Рішення
від 27.12.2022 по справі 380/23541/21
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/23541/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Стецишин П.Д.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представників: відповідача Орач О.А., третьої особи Попко О.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , Державного підприємства Державний інститут проектування міст «Містопроект» м. Львів, Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області (далі - відповідач, Сокільницька сільська рада), за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 (далі - третя особа ОСОБА_4 ), Державного підприємства Державний інститут проектування міст «Містопроект» м. Львів (далі - третя особа ДП ДІПМ «Містопроект» м. Львів), Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (далі - третя особа Департамент архітектури та розвитку містобудування ЛОДА), в якому просить визнати протиправним та нечинним рішення Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області від 02 червня 2021 року №165 «Про затвердження детального плану території в с.Сокільники, с.Басівка, с.Годовиця», а саме п.7 вказаного рішення, яким затверджено детальний план території для розташування багатофункціонального комплексу з вбудованими житловими приміщеннями в районі АДРЕСА_1 , розроблений ФОП « ОСОБА_5 » - ОСОБА_3 .

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначила, що 02.06.2021 Сокільницькою сільською радою було прийняте рішення №165 «Про затвердження детального плану території в с.Сокільники, с.Басівка, с.Годовиця», пунктом 7 якого затверджено детальний план території для розташування багатофункціонального комплексу з вбудованими житловими приміщеннями в районі АДРЕСА_1 , розроблений ФОП « ОСОБА_5 », яке, на думку позивача, прийнято з порушенням вимог закону та суперечить генеральному плану с.Сокільники, згідно до якого територія забудови за функціональним призначенням належить до «адміністративних і громадських установ та їх території» та не передбачає здійснення житлової забудови, як це визначено детальним планом території, затвердженим пунктом 7 спірного рішення. Посилаючись на порушення відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення положень статей 19, 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пунктів 2, 4, 5, 10 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №555 від 25.05.2011, вважає рішення відповідача від 02.06.2021 №165 в частині пункту 7 протиправним, у зв`язку з чим звернулася до суду з даним позовом.

Позивач вказує на те, що прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, яким затверджено детальний план території в селі Сокільники, мешканкою якого вона є, з порушенням вимог чинного законодавства України, будівельних норм та стандартів безпосередньо впливає на права позивача та мешканців с.Сокільники, земельні ділянки яких знаходяться в межах та/або межують із територією, щодо якої розробляється детальний план території, а саме: право на безпечне для життя і здоров`я, довкілля, гарантоване статтею 50 Конституції України; право на безпечне природне середовище, визначене статтею 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Позивач вважає, що її суб`єктивне право на безпечне навколишнє середовище передбачає право на проживання в сприятливому навколишньому природному середовищі, безпечному для здоров`я і життя людини та на державний захист від перешкод при здійсненні цього права у встановленому законодавством порядку. Право людини на безпечне навколишнє природне середовище є правовою та фізичною можливістю проживати в навколишньому природному середовищі, яке не загрожує її здоров`ю і життю, а у випадку порушення цього права - вимагати його захисту у встановленому законодавством порядку.

Відповідачем позову не визнано з підстав, викладених у запереченні на позов та додаткових поясненнях, суть яких полягає у такому. ОСОБА_1 не доведено, що оскаржуваний нормативно-правовий акт застосовано щодо неї, а також не доведено, що позивач є суб`єктом правовідносин, у яких цей акт застосовано. Сокільницька сільська рада мала обсяг повноважень для розгляду і вирішення питання про надання дозволу на розробку детального плану територій та на затвердження такого. Запропонований проект детального плану території відповідав чинному на той час генеральному плану. Витягом з газети «Голос Народу» за 15.08.2020 №32 (1791) підтверджується опублікування повідомлення про проведення громадського обговорення щодо розроблення детального плану територій для розташування багатофункціонального комплексу з вбудованими житловими приміщеннями в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_3 . У повідомленні було зазначено про право громадян звертатися з пропозиціями та зауваженнями, до сільської ради, в приміщенні якої на інформаційній дошці було виставлено графічні матеріали. За наслідками громадських слухань було складено Протокол громадських слухань Детального плану території «Для розташування багатофункціонального комплексу з вбудованими житловими приміщеннями в районі вул. Зелена-Наварійська-Успенська» від 11.11.2020 за №55, у якому відображено хід громадських слухань та обговорення детального плану території, та у висновку якого зазначено, що детальний план території в районі вул. Зелена-Наварійська-Успенська в с.Сокільники Пустомитівського району рекомендується на розгляд відповідних комісій сільської ради. Заперечує порушення вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» при прийнятті рішення від 02.06.2021 №165 та стверджує про відкритість проведення громадських слухань щодо детального плану території, затвердженого пунктом 7 цього рішення. Вважає позовні вимоги безпідставними та недоведеними. Просить відмовити у задоволенні позову.

Третя особа ОСОБА_3 проти позову заперечив з підстав, викладених у поясненнях, суть яких полягає у такому. Спірним рішенням фактично затверджено детальний план території для розташування багатофункціонального комплексу з вбудованими житловими приміщеннями в районі вул. Зелена-Наварійська-Успенська в с. Сокільники, який узгоджується із генеральним планом населеного пункту, деталізує його положення та не суперечить йому. Доводи позивача про порушення її прав, свобод чи інтересів є абстрактними, не містять жодного негативного впливу спірного рішення на її права, свободи чи інтереси. Вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Третьою особою ДП ДІПМ «Містопроект» м. Львів надано пояснення, суть яких полягає у такому. Заявником розробки генерального плану та змін до нього є Сокільницька сільська рада, якою сформовано завдання на проектування та передано розробнику генерального плану - ДП ДІПМ «Містопроект». При проектування розробником генерального плану враховано всі вимоги, встановлені законодавством. При розробці будь-якої містобудівної документації, і, зокрема генеральних планів населених пунктів, ДП ДІПМ «Містопроект» керувалося відповідними рішеннями та вихідними даними замовника - Сокільницької сільської ради.

Третьою особою Департаментом архітектури та розвитку містобудування ЛОДА надано пояснення, суть яких полягає у відсутності у Департаменту повноважень щодо проведення експертизи містобудівної документації.

Ухвалою від 13.12.2021 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі. Підготовче засідання призначено на 18.01.2022.

Зобов`язано Сокільницьку сільську раду у відповідності до вимог частини 4 статті 264 КАС України опубліковувати оголошення про оскарження рішення від 02 червня 2021 року №165 «Про затвердження детального плану території в с.Сокільники, с.Басівка, с.Годовиця» у виданні, в якому це рішення було або мало бути офіційно оприлюднене.

Оголошення про оскарження рішення від 02 червня 2021 року №165 розміщено 15.12.2021 на офіційному веб-сайті Сокільницької сільської ради за посиланням:

https://sokilnyky-rada.gov.ua/news/1639556911/

Відповідачем 15.12.2021 (вх.13331ел) подано через засоби електронного зв`язку заяву про скерування копій документів, такого ж змісту заяви надіслано 22.12.2021 (вх. №97128) та 12.01.2022 (вх. №3143) поштовим зв`язком.

Відповідачем 04.01.2022 (вх. №103) подано через засоби електронного зв`язку відзив на позовну заяву, такого ж змісту відзив 19.01.2022 (вх. №5157) надіслано поштовим зв`язком .

Позивачем 05.01.2022 (вх. №50ел) подано відповідь на відзив.

Відповідачем 13.01.2022 (вх. №348ел) подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 14.01.2022 встановлено участь відповідача в режимі відеоконференції з використанням комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon».

Позивачем та відповідачем 17.01.2022 (вх. №542ел та вх. №557ел відповідно) подані клопотання про відкладення розгляду справи, на підставі яких розгляд справи відкладено до 08.02.2022.

Відповідачем 07.02.2022 (вх. №1783ел) подано заяву про відкладення розгляду справи, на підставі якого розгляд справи відкладено до 15.03.2022.

Позивачем 08.02.2022 (вх. №11834) подано пояснення.

Відповідачем 21.02.2022 (вх. №15970) подано письмові пояснення.

Позивачем 09.03.2022 (вх. №3268елел) подано клопотання про відкладення розгляду справи, на підставі якого розгляд справи відкладено до 13.04.2022.

Відповідачем 12.04.2022 (вх. №4814ел) подано через засоби електронного зв`язку заяву про приєднання документів до матеріалів справи, такого ж змісту заяву надіслано 14.04.2022 (вх. №27408) поштовим зв`язком.

Підготовче засідання, призначене на 13.04.2022, відкладено на 17.05.2022 у зв`язку із залученням третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , Державного підприємства Державний інститут проектування міст «Містопроект» м. Львів та Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації.

Відповідачем 16.05.2022 (вх. №6394ел) подано заяву про розгляд справи у судовому засіданні без участі представника відповідача.

Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації 17.05.2022 (вх. №6459ел) подано клопотання про відкладення розгляду справи, на підставі якого розгляд справи відкладено до 31.05.2022.

Відповідачем 30.05.2022 (вх. №7275ел) подано заяву про розгляд справи у судовому засіданні без участі представника відповідача.

Представником третьої особи Криси Л.М. 31.05.2022 (вх. №37997) подано пояснення.

Державним підприємством державний інститут проектування міст «Містопроект» м. Львів 31.05.2022 (вх. №38067) подано пояснення по справі.

Підготовче засідання, призначене на 31.05.2022, відкладено на 14.05.2022 у зв`язку неявкою позивача та представника третьої особи.

Відповідачем 01.06.2022 (вх. №7421ел) подано заяву про розгляд справи у судовому засіданні без участі представника відповідача.

Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації 13.06.2022 (вх. №40644) подано додаткові пояснення та клопотання про розгляд справи надалі без участі представника.

Підготовче засідання, призначене на 14.06.2022, відкладено на 19.07.2022 для ознайомлення позивача з додатковими поясненнями у справі.

Позивачем 19.07.2022 (вх. №47933) подано пояснення.

Підготовче засідання, призначене на 19.07.2022, відкладено на 27.07.2022 за клопотанням сторін.

Відповідачем 27.07.2022 (вх. №49512) подано заяву про відкладення розгляду справи.

Підготовче засідання, призначене на 17.082022, відкладено на 30.08.2022 для поданням відповідачем додаткових доказів.

Відповідачем 30.08.2022 (вх. №55919) подано через засоби електронного зв`язку письмові пояснення, такого ж змісту пояснення 05.09.2022 (вх. №57154) надіслано поштовим зв`язком.

Підготовче засідання, призначене на 30.08.2022, відкладено на 13.09.2022.

Позивачем 13.09.2022 (вх. №58886) подано додаткові пояснення у справі.

Підготовче засідання, призначене на 13.09.2022, відкладено на 20.09.2022 для ознайомлення сторін із додатковими поясненнями.

Ухвалою від 20.09.2022 закрито підготовче провадження з призначенням справи до судового розгляду на 11.10.2022.

Відповідачем 11.10.2022 (вх. №64145) подано клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

Судове засідання, призначене на 11.10.2022, відкладено на 25.10.2022 у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги.

Позивачем 25.10.2022 (вх. №67360) подано додаткові пояснення.

Судове засідання, призначене на 25.10.2022, відкладено на 15.11.2022 у зв`язку із анонімним повідомленням про мінування будівлі суду.

У судовому засідання, призначеному на 15.11.2022, заслухано вступні промови сторін і оголошено перерву до 22.11.2022.

У судовому засіданні 22.11.2022 заслухано пояснення третьої особи ДП ДІПМ «Містопроект» м. Львів і сторін та оголошено перерву до 20.12.2022.

У судовому засіданні 20.12.2022 та 27.12.2022 досліджено письмові та відео- докази.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони та треті особи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 є мешканкою і членом територіальної громади с.Сокільники Львівського району Львівської області.

Рішенням Сокільницької сільської ради від 06.02.2020 №876 «Про надання дозволу на розробку детального плану території» за результатами розгляду заяви гр. ОСОБА_3 надано дозвіл на розробку детального плану території для розташування багатофункціонального комплексу з вбудованими житловими приміщеннями в АДРЕСА_1 (пункт 1.2) .

Відповідно до пункту 2 рішення від 06.02.2020 №876 заявником із розроблення детального плану території визначено виконавчий комітет сільської ради і ухвалено сповістити громаду села, власників та користувачів прилеглих земельних ділянок, забудовників про початок складання детального плану та необхідність подання фізичними та юридичними особами пропозицій до складання завдання на проектування.

Рішення від 06.02.2020 №876 розміщено на офіційному веб-сайті Сокільницької сільської ради.

ФОП ОСОБА_5 (кваліфікаційний сертифікат серія АА №004578 від 26.12.2019) був розробленій у 2020 році Детальний план території для розташування багатофункціонального комплексу з вбудованими житловими приміщеннями в районі вул. Зелена-Наварійська-Успенська в с.Сокільники Пустомитівського району Львівської області, замовником якого значиться Сокільницька сільська рада.

Вищевказаний детальний план відсутній на офіційному веб-сайті Сокільницької сільської ради:

https://rada.info/upload/users_files/04369682/e3dec240e5e0702814058cb612e4cbdb.pdf.

У газеті «Голос Народу» від 15.08.2020 №32 (1791) опубліковано оголошення такого змісту: «Сокільницька сільська рада згідно з рішенням №876 від 06.02.2020 інформує про проведення громадського обговорення щодо розроблення детального плану території для розташування багатофункціонального комплексу з вбудованими житловими приміщеннями в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_3 . З пропозиціями звертатись в сільську раду».

Сокільницькою сільською радою складено протокол громадського обговорення від 11.11.2020 №55.

Як слідує з протоколу, присутніми на громадських обговореннях були лише 7 осіб, з яких 4 особи є працівниками Сокільницької сільради, 2 особи - депутатами Сокільницької сільради ( в т.ч. ОСОБА_3 , який вказаний у протоколі як замовник), 1 особа - директор КП Сокільницької сільради.

Як вказано в протоколі громадських обговорень, основною метою проведення такого заходу було ознайомлення широкого кола громадськості з детальним планом території та врахування інтересів громадськості села Сокільники. Жодних зауважень та пропозицій до обговорення у сільську раду від представників громадськості не було подано, які, як зазначено у протоколі, «проігнорували це обговорення».

Даний протокол містить висновок про те, що детальний план території гр. ОСОБА_3 може бути затвердженим і є таким, що враховує громадські інтереси.

Протокол громадських обговорень відсутній на офіційному веб-сайті Сокільницької сільської ради.

Наприкінці травня 2021 року на офіційному веб-сайті Сокільницької сільської ради було опубліковано проект рішення «Про затвердження детального плану території в с. Сокільники, с. Годовиця, с. Басівка».

Інформація про будь-які проекти детальних планів територій, які пропонувалися до затвердження, в тому числі і детального плану території для розташування багатофункціонального комплексу з вбудованими житловими приміщеннями в районі вул. Зелена- Наварійська-Успенська в с.Сокільники Пустомитівського району Львівської області, на сайті відсутня.

Сокільницькою сільською радою 02.06.2021 прийнято рішення №165 «Про затвердження детального плану території в с.Сокільники, с.Басівка, с.Годовиця», пунктом 7 якого затверджено детальний план території для розташування багатофункціонального комплексу з вбудованими житловими приміщеннями в районі вул. Зелена-Наварійська-Успенська в с.Сокільники Пустомитівського району Львівської області», розроблений ФОП « ОСОБА_5 »- ОСОБА_3 .

Вказане рішення від 02.06.2021 №165 в частині пункту 7 є предметом оскарження з підстав порушення при прийнятті такого положень статей 19, 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пунктів 2, 4, 5, 10 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №555 від 25.05.2011.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 5 Конституції України закріплено, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 7 Основного Закону в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 140 Конституції України визначає місцеве самоврядування як право територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Статтею 143 Конституції України передбачено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Як закріплено статтею 146 Конституції України, інші питання організації місцевого самоврядування, формування, діяльності та відповідальності органів місцевого самоврядування визначаються законом.

Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема положеннями статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження Сокільницької сільської ради та її виконавчого комітету у спірних правовідносинах регулюються, зокрема Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР, «Про основи містобудування» від 16.11.1992 № 2780-XII, «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI.

Відповідно до статі 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення питань затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Частиною першою статті 12 Закону України «Про основи містобудування» визначено, що до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до статті 2 Закону № 3038-VI планування і забудова територій - це діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає прогнозування розвитку територій, обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням, визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об`єктів, створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури, а також взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій тощо.

Вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування (частина 2 статті 5).

Частиною першою статті 9 Закону № 3038-VI визначено, що нормативне регулювання планування та забудови територій здійснюється шляхом прийняття нормативно-правових актів, правил, державних та галузевих будівельних норм.

Планування територій на місцевому рівні, як це передбачено частиною першою статті 16 Закону № 3038-VI, здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 3038-VI, генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Статтею 5 Закону України «Про основи містобудування» визначено, що при здійсненні містобудівної діяльності, окрім іншого, повинні бути забезпечені розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил, а також розміщення і будівництво об`єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів. Окрім того, при здійсненні містобудівної діяльності повинно бути забезпечено урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій, а також повинно бути враховано законні інтереси та вимоги власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про основи містобудування» містобудівна документація є основою для вирішення питань раціонального використання територій, регулювання розселення, підготовки обґрунтованих пропозицій щодо встановлення та зміни меж населених пунктів, підготовки вихідних даних для розробки землевпорядної документації, вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів містобудування та упорядкування територій, вирішення питань щодо вилучення (викупу), передачі (надання) земельних ділянок у власність чи користування громадян та юридичних осіб.

Згідно до частини першої статті 19 Закону № 3038-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

На час розгляду справи чинною є така редакція:

«Детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території. Детальний план території розробляється з урахуванням обмежень у використанні земель, у тому числі обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України.

Детальний план території розробляється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Детальні плани територій одночасно з їх затвердженням стають невід`ємними складовими генерального плану населеного пункту та/або комплексного плану».

Згідно до частини восьмої статті 19 Закону № 3038-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою, крім випадків, передбачених цим Законом.

На час розгляду справи чинною є така редакція:

«Детальний план території розглядається і затверджується сільською, селищною, міською радою протягом 30 днів з дня його подання».

Детальний план території не підлягає експертизі (частина 9 статті 19).

