Ухвала

від 05.01.2023 по справі 642/1527/22

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

05.01.2023

Справа № 642/1527/22

Провадження № 1-кс/642/32/23

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

05 січня 2023 року м. Харків

Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022222030000078 від 06.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 111-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням, в якому просить накласти арешт на нерухоме майно, а саме нежитлове приміщенням 1-го поверху №1 площею 18.3 кв. м., 2-го поверху №1-5 площею 1076,3 кв. м., в нежитловій будівлі літ. м-3 загальною площею 1094,6 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - громадянки російської федерації, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом заборони розпоряджатися ними та вчиняти будь-які дії з державної реєстрації.

Як вбачається з наданого клопотання та додатків до нього, слідчим відділом ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022222030000078, від 06.09.2022 за ч. 4 ст. 111-1 КК України, за фактом колабораційної діяльності.

Досудове розслідування вказаного кримінального провадження проводиться за фактом можливого здійснення фінансової діяльності на території м. Харкова низки суб`єктів господарської діяльності, кінцевими бенефіціарними власниками їх є громадяни Російської Федерації і Республіки Білорусь та службові особи яких, вступивши у попередню змову з невстановленими в ході досудового розслідування особами, забезпечують на території України провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором.

Постановою керівника Харківської обласної прокуратури про доручення здійснення досудового розслідування від 09.09.2022, здійснення досудового розслідування у кримінальному провадження №42022222030000078, від 06.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.111-1 КК України, доручено слідчим СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області.

В ході виконання доручення прокурора УСБУ в Харківській області встановлено, що до здійснення фінансування військових дій проти України можуть бути причетні службові особи приватного науково-виробничого підприємства «Поліном», код ЄДРПОУ 24347458 та громадянка російської федерації ОСОБА_4 , яка сприяє представникам країни-агресора.

Крім того, встановлено, що приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , належить громадянці російської федерації ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (іпн НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ).

Відповідно до інформації наданої КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», щодо прав власності на нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення 1-го поверху №1 площею 18.3 кв. м., 2-го поверху №1-5 площею 1076,3 кв. м., в нежитловій будівлі літ. м-3 загальною площею 1094,6 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що воно належить на праві приватної власності: ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу посвідченого 21.05.2012 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 , №596. Загальна вартість нерухомого майна згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно становить 335 333,33 грн.

Враховуючи те, що серед власників нерухомого майна, а саме нежитлові приміщення 1-го поверху №1 площею 18.3 кв. м., 2-го поверху №1-5 площею 1076,3 кв. м., в нежитловій будівлі літ. м-3 загальною площею 1094,6 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , в якому здійснюється підприємницька діяльність є фізична особа - громадянин країни, яка вчиняє збройну агресію проти України, існує значний ризик прийняття рішень ОСОБА_4 щодо подальшого забезпечення на території України провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором.

Так, згідно положень ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

З урахуванням викладеного, зважаючи на можливе вчинення дій ОСОБА_4 на шкоду України, необхідно заборонити здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо нерухомого майна, а саме нежитлових приміщень 1-го поверху №1 площею 18.3 кв. м., 2-го поверху №1-5 площею 1076,3 кв. м., в нежитловій будівлі літ. м-3 загальною площею 1094,6 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та запобігання можливості відчуження майна і попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, необхідно накласти арешт на майно ОСОБА_4 , а саме нежитлові приміщення 1-го поверху №1 площею 18.3 кв. м., 2-го поверху №1-5 площею 1076,3 кв. м., в нежитловій будівлі літ. м-3 загальною площею 1094,6 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони розпоряджатися ними та вчиняти будь які дії з державної реєстрації.

Також, враховуючи, що нерухоме майно, відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, а саме об`єкти набуті кримінально протиправним шляхом або отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, є необхідність у накладенні на нього арешту з метою забезпечення збереження речових доказів, що передбачено п.1 ч.2 ст. 170 КК України, шляхом заборони здійснювати його відчуження та розпорядження ними.

Враховуючи, той факт, що ОСОБА_4 може вчиняти дії щодо розпорядження нерухомим майном, а саме нежитловим приміщенням 1-го поверху №1 площею 18.3 кв. м., 2-го поверху №1-5 площею 1076,3 кв. м., в нежитловій будівлі літ. м-3 загальною площею 1094,6 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , тому на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна, клопотання необхідно розглядати без повідомлення власника майна, оскільки це може призвести до втрати доказів.

Прокурор у судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд клопотання у його відсутності, клопотання підтримує у повному обсязі.

Власник майна ОСОБА_4 у судове засідання не викликалась на підставі ч.2 ст.172 КПК України, тому суд вважає можливим розглянути клопотання у відсутності ОСОБА_4 .

На підставі ч.4 ст.107 КПК України, враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося.

Суд, дослідивши надані матеріали, приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно вимог ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів (ч.10 ст. 170 КПК України).

Частиною 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.4 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Відповідно до вимог ст. 170 КПК України арешт може бути накладений, зокрема, на майно, яке перебуває у власності підозрюваного з метою конфіскації майна як виду покарання.

Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення злочину, можливість зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про арешт майна є доведеним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.98, 131, 132, 170-173 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022222030000078 від 06.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 111-1 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, а саме нежитлове приміщенням 1-го поверху №1 площею 18.3 кв. м., 2-го поверху №1-5 площею 1076,3 кв. м., в нежитловій будівлі літ. м-3 загальною площею 1094,6 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - громадянки російської федерації, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом заборони розпоряджатися ними та вчиняти будь-які дії з державної реєстрації.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Виконання ухвали суду доручити прокурору Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1