Ухвала

від 30.12.2022 по справі 369/13409/22

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/13409/22

Провадження №2/369/6010/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.12.2022 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Волчко А.Я.

при секретарі: Миголь А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заявупредставника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ненашева Євгена Володимировича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Акварелі Девелопмент Холдінг" про визнання права спільної сумісної власності та поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Акварелі Девелопмент Холдінг" про визнання права спільної сумісної власності та поділ спільного майна подружжя.

Одночасно з позовом, 28.12.2022 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Ненашевим Євгеном Володимировичембуло подано заяву про забезпечення позову, у якій заявник просив суд вжити заходи забезпечення позовушляхом: накладення арешту на трикімнатну квартиру загальною площею 80,4 кв. м, житлова площа 46,3 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1500837432224), право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 РНОКПП: НОМЕР_1 ; на нежитлове приміщення № 1401 загальною площею 4 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 19880115632224); на однокімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Свої вимоги мотивували тим, що в провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області знаходиться на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Акварелі Девелопмент Холдінг" про визнання права спільної сумісної власності та поділ спільного майна подружжя.

Серед майна,яке заявленопозивачем дляподілу зазначенооб`єкти нерухомості,а саме: трикімнатна квартиразагальною площею80,4кв.м,житлова площа46,3кв.м заадресою: АДРЕСА_1 (реєстраційнийномер 1500837432224); приміщення №1401загальною площею4кв.м заадресою: АДРЕСА_2 (реєстраційнийномер 19880115632224); однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_3 .

Заява мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити, утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду про поділ майна подружжя, оскільки спірне майно може бути виведено зі спільної сумісної власності подружжя шляхом відчуження третім особам.

З Інформаційноїдовідки зДержавного реєструречових правна нерухомемайно від16.12.2022вбачається,що відповідачему періодшлюбу зпозивачем булозареєстровано правовласності нанаступні об`єктинерухомості: трикімнатна квартиразагальною площею80,4кв.м,житлова площа46,3кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційнийномер 1500837432224); нежитлове приміщення№ 1401загальною площею4кв.м заадресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер 19880115632224).

Окрім того, за договором купівлі-продажу майнових прав, укладеним між ТОВ «АКВАРЕЛІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ХОЛДІНГ» та відповідачем ОСОБА_2 було придбано майнові права на однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_3 .

Враховуючи, що зазначене майно за часом його первісного набуття має ознаки спільного сумісного як набутого у шлюбі, виходячи виключно з того, що у разі задоволення позову про визнання за позивачем права власності на частку спільного сумісного майна у запропонований позивачем спосіб поділу, захист порушеного права таким рішенням може стати неефективним у разі відчуження відповідачем такого майна на користь третіх осіб, порушені права позивача вимагатимуть додаткового захисту, а виконання такого рішення буде суттєво ускладненим.

Крім того, враховуючи, що зміна власника майна ускладнить розгляд справи і може призвести до збільшення кола учасників справи, то з метою фіксації правового статусу спірного майна (реєстрації прав на нього) і осіб, що мають до нього відношення, на переконання сторони позивача є доцільним вжиття заходу забезпечення позову у вигляді арешту такого майна протягом розгляду справи по суті.

Підтвердженням намірів відповідача ухилитися від поділу спільного майна є спроба оформлення на малолітню дитину новозбудованої однокімнатної квартири з подальшим її продажем на користь третіх осіб, що підтверджується заявою відповідача до органу опіки і піклування про надання відповідного дозволу.

Отже, вжиття вищенаведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав Позивача на час вирішення спору в суді та в разі задоволення позову - забезпечить можливість відновлення його порушеного права. Тоді як невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить та зробить неможливим виконання рішення суду.

Суд, розглянувши заяву та матеріали позову, вважає, що заява позивача про забезпечення позову підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 149 Цивільного процесуального кодексу Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу Українипозов забезпечується в тому числі накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно ч. 1ст. 157 Цивільного процесуального кодексу Україниухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України уПостанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і за реєстрова на відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків. Згідно п. 4 даної постанови визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також слід зазначити, щостаттею 124 Конституції Українивизначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення ст. ст.2,18,153 ЦПК Українипоширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до ч. 3ст. 149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому ухвалою про забезпечення позову суд не може вирішувати спір по суті.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до вимог ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом позову, яке заявленопозивачем дляподілу зазначенооб`єкти нерухомості,а саме:трикімнатна квартиразагальною площею80,4кв.м,житлова площа46,3кв.м заадресою: АДРЕСА_1 (реєстраційнийномер 1500837432224);приміщення №1401загальною площею4кв.м заадресою: АДРЕСА_2 (реєстраційнийномер 19880115632224);однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_3 .

З Інформаційноїдовідки зДержавного реєструречових правна нерухомемайно від16.12.2022вбачається,що відповідачему періодшлюбу зпозивачем булозареєстровано правовласності нанаступні об`єктинерухомості: трикімнатна квартиразагальною площею80,4кв.м,житлова площа46,3кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційнийномер 1500837432224); нежитлове приміщення№ 1401загальною площею4кв.м заадресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер 19880115632224);

Що стосується однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_3 ., придбаної за договором купівлі-продажу майнових прав, укладеним між ТОВ «АКВАРЕЛІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ХОЛДІНГ» та відповідачем ОСОБА_2 , то відповідаячем було придбано лише майнові права.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та реєстр прав власності на нерухоме майно не містять інформації про власника спірної квартири.

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку між сторонами дійсно виник спір та існує ризик відчуження нерухомого майна, яке є предметом позову, на користь третіх осіб.

При цьому, часткове накладення арешту на спірне майно до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав відповідачів на володіння та користування майном, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.

При вирішенні питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення слід зазначити наступне.

Регламентація питання про зустрічне забезпечення позову здійснюється положеннямист. 154 ЦПК України. Зокрема вказаною нормою передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З аналізу наведеної норми вбачається, що єдиним критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. При цьому можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.

При цьому суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки матеріали справи не містять доводів та аргументів, яким чином накладений арешт може завдати збитків відповідачу, а також в чому саме можуть полягати такі збитки. Окрім того, не містять матеріали справи й доказів наявності передбаченихст. 154 ЦПК Українивипадків обов`язкового застосування зустрічного забезпечення.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд вважає за можливе задовольнити заяву частково про забезпечення позову, з урахуванням співмірності заходів забезпечення позову з позовними вимогами, що будуть заявлені та змісту викладених в заяві обставин.

Щодо вимоги про накладення арешту на однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , то суд вважає, що ця вимога є передчасною та необгрунтованою та задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не вказано жодних обґрунтувань для застосування цього виду забезпечення позову відносно цього нерухомого майна.

Керуючись ст.ст.151-153,208-210, ч. 2 ст.294 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Заявупредставника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ненашева Євгена Володимировича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Акварелі Девелопмент Холдінг" про визнання права спільної сумісної власності та поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту:

на трикімнатну квартиру загальною площею 80,4 кв. м, житлова площа 46,3 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1500837432224), право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 РНОКПП: НОМЕР_1 ;

на нежитлове приміщення № 1401 загальною площею 4 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 19880115632224); право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Відповідно до норм Закону України"Провиконавче провадження" ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом. Строк пред`явлення ухвали до виконанняв межах строків, визначенихЗаконом України«Про виконавчепровадження» для пред`явлення виконавчого документа.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Інформація про позивача ( стягувача):Громадянин Норвегії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 , ( АДРЕСА_4 ), тел. НОМЕР_2 , рнокпп НОМЕР_3 , адреса для надсилання поштової документації: АДРЕСА_5 ;

Інформація про відповідача (боржника): Громадянка України ОСОБА_2 24.03.1986 ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_6 , рнокпп НОМЕР_1 ;

Інформація про третю особу: Товариство з обмеженою відповідальністю «АКВАРЕЛІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ХОЛДІНГ», код ЄДРПОУ: 37571448 зареєстроване місцезнаходження: 08133, Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вулиця Освіти, буд.19, прим. 86.

Копію даної ухвали направити заявнику для пред`явлення до виконання та сторонам для відома.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали до Київського апеляційного суду.

Суддя: А. Я. Волчко