Згідно до частини першої статті 21 Закону № 3038-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється (частина 2 статті 21).

Відповідно до частини третьої статті 21 Закону № 3038-VI замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити:

1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення;

2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу «Охорона навколишнього природного середовища» або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості;

3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;

6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації (частина 4 статті 21).

Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються (частина 5 статі 21).

Згідно до частини шостої статті 21 Закону № 3038-VI громадські слухання щодо проєктів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно до положень статті 21 Закону № 3038-VI постановою Кабінету Міністрів України № 555 від 25.05.2011 затверджено Порядок проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні (тут і надалі - Порядок №555 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який визначає механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій (далі - містобудівна документація).

Пунктом 2 Порядку № 555 передбачено, що проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проектах містобудівної документації здійснюється під

час розроблення відповідних проектів містобудівної документації із врахуванням вимог Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».

У зазначеному Порядку термін «громадськість» використовується в значенні, наведеному в Законі України «Про стратегічну екологічну оцінку».

Згідно до пункту 3 Порядку №555 замовники містобудівної документації, яким у даній справі є Сокільницька сільська рада, та їх виконавчі органи відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забезпечують:

оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення проектів містобудівної документації з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками;

оприлюднення розроблених проектів містобудівної документації і доступ громадськості до зазначеної інформації;

реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації;

узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками проектів містобудівної документації через погоджувальну комісію (у разі її утворення);

оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 555 замовники містобудівної документації оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

Оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті замовника містобудівної документації, тобто відповідного органу місцевого самоврядування.

Пунктом 5 Порядку № 555 передбачено, що повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити:

1) інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі;

2) основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації;

3) відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення;

4) інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації;

5) інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій;

6) відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій;

7) інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).

Осіб, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, призначає орган місцевого самоврядування. Зазначені особи є відповідальними за автентичність проектів містобудівної документації.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що громадські слухання щодо проєктів містобудівної документації на місцевому рівні відбуваються шляхом оприлюднення таких проєктів, надання особам, які мають право на подання пропозицій до проєктів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій, а також шляхом безпосереднього подання пропозицій громадськістю до відповідного органу місцевого самоврядування; утворення погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проєктів містобудівної документації.

Саме такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07.12.2021 у справі 380/142/20, який відповідає позиції Верховного Суду, сформованій раніше у постановах від 21.06.2018 у справі № 826/4504/17, від 10.07.2018 у справі № 369/7675/14-а, від 14.08.2018 у справі № 695/725/15-а, від 19.09.2018 у справі № 463/1230/16-а, від 18.10.2018 у справі № 527/43/17, від 19.06.2019 у справі № 815/1884/18, від 13.03.2020 у справі № 320/6466/18, від 15.04.2020 у справі № 702/1384/16-а та від 30.11.2020 у справі № 826/11632/16.

Як встановлено судом під час розгляду справи, Сокільницькою сільською радою всупереч вимог статті 21 Закону № 3038-VI та наведених вище вимог Порядку №555 не було забезпечено дотримання визначеного законом механізму проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проекту містобудівної документації.

Зокрема, не було оприлюднено розроблений проект містобудівної документації, а саме проект детального плану території в районі вул. Зелена-Наварійська-Успенська в с.Сокільники (текстові та графічні матеріали проекту детального плану території), шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті Сокільницької сільської ради.

Невиконання відповідачем як замовником містобудівної документації зобов`язань, визначених частиною третьою статті 21 Закону № 3038-VI, починаючи від оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення, слугує підставою для висновку суду про те, що громадськість була позбавлена можливості ознайомитися з такою документацією і висловити свої зауваження/пропозиції.

Такий висновок суду підтверджується також наявним в матеріалах справи протоколом громадських обговорень від 11.11.2020 №55, зміст якого свідчить про відсутність представників громадськості, мешканців та членів територіальної громади с. Сокільники на такому заході.

Ба більше, аналіз відомостей про присутніх на громадських слуханнях осіб дає підстави стверджувати про формальне складення такого документа без фактичного проведення цього заходу, оскільки обговорення містобудівної документації виключно зацікавленими особами (працівниками сільради та місцевими депутатами) без участі громадськості не є громадськими обговореннями в розумінні статті 21 Закону № 3038-VI та пункту 2 Порядку №555.

Відсутність на офіційному веб-сайті Сокільницької сільської ради оприлюдненого проекту містобудівної документації, якою є детальний план території для розташування багатофункціонального комплексу з вбудованими житловими приміщеннями в районі вул. Зелена-Наварійська-Успенська в с. Сокільники, що є передумовою і складовою громадських обговорень, механізм проведення яких не було забезпечено сільрадою як замовником містобудівної документації, спростовує доводи відповідача про дотримання ним вимог чинного законодавства при затвердженні цього детального плану пунктом 7 спірного рішення.

