Ухвала

від 27.12.2022 по справі 369/11934/20

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/11934/20

Провадження №2-ві/369/26/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2022 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючого - судді Пінкевич Н. С., при секретарі Смушко К. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву третьої особи ОСОБА_1 про відвід судді Фінагеєвої І.О., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполісжитлобуд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Теремки-Буд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція безпеки «Граніт», треті особи: Гатненська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, Київська міська рада, Департамент земельних ресурсів КМР (КМДА), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, Державна інспекція містобудування (ДІМ) України, Міністерство розвитку громад та території України, Національне антикорупційне бюро України, Головне управління Національної поліції у м. Києві, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

30 серпня 2022 року третя особа ОСОБА_1 подав заяву про відвід головуючої судді Фінагеєвої І.О. в порядку ст. 36 ЦПК України. Дана заява мотивована тим, що у нього є сумнів в об`єктивності та неупередженості судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєвої І.О. Дану заяву обгрутовує тим, що 26 листопада 2020 року третя особа Гатненська сільська рада подала до суду пояснення на позов, в яких виклала аргументи на підтримку позову та надала докази. 24 листопада 2020 року ОСОБА_1 , надав пояснення на позов, в яких виклав аргументи на підтримку позову та надав докази. Представник ОСОБА_3 подала пояснення, в яких виклала аргументи на підтримку позову та надала докази. НАБУ попросило розглянути справу без його участі. Головне управління Національної поліції у м. Києві надало пояснення, в яких посилається на приписи статей 53, 263 ЦПК України, просить ухвалити законне та обґрунтоване рішення, що ґрунтується на засадах верховенства права, розглядати цивільну справу без участі представника ГУНП у м. Києві за наявними у справі матеріалами. Матеріали перевірки від 31 травня 2019 року за заявою №25244 ОСОБА_1 не надало. Київська міська рада надала пояснення, якими не заперечує факт знищення трьох межових знаків міста Києва, відмову виконати пункт 4.2 рішення Київської міської ради № 342/3803 від 27 жовтня 2005 року, заперечує посилаючись на господарську справу № 911/842/16 та висновок експерта (предметом дослідження якого не були координати межі міста Києва). Докази не надала. ТОВ «Мегаполісжилобуд» надало відзив на позов №124 від 12 листопада 2020 року, в якому здійснило підміну підстав спору між учасниками справи. ТОВ «Теремки-Буд», ТОВ «Агенція безпеки «Граніт», не надали відзиви та докази. Об`єктивний розгляд справи не забезпечений та викликає сумнів. Враховуючи викладене просив відвести суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєву І.О. від розгляду справи № 369/11934/20.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 листопада 2022 року визнано заявлений відвід судді необґрунтованим та передано заяву про відвід судді для розгляду іншому судді, визначеному в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2022 року, заява про відвід передана до провадження судді Пінкевич Н.С.

У судове засідання сторони не з`явилися, про місце і час судового засідання не повідомлялися у відповідності до ч. 8 ст. 40 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши заяву про відвід судді, суд дійшов висновку, що заява про відвід судді не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 40 ЦПК України, визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно із ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.

Стаття 6 ЄКПЛ відноситься до сфери цивільного судочинства. При цьому ключовими її положеннями є право кожного при визначенні його цивільних прав та обов`язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним та безстороннім судом, створеним на підставі закону. Виходячи з наявної практики ЄСПЛ, можна констатувати, що він в цілому визначив концептуальні підходи до тлумачення ст. 6 ЄКПЛ, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб`єктивні та об`єктивні компоненти.

Так, у справі «П`єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві» повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.

Крім наведених об`єктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці ЄСПЛ визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад, прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо ("П`єрсак проти Бельгії"); суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант ("Прокол проти Люксембургу "); наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі ("Дактарас проти Литви"); участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення ("Макгоннелл проти Сполученого Королівства") тощо. Так, у справі "Деміколі проти Мальти" було визнано порушення об`єктивного критерію неупередженості суду, адже до складу Палати представників Мальти, яка розглядала справу заявника, входили два члени, що раніше піддавалися критиці у статті заявника, яка мала відношення до справи, а тому фактично мали особисту заінтересованість у справі.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлений відвід третьої особи ОСОБА_1 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполісжитлобуд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Теремки-Буд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція безпеки «Граніт», треті особи: Гатненська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, Київська міська рада, Департамент земельних ресурсів КМР (КМДА), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, Державна інспекція містобудування (ДІМ) України, Міністерство розвитку громад та території України, Національне антикорупційне бюро України, Головне управління Національної поліції у м. Києві, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні та зобов`язання вчинити певні дії не підлягає до задоволення, оскільки не ґрунтується на вимогах ст. 36 ЦПК України, в яких визначено підстави для відводу судді.

За таких обставин із заяви про відвід не вбачається мотивованих підстав для відводу судді та наявності сумнівів у її неупередженості або необ`єктивності, а тому суд доходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу та відсутність підстав для задоволення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33,36,39,40,182,260,261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви третьої особи ОСОБА_1 про відвід судді Фінагеєвої І.О., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполісжитлобуд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Теремки-Буд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція безпеки «Граніт», треті особи: Гатненська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, Київська міська рада, Департамент земельних ресурсів КМР (КМДА), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, Державна інспекція містобудування (ДІМ) України, Міністерство розвитку громад та території України, Національне антикорупційне бюро України, Головне управління Національної поліції у м. Києві, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає

Суддя: Наталія ПІНКЕВИЧ