Рішення

від 13.12.2022 по справі 753/7278/22

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7278/22

провадження № 2/753/5412/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2022 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Гусак О.С.,

з секретарем Уляницькою М.В.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори про зобов`язання видати свідоцтво про право на спадщину,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори про зобов`язання видати свідоцтво про право на спадщину. Свої вимоги мотивувала ти, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_3 , якою 29 січня 2011 року був складений заповіт відповідно до якого земельна ділянка площею 0,1000 га, кадастровий номер 8000000000:90:009:0100, яка розташована на АДРЕСА_1 та житловий будинок на вказаній вулиці заповідаються їй. 18 серпня 2020 року нею була написана заява про отримання свідоцтва про право на спадщину на підставі заповіту до Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори, спадкова справа № 66260686. Оскільки нотаріусом не було видано свідоцтво про право на спадщину, просила зобов`язати відповідача його видати.

11 жовтня 2022 року від заступника завідуючої Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори Трапезнікової З.О. надійшли пояснення у вказаній справі, де повідомлено суд, що в рамках підготовки до видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:90:009:0100 при отриманні інформації на з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 7 червня 2022 року за № 302210322 та відомостей з Державного земельного кадастру від 12 лютого 2022 року за № НВ-000324712022 було встановлено що вказане майно зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі цивільно-правових угод.

13 жовтня 2022 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 січня 2022 року.

Ухвалою суду від 18 жовтня 2022 року підтовче судове засідання було закрито та справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 23 листопада 2022 року.

23 листопада 2022 року справу знято з розгляду у зв`язку з відсутністю електропостачання в суді.

6 грудня 2022 року справу знято з розгляду у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді.

Наступною датою судового засідання визначено 13 грудня 2022 року.

У судове засідання з`явилася представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала просила задовольнити.

Представник Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, просив розглядати справи за його відсутності.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши представника позивача, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 . Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві видано свідоцтво про смерть від 17 серпня 2016 року, актовий запис про смерть № 996 (а.с. 8).

14 липня 2016 року ОСОБА_4 було складено заповіт про те, що на випадок смерті, усе майно що буде належати їй на день смерті, де б воно не знаходилося із чого б не складалося, та все те, на що вона за законом матиме право, заповідає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9).

11 жовтня 2022 року від заступника завідуючої Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори Трапезнікової З.О. надійшли пояснення у вказаній справі, де повідомлено суд, що в рамках підготовки до видачі Свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:90:009:0100 при отриманні інформації на з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 7 червня 2022 року за № 302210322 та відомостей з Державного земельного кадастру від 12 лютого 2022 року за № НВ-000324712022 було встановлено що вказане майно зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі цивільно-правових угод. Оскільки на момент видачі свідоцтва про право на спадщину вказане майно зареєстровано за позивачем, видати свідоцтво про право на спадщину не можливо (а.с. 40-47).

Із змісту рішення Дарницького районного суду м. Києві від у справі № 753/11366/19 вбачається, що до складу спадщини (спадкової маси), яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , увійшли, зокрема, 33/100 часток домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке належало померлій на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори 21.08.2007 за реєстровим № 4-747, та земельна ділянка, на якій розташоване вказане домоволодіння, загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 8000000000:90:009:0100, яка належала померлій на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 793988, виданого Київською міською радою 07.05.2010.

Судом у справі № 753/11366/19 установлено наступні обставини:

- ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заяви про прийняття спадщини після смерті матері не подавали, проте вказана обставина не має значення для вирішення справи, оскільки вони постійно проживали зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується фактом реєстрації їх місця проживання за однією адресою зі спадкодавцем, і про відмову від спадщини не заявили, а тому у відповідності з положеннями частини третьої статті 1268 ЦК України вони вважаються такими, що прийняли спадщину.

- 26 грудня 2016 року між продавцем ОСОБА_4 в особі її представника ОСОБА_7 та покупцем ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу 33/100 часток домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

- 26 грудня 2016 року між продавцем ОСОБА_4 в особі її представника ОСОБА_7 та покупцем ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:90:009:0100, площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 158-159).

- Ці договори були нотаріально посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасименко Н. М. за реєстровими номерами 4885 та 4887, відповідно.

- При укладенні оспорюваних договорів представник продавця ОСОБА_7 діяла на підставі довіреності від 10.08.2016, згідно з якою ОСОБА_4 уповноважила ОСОБА_7 або ОСОБА_2 або ОСОБА_6 розпоряджатися належним їй житловим будинком та земельною ділянкою, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , яка була нотаріально посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасименко Н. М. за реєстровими номером 3005.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20 січня 2022 року у справі 753/11366/19 визнано недійсним договір купівлі-продажу 33/100 часток домоволодіння від 26 грудня 2016 року, укладений між ОСОБА_4 , від імені якої діяла ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасименко Наталією Миколаївною за реєстровим № 4885. Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 26 грудня 2016 року, укладений між ОСОБА_4 , від імені якої діяла ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасименко Наталією Миколаївною за реєстровим № 4887. Вказане рішення набрало законної сили 25 липня 2022 року (а.с. 54-60).

Крім того, із Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ОСОБА_2 зверталася до суду з позовом до ОСОБА_8 про усунення від права на спадкування після смерті ОСОБА_4 , та рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 листопада 2022 року справі № 753/7502/21 у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Таким чином, із змісту вказаних судових рішень вбачається, що ОСОБА_2 не є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 .

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Згідно частини першої та другої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (статті 50 Закону України «Про нотаріат»).

Тлумачення статті 50 Закону України «Про нотаріат» свідчить, що слід розмежовувати оскарження: 1) нотаріальної дії, 2) відмови у вчиненні нотаріальної дії; 3) нотаріального акта.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 1 березня 2021 року у справі № 473/1878/19 (провадження № 61-20469сво19) та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 185/9807/19 (провадження № 61-11410св20) зроблено висновки, що «суд не може підміняти орган, до повноважень якого належить прийняття рішення, яке є предметом оскарження, приймати замість нього своє рішення та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта…Тобто суд не може зобов`язувати нотаріуса вчиняти дії щодо вирішення питань, які безпосередньо належать до його компетенції. У справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій, відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову, виходили з того, що дії нотаріуса та оскаржена постанова відповідають вимогам чинного законодавства, тому немає підстав для визнання незаконною та скасування постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з чим не підлягає задоволенню і вимога позивача про зобов`язання нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом. При цьому суди не звернули увагу на те, що суд не може зобов`язувати нотаріуса вчиняти дії щодо вирішення питань, які безпосередньо належать до його компетенції. Таким чином, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом слід відмовити з вказаної підстави».

Враховуючи наведене, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про зобов`язання нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом слід відмовити з вказаної підстави.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 15,16,76-82, 89, 206, 211, 247, 258,263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні позову ОСОБА_2 до Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори про зобов`язання видати свідоцтво про право на спадщину відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Гусак О.С.