Рішення

від 24.11.2022 по справі 753/23497/17

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/23497/17

провадження № 2/753/2836/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2022 року Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Колесника О.М.

при секретарі Єрош Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСББ „Джерело" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Джерело» про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири. Просила стягнути з відповідача на якого користь завдану матеріальну шкоду в розмірі 133 894 гривень, моральну шкоду у розмірі 150 000 грн., витрати за проведення експертизи в сумі 4 500 грн., витрати за вартість досліджень у розмірі 1 902,52 грн., вартість дезінфікуючих засобі у розмірі 1 986,36 грн., судовий збір в розмірі 2 122,53 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 870 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 . 09 травня 2017 року відбулось залиття її квартири брудною каналізаційною водою з вини відповідача. Висновком експертизи №13 від 04 грудня 2017 року встановлено, вартість ремонтно-будівельних робіт по відтворенню стану жилих приміщень в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , які були пошкоджені в результаті залиття підлоги каналізаційними стоками, що потрапили всередину приміщень через каналізаційний стояк на кухні, в якому під час виникнення аварії на внутрішньо будинкових каналізаційних мережах в підвальному приміщенні будинку під тиском була зірвана кришка приймального отвору, становить 133 894 грн. і відповідно вартість завданої при цьому матеріальної шкоди власнику квартири станом на час складення висновку становить 133 894 грн. Відповідач в добровільному порядку шкоду позивачу не відшкодував, в зв`язку з чим позивач звернулася до суду за захистом своїх прав та просить суд стягнути суму шкоди в примусовому порядку, а також завдану їй моральну шкоду у розмірі 150 000 грн.

В судове засідання позивач не з`явилася, однак її представник надав заяву в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити та розгляд даної справи проводити за їх відсутності.

Відповідач в судове засідання, яке відбулося 24 листопада 2022 року не з`явився, однак його представником було подано відзив на позов, яких просили відмовити у задоволенні позову в повному обсязі у зв`язку з необґрунтованістю та безпідставністю.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 є власником квартири квартири АДРЕСА_1 а відповідач ОСББ «Джерело» балансоутримувачем даного будинку.

09 травня 2017 року у квартирі позивача сталося залиття квартири з вини відповідача брудною каналізаційною водою, що потрапили всередину квартири через каналізаційний стояк на кухні, в якому під час виникнення аварії на внутрішньо будинкових каналізаційних мережах в підвальному приміщенні будинку під тиском була зірвана кришка приймального отвору.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом даної правової норми, підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв`язок між ними та наявність вини заподіювача шкоди.

Таким чином деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.92, зокрема у її п. 2, роз`яснив, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку, що залиття у квартирі АДРЕСА_1 сталося з вини відповідача як балансоутримувача цього ж будинку, у зв`язку з аварією на внутрішньо будинкових каналізаційних мережах в підвальному приміщенні будинку, що не заперечувалось відповідачем у відзиві на позов.

Відповідно до висновку експертизи №13 від 04 грудня 2017 року, вартість ремонтно-будівельних робіт по відтворенню стану жилих приміщень в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , які були пошкоджені в результаті залиття підлоги каналізаційними стоками, що потрапили всередину приміщень через каналізаційний стояк на кухні, в якому під час виникнення аварії на внутрішньо будинкових каналізаційних мережах в підвальному приміщенні будинку під тиском була зірвана кришка приймального отвору, становить 133 894 грн. і відповідно вартість завданої при цьому матеріальної шкоди власнику квартири станом на час складення висновку становить 133 894 грн. Вартість незалежної оцінки становить 4 500 грн., яка була сплачена позивачем.

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що оскільки матеріальний збиток завданий позивачу внаслідок залиття відповідно до висновку експерта становить 133 894 грн., а відповідач як балансоутримувач майна - підвального приміщення будинку, з якого і відбулось це залиття, зобов`язаний відшкодувати суму завданих збитків в даному розмірі тавідшкодувати сплачені позивачем кошти за проведення експертизи у розмірі 4 500 грн.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що сума збитків завданих позивачу внаслідок залиття її квартири відповідачем становить 133 894 грн. та 4 500 грн. витрати за проведення експертизи, які і підлягають стягненню з останнього.

Що стосується заявленої позивачем вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 150 000 грн, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

За змістом ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Моральна шкода відшкодовується незалежно від матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. А згідно з ч. 3 цієї статті розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також із врахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Як роз`яснено судам в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у принижені честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

В п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діями заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Факт наявності моральної шкоди потребує доведення у встановленому законом порядку, оскільки така шкода є самостійним видом шкоди і умовою цивільно-правової відповідальності.

Згідно зі ст.ст. 12-13 та 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як визначено в ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу вищезазначеного, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт, завдання позивачу щоденних моральних чи фізичних страждань та позивачем не надано доказів наявності моральної шкоди, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням відповідача та вини відповідача в її заподіянні, тому позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 150 000 грн. задоволенню не підлягають, як і не підлягають задоволеннюпонесені позивачем витрати за вартість досліджень Лабораторії санітарної мікробіології та дезінфектології ДУ «Інституту громадського здоров`я ім. О.М.Марзєєва Національної академії медичних наук України» у розмірі 1 902,52 грн. та вартість дезінфікуючих засобі з антигрибковим ефектом та комплектуючих у розмірі 1 986,36 грн.

Відповідно до чч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами

Згідно з положенням пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат береться до уваги:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За підсумовуючим аналізом наведених правових норм, суд дійшов висновку, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Представник позивача зазначив, що сума фактично понесених та сплачених судових витрат становить 5 870 грн.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що витрати на правову допомогу підлягають відшкодуванню з відповідача у розмірі 5 870 грн.

На підставі викладеного, керуючись стст. ст. 23, 1167, ЦК України , стст. 10, 12, 13, 81-83, 133,137, 141, 263, 265, 268, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Джерело» на користь ОСОБА_1 матеріальний збиток завданий в результаті залиття квартири у розмірі 133 894 грн, витрати за проведення експертизи у розмірі 4 500 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 338,94 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 870 грн, всього 145 602,94 грн.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Суддя :