166/11

Головуючий у першій інстанції Дяченко В. Г.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Таварткіладзе О.М.,

суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.

за участю секретаря судового засідання: Зеніної М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м.Одеси від 29.11.2021 року про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання по цивільній справі за позовом ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

23.09.2021 року, засобами поштового зв`язку (а.с.43) ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання. Заява обґрунтована тим, що рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 28.04.2011 року, з урахуванням ухвали про випралення описки, стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованість за 2 кредитними договорами. Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 20.08.2018 року замінено стягувача ПАТ «Укрсиббанк» на його правонаступника ПАТ «Дельта Банк». Вподальшому ПАТ «Дельта Банк» відступило право вимоги за 2 кредитними договорами № 11135117000 від 30.03.2007 року та № 11045852000 від 25.09.2006 року ТОВ «Діджи Фінанс». За таких обставин, заявник ТОВ «Діджи Фінанс» просить замінити його у якості правонаступника ПАТ «Дельта Банк». Разом з тим, заявник зазначив, що звертаючись до суду у серпні 2018 року із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, ПАТ «ДельтаБанк» крім того просило видати оригінали виконавчих листів та поновити строки на пред`явлення їх до виконання. Однак суд, ухвалою від 20.08.2018 року в частині вимог про поновлення строку відмовив, посилаючись на передчасне звернення заявника з такими вимогами, оскільки йому ще не видавалися виконавчі листи, та заяву ПАТ «Дельта Банк» в частині вимог про видачу виконавчих листів передав до канцелярії суду. 08.10.2018 року, як зазначає заявник, ПАТ «Дельта Банк» були видані виконавчі документи, що підтверджується листом районного суду від 23.07.2021 року № 17499, однак дата видачі в виконавчих листах вказана 08.01.2012 року. На думку заявника, скоріш за все виконавчі листи були виготовлені ще 08.01.2012 року, однак не направлені стягувачу, а видані вже 08.10.2018 року при фактичному зверненні заявника із заявою про видачу виконавчих листів. Оскільки зазначена дата видачі у виконавчому листі не відповідає фактичній даті отримання виконавчих листів, то складається враження, що строки пропущені, що перешкоджає заявнику пред`явити виконавчі листи до виконання, у зв`язку з чим він звернувся з цією заявою про поновлення строків на пред`явлення виконавчих документів до виконання.

Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 29.11.2021 року заяву ТОВ «Діджи Фінанс» задоволено. Замінено стягувача виконавчого провадження ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «Діджи Фінанс» у зобов`язаннях за 2 кредитними договорами № 11135117000 від 30.03.2007 року та № 11045852000 від 25.09.2006 року та поновлено ТОВ «Діджи Фінанс» строки на пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Суворовського районного суду м.Одеси від 29.11.2021 року скасувати у повному обсязі та відмовити ТОВ «Діджи Фінанс» у задоволенні заяви, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наведених в цій постанові підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 п.2 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно доч.1ст.376ЦПК Українипідставами дляскасування судовогорішення повністюабо частковота ухваленнянового рішенняу відповіднійчастині абозміни судовогорішення є: неповнез`ясування обставин,що маютьзначення длясправи; недоведеністьобставин,що маютьзначення длясправи,які судпершої інстанціївизнав встановленими; невідповідністьвисновків,викладених урішенні судупершої інстанції,обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності заяви ТОВ «Діджи Фінанс».

Однак колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 28.04.2011 року, з урахуванням ухвали від 13.05.2011 року про випралення описки, стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11135117000 від 30.03.2007 року станом на 07.04.2009 року у розмірі 763538,73 грн. Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11045852000 від 25.09.2006 року станом на 25.03.2010 року у розмірі 301 282,05 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ПАТ «Укрсиббанк» у рівних частках судові витрати у розмірі 1835 грн, тобто по 305,84 грн з кожного.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, в редакції Закону на момент ухвалення рішення суду, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відповідно до ч. 1 ст.294 ЦПК України, в редакціїЗакону намомент ухваленнярішення суду, апеляційна скарга на рішення подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відповідно виконавчих листів, які містяться в матеріалах справи, рішення набрало законної сили 30.11.2011 року на підставі ухвали апеляційного суду Одеської області.

Відповідно до ч.1 п. 2 ст..22 ЗУ «Про виконавче провадження», в редакції від 21.04.1999 року, строк пред`явлення виконавчого документу до виконання складав 1 рік.

Відповідно доч.2п.1ст..22ЗУ «Провиконавче провадження»,в редакціївід 21.04.1999року,строки,зазначені участині першійцієї статті,встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання - це період часу, в межах якого стягувач має право пред`явити виконавчий документ до примусового виконання.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, яким збільшено строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання до трьох років.

Згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Тлумачення пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності законом № 1404-VIII від 02 червня 2016 року.

Для пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм закону № 1404-VIII від 02 червня 2016 року до виконавчих документів, пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 10 червня 2020 року у справі № 522/11429/13-ц.

За таких обставин, виконавчий документ підлягав пред`явленню до виконання протягом року, з наступного дня після набрання рішенням законної сили та повинен був бути пред`явленим до виконання не пізніше 01.12.2012 року.

