Ухвала

від 22.09.2022 по справі 2-575/11

КОСТОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-575/11

22 вересня 2022 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючої судді Грипіч Л. А.

з участю секретаря судового засідання Забейди А.В.

за участі учасників справи :

скаржника - не з`явився

представника скаржника - адвоката Оніщука С.П.

заінтересованої особи - заступник начальника Костопільського районного відділу ДВС західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Петрова В.О.

представника стягувача ПАТ "Укргазбанк" - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати неправомірними дії заступника начальника Костопільського відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Петрової В.О з оцінки майна у виконавчому провадженні N 66352312 від 02.08.2021 з примусового виконання рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 11 листопада 2011 року у справі № 2-575/11, а саме щодо визначення вартості майна боржника, що знайшло своє відображення у двох висновках суб`єкта оціночної діяльності про вартість майна, а саме: звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 1,5223 га, яка знаходиться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, Малолюбашанська сільська рада, кадастровий номер 5623483900:04:012:0074 (Реєстр. № 1729-1) та звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,4688 га, яка знаходиться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, Малолюбашанська сільська рада, кадастровий номер 5623483900:04:019:0373 (Реєстр. № 1729-2).

Скарга обґрунтована тим, що в рамках виконавчого провадження N 66352312 з примусового виконання рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 11 листопада 2011 року у справі №2-575/11державним виконавцем Костопільського відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Петровою В.О. проведена оцінка майна, за результатами якої надані звіти про вартість земельної ділянки площею 1,5223 га, яка знаходиться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, Малолюбашанська сільська рада, кадастровий номер 5623483900:04:012:0074, та земельної ділянки площею 0,4688 га, яка знаходиться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, Малолюбашанська сільська рада, кадастровий номер 5623483900:04:019:0373.

Вказував, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Оцінка нерухомого майна має здійснюватись відповідно до Національного стандарту № 2 з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади процедури оцінювання, яких у випадку з майном ОСОБА_1 не дотримано.

Враховуючи зазначене, просив звіт про оцінку майна визнати протиправним, а дії приватного виконавця з оцінки майна у виконавчому провадженні N 55229314 - незаконними.

В судовому засіданні представник скаржника-адвокат Оніщук С.П. скаргу підтримав з підстав зазначених в скарзі на дії державного виконавця.

Заступник начальника Костопільського районного відділу ДВС західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Петрова В.О. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення скарги з підстав викладених у відзиві на скаргу.

Представник стягувача ПАТ АБ "Укргазбанк" в судове засідання не з`явився.

Заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши обгрунтування скарги та дослідивши додані до неї документи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що на виконанні у Костопільському відділі державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Львів) перебуває виконавче провадження N66352312, відкрите на підставі виконавчого листа N 2-575/11, виданого Костопільським районним судом Рівненської області 04 грудня 2015 року, про солідарне стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором в сумі 134955,36 доларів США та 185900,57 грн.

06 липня 2022 року заступником начальника Костопільського відділі державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Львів) Петровою В.О. винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні - суб`єкта господарюванняПідприємство громадської організації "Центр економіко-правового забезпечення".

Відповідно до висновку, складеного 27 липня 2022 року оцінювачем ОСОБА_2 , експертна грошова оцінка земельних ділянок, власником яких є ОСОБА_1 , а саме: земельної ділянки площею 1,5223 га, яка знаходиться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, Малолюбашанська сільська рада, кадастровий номер 5623483900:04:012:0074 (Реєстр. № 1729-1) становить 98690,00 грн., а земельної ділянки площею 0,4688 га, яка знаходиться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, Малолюбашанська сільська рада, кадастровий номер 5623483900:04:019:0373 (Реєстр. № 1729-2) - 34190,00 грн.

30 серпня 2022 року державний виконавець Петрова В.О. направила боржнику Боржнику ОСОБА_1 та стягувачу ПАТ АБ "Укргазбанк" повідомлення про результати оцінки майна, яке скаржник ОСОБА_1 отримав 01.09.2022 року.

Звертаючись до суду зі скаргою, заявник посилався на те, що дії державного виконавця з визначення вартості вищезазначеного нерухомого майна є неправомірними, а результати оцінки цього майна є незаконними, оскільки оцінено майно боржника без фактичного його огляду.

Згідно зістаттею 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження"визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Виконавець зобов`язаний вживати передбаченихЗаконом України "Про виконавче провадження"заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону).

Пунктами 6, 15, 22 частини третьоїстатті 18 Закону України "Про виконавче провадження"передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання (частина першастатті 20 Закону України "Про виконавче провадження").

Упостанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі N 914/881/17(провадження N 12-18гс18) викладено висновок про те, що чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна) ним своїх обов`язків. Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (частина першастатті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України".

Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором. Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.

Упостанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі N 308/12150/16-ц(провадження N 14-187цс19) викладено висновок про те, що право на звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця пов`язане з наявністю судового рішення, ухваленого за правиламиЦПК України. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, вчинених на виконання судових рішень, ухвалених у порядку цивільного судочинства, передбачено у ЦПК України, у таких випадках виключається адміністративна юрисдикція. Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців. Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі N 821/197/18/4440/16 (провадження N 11-1200апп18).

