Рішення

від 02.01.2023 по справі 908/2173/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/114/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.01.2023 Справа № 908/2173/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справу № 908/2173/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОІНВЕСТПРОЕКТ", ідентифікаційний код юридичної особи 34633789 (вул. Шевченка, 146, офіс 39, м. Харків, Харківська область, 61013)

до відповідача: Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради в особі Територіального відділу освіти Хортицького району, ідентифікаційний код юридичної особи 37573094 (вул. Незалежної України, 39-Б, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69037)

про стягнення 149199,88 грн.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" з позовом до Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради в особі Територіального відділу освіти Хортицького району про стягнення 149 199,88 грн., з яких: 98 731,29 грн. - основний борг, 2 341,32 грн. - 3 % річних, 19 641,21 грн. - втрати від інфляції, 28 486,06 грн. - пеня.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2022 справу № 908/2173/22 передано на розгляд судді Науменку А.О.

21.11.2022 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.

05.12.2022 від позивача на адресу суду надійшли: уточнена позовна заява, клопотання про долучення документів, відповідь на відзив.

Вказані документи прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем порушено умови договору № 01 від 04.01.2021 про постачання електричної енергії споживачу, а саме: у вересні - жовтні 2021 відповідач не здійснив оплату отриманої електричної енергії на суму 98 731,29 грн., у зв`язку із чим утворилась заборгованість. Позивач отримав право вимоги до відповідача на підставі договору № 221021/3 про відступлення права вимоги від 22.11.2021. Також, позивач нарахував відповідачу 3 % річних у розмірі 2 341,32 грн., втрати від інфляції у розмірі 19 641,21 грн., пеню у розмірі 28 486,06 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, стверджує, що відповідачем в повному обсязі виконано умови договору в частині оплати електричної енергії.

Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Наявні матеріали справи за № 908/2173/22 дозволяють розглянути справу по суті спору.

За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 02.01.2023.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

04.01.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРІСТАР ЕНЕРГІЯ» (далі - ТОВ «ТРІСТАР ЕНЕРГІЯ», постачальник) та Територіальним відділом освіти Хортицького району департаменту освіти і науки Запорізької міської Ради (далі - споживач, боржник) укладено договір № 01 про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір), за умовами якого постачальник постачає електричну енергію (код ДК 021:2015 (CPV) - 09310000-5 Електрична енергія (електрична енергія з розподілом) споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Вказаний договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - споживач) постачальником електричної енергії (далі - постачальник) та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору (п.1.1. договору)

Пунктом 1.2. договору унормовано, що умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.

Згідно з п. 2.3. договору очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період з 01.01.2021 по 31.12.2021 (включно) становить 1796000 кВт*год.

Відповідно до п. 3.1. договору, дата початку постачання електричної енергії споживачу визначається Додатком 1, та становить з 01.01.2021. Споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ, та умов цього договору (п. 3.2. Договору)..

Пунктом 5.2 договору визначено, що загальна вартість цього договору на момент укладання становить 2 619 166,67 грн., крім того ПДВ - 523 833,33 грн., разом з ПДВ - 3 143 000,00 грн..

Ціна товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання цього договору (п.5.3. договору).

Протягом дії договору, у зв`язку із зменшенням обсягів закупівлі та коливанням цінна електричну енергію, сторонами було укладено низку додаткових угод.

За останньою Додатковою угодою № 11 від 21.09.2021 обсягпостачання складав 944 214 кВт, а загальна вартість склала 2 034 341,94 грн., вт.ч. ПДВ.

Згідно з п. 4.1. договору встановлено, що постачальник зобов`язується здійснюватисвоєчасну закупівлю електричної енергії в обсягах, що за належних умов забезпечатьзадоволення попиту на споживання електричної енергії

Пунктом 5.6 договору визначено, що ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у томучислі у разі її зміни.

Згідно з п. 5.10. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарниймісяць.

Відповідно до п. 5.11. договору розрахунки споживача за цим договоромздійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі -спецрахунок).

При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договоромчерез банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесенняготівки через касу постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб.

Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачемвиключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника.

Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповануелектричну енергію відповідно до умов цього договору. За дату оплатиприймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальнимрежимом використання постачальника електроенергії. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі уразі його зміни.

Пунктом 5.13 договору передбачено, якщо споживач не здійснив оплату за цим договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має правоздійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу упорядку, визначеному ПРРЕЕ.

У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені.

Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, щовизначається відповідно до чинного законодавства України.

В Комерційній пропозиції (додаток 2 до договору) сторони узгодили спосіб оплати,термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати, а саме: споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергіїза розрахунковий період один раз за фактичними показниками засобів комерційногообліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, згідно звиписаним та самостійно отриманим рахунком у постачальника. Постачальникнадсилає споживачу на електрону адресу e-mail: tvo.hort@zp.gov.ua сформованийрахунок за розрахунковий період, а також у паперовому вигляді на адресупідприємства: 69076, м. Запоріжжя, вул. Василя Сергієнка 48А. (п.2 Комерційноїпропозиції)

Рахунки споживачу надаються постачальником не пізніше 8 (вісім) робочих днівпісля розрахункового періоду. Оплата рахунка постачальника має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти)календарних днів з моменту отримання його споживачем, але не більше ніж 20(двадцять) календарних днів, з моменту отримання його споживачем (п.3Комерційної пропозиції).

Споживач зобов`язаний: забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитоїелектричної енергії згідно з умовами цього договору; протягом 5 робочих днів допочатку постачання електричної енергії новим електропостачальником, але непізніше дати, визначеної цим договором, розрахуватися з постачальником заспожиту електричну енергію; відшкодовувати постачальнику збитки, понесені ним узв`язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов`язаньперед постачальником, що покладені на нього чинним законодавством та/або цим договором (п.6.2. договору).

Відповідно до п.7.1 договору постачальник має право отримувати відшкодуваннязбитків від споживача, що понесені постачальником у зв`язку з невиконанням абоненалежним виконанням споживачем своїх зобов`язань перед постачальником,відповідно до умов цього договору та чинного законодавства, у тому числіотримувати відшкодування збитків від споживача за дострокове розірвання договоруу випадках, не передбачених договором; отримувати від споживачавідшкодування збитків, пов`язаних з відхиленням споживача від договірнихвеличин споживання електричної енергії та величини потужності зарозрахунковий період (день, місяць) відповідно до актів законодавства.

Згідно з п. 9.1 договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань зацим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором тачинним законодавством.

Пунктом 9.2. договору унормовано, що постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, а споживач відшкодовує збитки, понесені постачальником, виключно у разі:а) порушення споживачем строків розрахунків з постачальником - в розмірі,погодженому сторонами в цьому договорі;б) відмови споживача надати представнику постачальника доступ до свого об`єкта,що завдало постачальнику збитків, - в розмірі фактичних збитків постачальника.

Згідно з п. 10.1. договору споживач має право в будь-який момент часу змінити постачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричноїенергії з новим електропостачальником, в установленому ПРРЕЕ порядку.

Відповідно до п.13.3 договору, за умови відсутності заборгованості та виконання своїхзобов`язань перед постачальником споживач має право розірвати цей договір зурахуванням вимог положень цього договору без сплати будь-яких штрафних санкційчи іншої фінансової компенсації постачальнику.

Пунктом 13.10. договору сторони визначили, що усі повідомлення за цим договоромвважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі танадіслані одним із способів:- особисто, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідноїкореспонденції;- поштою рекомендованим листом;- за допомогою системи електронного документообігу;- телефонограмою;- електронною поштою зазначену у заяві-приєднання.

Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення,дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача, дата зафіксована системоюелектронного документообігу, дата зафіксована у телефонограмі, дата отриманняфаксу або електронної пошти.

Строк дії договору за п. 13.1. договору, з урахуванням п.6 комерційної пропозиції, здати підписання договору сторонами, скріплення їх печатками (за наявності) та дієдо 31 грудня 2021 року (включно), але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх договірних зобов`язань.