В заяві від 23.09.2021 року (згідно штампу на конверті) про поновлення строку на пред`явлення виконавчих документів до виконання, ТОВ «Діджи Фінанс» вказує про те, що оскільки виконавчі документи були видані 08.10.2018 року, то строки на пред`явлення виконавчих листів до виконання необхідно рахувати саме з цієї дати.

Однак, така думка заявника є помилковою, оскільки строки пред`явлення виконавчих документів до виконання рахуються не з дати видачі виконавчих листів, а з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Вказана норма чітко регламентована ч.2 п.1 ст..22 ЗУ «Про виконавче провадження», в редакції від 21.04.1999 року.

Законом не встановлено строків на видачу виконавчих листів, проте на пред`явлення виконавчих листів до виконання строки встановлені ЗУ «Про виконавче провадження».

В даному випадку, рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 28.04.2011 року набрало законної сили 30.11.2011 року, строк пред`явлення його до виконання, відповідно ч.1 п. 2 ст..22 ЗУ «Про виконавче провадження», в редакції від 21.04.1999 року, складав 1 рік, а тому повинен був бути пред`явленим до виконання не пізніше 01.12.2012 року включно.

Однак, цей строк заявником пропущено, а заява про поновлення строку не містить поважних причин його пропуску.

В заяві про поновлення строку, заявник зазначає, що у виконавчому листі невірно вказана дата його видачі, внаслідок чого складається враження, що строки пропущенні і це перешкоджає заявнику пред`явити виконавчі листи до виконання.

Однак, наведені заявником обґрунтування не є підставою для поновлення строку, а є підставою для виправлення помилки у виконавчому листі на підставі ст.432 ЦПК України.

В будь-якому випадку строки пропущені, незалежно від помилки у виконавчому листі, а тому підстав для поновлення строку на пред`явлення виконавчих листів до виконання, з огляду на встановлені обставини, суд першої інстанції не мав.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що з моменту набрання рішенням законної сили 30.11.2011 року до звернення із заявою про поновлення строку 23.09.2021 року минуло майже 10 років та при цьому заявник не вказує про перешкоди, які заважали стягувачу вчасно звернутися до суду за виконавчим листом та пред`явити його до виконання у строки, встановлені законом.

Відсутність поважних обставин пропуску строку є підставою для відмови у його поновленні.

Що стосується заміни сторони виконавчого провадження, то колегія суддів зазначає наступне.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першоїстатті 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина першастатті 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина першастатті 516 ЦК України).

Відповідно до ч.5 ст.15 ЗУ „Про виконавче провадження у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Аналогічна норма міститься в ст.442 ЦПК України.

Матеріалами справи встановлено, ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 20.08.2018 року замінено ПАТ «Укрсиббанк» його правонаступником ПАТ «Дельта Банк» (а.с.13).

Вподальшому, ПАТ «Дельта Банк» відступило право вимоги ТОВ «Діджи Фінанс», що підтверджується договором про відступлення прав вимоги № 2303/К/1 від 02.09.2020 року, протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-07-06-000033-b та платіжним дорученням про сплату ТОВ «Діджи Фінанс» на рахунок ПАТ «Дельта Банк» 36621000 грн за лотом (а.с.22-31).

При цьому, відповідно до додатків, які надав заявник до договору про відступлення прав вимоги, ПАТ «Дельта Банк» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» право вимоги лише за кредитним договором № 11135117000 від 30.03.2007 року. Відомостей, про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 11045852000 від 25.09.2006 року матеріали справи не містять.

Вказаних обставин суд не перевірив та набув хибного висновку про відступлення ПАТ «Дельта Банк» товариству з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» прав вимоги за кредитним договором № 11045852000 від 25.09.2006 року.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на постанову Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 року по справі № 2-7763/10, яка дійшла висновку, що заміна сторони виконавчого провадження, як процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, повинна здійснюватися з метою виконання завдання цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Відтак Велика Палата Верховного Суду вирішила, що у випадку закінчення виконавчого провадження заявник, що звертається з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен поставити перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження). За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Окрім того, Велика Палата ВС дійшла висновку про необхідність відступити від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10, від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц, від 5 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц, від 19 лютого 2020 року у справі № 2-3897/10, у тій частині, яка не відповідає висновкам цієї постанови ВП ВС.

Таким чином, для вирішення питання щодо заміни сторони у виконавчому провадженні вирішальним є встановлення наявності відкритого виконавчого провадження, в якому ставиться таке питання та дотримання процесуального строку щодо пред`явлення виконавчого документа до виконання. Заміна стягувача як сторони виконавчого провадження, якщо заява правонаступника про це подана після спливу строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання, і він не був поновлений судом є неможливою.

Оскільки строк на пред`явлення виконавчого документу до виконання заявником пропущений, а підстави для його поновлення відсутні, районний суд не мав правових підстав для процесуального правонаступництва.

Таким чином, придбавши право вимоги за кредитним договором № 11135117000 від 30.03.2007 року, заявник ТОВ «Діджи Фінанс» прийняв на себе свідомий ризик настання наслідків за правами вимогами, які набув.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, ухвалу скасувати, а заяву про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання залишити без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Суворовського районного суду м.Одеси від 29.11.2021 року скасувати.

Заяву ТОВ «Діджи Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання залишити без задоволення.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в частині відмови у заміні сторони виконавчого провадження. В частині відмови в поновленні строку на пред`явлення виконавчих документів до виконання постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено: 26.12.2022 року.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

С.О. Погорєлова