Ухвала

від 09.01.2023 по справі 376/885/22

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 376/885/22

2/132/224/23

Ухвала

Іменем України

09 січня 2023 року Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Павленко І.В. ,

розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Калинівського районного суду Вінницької області від 06.01.2023, проведеного на підставі ухвали про самовідвід судді Аліменко Ю.О. від 05.01.2023 та розпорядження керівника апарату суду № 3 від 06.01.2023, мені, судді Калинівського районного суду Вінницької області Павленко І.В., було передано на розгляд цивільну справу № 376/885/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

Проте, суддею Павленко І.В. заявлено самовідвід відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, з тих підстав, що у листопаді 2020 року в приміщенні Калинівського районного суду Вінницької області виник конфлікт між ОСОБА_2 та працівниками суду з приводу порушення правил щодо карантину людей, за результатами якого було складено адміністративні протоколи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка працює на посаді помічника судді в Калинівському районному суді. В подальшому дані адміністративні протоколи були скеровані до суду та за результатами їх розгляду судом виносились відповідні рішення. Тому дані обставини можуть викликати сумнів в неупередженості та об`єктивності судді.

Згідно п. 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною 1 ст. 39 ЦПК України встановлено, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Статтею 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Розглядаючи заявлений самовідвід на участь у розгляді справи з заявлених підстав вважаю, що така позиція відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, якою передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом та гарантовано справедливий судовий розгляд.

У п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді», схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

За практикою Європейського суду з прав людини, яку суд застосовує як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві; судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений. З огляду на це навіть зовнішні вияви можуть мати певне значення, або іншими словами, «правосуддя повинно не тільки здійснюватися, повинно бути також видно, що воно здійснюється» (зокрема, рішення ЄСПЛ від 09.11.2006 р. у справі «Білуга протиУкраїни», від 28.10.1996 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

Крім того, відповідно до ст.3 Кодексу суддівської етики, суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

Неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі (ст.5 Кодексу суддівської етики).

З огляду на викладене, з метою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких ознак необ`єктивності судді, належної довіри до складу суду, та щоб у стороннього спостерігача не могли б виникнути сумніви в неупередженості судді, заява про самовідвід підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.41 ЦПК України, у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому ст.33 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 36, 40, 41 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про самовідвід судді Павленко Ігоря Васильовича у справі № 376/885/22 -задовольнити.

Цивільну справу № 376/885/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди передати до канцелярії суду для повторного автоматизованого розподілу справи між суддями відповідно до вимог статті 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя: