Ухвала

від 05.01.2023 по справі 308/16800/22

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/16800/22

1-кс/308/42/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2023 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання прокурора Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021070000000291 від 05.08.2021, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.364, ч.3 ст. 240 Кримінального кодексу України, -

в с т а н о в и в:

До слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло вищевказане клопотання, в якому орган досудового розслідування просить накласти арешт на автомобіль марки УАЗ 31512 синього кольору, без номерних знаків; металеві молотки; три металеві ломи; дві лопати; зубила; три пари робочих рукавиць; мобільний телефон марки ІТЕ Black А 31+ з ІМЕІ- НОМЕР_1 , ІМЕІ-2 НОМЕР_2 ; три зразки каменю; три плити будівельного каменю; автомобіль марки УАЗ 469; чотири зубила; три молотки; один металевий лом; одна кірка; одна бензопила; три взірці каменю; три взірці каменю; мобільний телефон марки Xiomi M2006C3M.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4 , знаючи про існування кар`єру з каменем андезит, який являється корисною копалиною загальнодержавного значення, який розташований поблизу с. Доробратово, Мукачівського (Іршавського) району, Закарпатської області, та реалізуючи злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення за рахунок збуту незаконно видобутого будівельного каменю (андезиту), не маючи передбачених законодавством України дозвільних документів на видобування корисних копалин загальнодержавного значення та повноважень на проведення таких робіт, діючи всупереч вимогам ст.13 Конституції України, ст.ст.19, 24, 56 Кодексу України «Про надра», ст.ст.3,40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», у невстановлений досудовим розслідуванням час але не пізніше 14 години 50 хвилин 27.12.2022, поза межами населеного пункту с. Доробротово, Мукачівського району ( на відстані 1 км від житлової забудови) на території самовільного кар`єру за допомогою металевих совкових лопат, металевих зубил, молотків, металевих ломів здійснили незаконне видобування, будівельного каменю - андезиту, який відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення, який у подальшому завантажили у вантажні відсіки своїх, спеціально переобладнаних для перевезення каменю транспортних засобах, марки АУЗ 461 та УАЗ 31512 без номерних знаків, після чого були викриті та затримані працівниками поліції на місці вчинення злочину. Також в ході проведення досудового розслідування зібрано інформацію стосовно службових та інших осіб , які причетні до незаконного видобутку корисних копалин на території кар`єру в с. Доробратово, Мукачівського району.

28.12.2022 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 240 КК України.

Так, під час затримання, в порядку ст. 208 КПК України громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4 27 грудня 2022 року, органом досудового розслідування, проведено огляд місцевості а саме; кар`єру в с. Доробратово, Мукачівського району, з географічними даними 48.360275, 28.945586, в ході якого було вилучено: автомобіль марки УАЗ 31512 синього кольору, без номерних знаків; металеві молотки; три металеві ломи; дві лопати; зубила; три пари робочих рукавиць; мобільний телефон марки ІТЕ Black А 31+ з ІМЕІ- НОМЕР_1 , ІМЕІ-2 НОМЕР_2 ; три зразки каменю; три плити будівельного каменю; автомобіль марки УАЗ 469; чотири зубила; три молотки; один металевий лом; одна кірка; одна бензопила; три взірці каменю; три взірці каменю; мобільний телефон марки Xiomi M2006C3M.

Вказані предмети, речі визнані речовим доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Клопотання мотивоване тим, що вилучені речі під час проведення обшуку кар`єру в с. Доробратово, Мукачівського району, з географічними даними 48.360275, 28. є засобами і знаряддями вчинення злочину, зберегли на собі сліди злочину, є носіями інформації, відповідають критеріям визначеним ст.98 КПК України, у зв`язку із чим з метою збереження речових доказів виникла необхідність накласти арешт на тимчасово вилучене майно.

У судове засідання прокурор не з`явився, в матеріалах клопотання просив його розглянути без його участі та участі прокурора.

Особи, у володінні яких знаходились речі, на які прокурор просить накласти арешт в судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду клопотання належним чином повідомлялися.

Представник власника майна ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 подав заяву про розгляд справи без їх участі. Проти задоволення клопотання заперечував.

Окрім того, представник власника майна ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 подав . заперечення на клопотання, зазначив, що ОСОБА_4 заперечує своє відношення до видобутку андезиту. ОСОБА_4 має на утриманні дитину-інваліда.

27.12.2022 близько обіду ОСОБА_4 біля лісу збирався збагти дрова та додатково вирішив перед цим зібрати декілька відходів із каменю для незначних будівельних робіт у своєму будинку. В подальшому, він був затриманий близько 12-13 год. неподалік затримання ОСОБА_3 .

Вказував, що ОСОБА_4 не має жодного відношення до незаконного видобутку андезиту, він лише зібрав декілька відходів каменю, який лежав на землі протягом кількох років. Зазначив, видобування та збирання не є тотожними. Відтак, підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України є необґрунтованою.

Додав, якщо суд вирішить, що у даному випадку є необхідність накласти арешт на майно підозрюваного, то просить обмежити тільки право розпоряджатися автомобілем підозрюваного, оскільки такий необхідний для транспортування дитини-інваліда, який має проблеми з диханням та часто потребує сторонньої допомоги лікарів. Крім того, ОСОБА_4 повідомив, що залив у машину воду і її потрібно злити, оскільки при зниженні температури, вода може замерзнути та «розірвати» деталі автомобіля.

Представник власника майна ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_6 подав заяву про розгляд справи без їх участі.

На підставі ч. 1 ст. 107 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя виходить з наступного.

Як встановлено слідчим суддею, Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42021070000000291 від 05.08.2021, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.364, ч.3 ст. 240 Кримінального кодексу України.

В ході досудового розслідування в органу досудового розслідування виникла потреба у зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме: автомобіль марки УАЗ 31512 синього кольору, без номерних знаків; металеві молотки; три металеві ломи; дві лопати; зубила; три пари робочих рукавиць; мобільний телефон марки ІТЕ Black А 31+ з ІМЕІ- НОМЕР_1 , ІМЕІ-2 НОМЕР_2 ; три зразки каменю; три плити будівельного каменю; автомобіль марки УАЗ 469; чотири зубила; три молотки; один металевий лом; одна кірка; одна бензопила; три взірці каменю; три взірці каменю; мобільний телефон марки Xiomi M2006C3M.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч.2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч.2 ст.167 цього Кодексу, зокрема, якщо вони використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Частиною 3 статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Згідно ч.4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані у випадках, коли їх застосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Оцінюючи доводи клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, прокурором на виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України доведено слідчому судді необхідність такого арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

Прокурором доведено, що вилучені в ході проведення обшуку речі, які мають значення речового доказу у кримінальному проваджені №42021070000000291 та відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки вважаються предметом, що був об`єктом кримінальних протиправних дій, їх перебування на зберіганні в третіх осіб, створює високі ризики до приховування, псування, зникнення, втрати, знищення, передачі вказаного майна.

Щодо заперечень представника власника майна ОСОБА_5 , то такі зводяться до необґрунтованості підозри та відсутності в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 240 КК України.

У Кримінальному процесуальному кодексі України поняття обґрунтованої підозри не визначено, але воно визначено Європейським судом з прав людини. Обґрунтована підозра є нижчим стандартом доведення, ніж переконання поза розумним сумнівом, та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку. Однак таке переконання суду має бути засновано на об`єктивних фактах. Європейський Суд визначає, що «розумна підозра передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об`єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин. Те, що позначено словом "обґрунтована", залежатиме від усіх обставин» (справи «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства», 30 August 1990, § 32; «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року; «Тerry v. Ohio», 392 US, 1968) і не може спиратися на голе припущення, що особа може в майбутньому втекти або повторно вчинити злочин. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Відповідно до п. 3 ч.2 ст. 174 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3,4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Відповідно до пунктів 3,4 частини другої статті 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як випливає з клопотання, слідчий просить накласти арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів (п.1 ч.2 ст. 170 КПК України).

Відтак, при розгляді даного клопотання, слідчий суддя враховує правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

При розгляді клопотання про накладення арешту слідчий суддя не вправі досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини підозрюваного, розглядати й вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінальної справи по суті.

Враховуючи вищенаведене, з метою збереження речових доказів та запобіганню можливості приховування, псування, знищення вищевказаного тимчасово вилученого майна, яке має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 167,170,171, 173 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021070000000291 від 05.08.2021, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.364, ч.3 ст. 240 Кримінального кодексу України - задовольнити.

Накласти арешт на майно із забороною користування, розпорядження та відчуження майна, а саме: автомобіль марки УАЗ 31512 синього кольору, без номерних знаків; металеві молотки; три металеві ломи; дві лопати; зубила; три пари робочих рукавиць; мобільний телефон марки ІТЕ Black А 31+ з ІМЕІ- НОМЕР_1 , ІМЕІ-2 НОМЕР_2 ; три зразки каменю; три плити будівельного каменю; автомобіль марки УАЗ 469; чотири зубила; три молотки; один металевий лом; одна кірка; одна бензопила; три взірці каменю; три взірці каменю; мобільний телефон марки Xiomi M2006C3M.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором .

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1