Вказаний правочин, а також додаткові угоди та додатки до нього, підписаніуповноваженими представниками сторін та скріплені печатками цихсуб`єктів господарювання.

В порядку виконання умов договору постачальником протягом лютого - серпня2021 року було відпущено споживачу електроенергії у кількості 824 379 кВт*год.на суму 1 710 861,10 грн., в т.ч. ПДВ 20%. Дана сума сплачена боржником вповному обсязі, що підтверджується випискою ТОВ «ТРІСТАР ЕНЕРГІЯ» за період з01.02.2021 по 30.09.2021.

Таким чином, сума залишку товару на вересень-грудень 2021 року за договором складав 323 480,84 грн.

Враховуючи те, що планове споживання на вересень та жовтень 2021 року за договором, в частині постачання електричної енергії споживачу, прогнозовановистачить до 06.10.2021, постачальником було направлено на адресу ПАТ«Запоріжжяобленерго» лист №787 від 14.09.2021 з повідомленням прозакінчення постачання електричної енергії споживачу - Територіальному відділуосвіти Хортицького району Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради (кодЄДРПОУ 37611464) з 06.10.2021.

В порядку виконання умов договору постачальником протягом вересня 2021 рокубуло відпущено споживачу електроенергії на суму 328 439,66 грн., в т.ч. ПДВ, щосклало за обсягом 122 216 кВт*год. Таким чином, відбулося споживання понадобсяги, встановлені договором. Відхилення споживача від договірних величинспоживання електричної енергії у вересні 2021 становить 1 846 кВт*год. на суму4 960,88 грн.

18.10.2021 та 28.10.2021 постачальником були надіслані на електронну адресуТериторіального відділу освіти Хортицького району департаменту освіти і наукиЗапорізької міської Ради - tvo.hort@zp.gov.ua, акти приймання-передачі №03/09, №03/09/02 від 30.09.2021 та рахунки -фактури №СФ-0000597 від 18.10.2021 на суму 323 478,78 грн., №СФ-0000647 від18.10.2021 на суму 4 960,88 грн.

Листом від 28.10.2021 вих. №990 ТОВ «ТРІСТАР ЕНЕРГІЯ»,направляючи на адресу боржника засобами поштового зв`язку, вищезазначені Актиприймання - передачі та рахунки - фактури, наголосив боржнику пронеобхідність здійснення повної оплати за спожиту електроенергію укількості 122 216 кВТ*год., за всіма Актами приймання - передачі завересень 2021 (повідомлення про вручення поштового відправлення трек номер610258748332 ПАТ «Укрпошта»).

На електронну адресу постачальника tov.tristar@gmail.com (офіційний засібспілкування), від оператора системи розподілу ПАТ «Запоріжжяобленерго» буводержаний лист із фактичними обсягами споживання електричної енергії боржниказа жовтень 2021, відповідно до якого фактичні обсяги споживання Територіальнимвідділом освіти Хортицького району департаменту освіти і науки Запорізької міськоїРади склали 34 893 кВт*год.

Таким чином, відбулося відхилення споживача віддоговірних величин споживання електричної енергії за жовтень 2021 на 34 893кВт*год. на суму 93 770,41 грн.

25.11.2021 постачальником були надіслані на електронну адресу Територіальноговідділу освіти Хортицького району департаменту освіти і науки Запорізької міськоїРади - tvo.hort@zp.gov.ua: акт приймання-передачі зажовтень 2021 №03/10 від 31.10.2021 та рахунок - фактура №СФ-0000664від 24.11.2021 на суму 93 770,41 грн.

Листом від 25.11.2021 вих. № 1003 ТОВ «Трістар Енергія» наголосивборжнику про наявність відхилення споживача від договірних величинспоживання електричної енергії за вересень - жовтень 2021 на 36 739 кВт*год. танеобхідність здійснення повної оплати за спожиту електроенергію, завсіма Актами приймання - передачі за вересень-жовтень 2021. Даний лист здоданими до нього актом приймання-передачі та рахунком-фактури направленийзасобами поштового зв`язку, що підтверджується фіскальним чеком таповідомленням про вручення поштового відправлення трек номер 6105716542538ПАТ «Укрпошта».

15.12.2021 постачальником направлено запит за вих. №1038 до ПАТ«Запоріжжяобленерго» щодо надання письмового підтвердження фактичного обсягуспоживання електричної енергії боржником за період вересень-жовтень 2021.

Сумарний фактичний обсяг споживання електричної енергії Територіальнимвідділом освіти Хортицького району департаменту освіти і науки Запорізької міськоїРади за період вересень-жовтень 2021 року склав 157 109 Вт*год., щопідтверджується листом ПАТ «Запоріжжяобленерго» №007-66/6967 від 20.12.2021.

З урахуванням наведених відомостей, обсяг спожитої відповідачемелектроенергії за вересень-жовтень 2021 року було збільшено на 36 739Вт*год. (157 109 Вт*год. - 120 370 кВт*год.), в тому числі за вересень 2021 -1 846 кВт*год., за жовтень 2021- 34 893 Вт*год.

В порядку виконання умов договору відповідачем була здійснена часткова оплата завересень 2021 року, в розмірі 120370 Вт*год., згідно рахунка - фактури №СФ-0000597від 18.10.2021, в сумі 323 478,78 грн., що підтверджується випискою ТОВ«ТРІСТАР ЕНЕРГІЯ» за період з 01.10.2021 по 31.10.2021 таплатіжними дорученнями:- за №42 від 25.10.2021 на суму 25 764,10 грн.;- за №35 від 26.10.2021 на суму 4 737,75 грн.;за №44 від 26.10.2021 на суму 842,50 грн.;за №209 від 26.10.2021 на суму 3 326,97 грн.;за №283 від 26.10.2021 на суму 11 706,19 грн.;за №653 від 26.10.2021 на суму 167 503,03 грн.;за №656 від 26.10.2021 на суму 97 701,80 грн.;за №657 від 26.10.2021 на суму 11 896,44 грн.

Заборгованість, що виникла в результаті відхилення споживача віддоговірних величин споживання електричної енергії за період вересень -жовтень 2021 року в розмірі 36 739 Вт*год. (1 846 кВт*год.,+ 34 893кВт*год.) на загальну суму 98 731, 29 грн. (4 960,88 грн. + 93 770,41 грн)відповідачем до теперішнього часу не сплачена.

Відповідно до п. 6.1. договору, споживач має право вимагати від постачальника пояснень щодо отриманих рахунків і у випадку незгоди з порядкомрозрахунків або розрахованою сумою вимагати проведення звіряння розрахунковихданих та/або оскаржувати їх в установленому цим договором та чиннимзаконодавством порядку.

Споживачем не було оскаржено надані постачальником рахунки - фактури,не надано вмотивованої відмови від підписання актів приймання - передачіза вересень-жовтень 2021 р. Будь-яких листів з боку відповідача щодо непідписання актів на загальну суму в розмірі 422 210,07 грн., або непогодження з даними комерційного обліку споживання електроенергії увересні-жовтні 2021 р. до постачальника не надходило.

22.11.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРІСТАР ЕНЕРГІЯ» (далі - первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОІНВЕСТПРОЕКТ» (далі - новий кредитор) укладено договір № 221021/3 про відступлення права вимоги (далі - договір № 221021/3).

Згідно з умовами договору № 221021/3 первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором № 01 від 04.01.2021 про постачання електричної енергії споживачу (далі - основний договір), укладеному між ТОВ "Трістар енергія" та Територіальним відділом освіти Хортицького району департаменту освіти і науки Запорізької міської ради Запорізької області (м. Запоріжжя, вул. Василя Сергієнка, 48А, 69076, ідентифікаційний код 37611464) .

На виконання умов договору № 221021/3 первісний кредитор передав, а новий кредитор в свою чергу прийняв документи та електронні носії, що стосуються умов виконання договору № 01 від 04.01.2021 про постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується Актом приймання - передачі від 20.12.2021.

Крім цього, в порядку виконання умов договору № 221021/3, новим кредитором перераховано на рахунок первісного кредитора сума в розмірі 98 731, 29 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1200 від 08.12.2021.

Лист за вих. № 30 від 12.01.2021 з повідомленням про заміну кредитора за договором № 221021/3 та оригінал договору № 221021/3 було вручено представнику відповідача 18.01.2022, що підтверджується доказами поштового відправлення та витягом з вебсайту поштового відправлення трек номер 6102270868877 ПАТ «Укрпошта».

Враховуючи викладене, з огляду на перехід від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІСТАР ЕНЕРГІЯ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОІНВЕСТПРОЕКТ» права вимоги до Територіального відділу освіти Хортицького району департаменту освіти і науки Запорізької міської Ради за договором №01 від 04.01.2021 про постачання електричної енергії споживачу, наявної заборгованості за спожиту електричну енергію за період вересень-жовтень2021 р., позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача суми в розмірі 149 199,88 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 98 731,29 грн., 3% річних в сумі 2 341,32 грн., інфляційних втрат - 19 641,21 грн., пені в розмірі 28 486,06 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд при прийнятті рішення враховує таке.

При укладенні договору сторони керувалися положеннями Цивільного кодексуУкраїни, Закону України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібногоринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, щоздійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), а також Законом України «Про публічнізакупівлі».

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст.525, ст.526 ЦК України, зобов`язання повиннівиконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору,а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання-відповідно до вимогщо у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умовне допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права таобов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, атакож із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжуютьцивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, щопідставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та іншіправочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленістьдвох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припиненняцивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента тавизначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільногозаконодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договорустановлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови,які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договорустановлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою навстановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погодженісторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповіднодо законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо міжсторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх йогоістотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні длядоговорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повиннабути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані убудь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим длявиконання сторонами.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачанняенергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона(постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові)енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент)зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватисьпередбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечнуексплуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договороменергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію,пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), якийзобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченогодоговором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатаціюенергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договоруенергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу.

Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договорупостачання електричної енергії встановлюються Законом України "Про ринокелектричної енергії".

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринкуелектричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії надоговірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергіїукладається, серед іншого, договір про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України "Про ринок електричноїенергії", постачання електричної енергії споживачам здійснюється на підставідоговору постачання електричної енергії споживачу, що укладається міжелектропостачальником та споживачем.

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України "Про ринок електричноїенергії" умови постачання електричної енергії, права та обов`язкиелектропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричноїенергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачувизначаються, зокрема, строк дії договору, умови припинення, пролонгації тарозірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміниелектропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору іззазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірваннядоговору.

Відповідно до ст. 276 Господарського кодексу України, загальна кількість енергії,що відпускається, визначається за погодженням сторін.Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі виходячи,як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійногонадходження абоненту.

Між ТОВ «ТРІСТАР ЕНЕРГІЯ» та Територіальним відділомосвіти Хортицького району департаменту освіти і науки Запорізької міськоїРади укладено договір, який встановлює порядок та умови постачанняелектричної енергії як товарної продукції споживачу постачальникомелектричної енергії.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона(продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другійстороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) ісплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після йогоприйняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договоромабо актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк(термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив,якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його увстановлений строк.

Відповідно до абзацу 14 пункту 1.1.2 глави 1.1 ПРРЕЕ - договір про постачанняелектричної енергії споживачу - домовленість двох сторін (електропостачальник іспоживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягуфактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часуодним електропостачальником за вільними цінами.

Відповідно до п.1.2.15 ПРРЕЕ, на роздрібному ринку не допускаєтьсяспоживання (використання) електричної енергії споживачем без укладеннявідповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів,передбачених цими Правилами.

Згідно з п.п. 4.12, 4.13 ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем таелектропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони берутьучасть у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими відадміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексомкомерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) такупленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періодуелектричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщодоговором не встановлено іншого терміну.

Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується:протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем;протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем;в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня післязакінчення розрахункового періоду.

Пунктом 4.13. ПРРЕ визначено, що для здійснення розрахунків за фактичноспожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставитиспоживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згодиспоживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі данихкомерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційногообліку.

Як вказувалося вище, період постачання електричної енергії споживачу: з 01.01.2021по 31.12.2021 включно.

Згідно з даними оператору системи розподілу ПАТ «Запоріжжяобленерго» обсягирозподіленої електричної енергії споживачу у вересні - жовтні 2021 рокустановить 157 109 Вт*год.

Отже, документальним підтвердженням фактичного споживання Територіальнимвідділом освіти Хортицького району департаменту освіти і науки Запорізької міськоїРади електроенергії у вересні - жовтні 2021 року є саме дані оператору системирозподілу ПАТ «Запоріжжяобленерго».

Зазначене свідчить про обов`язок Територіального відділуосвіти Хортицького району департаменту освіти і науки Запорізької міськоїРади погасити заборгованість за спожиту електричну енергію відповідно дорахунку фактури №СФ-0000647 від 18.10.2021 р та №СФ-0000664від 24.11.2021, за якими загальна вартість спожитої електроенергіїсклала 98 731, 29 грн.

Такий обов`язок встановлений і п. 6.1.22. ПРРЕ - якщо фактичні дані комерційногообліку перевищують прогнозні, споживач повинен протягом 5 робочих днів з датиотримання остаточного рахунку здійснити платежі на користь попередньогоелектропостачальника. А електропостачальник має право в свою чергу за підпунктом10 п. 5.2.1. - на отримання від споживача відшкодування збитків, пов`язаних звідхиленням споживача від договірних величин споживання електричної енергії тавеличини потужності за розрахунковий період (день, місяць), відповідно до актівзаконодавства та умов договору.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється відвідповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник,який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредиторазобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції завесь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщоінший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.2 договору встановлено, що споживач зобов`язується забезпечуватиповну та своєчасну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору; протягом 5 робочих днів до початку постачання електричної енергії новимелектропостачальником, але не пізніше дати, визначеної цим договором,розрахуватися з постачальником за спожиту електричну енергію; відшкодовувати постачальнику збитки, понесені ним у зв`язку з невиконанням або неналежнимвиконанням споживачем своїх зобов`язань перед постачальником, що покладені нанього чинним законодавством та/або цим договором, а п. 9.1. встановлює, що заневиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторонинесуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасникигосподарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність заправопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушниківгосподарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншимизаконами та договором.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законнихінтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитківучасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, тазабезпечувати правопорядок у сфері господарювання (ч. 2 ст. 216Господарського кодексу України).

Відповідно до положень частин 1, 4 ст. 217 Господарського кодексу Українигосподарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сферігосподарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливіекономічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються увстановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин євчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарськихвідносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарськогозобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо недоведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущеннягосподарського правопорушення.

У разі якщо інше не передбачено законом абодоговором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несегосподарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконаннязобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобтонадзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарськоїдіяльності (ст. 218 Господарського кодексу України).

Виходячи з положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу Україништрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми(неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язанийсплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності,невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За приписами абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщопорушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктомгосподарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушенняпов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язанняфінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державногокредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чидоговором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язаннястягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з якихдопущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за простроченняпонад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаноївартості.

Пунктом 5.13 договору сторони погодили, що за порушення споживачем строківоплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Споживачсплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається відповідно дочинного законодавства України.

Позивач нарахував відповідачу 3% річних в сумі 2 341,32 грн. за період 18.11.2021 - 02.09.2022, інфляційнівтрати у розмірі 19 641,21 грн. за період грудень 2021 - липень 2022, пеню в розмірі 28 486,06 грн. за період 18.11.2021 - 02.09.2022.

Щодо нарахування 3 % річних та втрат від інфляції суд зазначає таке.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов`язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов`язання виникають нові додаткові зобов`язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. Відповідно такі додаткові зобов`язання є заходами відповідальності за порушення основного зобов`язання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобов`язання.

3% річних за своїми ознаками є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов`язання, і за своєю правовою природою є самостійним способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов`язань.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду України від 24.01.2018 по справі № 910/24266/16, відповідно до якої вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. До вимог про стягнення сум процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність (стаття 257 названого Кодексу).

Тобто, всі вищевказані приписи застосовуються у разі наявності прострочення грошового зобов`язання боржника перед кредитором за невиконання (неналежне виконання) умов відповідного договору.

Судом перевірено розрахунки 3 % річних та втрат від інфляції позивача.

Згідно із розрахунком суду з відповідача підлягають стягненню 3 % річних у розмірі 2 229, 60 грн. з відмовою у стягненні 111,72 грн., втрати від інфляції у розмірі 18 701, 54 грн., з відмовою у стягненні 939,67 грн.

Щодо нарахування пені, суд зазначає таке.

Пунктом 5.13 договору встановлено, що у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається відповідно до чинного законодавства.

На підставі пункту 5.13. договору та абзацу 3 частини 2 статті 231 ГК України, позивач нарахував пеню у розмірі 0,1 відсотка від суми заборгованості за загальний період з 18.11.2021 по 02.09.2022 у розмірі 28 486,06 грн.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За наведеними вище положеннями чинного законодавства, господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.

Нормативно-правове забезпечення сфери господарювання є однією з форм здійснення державою регулювання господарської діяльності. Водночас, за змістом статті 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності є спрямованою, зокрема, на зменшення втручання держави у діяльність суб`єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, та здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Так, за пунктом 22 частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Таким чином, тлумачення умов укладеного сторонами справи договору щодо підстав застосування відповідальності за порушення відповідачем грошового зобов`язання має здійснюватися у системному взаємозв`язку з положеннями чинного законодавства, які регулюють загальні засади та умови настання такої відповідальності у господарських правовідносинах.

Стаття 231 ГК України регулює розмір штрафних санкцій таким чином: «Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов`язань, зазначених у частині другій цієї статті.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов`язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобов`язань, визначається відповідним суб`єктом господарювання - господарською організацією».

З аналізу положень статті 231 ГК України вбачається, що нею передбачено можливість законодавчого встановлення щодо окремих видів зобов`язань штрафних санкцій, що мають імперативний характер (тобто, їх розмір не може бути змінений за згодою сторін та не залежить від їх волевиявлення), а також можливість законодавчого встановлення щодо окремих видів зобов`язань штрафних санкцій, розмір яких може бути змінений сторонами за умовами договору.

Так, частина друга статті 231 ГК України визначає уніфікований розмір штрафних санкцій за певні види правопорушень (порушення вимог щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг), порушення строків виконання негрошового зобов`язання) у господарському зобов`язанні, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частина третя цієї статті передбачає можливість законодавчого встановлення розміру штрафних санкцій і за інші види правопорушень у окремих видах господарських зобов`язань, перелічених у частині другій статті 231 ГК України.

Частиною четвертою статті 231 ГК України законодавець передбачає застосування штрафних санкцій, у разі якщо їх розмір законом не визначено, у розмірі, визначеному умовами господарського договору, а також надає сторонам право встановлювати різні способи визначення штрафних санкцій, - у відсотковому відношенні до суми зобов`язання (виконаної чи невиконаної його частини) або у певній визначеній грошовій сумі, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Положення ж частини шостої статті 231 ГК України регулюють виключно правовідносини сторін щодо їх відповідальності за невиконання грошових зобов`язань, передбачаючи їх встановлення у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. На відміну від, наприклад, частини другої статті 231 ГК України, у частині шостій цієї статті не вказано про застосування штрафної санкції у певному розмірі, а йдеться про спосіб її визначення.

Разом з тим, за частиною другою статті 343 ГК України, як спеціальною нормою, яка регулює відповідальність за порушення строків розрахунків, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також за статтями 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини, передбачено, зокрема, ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій», ст. 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв».

За змістом наведених вище положень законодавства, розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Така сама правова позиція щодо застосування норм статті 231 ГК України викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18.

Так, в спірному договорі сторонами не обумовлено розмір та базу нарахування штрафних санкцій, а лише зазначено, що штрафні санкції нараховуються у розмірі, що визначається відповідно до чинного законодавства.

Як вбачається з поданого розрахунку, позивач здійснює нарахування штрафних санкцій, передбачених абзацом 3 частини 2 статті 231 ГК України, за порушення відповідачем виконання саме грошового зобов`язання, що суперечить приписам чинного законодавства.

Таким чином, вимоги щодо стягнення пені з заявлених підстав не підлягають задоволенню.

22.11.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРІСТАР ЕНЕРГІЯ» (далі - первісний кредитор)та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОІНВЕСТПРОЕКТ» (далі - новий кредитор) укладено договір № 221021/3 про відступлення права вимоги (далі - договір № 221021/3).

Згідно з умовами договору № 221021/3 первісний кредитор відступає, а новийкредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стаєкредитором за договором № 01 від 04.01.2021 про постачання електричної енергіїспоживачу (далі - основний договір), укладеному між ТОВ "Трістар енергія" таТериторіальним відділом освіти Хортицького району департаменту освіти і наукиЗапорізької міської ради Запорізької області (м. Запоріжжя, вул. Василя Сергієнка,48А, 69076, ідентифікаційний код 37611464) .

На виконання умов договору № 221021/3 первісний кредитор передав, а новийкредитор в свою чергу прийняв документи та електронні носії що стосуються умоввиконання договору № 01 від 04.01.2021 про постачання електричної енергіїспоживачу, що підтверджується Актом приймання - передачі від 20.12.2021.

Крім цього, в порядку виконання умов договору № 221021/3, новим кредиторомперераховано на рахунок первісного кредитора сума в розмірі 98 731, 29 грн., щопідтверджується платіжним дорученням №1200 від 08.12.2021.

Відповідно до частини першої ст. 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні єборжник і кредитор.Згідно з п. 1 частини першої ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бутизамінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі заправочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредиторау зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщоінше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України замінакредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше невстановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 Цивільного кодексу України первіснийкредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, якізасвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їхздійснення.

Лист за вих. № 30 від 12.01.2021 з повідомленням про замінукредитора за договором № 221021/3 та оригінал договору № 221021/3 було врученопредставнику відповідача 18.01.2022, що підтверджується доказами поштовоговідправлення та витягом з вебсайту поштового відправлення трек номер6102270868877 ПАТ «Укрпошта».

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради, вособі Територіального відділу освіти Хортицького району (юридична адреса:69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд.39-Б, ідентифікаційний код37573094) на користь Товариства з обмеженоювідповідальністю «Енергоінвестпроект» (адреса: 61013, м. Харків, вул. Шевченка,б.146, оф. № 39, ідентифікаційний код 34633789) основний борг в розмірі 98 731 (дев`яносто вісім тисяч сімсот тридцять одна) грн. 29 коп., 3% річних в розмірі 2 229 (дві тисячі двісті двадцять дев`ять) грн. 60коп., інфляційнівтрати у розмірі 18 701 (вісімнадцять тисяч сімсот одна) грн. 54коп., судовий збір у розмірі 1 989 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят дев`ять) грн. 83 коп.

3. Відмовити у стягненні 3 % річних у розмірі 111 (сто одинадцять) грн. 72 коп., втрат від інфляції у розмірі 939 (дев`ятсот тридцять дев`ять) грн. 67 коп., пені у розмірі 28 486 (двадцять вісім тисяч чотириста вісімдесят шість) грн. 06 коп., судового збору у розмірі 491 (чотириста дев`яносто одна) грн. 17 коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 02.01.2023.

Суддя А.О. Науменко