Рішення

від 22.12.2022 по справі 309/2029/19

ХУСТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 309/2029/19

Провадження № 2/309/1082/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2022 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області в особі

головуючого судді: Кемінь В.Д.

з участю секретаря судових засідань: Бринзей Н.М.

представника позивача : Ряска О.І.

відповідачки: ОСОБА_1 її представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст цивільну справу за позовом кредитної спілки «Нарцис» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

В липні 2019 року голова правління кредитної спілки «Нарцис » м. Хуст ОСОБА_5 звернулася в суд з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивовано тим, що 30.11.2017 року між кредитною спілкою «Нарцис» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №140/17 за умовами якого відповідачці надано кредит в сумі 21000 грн., строком на 24 місяці. Грошові кошти відповідачці передані в повному обсязі, що підтверджується видатковим касовим ордером №1219 від 30.11.2017 року на суму 13200 грн. та ордером №1239 від 01.12.2017 року на суму 7800 гривень. Відповідно до умов кредитного договору позичальник взяв на себе зобов`язання повернути кредит та проценти за користування кредитом в розмірі 48% річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитними коштами.

Крім цього, з метою забезпечення даного кредитного договору були укладені договори поруки між КС „Нарцис та ОСОБА_4 №140/17/1 від 30.11.2017 року та між КС «Нарцис» і ОСОБА_3 за №140/17/2 від 30.11.2017 р., за якими поручителі взяли на себе зобов`язання про солідарну відповідальність у разі не виконання позичальником умов кредитного договору.

У зв`язку з неналежним виконанням графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною даного кредитного договору, відповідачам неодноразово надсилались повідомлення про необхідність сплати суму боргу та дотримуватися графіку погашення кредиту, однак вжиті позивачем заходи не дали бажаного результату. Оплата кредитного боргу відповідачами не проводиться. В позовній заяві позивач просив суд задовольнити позов, постановити рішення про солідарне стягнення з відповідачів суми заборгованості в розмірі 38528,61 грн., а також судові витрати понесені на оплату судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Заочним рішенням Хустського районного суду від 02.04.2020 року позовні вимоги задоволено, стягнуто в користь Кредитної спілки Нарцис солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , заборгованість по кредиту в розмірі 38528,61 (тридцять вісім тисяч п`ятсот двадцять вісім гривень 61 копійку) та 1921.00 гривень судових втрат.

Ухвалою Хустського районного суду від 10.12.2021 року, заочне рішення суду від 02.04.2020 року, за заявою адвоката Ракущинець А.А. в інтересах відповідачки ОСОБА_1 , заочне рішення Хустського районного суду від 02.04.2020 року у справі №309/2029/19, провадження № 2/309/478/20, скасовано.

20.12.2021 року представником позивача ОСОБА_5 подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якому просила стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 49844.73 грн. по договору про споживчий кредит №140/17 від 13.11.2017 року та понесені судові витрати в розмірі 1921 грн.

В червні 2022 року адвокатом Ракущинець А.А., який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 подано заперечення проти заяви про збільшення позовних вимог, які зводяться до того, що борг за даним кредитом становитиме 10668.91 грн. по тілу кредиту, в задоволенні решти позовних вимог відповідачка ОСОБА_1 заперечує. Крім того зазначив, що вказана сума може бути задоволена до стягнення у разі доведення факту видачі кредиту, що на думку відповідачки не має свого підтвердження.

В липні 2022 року позивачем подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до яких просила суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 54292 грн.87коп. по договору про споживчий кредит №140/17 від 13.11.2017 року та понесені судові витрати в розмірі 1921 грн.

28.09.2022 року позивачем подано до суду заяву про зменшення позовних вимог (без урахування пені), остаточно просила суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 46476.43 грн. по договору про споживчий кредит №140/17 від 13.11.2017 року та понесені судові витрати в розмірі 1921 грн.

В ході судового розгляду голова правління КС «Нарцис» Ряска О.І. зменшені позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, стягнувши солідарно з відповідачів на користь позивача 46476,43 грн. по договору про споживчий кредит № 140/17 від 13.11.2017 року та понесені судові витрати в розмірі 1921 грн.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, з невідомих суду причин. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Відзиву на позовну заяву до суду не подавали.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні зменшені позовні вимоги не визнали, просили відмовити в їх задоволенні. Натомість з поданих заперечень та виступу в судових дебатах представника відповідача, вбачається, що відповідач вважає, що позивачем невірно здійснено підрахунки і в результаті борг становитиме 10 668.91 грн. по тілу кредиту, при умові доведення факту видачі кредиту, який на думку відповідача і взагалі є недоведеним та не підтверджені належними доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов Кредитної спілки «Нарцис» підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка ОСОБА_1 отримала кредит у позивача, що стверджується відповідною кредитною угодою та видатковими касовими ордерами. Кредитним договором також передбачено сплату відсотків за користування кредитом щомісячно. Для забезпечення кредитного договору між позивачем та відповідачами ОСОБА_4 , ОСОБА_3 також укладалися договори поруки, відповідно до яких відповідачі взяли на себе зобов`язання про солідарну матеріальну відповідальність з основним позичальником, у разі порушення останнім умов кредитного договору.

