Ухвала

від 05.01.2023 по справі 461/3310/22

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/3310/22

Провадження № 1-кс/461/4/23

УХВАЛА

іменем України

05.01.2023 року м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,. з участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах АТ «ЗНВКІФ «ІНВЕСТОМХІЛЛС ХЕЛІАНТУС», розглянувши у відкритому судовому клопотання адвоката ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник адвокат ОСОБА_4 , яка діє в інтересах АТ «ЗНВКІФ «ІНВЕСТОМХІЛЛС ХЕЛІАНТУС», звернулася до Галицького районного суду м. Львова з клопотанням про скасування арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 06.07.2022 року, якою клопотання старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні - заступник начальника другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки ОСОБА_5 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22021000000000363 від 22.10.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111, ч.3 ст.209 КК України, було задоволено, та накладено арешт на нерухоме майно ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА», код ЄДРПОУ: 41264766, країна реєстрації: Україна, заборонивши до завершення досудового розслідування та судового розгляду розпорджатися ними у будь-який спосіб, а саме на квартиру, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 59919780361, загальна площа (кв.м): 56.1 знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Клопотання мотивує тим, що власник майна зазнає необгрунтованого втручання у право розпоряджатися вказаним майном. Заявник стверджує, що накладений арешт є безпідставним та таким, що не відповідає загальним засадам кримінального провадження, оскільки порушує основоположні права власника арештованого майна, з підстав наведених у клопотанні. Стверджує, що підстави для подальшого застосування заходу забезпечення кримінального провадження відсутні, та потреба у накладенні вказаного арешту відпала. Заявник ОСОБА_4 стверджує, що в ході вирішення питання про арешт майна слідчий суддя не повною мірою дослідив ті матеріали кримінального провадження, які додано стороною обвинувачення до матеріалів клопотання про арешт майна. Також, стороною обвинувачення не вказано на яких саме підставах було віднесено зазначені підприємства до таких, які є стратегічними, та не зазначено критерії відповідно до Постанови КМУ № 999 від 03.11.2010 «Про визначення критеріїв віднесення об`єктів державної власності до таких, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави». Вважає, що не доведено і факт спроб рейдерського захоплення та доведення до банкрутства стратегічних підприємств, а також викуп таких підприємств за заниженою вартістю. Зокрема, до матеріалів кримінального провадження не додано доказів, які свідчили б про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 206 КК України, більше того, кваліфікація кримінального правопорушення внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст.ст. 111, 209 КК України - державна зрада та легалізація майна отриманого злочинним шляхом. Звертає увагу, що прокурором не доведено факт викупу підприємств за заниженою вартістю, оскільки до матеріалів клопотання не додано висновків відповідних судових експертиз або висновків спеціалістів. Акцентує увагу на те, що відсутні підстави вважати, що в діях посадових осіб AT «ЗНВКІФ «ІНВЕСТОХІЛЛС ХЕЛІАНТУС» наявний склад кримінального правопорушення, оскільки прокурором не надано доказів щодо руху грошових коштів по рахункам Товариства, а тому відсутні докази дійсного джерела таких доходів, в результаті чого неможливо визначити чи були такі кошти набуті протиправним шляхом. Посилається на те, що накладення арешту на майно AT «ЗНВКІФ «ІНВЕСТОХІЛЛС ХЕЛІАНТУС» є необґрунтованим та таким, що не підтверджується матеріалами кримінального провадження доданими до клопотання про арешт майна. Вважає, що сторона обвинувачення в рамках кримінального провадження намагається примусово вилучити ніби то об`єкти права власності російської федерації як держави, яка почала повномасштабну війну проти України, та її резидентів, хоча належне майно АТ «ЗНВКІФ «ІНВЕСТОХІЛЛС ХЕЛІАНТУС» таким не є.

Просить постановити ухвалу, якою скасувати арешт накладений ухвалою Галицького районного суду м. Львова по справі № 461/3010/22 провадження № 1-кс/461/2587/22 на квартиру - об`єкт нерухомого майна: 59919780361, загальна площа (кв.м): 56.1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить АТ «ЗНВКІФ «ІНВЕСТОХІЛЛС ХЕЛІАНТУС».

Заявник у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином (телефонограмою, відповідно до ст.ст. 111, 134, 135 КПК України), заяв клопотань про відкладення розгляду від нього на адресу суду не надходило.

За таких обставин, враховуючи стислі строки розгляду вказаного клопотання встановлені КПК України, слідчий суддя прийшов до висновку про можливість розгляду вказаного клопотання у відсутності заявника, оскільки його присутність не є обв`язковою відповідно вимог ст. 174 КПК України, та його неявка не перешкоджає його розгляду по суті.

Відповідно до положень статті 174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Згідно статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, положення процесуального законодавства не містять норм стосовно наявності перешкод для розгляду клопотання про скасування арешту, у разі неявки заявника та слідчого в судове засідання.

Згідно положень статті 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Виходячи з наведеного, підстав для відкладення розгляду клопотання або обставин які зумовлюють неможливість проведення його розгляду не встановлено.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги клопотання заперечив та вказав на те, що арешт на вказане майно слідчим суддею було накладено правомірно та підставно, що підтверджено ухвалою колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду від 09.12.2022 р. (Справа № 461/3310/22 провадження № 11-сс/811/716/22), якою, зокрема, було відмовлено в тому числі заявнику адвокату ОСОБА_4 , яка діє в інтересах АТ «ЗНВКІФ «ІНВЕСТОМХІЛЛС ХЕЛІАНТУС» у задоволенні апеляційної скарги щодо скасування арешту на квартиру, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 59919780361, загальна площа (кв.м): 56.1 знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА». Також підтвердив, що потреба в вказаному арешті на майно не відпала, досудове слідство ще триває, та просив відмовити повністю у вказаному клопотанні. Також зазначив, що твердження заявника про те, що арештоване майно було набуто власником законним шляхом задовго до початку кримінального розслідування у кримінальному провадженні № 22021000000000363 від 22.10.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111, ч.3 ст.209 КК України, не відповідаєдійсності, оскільки згідно наданих ним в матеріали клопотання відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 59919780361, загальна площа (кв.м): 56.1 знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , була набута майно ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» 10.02.2022 р., тобто вже під. час досудового розслідування.

Заслуховши думку прокурора ОСОБА_3 , дослідивши матеріали клопотання, приходжу до висновку, що клопотання не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.

Стаття 7 та 16 КПК України передбачають, що одними із загальних засад кримінального провадження є верховенство права, законність та недоторканість права власності.

Положенням ч.1 ст.131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Як вбачається з матеріалів справи, слідчим відділом Управління СБ України в Львівській області під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора та Львівської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22021000000000363 від 22 жовтня 2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч.3 ст. 209 КК України.

Постановою слідчого у кримінальному провадженні від 30 червня 2022 року вказане у клопотанні прокурора нерухоме майно приєднано до матеріалів кримінального провадження № 22021000000000363 у якості речових доказів.

Старший групи прокурорів у кримінальному провадженні - заступник начальника другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки ОСОБА_5 звернувся із клопотанням до слідчого судді Галицького районного суду м. Львова про накладення арешту на майно, зокрема, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА»,АТ «ЗНВКІФ «ІНВЕСТОХІЛЛС ХЕЛІАНТУС, ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА», ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА ФІНАНС» та ОСОБА_8 мотивуючи тим, що діяльність зазначених юридичних осіб на цей час може бути спрямована на заподіяння шкоди обороноздатності та економічній безпеці України, а також на надання допомоги російській федерації у проведенні підривної діяльності проти України. При цьому, прокурор зазначив, що протиправна діяльність, пов`язана з діяльністю власників та контролерів зазначених товариств та пов`язаних з ними юридичних осіб, координується спеціальними службами та розвідувальними органами країни-агресора.

В рамках вказаного провадження 06.07.2022 слідчим суддею Галицьке районного суду м. Львова прийнято ухвалу про арешт належного «ЗНВКІФ «ІНВЕСТОХІЛЛС ХЕЛІАНТУС» майна - квартири, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 59919780361, загальна площа (кв.м): 56.1, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Правовою підставою для накладення арешту на зазначене майно з позбавленням права на відчуження та розпорядження, було збереження речових доказів, а також застосування в майбутньому спеціальної конфіскації.

У розумінні положень ст. 131, ч.1 ст. 170 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який застосовується з метою дієвості цього провадження і є тимчасовим, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавленням за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч.2 та ч.3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані. як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 4 ст. 170 КПК України зазначено, що у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Згідно ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду від 09.12.2022 р. (Справа № 461/3310/22 провадження № 11-сс/811/716/22), було встановлено, що слідчий суддя правильно встановив, що є достатні підстави вважати, що майно, на яке просять накласти арешт, відповідає вимогам ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, про які йдеться в клопотанні прокурора.

Крім того, арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Не знайшли свого підтвердження також твердження заявника про те, що майно, на яке накладено арешт оскаржуваною ухвалою не відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, оскільки таке визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 22021000000000363 від 22 жовтня 2021 року.

В матеріалах клопотання відсутні докази, що арешт на вказану квартиру було накладено необгрунтовано чи з порушенням вимог КПК України, ухвалу слідчого судді про накладення вказаного арешту заявник оскаржував в апеляційному порядку, та йому у задоволенні вказаної апеляційної скарги було відмовлено.

Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку про відсутність правових підстав для скасування арешту з квартири, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 59919780361, загальна площа (кв.м): 56.1 яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,та задоволення клопотання, оскільки доводи заявника не спростовують подальшу доцільність у застосуванні арешту майна та не підтверджені належними та допустимими доказами.

Керуючись ст.ст.174, 376 КПК України, слідчий суддя -

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах АТ «ЗНВКІФ «ІНВЕСТОМХІЛЛС ХЕЛІАНТУС», про скасування арешту майна, - відмовити.

Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1