Ухвала

від 03.01.2023 по справі 903/492/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"03" січня 2023 р. Справа № 903/492/22

Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Філіпова Т.Л., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення господарського суду Волинської області від 22.11.22р. у справі №903/492/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Амріта Плюс

до відповідача ОСОБА_1

про стягнення 19 115,04 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 22.11.2022 р. у справі №903/492/22 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Амріта Плюс 25625,82 грн , з них 2179,03 грн 3 % річних та 23446,79 грн інфляційних втрат, а також 2481,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору до постановляння постанови, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Волинської області від 22.11.2022 р. у справі №903/492/22 задовольнити повністю, скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 22.11.2022 р. у справі №903/492/22 та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, перевіривши відповідність їх вимогам Господарського процесуального кодексу України, суд встановив, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з огляду таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема докази сплати судового збору.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 апеляційний господарський суд зазначає, що до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги у справі №903/492/22, у зв`язку з тим, що 24 лютого 2022 року на всій території України відповідно до Указу Президента України №64/2022, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" було введено воєнний стан. Відповідно до п. 6 рекомендацій Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України слід виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану. Відтак, скаржник просить відстрочити (до прийняття рішення у справі) сплату судового збору, оскільки у зв`язку з введенням на території України воєнного стану перебуває в скрутному фінансовому становищі.

Розглянувши вказане прохання, суд відмовляє в її задоволенні, виходячи з такого.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.

Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких особі може бути відстрочено сплату судового збору, також є вичерпним.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.

Скаржник ні під жодну із умов частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" не підпадає.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що скаржник не надав доказів, які б свідчили про можливість сплати ним судовий збір за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення у справі (строк, визначений самим скаржником у клопотання про відстрочення сплати судового збору).

Відтак, оцінивши доводи, наведені скаржником на обґрунтування вимог заявленого ним клопотання, суд апеляційної інстанції не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які відповідали б зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для відстрочення сплати судового збору, що могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

При цьому, відповідно до п.п.4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як вбачається, із вимог апеляційної скарги, скаржник оскаржує рішення Господарського суду Волинської області від 22.11.2022 р. у справі №903/492/22 в повному обсязі, а тому ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги на вказане рішення слід було сплатити судовий збір у розмірі 3 721,50 грн (2481 х 150%).

Також, пунктом 3 ч. 3 ст.258 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги додаються, серед іншого докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно з ст.259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, суд встановив, що скаржником до апеляційної скарги не додано доказів надіслання апеляційної скарги на адреси інших учасників справи листом з описом вкладення.

Відповідно до пункту 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 27, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, підлягає залишенню без руху.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги п. 2 та п.3 частини 3 статті 258 ГПК України, що відповідно до вимог статті 260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Відповідно до ч.2 ст.174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, скаржнику необхідно подати до суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у розмірі 3721,50 грн. та докази надсилання позивачу копії апеляційної скарги з доданими до неї документами листом з описом вкладення.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволені клопотання ОСОБА_1 про відстрочення від сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Волинської області від 22.11.22р. у справі №903/492/22 - залишити без руху.

3. ОСОБА_1 протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки:

- подати оригінал платіжного документа (квитанції, платіжного доручення, тощо) про сплату судового збору в розмірі 3 721,50 грн.;

- подати до суду докази надсилання Товариству з обмеженою відповідальністю Амріта Плюс копії апеляційної скарги з доданими до неї документами листом з описом вкладення.

4. Роз`яснити скаржнику, що при невиконанні вимог цієї ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.

5. Копію ухвали направити ОСОБА_1 .

Суддя Філіпова Т.Л.