Ухвала

від 28.12.2022 по справі 2-22/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

28 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 2-22/11

провадження № 61-12415ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,

вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 30 листопада 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» в особі голови Кєсаєва Таймураза Георгійовича, про стягнення вартості безпідставно придбаного майна та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» (далі - СТОВ «Злагода») в особі голови Кєсаєва Т. Г. та з урахуванням уточнень позовних вимог просила суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь грошові кошти за незаконно зібраний 11 жовтня 2008 року врожай насіння соняшника з площі 7,93 га земельної ділянки, розташованої на території Катерино-Платонівської сільської ради загальною вагою 3 тони у розмірі 64 800,00 грн та компенсацію завданої моральної шкоди у розмірі 25 000,00 грн; стягнути з Кєсаєва Т. Г. на свою користь компенсацію завданої моральної шкоди у розмірі 25 000,00 грн; стягнути з голови СТОВ «Злагода» - Кєсаєва Т. Г. на свою користь 450,00 грн за оплату послуг відповідно до квитанції; стягнути з ОСОБА_2 на свою користь сплачені судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що у вересні 2003 року ОСОБА_2 взяла у позивача позику у розмірі 5 000,00 грн та з метою забезпечення боргового зобов`язання остання передала їй у безстрокове користування земельну ділянку площею 7,93 га, яка розташована на території Катерино-Платонівської сільської ради Ширяївського району Одеської області, також передала оригінал державного акту на право приватної власності на цю земельну ділянку. Тривалий час позивачка не мала можливості приступити до обробітку зазначеної земельної ділянки, оскільки земельна ділянка перебувала у користуванні СТОВ «Злагода». Тільки восени 2007 року з дозволу начальника Ширяївського відділу управління з контролю за використанням та охороною земель в Одеській області позивачка приступила до обробітку земельної ділянки, яку їй добровільно передала ОСОБА_2 . При обробці зазначеної земельної ділянки нею були витрачені кошти (оранка, обробіток масиву, придбанням дизпалива, насіння соняшника та інше). 11 жовтня 2008 року ОСОБА_2 разом із головою СТОВ «Злагода» Кєсаєвим Т. Г. заволоділи врожаєм соняшника загальною вагою 3 тони, зібравши його з площі 2,0 га зазначеної вище земельної ділянки.

Рішенням Миколаївського районного суду Одеської області від 30 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_1 у грудні 2022 року через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 30 листопада 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року у вищевказаній справі, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд.

Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову в яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» передбачено, що у 2022 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено у розмірі з 01 січня 2022 року (на час подання касаційної скарги) - 2 481,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Ціна позову у цій справі становить 115 250,00 грн (64 800,00 грн + 25 000,00 грн + 25 000,00 грн + 450,00 грн) та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481,00 грн х 100 = 248 100,00 грн), а тому рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 30 листопада 2021 року та постанова Одеського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року, відповідно до вимог ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню.

Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від Суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.

Касаційна скарга не містить посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а, б, в, г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Посилання ОСОБА_1 на пункти 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу касаційного оскарження не заслуговують на увагу, оскільки з указаної підстави підлягають оскарженню рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанова суду апеляційної інстанції крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті, зокрема, у малозначних справах. Тобто такі доводи є виконанням вимог процесуального закону щодо змісту будь-якої касаційної скарги, а тому самі по собі не вказують на фундаментальність порушених у скарзі питань для формування єдиної правозастосовчої практики, та не свідчить про наявність інших випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню.

Верховний Суд зауважує, що обґрунтування касаційної скарги підставами, передбаченими частиною другою статті 389 ЦПК України, не звільняє заявника від обов`язку, у відповідності до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, обґрунтувати підстави перегляду в касаційному порядку судових рішень у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім цього доводи заявника фактично полягають у незгоді з оцінкою судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів та встановлених обставин, що не стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що заявник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову у цій справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень про відмову у відкритті касаційного провадження.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства і не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Верховний Суд урахував, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі «Azyukovska v. Ukraine» (рішення від 09 жовтня 2018 року «Азюковська проти України»).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, а обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не наведені, то відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 30 листопада 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» в особі голови Кєсаєва Таймураза Георгійовича, про стягнення вартості безпідставно придбаного майна та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний О. В. Ступак