Суд не бере до уваги доводи відповідачки ОСОБА_1 та її представника, щодо недоведеності факту видачі кредиту, оскільки в ході розгляду справи та з поданих до суду заперечень, вбачається що відповідачем вносились кошти на погашення кредитної заборгованості, за договором №140/17 від 13.11.2017 року, відтак даний факт є встановленим.

З матеріалів справи встановлено, що через не виконання умов договору, у відповідачів існує заборгованість по кредитній угоді та відсоткам за користування кредитом і пеня за прострочення виконання кредитної угоди, яка за розрахунком позивача станом на 02.07.2019 року становить 38528,61 грн., з яких: 19031,89 грн. - основний борг (тіло кредиту); 5937,02 грн. - проценти за користування кредитом; 4043,76 грн. - пеня; 9515,95 грн. штраф.

В порядку ст.49 ЦПК України, позивачем подано заяву про збільшення, а потім про зменшення позовних вимог. Станом на 28.09.2022 року, під час розгляду даної справи відповідачем ОСОБА_1 , здійснювались платежі на погашення кредиту, однак не в повному обсязі, у зв`язку з чим відповідно до п.3 кредитного договору №140/17 позивачем було донараховано проценти на тіло кредиту в сумі 17083.05 грн. до 06.07.2022 року в розмірі 18.893,38 грн. Пунктом 7 Кредитного договору, позичальник, який не виконав обов`язки зазначені в п.5.1 договору, окрім обов`язків встановлених п.5.2.2 цього Договору, за рішенням кредитного комітету кредитодавця, позичальник повинен сплатити 50% від суми, одержаної за цим договором. Відповідно до даних умов кредитного договору, відповідачу нарахований штраф у сумі 10500грн.

Заперечуючи позовні вимоги, відповідач не стверджує, що нею не укладався кредитний договір № 140/17/1 від 30.11.2017 року, навпаки посилається на часткове його погашення, натомість вважає, що позивачем не доведено сам факт його укладення.

Такі доводи відповідачки не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, яка містить копію договору споживчого кредиту, підписану особисто відповідачкою ОСОБА_1 . Питання щодо визнання даного договору недійсним відповідачем не ставилось.

Заперечуючи позовні вимоги, відповідач та її представник посилаються на судову практику Верховного Суду та зазначають, що у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Натомість в ч.2ст. ст.1050 ЦК України, зазначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України між сторонами був укладений кредитний договір та договори поруки, за яким позивач виконав свої зобов`язання по наданню грошових коштів у якості кредиту відповідачу як позичальнику, під гарантії поручителів у розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором. В судовому засіданні встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 своїх зобов`язань по вказаній угоді щодо повернення кредиту та відсотків за його користування не виконали.

Статтею 610 ЦК України зазначено, що порушення зобов`язання є його невиконання або не належне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За таких обставин, враховуючи те, що в судовому засіданні належними доказами встановлено, що відповідачі взяті на себе зобов`язання по поверненню кредиту належним чином не виконали, що привело до виникнення заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги КС «Нарцис» підлягають до задоволення.

Суд також вважає, що у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, підлягають до стягнення з відповідачів понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати в розмірі 1921,00 грн. сплаченого судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись вимогами Керуючись ст.ст.10,12,81,211,141,223,247,259,263-265 ЦПК України ст.ст. 526,527,1052,1054 ЦК України суд -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути в користь Кредитної спілки Нарцис м. Хуст вул. 900 річчя Хуста № 3\3, Закарпатської області, п\р НОМЕР_1 в Хустському відділенні ЗОД АТ «Державний ощадний банк України», МФО 312356, код ЄДРПО 25998181, солідарно з відповідачів ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , заборгованість по кредиту в розмірі - 46476,43 (сорок шість тисяч чотириста сімдесят шість гривень 43 копійки) та 1921.00 гривень судових втрат.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Хустського

районного суду: Кемінь В.Д.