Постанова

від 16.10.2024 по справі 380/23541/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 380/23541/21

адміністративне провадження № К/990/16590/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Тацій Л.В., Стеценка С.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 380/23541/21

за позовом ОСОБА_1 до Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , Державного підприємства Державний інститут проектування міст «Містопроект» м. Львів, Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та скасування рішення, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року (прийняте у складі головуючого судді Хоми О.П.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року (ухвалену у складі колегії суддів: головуючого-судді Обрізко І.М., суддів: Іщук Л.П., Шинкар Т.І.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області (далі - Сокільницька сільська рада, відповідач), за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 (далі - третя особа ОСОБА_3 ), Державного підприємства Державний інститут проектування міст «Містопроект» м. Львів (далі - третя особа ДП ДІПМ «Містопроект» м. Львів), Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (далі - третя особа Департамент архітектури та розвитку містобудування ЛОДА), в якому просила:

- визнати протиправним та нечинним рішення Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області від 02 червня 2021 року № 165 «Про затвердження детального плану території в с.Сокільники, с.Басівка, с.Годовиця», а саме п. 7 вказаного рішення, яким затверджено детальний план території для розташування багатофункціонального комплексу з вбудованими житловими приміщеннями в районі вул. Зелена-Наварійська-Успенська в с.Сокільники Пустомитівського району Львівської області, розроблений ФОП « ОСОБА_4 » - ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що пункт 7 оскаржуваного рішення Сокільницької сільської ради, прийнято з порушенням вимог статей 19, 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (Закон № 3038-VI) та пунктів 2, 4, 5, 10 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555 (далі - Порядок № 555).

Вважає, що затверджений детальний план території (далі по тексту - ДПТ) суперечить генеральному плану с. Сокільники, згідно з яким територія забудови за функціональним призначенням належить до «адміністративних і громадських установ та їх території» та не передбачає здійснення житлової забудови, як це визначено вказаним ДПТ.

ОСОБА_1 наполягає, що відповідач не забезпечив проведення громадських слухань в установлені порядок і спосіб, чим порушив її права, як мешканки с. Сокільники на участь у прийнятті рішення.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року, позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано пункт 7 рішення Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області «Про затвердження детального плану території в с. Сокільники, с. Годовиця, с. Басівка» від 02 червня 2021 року № 165, яким затверджено детальний план території для розташування багатофункціонального комплексу з вбудованими житловими приміщеннями в районі вул. Зелена - Наварійська -Успенська в с. Сокільники Пустомитівський район Львівська область, розроблений ФОП « ОСОБА_4 » - ОСОБА_2 .

Зобов`язано Сокільницьку сільську раду Львівського району Львівської області невідкладно, після набрання рішення законної сили, опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання протиправним та скасування пункту 7 рішення Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області «Про затвердження детального плану території в с. Сокільники, с. Годовиця, с. Басівка» від 02 червня 2021 року № 165 у виданні, в якому це рішення було або мало бути офіційно оприлюднене.

Стягнуто з Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 908 (дев`ятсот вісім) грн судових витрат у вигляді судового збору.

Судові рішення мотивовані тим, що чинним законодавством забороняється затвердження на місцевому рівні містобудівної документації без проведення громадського обговорення проектів такої документації.

Сокільницькою сільською радою всупереч вимог статті 21 Закону № 3038-VI та Порядку № 555, не забезпечено дотримання визначеного законом механізму проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проекту містобудівної документації.

Не оприлюднено розроблений проект містобудівної документації шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці, у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, не проінформовано громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, а також не розміщено інформацію на офіційному веб-сайті Сокільницької сільської ради.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

08 травня 2023 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Сокільницької сільської ради.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року, і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди в оскаржуваних судових рішеннях неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права.

Сокільницька сільська рада зазначила, що суди нижчих інстанцій не прийняли до уваги висновки Верховного Суду, щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у викладених у постановах Верховного Суду від 22 лютого 2023 року у справі № 320/12166/20, від 12 червня 2018 року у справі 826/4406/16, від 31 березня 2021 року у справі №640/21611/19, від 13 жовтня 2021 року у справі №640/21854/18, від 15 серпня 2019 року у справі №1340/4630/18, від 10 липня 2019 року у справі №804/639/18.

У наведених скаржником постановах, Верховний Суд дійшов висновку, що з`ясування питання порушених прав, свобод чи інтересів позивачів передує розгляду питання щодо правомірності (законності) рішення, яке оскаржується.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватись (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способом, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

На думку скаржника, ОСОБА_1 не довела, які саме її права чи інтереси порушує п. 7 оскаржуваного рішення.

Сокільницька сільська рада стверджує, що громадськість була інформована про підготовку та опрацювання питання щодо розробки ДПТ повідомленням в газеті від 15 серпня 2020 року та проєктом рішення, який оприлюднено 18 травня 2021 року на офіційному сайті сільської ради.

Тому позивачка мала усі можливості для ознайомлення з проектом ДПТ та подання пропозицій чи зауважень.

За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 травня 2023 року визначено склад колегії суддів - головуючого суддю Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г. іТацій Л.В.

Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2023 року відкрито касаційне провадження за цією касаційною скаргою.

Позивачка подала відзив на касаційну скаргу, у якому просила залишити її без задоволення, а судові рішення нижчих інстанцій без змін.

Верховний Суд ухвалою від 14 жовтня 2024 року призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 15 жовтня 2024 року.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 є мешканкою і членом територіальної громади с. Сокільники Львівського району Львівської області.

Рішенням Сокільницької сільської ради від 06 лютого 2020 року № 876 «Про надання дозволу на розробку детального плану території» за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку детального плану території для розташування багатофункціонального комплексу з вбудованими житловими приміщеннями в АДРЕСА_1 (пункт 1.2).

Відповідно до пункту 2 рішення від 06 лютого 2020 року № 876 заявником із розроблення детального плану території визначено виконавчий комітет сільської ради і ухвалено сповістити громаду села, власників та користувачів прилеглих земельних ділянок, забудовників про початок складання детального плану та необхідність подання фізичними та юридичними особами пропозицій до складання завдання на проектування.

Вказане рішення розміщено на офіційному веб-сайті Сокільницької сільської ради.

ФОП « ОСОБА_4 » (кваліфікаційний сертифікат серія АА №004578 від 26 грудня 2019 року) розробив у 2020 році Детальний план території для розташування багатофункціонального комплексу з вбудованими житловими приміщеннями в районі вул. Зелена-Наварійська-Успенська в с.Сокільники Пустомитівського району Львівської області, замовником якого значиться Сокільницька сільська рада.

Вищевказаний детальний план відсутній на офіційному веб-сайті Сокільницької сільської ради: https://rada.info/upload/users_files/04369682/e3dec240e5e0702814058cb612e4cbdb.pdf.

У газеті «Голос Народу» від 15 серпня 2020 року № 32 (1791) опубліковано оголошення такого змісту: «Сокільницька сільська рада згідно з рішенням № 876 від 06 лютого 2020 року інформує про проведення громадського обговорення щодо розроблення детального плану території для розташування багатофункціонального комплексу з вбудованими житловими приміщеннями в с. Сокільники в районі вул. Зелена-Наварійська-Успенська ОСОБА_2 З пропозиціями звертатись в сільську раду».

Сокільницькою сільською радою складено протокол громадського обговорення від 11 листопада 2020 року № 55.

Як слідує з протоколу, присутніми на громадських обговореннях були лише 7 осіб, з яких 4 особи є працівниками Сокільницької сільради, 2 особи - депутатами Сокільницької сільради (в т.ч. ОСОБА_2 , який вказаний у протоколі як замовник), 1 особа - директор КП Сокільницької сільради.

В протоколі громадських обговорень вказано, що основною метою проведення такого заходу було ознайомлення широкого кола громадськості з детальним планом території та врахування інтересів громадськості села Сокільники. Жодних зауважень та пропозицій до обговорення у сільську раду від представників громадськості не було подано. На думку Сокільницької сільської ради представники громадськості проігнорували це обговорення.

Даний протокол містить висновок про те, що детальний план території ОСОБА_2 може бути затвердженим і є таким, що враховує громадські інтереси.

Протокол громадських обговорень відсутній на офіційному веб-сайті Сокільницької сільської ради.

Наприкінці травня 2021 року на офіційному веб-сайті Сокільницької сільської ради було опубліковано проєкт рішення «Про затвердження детального плану території в с. Сокільники, с. Годовиця, с. Басівка».

Інформація про будь-які проекти детальних планів територій, які пропонувалися до затвердження, в тому числі і про детальний план території для розташування багатофункціонального комплексу з вбудованими житловими приміщеннями в районі вул. Зелена- Наварійська-Успенська в с.Сокільники Пустомитівського району Львівської області, на сайті відсутня.

Сокільницькою сільською радою 02 червня 2021 року прийнято спірне рішення № 165 «Про затвердження детального плану території в АДРЕСА_2 », пунктом 7 якого затверджено детальний план території для розташування багатофункціонального комплексу з вбудованими житловими приміщеннями в районі вул. Зелена-Наварійська-Успенська в с.Сокільники Пустомитівського району Львівської області», розроблений ФОП « ОСОБА_4 » - ОСОБА_2 .

Не погоджуючись з правомірністю рішення Сокільницької сільської ради від 02 червня 2021 року № 165 в частині пункту 7, позивачка звернулися до суду з цим позовом.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

В межах розгляду цієї справи суду необхідно перевірити, чи дотримано відповідачем процедуру, яка передує прийняттю рішенню про затвердження детального плану території для розташування багатофункціонального комплексу з вбудованими житловими приміщеннями в районі вул. Зелена-Наварійська-Успенська в с.Сокільники Пустомитівського району Львівської області, розроблений ФОП « ОСОБА_4 », а також, чи має позивачка право на оскарження пункту 7 рішення Сокільницької сільської ради від 02 червня 2021 року № 165 «Про затвердження детального плану території в с. Сокільники, с. Басівка, с. Годовиця».

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Частина друга статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в своєму Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Це означає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент звернення до суду.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.

Частина 1 статті 5 КАС України встановлює, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Колегія суддів також враховує, що за сталою судовою практикою підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.

Предметом спору, що розглядається є правомірність пункту 7 рішення Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області від 02 червня 2021 № 165 «Про затвердження детального плану території в с.Сокільники, с.Басівка, с.Годовиця», яким затверджено детальний план території для розташування багатофункціонального комплексу з вбудованими житловими приміщеннями в районі вул. Зелена-Наварійська-Успенська в с.Сокільники Пустомитівського району Львівської області.

Суди нижчих інстанцій, застосувавши позицію Верховного Суду викладену у постановах від 20 грудня 2019 року у справі № 520/14995/16-а, від 09 квітня 2020 року у справі № 807/150/16 та від 31 липня 2019 року у справі № 466/1264/18, дійшли правильного висновку, що спірне рішення є нормативно-правим актом.

В свою чергу, статтею 264 КАС України встановлено особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень.

За правилами цієї статті, право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

У пункті 1 резолютивної частини Рішення від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 Конституційний Суд України розтлумачив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" треба розуміти, як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.

Отже, охоронюваний законом інтерес полягає у прагненні особи набути певних матеріальних або нематеріальних благ з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто випливають із певного суб`єктивного права у конкретних правовідносинах. Тому порушення охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об`єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага.

Разом з цим, відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеній у абзаці четвертому пункту 3.3 мотивувальної частини Рішення від 24 червня 2020 року № 6-р(II)/2020, у законодавчому регулюванні слід уникати заборон або обмежень щодо реалізації кожною особою права оскаржити в суді рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, у тому числі шляхом визначення на законодавчому рівні вичерпного переліку осіб, які мають право на таке оскарження, оскільки невключення особи до цього переліку унеможливлює доведення нею в суді її переконаності в потребі захисту своїх порушених прав, свобод цими рішеннями, діями чи бездіяльністю. Саме наявність такої переконаності в кожної особи є сутнісною властивістю її права на звернення до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, а отже, необхідною передумовою здійснення цього права.

Таким чином, положення частини другої статті 264 КАС України "право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт" слід розуміти як запровадження у процесуальному законодавстві України (з деякими особливостями, які зобов`язують особу довести у суді, що такий акт стосується її інтересів) доктрини actio popularis (з лат. - "суспільна дія"), згідно з якою позов може бути подано в інтересах "публічного порядку, законності" (без обов`язку позивача доводити при зверненні до суду, що відповідне рішення суб`єкта владних повноважень вже та безпосередньо зачіпає права та свободи такого позивача).

Право ініціювати у суді справу (locus standi) про визнання протиправним та нечинним рішення суб`єкта владних повноважень, яке володіє ознаками нормативно-правового акта, ґрунтується, фактично, на зазначеному статусі оскаржуваного акта. Відмова у доступі до суду особи у такій категорії спорів може призвести до ситуації, за якої рішення суб`єктів владних повноважень, що володіє ознаками нормативно-правового акта, буде залишатися поза межами судового контролю.

Вищевикладена правова позиція застосована Верховним Судом у постановах від 11 вересня 2023 року у справі № 320/258/19 та від 26 вересня 2023 року у справі № 320/2015/22.

Застосовуючи вказані висновки до спірних правовідносин, колегія суддів КАС ВС звертає увагу на доводи позивачки щодо наявності у неї права на звернення до суду з цим позовом.

ОСОБА_1 зазначила, що згідно генерального плану с. Сокільники, територія, щодо якої розроблявся детальний план, відноситься до адміністративних та громадських установ та знаходиться в кварталі виключно садибної забудови.

Відповідно до п. 6.1.31 ДБН Б.2.2-12:2019 розміщення багатоквартирних (секційних) будинків в кварталах садибної забудови не допускається

Водночас, затвердивши спірний ДПТ відповідач дозволив розташування 6 (шести) багатоквартирних будинків загальною кількістю 94 квартири та 235 мешканців і надав в межах спірного ДПТ можливість будівництва ще трьох багатоквартирних будинків на перспективу.

На думку позивачки, оскаржуване рішення зумовлює зміну умов громадської забудови на території с. Сокільники, а також передбачає і зміну стану довкілля, яке використовується для такої забудови. Затвердження спірного ДПТ в с. Сокільники, з порушенням вимог чинного законодавства України, будівельних норм та стандартів, безпосередньо впливає на права мешканців с.Сокільники, зокрема і на її право.

Зауважила, що є членкинею територіальної громади, а відтак є суб`єктом, якому належить право подання пропозицій до проєктів містобудівної документації. Натомість відповідач не дотримався визначеного законом механізму проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проєкту містобудівної документації.

З огляду на викладене, колегія суддів КАС ВС відхиляє доводи касаційної скарги про відсутність у позивачки права на звернення до суду з цим позовом.

Погоджується з позицією судів нижчих інстанцій, що затвердження ДПТ у цьому випадку впливає на право позивачки, а тому вона має право оскаржити пункт 7 рішення Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області від 02 червня 2021 № 165.

Щодо дотримання відповідачем передбаченої законодавством процедури, яка передує затвердженню ДПТ, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів (частина п`ята статті 19 Закону № 3038-VI).

Згідно з частиною восьмою статті 19 Закону № 3038-VI детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.

Отже, детальний план території є видом містобудівної документації, яка уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

За правилами частин першої та другої статті 21 Закону № 3038-VI громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, детальні плани територій, без проведення якого забороняється затвердження на місцевому рівні містобудівної документації.

Згідно з частиною третьою статті 21 Закону № 3038-VI замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити:

1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення;

2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу "Охорона навколишнього природного середовища" або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості;

3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;

6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації.

На реалізацію положень статті 21 Закону № 3038-VI Кабінет Міністрів України затвердив Порядок № 555, який визначає механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій.

Пунктом 2 Порядку № 555 встановлено, що проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проектах містобудівної документації здійснюється під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 555 сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забезпечують:

оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення проектів містобудівної документації з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками;

оприлюднення розроблених проектів містобудівної документації і доступ громадськості до зазначеної інформації;

реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації;

узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками проектів містобудівної документації через погоджувальну комісію (у разі її утворення);

оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

Пунктами 4-5 Порядку № 555 визначено, що виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

Оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

Повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити:

1) інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі;

2) основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації;

3) відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення;

4) інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації;

5) інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій;

6) відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій;

7) інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).

Підставою для подання пропозицій до проектів містобудівної документації відповідному органу місцевого самоврядування є повідомлення про початок процедури їх розгляду (пункт 6 Порядку № 555).

Зі змісту наведених правових норм слідує, що будь-яка містобудівна документація повинна розроблятися саме в інтересах мешканців територіальної громади. Чинним законодавством України передбачено право будь-якого зацікавленого члена громади зареєструватись і брати участь в громадських слуханнях. Як правило, зацікавленість полягає в тому, що рішення, яке приймається, певним чином може вплинути на права і інтереси особи, покращити або погіршити її становище.

Громадські слухання є формою діалогу між мешканцями села (міста), відповідною територіальною громадою та депутатами відповідної ради, посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть вносити пропозиції щодо питань місцевого значення.

Громадські слухання щодо проєктів містобудівної документації на місцевому рівні відбуваються шляхом: оприлюднення проєктів містобудівної документації на місцевому рівні; надання особам, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій; безпосереднім поданням пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворення погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проєктів містобудівної документації.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 21 червня 2018 року у справі № 826/4504/17, від 09 лютого 2023 року у справі № 320/10895/21, від 27 березня 2024 року у справі № 128/2833/17, від 24 квітня 2024 року у справі № 420/1603/19

Крім того, колегія суддів КАС ВС наголошує, що законодавством визначено два способи оприлюднення проєктів містобудівної документації, які не є взаємовиключними, а саме: 1) через засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території; 2) шляхом розміщення інформації на офіційному веб-сайті замовника містобудівної документації.

У справі, яка розглядається суди встановили, що відповідач не виконав вимоги чинного законодавства щодо оприлюднення прийнятого рішення щодо розроблення проєкту містобудівної документації з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками.

Відповідач не оприлюднював розроблений проєкт детального плану території в районі вул. Зелена-Наварійська-Успенська в с.Сокільники (текстові та графічні матеріали проекту детального плану території) шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті Сокільницької сільської ради.

Також не вказано місця та дати де можна ознайомитись з вказаним проєктом.

Отже, вказана бездіяльність відповідача позбавила громадськість можливості ознайомитись з вказаною документацією і висловити свої зауваження/пропозиції

Доводи відповідача про опублікування на офіційному веб-сайті Сокільницької сільської ради проєкта рішення «Про затвердження детального плану території в с. Сокільники, с. Годовиця, с. Басівка» не спростовує встановлених обставин та висновків судів, оскільки зазначений проект рішення не відображає змісту проекту рішення, яким затверджено спірний ДПТ.

З огляду на викладене, колегія суддів КАС ВС погоджується з висновками судів нижчих інстанцій, що Сокільницька сільська рада всупереч вимог статті 21 Закону № 3038-VI та вимог Порядку № 555 не забезпечила дотримання визначеного законом механізму проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проєкту містобудівної документації.

Доводи відповідача про опублікування на офіційному веб-сайті Сокільницької сільської ради проєкта рішення «Про затвердження детального плану території в с. Сокільники, с. Годовиця, с. Басівка» спростовує висновків судів

За наведених обставини та враховуючи положення частини другої статті 21 Закону № 3038-VI про заборону затверджувати на місцевому рівні містобудівну документацію без проведення громадського обговорення проєктів такої документації, колегія суддів КАС ВС вважає правильним висновок судів про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування чи зміни їх відсутні.

Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року у справі № 380/23541/21- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Стрелець Т.Г.

Судді Стеценко С.Г.

Тацій Л.В.