Оскільки визначення вартості майна боржника є процесуальною дією виконавця(незалежно від того, яка конкретно особа - сам виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду, тому оскаржити оцінку майна можливо лише в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Згідно зістаттею 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними встатті 9 цього Законуі є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Частиною третьоюстатті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"встановлено, що акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна.

Згідно зістаттею 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець із власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Національний стандарт N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року N 1440(далі - Національний стандарт N 1), є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.

Національним стандартом N 1 (пункти 50-55), зокрема, визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.

Національний стандарт N 2 "Оцінка нерухомого майна", затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року N 1442(далі - Національний стандарт N 2), є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Частиною шостоюстатті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"унормовано, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Таким чином, оцінка нерухомого майна має здійснюватися відповідно до Національного стандарту N 2 та з урахуванням Національного стандарту N 1, яким визначено загальні засади.

Так, згідно з пунктом 50 Національного стандарту N 1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об`єктом оцінки.

Відповідно до пункту 51 Національного стандарту N 1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Разом із цим відповідно до пункту 56 Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

Крім того,статтею 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

Отже, виходячи з наведених норм, незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний), підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього.

До схожих за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 19 грудня 2019 року у справі N 211/2171/15, від 01 жовтня 2020 року у справі N 2-2394/10, від 15 жовтня 2020 року у справі N 917/628/17.

У свою чергу, у висновках про вартість майна відсутні дані про неможливість особистого огляду об`єктів дослідження, не зазначені обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки, здійсненої без особистого огляду, що є порушенням пункту 56 Національного стандарту N 1 та пунктів 1, 6 статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Суд рахує, що порушення вимог закону в цій частині (оцінка майна зроблена дистанційно - без огляду нерухомого майна), враховуючи, що ознайомлення з об`єктом оцінки полягає в дослідженні оцінювачем вихідних даних та іншої інформації, необхідної для здійснення оцінки, та в особистому огляді оцінювачем об`єкта оцінки, тоді як замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці, на законних підставах, отримання ним (замовником) необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки, призвело до порушення прав боржника.

Пунктами 15, 16 Національного стандарту N 1 регламентовано, що методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки в разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватись на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.

Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки.

За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об`єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування.

За наявності істотного впливу зовнішніх факторів (соціально-економічних, політичних, екологічних тощо) на ринок подібного майна, що призводить до фактичної неможливості надання аргументованого та достовірного висновку про ринкову вартість, у звіті про оцінку майна даються додаткові роз`яснення та застереження.

При цьому оцінювач має право надавати висновок про ринкову вартість об`єкта оцінки, що ґрунтується, зокрема, на інформації про попередній рівень цін на ринку подібного майна або на припущенні про відновлення стабільної ситуації на ринку.

Відповідно до статті 36 Національного стандарту N 1 оцінювач застосовує, як правило, кілька методичних підходів, що найбільш повно відповідають визначеним меті оцінки, виду вартості за наявності достовірних інформаційних джерел для її проведення.

У постанові від 12 червня 2019 року у справі N 308/12150/16-ц (провадження N 14-187цс19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати суттєвих збитків стягувачу у вигляді неотриманого доходу, а боржнику - у вигляді передання майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартості.

Відповідно до ч.1, 2 ст.451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи викладене, суд дійшов переконливого висновку, що скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.451 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника - задовольнити.

Визнати неправомірними дії заступника начальника Костопільського відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Петрової Вікторії Олександрівни щодо примусового виконання рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 11 листопада 2011 року у справі № 2-575/11, виконавче провадження № 66352312 від 02.08.2021, а саме щодо визначення вартості майна боржника, що знайшло своє відображення у двох висновках суб`єкта оціночної діяльності про вартість майна - 1. звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 1,5223 га, яка знаходиться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, Малолюбашанська сільська рада, кадастровий номер 5623483900:04:012:0074 (Реєстр. № 1729-1) та 2. звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,4688 га, яка знаходиться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, Малолюбашанська сільська рада, кадастровий номер 5623483900:04:019:0373 (Реєстр. № 1729-2).

Зобов`язати заступниканачальника Костопільськоговідділу ДВСу Рівненськомурайоні Рівненськоїобласті Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Львів)Петрову ВікторіюОлександрівну усунутипорушення (поновитипорушене правозаявника)шляхом повторноїоцінки майнаборжника увиконавчому провадженні№ 66352312від 02.08.2021,а самеземельної ділянкиплощею 1,5223га,яка знаходитьсяза адресою:Рівненська область,Рівненський район,Малолюбашанська сільськарада,кадастровий номер5623483900:04:012:0074та земельноїділянки площею0,4688га,яка знаходитьсяза адресою:Рівненська область,Рівненський район,Малолюбашанська сільськарада,кадастровий номер5623483900:04:019:0373.

Ухвала можебути оскарженав апеляційномупорядку доРівненського апеляційногосуду шляхомподачі апеляційноїскарги в15-деннийстрок змоменту їїпроголошення.У разірозгляду справи(вирішенняпитання)без повідомлення(виклику)учасників справиабо якщов судовомузасіданні булооголошено лишевступну тарезолютивну частинисудового рішення,зазначений строкобчислюється здня складання повногосудового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 27 вересня 2022 року.

СуддяЛ. А. Грипіч