Частина друга статті 21 Закону № 3038-VI містить імперативну норму, яка забороняє затвердження на місцевому рівні містобудівної документації без проведення громадського обговорення проектів такої документації.

Аналогічна норма міститься у пункті 17 Порядку №555, відповідно до якого затвердження містобудівної документації без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється. Матеріали щодо розгляду пропозицій громадськості є невід`ємною складовою зазначеної документації.

За встановлених судом обставин та виходячи із вимог частини другої статті 21 Закону № 3038-VI та пункту 17 Порядку №555, затвердження Сокільницькою сільською радою детального плану території для розташування багатофункціонального комплексу з вбудованими житловими приміщеннями в районі вул. Зелена-Наварійська-Успенська в с. Сокільники пунктом 7 рішення від 02.06.2021 №165 є протиправним.

Таким чином, доводи позивача по порушення Сокільницькою сільською радою вимог Закону № 3038-VI та Порядку №555 при прийнятті пункту 7 рішення від 02.06.2021 №165 є обґрунтованими і знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.

Твердження відповідача про недоведеність позивачем застосування до неї оскаржуваного нормативно-правового акту та того, що позивач є суб`єктом правовідносин, у яких цей акт застосовано, є безпідставними, з огляду на таке.

У статті 4 КАС України у чинній редакції визначено терміни «нормативно-правовий акт» та «індивідуальний акт»:

- нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;

- індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Згідно з пунктом 3 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 (із змінами та доповненнями) на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб`єктами нормотворення в електронній (через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади) або паперовій формі в порядку, визначеному Мін`юстом, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами «Для службового користування», «Особливої важливості», «Цілком таємно», «Таємно» та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.

У Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року № 34/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 15 травня 2013 року № 883/5) визначено, що нормативно-правовий акт - офіційний документ, прийнятий уповноваженим на це суб`єктом нормотворення у визначеній законом формі та порядку, який встановлює норми права для неозначеного кола осіб і розрахований на неодноразове застосування.

Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.

Ненормативним (індивідуальним) правовим актам притаманні наступні ознаки: а) спрямовуються на врегулювання конкретних (одиничних) актів соціальної поведінки; б) поширюються лише на персонально визначених суб`єктів; в) містять індивідуальні приписи (веління, дозволи), розраховані на врегулювання лише окремої, конкретної життєвої ситуації, тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією; г) не передбачають повторного застосування одних і тих самих юридичних засобів; д) не мають зворотної дії в часі.

Аналогічна правова позиція щодо визначення поняття нормативно-правового акта викладена у рішеннях Конституційного Суду України від 27 грудня 2001 року № 20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини), 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування (пункт 4 мотивувальної частини).

У Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено:

- детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території (пункт 3 частини першої статті 1);

- містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій (пункт 7 частини першої статті 1).

Крім того, аналіз положень статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дозволяє стверджувати, що детальний план території містить правові приписи нормативного характеру, які розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово.

Затверджуючи своїм рішенням містобудівну документацію щодо детального плану території місцева рада формує обґрунтування щодо деталізації положень генерального плану міста, тобто здійснює нормативне регулювання відповідних відносин.

Визначальною умовою, що може слугувати критерієм загальності чи персоніфікованості суб`єктів впливу - є їх коло. Адже кількість як величина має відносний характер, може змінюватись і не є сталим показником регулятивного впливу юридичних актів. Під час визначення кола суб`єктів, правовий статус яких регламентує правовий акт, необхідно зважати лише на ті із них (фізична чи юридична особа, орган, організація, спільність людей тощо), для яких правовим актом установляюются права та обов`язки безпосередньо, щодо яких праворегуляторний вплив є прямим (а не усіх суб`єктів, для яких він може мати якесь юридичне значення).

У зв`язку із наведеним, суд зазначає, що рішення Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області від 02 червня 2021 року №165 «Про затвердження детального плану території в с.Сокільники, с.Басівка, с.Годовиця» має ознаки нормативно-правового акта.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 466/1264/18, від 20.12.2019 у справі № 520/14995/16-а, від 9.04.2020 у справі № 807/150/16, від 6.05.2020 у справі №750/11932/16-а.

З огляду на сформовану Верховним Судом усталену правову позицію про те, що детальний план території є містобудівною документацією на місцевому рівні та належить до нормативно-правових актів, судовий розгляд справ про оскарження детального плану території здійснюється з особливостями, визначеними статтями 264, 265 КАС України (постанова від 31.07.2019 у справі № 466/1264/18, від 20.12. 2019 у справі № 520/14995/16-а, від 09.04.2020 у справі № 807/150/16).

З аналізу цих статей вбачається, що особливістю провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів є те, що для таких категорій спорів передбачено, фактично, необмежене коло осіб, які можуть ініціювати відкриття відповідного провадження в адміністративному суді; необмежене в часі право на доступ до суду для ініціювання такого спору; додаткові гарантії інформування всіх про початок розгляду судом такого спору; додаткові процесуальні гарантії для сторін, що надаються згідно з положеннями КАС України у справах, що розглядаються за правилами загального позовного провадження; спеціальні повноваження суду, спрямовані на гарантування ефективного захисту.

Отже, для оскарження нормативно-правових актів органу місцевого самоврядування передбачена інша процедура, ніж та, що передбачена для оскарження актів індивідуальної дії. Зважаючи на можливість багаторазового застосування нормативно-правового акта та поширення відповідних вимог на невизначене коло осіб, у випадку відкриття провадження у справі щодо оскарження нормативно-правового акта відповідач повинен виконати покладений на нього судом обов`язок опублікувати оголошення про це у виданні, в якому вказаний акт був або мав бути офіційно оприлюднений з урахуванням правил Указів Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ним чинності» від 10 червня 1997 року № 503/97, «Про опублікування актів законодавства України в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 13 грудня 1996 року № 1207/96.

Оскільки позивач у справі ОСОБА_1 є мешканкою і членом територіальної громади с. Сокільники, вона в силу положень статті 267 КАС України вправі була оскаржити до адміністративного суду протягом всього строку чинності рішення від 02.06.2021 №165.

У випадку необхідності перевірки дотримання суб`єктами владних повноважень гарантованих особі прав, наданих, зокрема статтями 13, 23, 50, 54 Конституції України у правовідносинах, пов`язаних із благоустроєм населених пунктів, плануванням та забудовою території, повинен застосовувати широке тлумачення поняття «охоронюваний інтерес». За загальним правилом, такий інтерес включає у тому числі захист права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, створення умов для комфортного та безпечного проживання на території відповідного населеного пункту.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, відповідальні за розробку та затвердження містобудівної документації, діючи з дотриманням принципів належного урядування, повинні забезпечувати збалансований підхід до різних інтересів.

Законним способом узгодження різних інтересів у сфері містобудування є громадське обговорення. Процедура громадського обговорення є запобіжником порушення важливих інтересів різних груп та осіб та забезпечує їх виявлення та врахування під час прийняття рішень у сфері містобудування.

Такого висновку дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 04.09.2019 у справі №826/13852/17.

Позови в інтересах неконкретизованих осіб (в інтересах суспільства, народу) можуть розглядатися як виняток у випадках, прямо передбачених законодавством. Зокрема, на захист екологічних інтересів суспільства відповідно до Орхуської конвенції та Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №910/8122/17).

Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29 серпня 2012 року № 16-рп/2012, Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об`єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011).

У рішеннях Європейського суду з прав людини сформовано сталу практику ЄСПЛ стосовно поняття «в інтересах суспільства». Зокрема, аналіз практики ЄСПЛ (рішення у справах «Ocalan v. Turkey», заява № 46221/99, пункт 168; «Former King of Greece and Others v. Greece» [GC], заява № 25701/94, пункт 89; «Iatridis v. Greece», заява № 31107/96, пункт 55 та ін.) дає підстави дійти висновку, що складовими принципу верховенства права Суд визнає, зокрема, збалансованість інтересів окремого індивіда з інтересами інших членів суспільства, принцип пропорційності, справедливий баланс між вимогами спільного (публічного) інтересу та захистом фундаментальних прав особи.

Вищезазначені висновки ЄСПЛ враховані у практиці Верховного Суду, відповідно до якої судовий контроль за законністю рішень місцевих органів влади щодо планування забудови території стосується захисту суспільного (публічного) інтересу (постанови від 20.03.2019 у справі № 810/726/18 ВС, від 25.04.2019 у справі № 826/10936/18, від 20.05.2019 у справі № 826/15338/18, від 15.01 2020 у справі № 813/4060/17 та від 30.09.2020 у справі № 1.380.2019.004102.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Така правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 22.12.2018 у справі № 804/1469/17, від 14.08.2019 у справі №0640/4434/18, від 12.09.2019 у справі №0640/4248/18.

З урахуванням практики ЄСПЛ (рішення у справах «Paradiso and Campanelli v Italy» (заява № 25358/12), «Sidabras and others v. Lithuania» (заява № 50421/08), «Ioannou v Turkey» (заява № 18364/91), «Schenk v. Switzerland» (заява № 10862/84), «Strцmblad v. Sweden» (заява № 3684/07), а також вітчизняної судової практики (постанови Верховного Суду від 13 червня 2019 року у справі № 204/1134/17(2а/204/91/17), від 30 вересня 2019 року у справі № 475/164/17, від 1 жовтня 2019 року у справі № 804/3646/18, від 19 серпня 2020 року у справі № 806/1201/16) Верховний Суд зробив правовий висновок про те, що право не виникає внаслідок неправомірних дій (ex iniuria ius non oritur) або бездіяльності; держава не може відмовитися від виконання свого зобов`язання, посилаючись на підстави, які визнано незаконними; те, що право виникає з факту (ex facto ius oritus), не означає, що право може виникати з несправедливості (ex iniuria ius non oritur) (постанова Верховного Суду від 24.05.2021 у справі № 640/4482/20, від 07.12.2021 у справі №380/142/20).

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.

Оскільки детальний план території, затверджений пунктом 7 оскарженого рішення №165 від 02.06.2021, є нормативно-правовим актом, тому відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 КАС України належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та нечинним рішення №165 від 02.06.2021 в частині пункту 7.

Такий висновок суду відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 07.12.2021 у справі №380/142/20 в аналогічних правовідносинах.

Доводи відповідача про наявність у Сокільницької сільської ради повноважень на прийняття спірного рішення не входять до предмету доказування у цій справі, оскільки повноваження органів місцевого самоврядування на прийняття рішень з питань розроблення та затвердження містобудівної документації визначені чинним законодавством, аналіз якого наведено судом в мотивувальній частині рішення.

Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Реалізуючи свої повноваження орган місцевого самоврядування зобов`язаний діяти сумлінно, добросовісно у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Зокрема, принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Саме така правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17.

Щодо інших доводів позивача, суд виходить із пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не виконано обов`язок доведення правомірності свого рішення.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши рішення Сокільницької сільської ради від 02.06.2021 №165 в частині оскарження пункту 7, суд дійшов висновку, що таке прийнято відповідачем без урахування вимог чинного законодавства та з порушенням передбачених статтею 2 КАС України принципів для такого роду рішень, тому його слід визнати протиправним та скасувати, задовольнивши позов повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 908 грн, сплаченого згідно з квитанцією №35144 від 01.12.2022.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 264-265, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області (вул. Січових Стрільців, буд. 1, с. Сокільники, Львівський район, Львівська область, 81130, код ЄДРПОУ 04369682), за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), Державного підприємства Державний інститут проектування міст «Містопроект» м. Львів (вул. Г. Чупринки, буд. 71, м. Львів, 79044, код ЄДРПОУ02497909), Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (вул. Винниченка, буд. 18, м. Львів, 79008, код ЄДРПОУ 38557581) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 7 рішення Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області (вул. Січових Стрільців, буд. 1, с. Сокільники, Львівський район, Львівська область, 81130, код ЄДРПОУ 04369682) «Про затвердження детального плану території в с. Сокільники, с. Годовиця, с. Басівка» від 02.06.2021 №165, яким затверджено детальний план території для розташування багатофункціонального комплексу з вбудованими житловими приміщеннями в районі АДРЕСА_1 , розроблений ФОП « ОСОБА_5 » - ОСОБА_3 .

Зобов`язати Сокільницьку сільську раду Львівського району Львівської області (вул. Січових Стрільців, буд. 1, с. Сокільники, Львівський район, Львівська область, 81130, код ЄДРПОУ 04369682) невідкладно, після набрання рішення законної сили, опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання протиправним та скасування пункту 7 рішення Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області «Про затвердження детального плану території в с. Сокільники, с. Годовиця, с. Басівка» від 02.06.2021 №165 у виданні, в якому це рішення було або мало бути офіційно оприлюднене.

Стягнути з Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 908 (дев`ятсот вісім) грн судових витрат у вигляді судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 05 грудня 2022 року.

Суддя О.П. Хома

Дата ухвалення рішення27.12.2022
Оприлюднено09.01.2023

Судовий реєстр по справі —380/23541/21

Ухвала від 21.06.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Стрелець Т.Г.

Ухвала від 24.05.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Стрелець Т.Г.

Постанова від 12.04.2023

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Обрізко Ігор Михайлович

Ухвала від 28.02.2023

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Обрізко Ігор Михайлович

Ухвала від 28.02.2023

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Обрізко Ігор Михайлович

Ухвала від 06.02.2023

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Обрізко Ігор Михайлович

Рішення від 27.12.2022

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Хома Олена Петрівна

Ухвала від 19.09.2022

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Хома Олена Петрівна

Ухвала від 14.01.2022

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Хома Олена Петрівна

Ухвала від 13.12.2021

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Хома Олена Петрівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні