Постанова

від 30.11.2022 по справі 752/16175/22

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/16175/22

Провадження №: 1-кс/752/5438/22

У Х В А Л А

30.11.2022 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022000000000071 від 18.01.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 204 ч. 1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

21.11.2022 до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022000000000071 від 18.01.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 204 ч. 1 КК України, вилученого 17.11.2022 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою забезпечення збереження речових доказів.

В обґрунтування клопотання зазначено про те, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022000000000071 від 18.01.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що невстановлені особи на території України здійснюють злочини, пов`язані з незаконним придбанням з метою збуту, зберіганням з цією метою, збутом та транспортуванням з метою збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв.

На підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва 15.11.2022 було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було вилучено: скретч карта "Life"; мобільний телефон марки Samsung Galaxy S8+ IMEI НОМЕР_1 ; мобільний телефон марки Samsung Galaxy S20+ IMEI НОМЕР_2 ; мобільний телефон IPhone 13 Pro Max IMEI НОМЕР_3 .

Постановою слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУГУНП у м. Києві ОСОБА_4 від 17.11.2022 року вищезазначене майно визнано речовими доказами в кримінальному провадженні № 42022000000000071 від 18.01.2022.

В судове засідання прокурор ОСОБА_3 та адвокат ОСОБА_5 не з`явились, про день та час розгляду клопотання повідомлені належним чином. Адвокат ОСОБА_5 подав заяву з проханням розглядати клопотання в його відсутність.

У зв`язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та на підставі ч.4 ст.107 КПК України фіксування кримінального провадження в суді за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Вивчивши клопотання, та матеріали, якими воно обгрунтовується, прихожу до наступних висновків.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу в кримінальному провадженні, або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно з п. 7 ч. 2 та ч. 1 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, що має застосовуватись з метою досягнення дієвості цього провадження.

Так, загальні правила застосування будь-якого із заходів забезпечення кримінального провадження встановлені статтею 132 КПК України.

Разом з цим, частиною 2 статті 171 КПК України встановлено, що в клопотанні про арешт майна повинно бути зазначено, зокрема: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

У силу ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Положенням ч. 3 ст. 170 КПК України дозволяється накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів лише на майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України закріплено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

При цьому, слідчий суддя вважає необґрунтованими доводи клопотання слідчого про арешт майна, оскільки слідчим не доведено наявність обґрунтованих підстав і мети, відповідно до положень статті 170 цього Кодексу, а також не доведено необхідності такого арешту та наявності ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність правових підстав для накладення арешту, в зв`язку з чим у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.131,132,170-173, 395 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

в задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022000000000071 від 18.01.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 204 ч. 1 КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: