Рішення

від 02.11.2022 по справі 761/36312/19

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/36312/19

Категорія 57

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2022 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Захарчук С. С.,

за участю секретаря судового засідання - Сікора М. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , громадської організації «ТОМ 14», приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс», акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» про визнання інформації недостовірною, зобов`язання спростувати інформацію,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , громадської організації «ТОМ 14» (далі - ГО «ТОМ 14»), приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс» (далі - ПАТ «Телерадіокомпанія Люкс»), акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (далі - АТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України») про визнання інформації недостовірною, зобов`язання спростувати інформацію.

Зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на офіційному Ютуб каналі проекту «ІНФОРМАЦІЯ_9» (група антикорупційних та інформаційних проектів, створених ГО «ТОМ 14») було розміщено випуск програми «ІНФОРМАЦІЯ_6» № НОМЕР_1 під заголовком: «ІНФОРМАЦІЯ_10».

Виходячи зі змісту, випуск програми стосувався професійної діяльності та особистого життя Голови Державного агентства резерву України ОСОБА_4 та його дружини ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 о 21 год. 30 хв. випуск програми транслювався на Телеканалі новин «24», ІНФОРМАЦІЯ_4 о 20 год. 30 хв. випуск програми вийшов в на Телеканалі «UA:Перший».

ІНФОРМАЦІЯ_4 випуск програми був розміщений на офіційному веб-сайті проекту «ІНФОРМАЦІЯ_9» та доповнений відповідною статтею під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_11 ».

ІНФОРМАЦІЯ_4 випуск програми був розміщений на офіційному веб-сайті телеканалу новин «24» та доповнений відповідною статтею під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_8».

ІНФОРМАЦІЯ_4 випуск програми був розміщений на офіційному веб-сайті телеканалу «UA:Перший» під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_10».

Протягом випуску програми Журналістом програми «Наші гроші з ОСОБА_6 неодноразово підкреслювався сумнівний взаємозв`язок між господарською діяльністю Державного агентства резерву України та поліпшенням матеріального становища позивача.

ЇЇ право на повагу до її честі, гідності та ділової було порушено з огляду на наступний зміст випуску програми (в оригіналі та з відповідними часовими посиланнями):

(1:31) І поки Держрезерв робить закупівлі й продажі за дивними цінами, на родичах його очільника з`являється все більше нерухомості.

(8:37) Тобто моніторинг та перевірки фіксують картину - Держрезерв втрачає гроші і на купівлі, і на продажу, одночасно у родичів голови Держрезерву прибуває заощаджень і майна.

(11:07) Про мільйон доларів ОСОБА_4 , зароблений до призначення в Держрезерв, ми і справді нічогісінько не знаємо, бо цього мільйону не мас в його деклараціях. За підсумками 2015 року призначення ОСОБА_4 на посаду, чиновник з дружиною задекларували 250 000 доларів заощаджень.

(11:47) У 2017 робота на благополуччя сім`ї родини Держрезерву принесла ще кілька плодів... Дружина чиновника придбала новий Mercedes GLR за два мільйони гривень і понад гектар землі під Києвом начебто за 300 000 гривень... Невдовзі на цій землі почали зводити котеджі й будувати сонячний бізнес... На початку 2019 там відкрився міні-готель зеленого туризму.

(12:33 слова Голови Держрезерву) На цій ділянці, де він був ваш оператор, знаходяться два будинки, один будинок з сауною, один будинок, котрий здається в оренду.

(12:43) А от на офіційній сторінці готелю зазначено інше, котеджі тут згадуються в множині, адміністрація розповідає - там вже працюють два котеджі по 92 квадрати... Ще два котеджі й басейн мають відкритися найближчим часом, попит такий, що клієнти записуються на тижні вперед.

(14:58) То чи не в цьому слід шукати відповідь на питання, чому Держрезерв так дорого купував нові запаси і так дешево продавав старі.

Вищенаведені вислови, оприлюднені у відео сюжеті, дають підстави вважати, що журналіст стверджує про певні відомі йому факти незаконного проведення процедур купівлі-продажу матеріальних цінностей, які здійснює Державне агентство резерву України під керівництвом Голови Держрезерву, що за твердженням автора сюжету призвело до збільшення як власних активів самого Голови Держрезерву, так і до збільшення активів його родини, в тому числі і її. При цьому, журналіст акцентує увагу саме на факті прямого зв`язку між збитками Держрезерву та набутим його майном.

Не маючи жодного доказу незаконного збагачення Голови Держрезерву, не наводячи жодних даних щодо матеріального благополуччя його найближчих родичів, журналіст явно маніпулює фактами, зазначає дані твердження з метою створення в уяві негативного образу Голови Держрезерву як злочинця та корупціонера, а її, як дружину, яка живе та збагачується за рахунок нелегальних коштів.

Розповідаючи про розмір зароблених грошей Голови Держрезерву в період його приватної діяльності, журналіст акцентує увагу саме на сумі грошових активів, зазначених в щорічній уточненій декларації Голови Держрезерву як особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2015 рік. Однак, в даній декларації зазначені також нерухоме майно, автомобіль, значна кількість цінних паперів, доходи з різних джерел та цінне рухоме майно. Крім того, слід врахувати властивість побутового обігу грошей, що забезпечує відповідну життєдіяльність членів родини Голови Держрезерву.

При цьому, журналіст промовляє словосполучення «сім`я родини Держрезерву », що ображає її, дітей, родичів, колег та співробітників. Ця фраза є неприпустимою для загального поширення та створює вкрай негативний образ голови Держрезерву як члена організованої злочинної групи, тобто наводиться паралель з суспільно відомою «Сім`єю ОСОБА_9 ».

Також, журналіст, не наводячи жодних доказів, ставить під сумнів факт купівлі нею земельної ділянки саме за 300 000 гривень.

Отже, розповсюджена відповідачами інформація є недостовірною, має маніпулятивний характер та такою, що ганьбить її честь, гідність та ділову репутацію, створює вкрай негативний її образ в очах громадськості та завдає їй значного морального пригнічення.

Посилаючись на зазначені обставини, просила визнати: недостовірною та такою, що порушує її особисті немайнові права та такою, що підлягає спростуванню, розповсюджену інформацію у випуску програми «ІНФОРМАЦІЯ_6» № НОМЕР_1 під заголовком: «ІНФОРМАЦІЯ_10», поширеного на офіційному Ютуб каналі проекту « ІНФОРМАЦІЯ_9 » за наступним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 та на офіційному веб-сайті проекту « ІНФОРМАЦІЯ_9 » з відповідною статтею під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_11 » за наступним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 визнати недостовірною та такою, що порушує її особисті немайнові права та такою, що підлягає спростуванню, розповсюджену інформацію у випуску «ІНФОРМАЦІЯ_6» № НОМЕР_1 під заголовком: « ОСОБА_11 на резервах: 300 мільйонів розтрати і подарункові квартири», розповсюдженого в ефірі (з відповідними повторами) Телеканалу новин «24» та на офіційному веб-сайті Телеканалу новин «24» з відповідною статтею під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_8 » за наступним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 ; визнати недостовірною та такою, що порушує її особисті немайнові права та такою, що підлягає спростуванню, розповсюджену інформацію у випуску програми «ІНФОРМАЦІЯ_6» № НОМЕР_1 під заголовком: « ОСОБА_11 на резервах: 300 мільйонів розтрати і подарункові квартири», розповсюдженого в ефірі (з відповідними повторами) Телеканалу « UA:Перший » та на офіційному веб-сайті Телеканалу « UA:Перший » за наступним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_7; зобов`язати Громадську організацію «ТОМ 14» протягом 10 календарних днів спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом зачитування ОСОБА_12 у програмі «ІНФОРМАЦІЯ_6» інформаційного матеріалу такого змісту: «В програмі «ІНФОРМАЦІЯ_6» було поширено недостовірну інформацію щодо професійної діяльності та особистого життя ОСОБА_1 . Спростовуємо зазначену інформацію, повідомляючи, що професійна діяльність та особисте життя ОСОБА_1 жодним чином не пов`язані з незаконним збагаченням»; зобов`язати Громадську організацію «ТОМ 14» протягом 10 календарних днів спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом опублікування на веб-сайті https://bihus.info у розділі «Новини» інформаційного матеріалу такого змісту: «В програмі «ІНФОРМАЦІЯ_6» було поширено недостовірну інформацію щодо професійної діяльності та особистого життя ОСОБА_1 . Спростовуємо зазначену інформацію, повідомляючи, що професійна діяльність та особисте життя ОСОБА_1 жодним чином не пов`язані з незаконним збагаченням»; зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Телерадіокомпанія Люкс» протягом 10 календарних днів спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом зачитування диктором у програмі «ІНФОРМАЦІЯ_6» в ефірі Телеканалу новин «24» інформаційного матеріалу такого змісту: «В програмі «ІНФОРМАЦІЯ_6» було поширено недостовірну інформацію щодо професійної діяльності та особистого життя ОСОБА_1 . Спростовуємо зазначену інформацію, повідомляючи, що професійна діяльність та особисте життя ОСОБА_1 жодним чином не пов`язані з незаконним збагаченням»; зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Телерадіокомпанія Люкс» протягом 10 календарних днів спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом опублікування на веб-сайті https://24tv.ua у розділі «Новини» інформаційного матеріалу такого змісту: «В програмі «ІНФОРМАЦІЯ_6», а також в статті «ІНФОРМАЦІЯ_8», розміщених на веб-сайті Телеканалу новин «24», було поширено недостовірну інформацію щодо професійної діяльності та особистого життя ОСОБА_1 . Спростовуємо зазначену інформацію, повідомляючи, що професійна діяльність та собисте життя ОСОБА_1 жодним чином не пов`язані з незаконним збагаченням»; зобов`язати Публічне акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України» протягом 10 календарних днів спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом зачитування дикт ором у програмі «ІНФОРМАЦІЯ_6» в ефірі Телеканалу « UA:Перший » інформаційного матеріалу такого змісту: «В програмі «ІНФОРМАЦІЯ_6» було поширено недостовірну інформацію щодо професійної діяльності та особистого життя ОСОБА_1 . Спростовуємо зазначену інформацію, повідомляючи, що професійна діяльність та особисте життя ОСОБА_1 жодним чином не пов`язані з незаконним збагаченням»; зобов`язати Публічне акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України» протягом 10 календарних днів спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом опублікування на веб-сайті http://www.ltv.com.ua у розділі «Новини» інформаційного матеріалу такого змісту: «В програмі «ІНФОРМАЦІЯ_6» було поширено недостовірну інформацію щодо професійної діяльності та особистого життя ОСОБА_1 . Спростовуємо зазначену інформацію, повідомляючи, що професійна діяльність та особисте життя ОСОБА_1 жодним чином не пов`язані з незаконним збагаченням».

У відзиві на позов представник ГО «ТОМ 14» вказав на наступне.

Оскаржені позивачем фрагменти не є інформацією, твердженням про факти, а є оціночними журналіста. Так, підґрунтям для такої оцінки були фактичні матеріали, які наразі не оскаржуються позивачем, а отже є достовірними.

Позивач не надала жодного доказу щодо порушення її особистих немайнових прав.

Крім того, позивач не надає жодного доказу того, що оскаржувана інформація є недостовірною.

Твердження позивача про те, що ГО «ТОМ 14» є власником веб-сайту та каналу ютуб ІНФОРМАЦІЯ_9, а тому має бути відповідачем у справі, ґрунтується на припущеннях та не підтверджено жодним належним доказом.

За даними публічної служби WHOIS, що знаходиться в мережі Інтернет за https://www.ukraine.com.ua/domains/whois-service/, згадане доменне ім`я зареєстровано в публічному домені .info, що не належить до українського сегменту мережі Інтернет, реєстратор цього доменного імені та хостинг-провайдер є іноземними суб`єктами - OnlineNIC, хостинг-провайдер - CloudFlare, Inc, отже, жодного згадування про ГО «ТОМ 14» в жодних офіційних службах немає, а тому ГО «ТОМ 14» не є власником веб-сайту та є неналежним відповідачем.

Посилаючись на зазначені обставини, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відзиві на позов ОСОБА_2 вказав на наступне.

Відповідачі у справі мають статус журналіста.

Позивач є дружиною публічної особи, на дату виходу сюжету її чоловік обіймав посаду Голови Державного агентства резерву України, відомості про неї є в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Позивач оскаржує програму, в якій є і факти, і оціночні судження та стосується теми надзвичайного суспільного інтересу.

Таким чином, журналістом було поширено суспільно значиму інформацію, ЗМІ є вільними та незалежними під час обрання форми і змісту поширення інформації, вони особисто, на власний розсуд і відповідальність, вирішують, яку кількість інформації, про які факти, які оцінки та узагальнення навести і в якій формі це подати аудиторії; межі критики публічних фігур (осіб), які діють в публічній площині, враховуючи суспільну значимість інформації в контексті якої така інформація та оцінка поширюються, - є значно ширшими ніж щодо приватних осіб. Натомість, межі захисту - вужчими; стаття та відеосюжет були спрямовані не на підрив репутації, заподіяння шкоди немайновим правам позивача, а на поширення дискусії на тему, яка становила інтерес для громадськості і вже тривалий час обговорювалася в суспільстві.

Більшість оскаржуваних в позовній заяві речень є - оціночними судженнями, тому до них потрібно застосовувати норми матеріального права, які стосуються висловлювання і поширення оціночних суджень.

Речення 1, 2 є безперечно оціночними судженнями, які не містять фактичних даних, які можна перевірити, крім того, у цих реченнях не зрозуміло про кого йде мова, а позивач не надав належних та допустимих доказів, що у згаданих реченнях йшлось саме про неї.

Стосовно речення 3, то тут треба розмежовувати перша частина речення «Про мільйон доларів ОСОБА_4 , зароблений до призначення в Держрезерв, ми і справді нічогісінько не знаємо, бо цього мільйону немає в його деклараціях» - це є оціночні судження, оскільки неможливо витлумачити факти з цього речення.

Друга частина висловів «За підсумками 2015 року призначення ОСОБА_4 на посаду, чиновник з дружиною задекларували 250 000 доларів заощаджень».

До уваги бралася інформація, яку прийнято вважати достовірною з офіційного сайту НАЗК, де міститься декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Що стосується речення 4, то перша частина: «У 2017 робота на благополуччя сім`ї родини Держрезерву принесла ще кілька плодів... це є оцінка журналіста після аналізу нерухомості та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік.

«Дружина чиновника придбала новий Mercedec GLE за два мільйони гривень і понад гектар землі під Києвом начебто за 300 000 грн. Невдовзі на цій землі почали зводити котеджі та будувати сонячний бізнес. На початку 2019 там відкрився міні - готель туризму». Згадані вислови базуються на декларації чоловіка позивача за 2017 рік.

Крім того, виходячи з аналізу цін на ринку нерухомості у журналіста виник сумнів, що земельна ділянка площею 11 850 кв.м. не може коштувати 303 408 грн., оскільки, згідно з інформацією з кількох веб-сайтів з продажу нерухомості аналогічні земельні ділянки продаються за середньою ціною - 12 600 грн. за 100 кв.м.

Відносно речення 5, то згідно сайту https://homene.com.ua/ на території вже діють котеджі, площею 91 кв.м. з терасою.

На сайті у соціальній мережі Інстаграм міститься реклама на 4 котеджі, які знаходяться на території земельних ділянок, які належать позивачу, але ОСОБА_4 у деклараціях за 2017 та 2018 роки, не відобразив зазначені будівлі, як об`єкти незавершеного будівництва або житлові будинки.

Позивачка не надала належних та допустимих доказів, які б свідчили, що інформація в реченні 5 стосується її та їй завдано шкоди її особистим немайновим благам.

Відносно речення 6, то в матеріалах справи та в позовній заяві позивач не надала доказів, що ця інформація стосується її та порушує її немайнові права. За змістом та мовно-стилістичними засобами (формою) воно є риторичним питанням загального характеру.

Крім того, до виходу коментаря у відеосюжеті уповноважені органи в своїх рішеннях та звітах зафіксували факти, які місять ознаки правопорушень, в тому числі корупційних, відносно ОСОБА_13 , що, в свою чергу, спростовує доводи позивача про «високу соціальну оцінку в очах оточуючих та бездоганну ділову репутацію в Україні» та про інші негативні наслідки, які начебто завдано внаслідок поширення інформації, яка вже була у публічному просторі.

Посилаючись на зазначені обставини, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відзиві на позов представник ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» вказав на наступне.

Відповідно до чинного законодавства телевізійна трансляція - це специфічний та особливий вид діяльності, щодо здійснення якого не можуть бути застосовані інші засоби доказування, ніж відповідний матеріальний носій із записом, наданий організацією, що здійснила таку телевізійну трансляцію, або здійснений спеціально уповноваженим органом - Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення.

Крім того, чинним законодавством передбачена спеціальна процедура забезпечення доказів у даних справах.

Позивачем було додано до позовної заяви лише гіперпосилання «ІНФОРМАЦІЯ_7» та його роздруківку з відповідним відеосюжетом. Проте, належних та допустимих доказів того, що саме сайт « http://www.ltv.com.ua » належить товариству не надала.

Крім того, до позову не доданий будь-який належний і допустимий доказ про те, що позивач або її представник у передбачений законом термін зверталися до товариства з відповідною заявою щодо спростування недостовірної інформації, яка не відповідає дійсності або принижує її честь і гідність.

Також в матеріалах справи відсутній будь-який матеріальний носій або належний та доказ, з якого вбачається, що саме товариством в ефірі телеканалу « UA:Перший » розповсюджено певну інформацію про позивача у відповідному відеосюжеті.

Диск DVD-R, який доданий представником позивача до позовної заяви не може бути належним та допустимим доказом розповсюдження відповідного відеосюжету товариством, оскільки невідомо звідки представник позивача його отримав.

Оскільки позивачем не було доведено та не було підтверджено належними та допустимими доказами того, що товариством було розповсюджено певну інформацію у відповідному відеосюжеті про позивача в ефірі телеканалу « UA:Перший » та що веб-сайт http://www.ltv.com.ua належить товариству, правових підстав для задоволення позову немає.

Вказані позивачем висловлення є виключно оціночними судженнями відповідачів, оскільки вони містять лише критику та оцінку дій голови Держрезерву та позивача, вони використовуються з відповідним мовним засобом - гіпотезою, а особливістю гіпотези є те, що вона являє собою ймовірне припущення.

Крім того, відповідачами не зазначено жодного конкретного факту у відношенні позивача щодо скоєння нею будь-яких протиправних дій. В тому числі, це стосується фраз відповідачів у п. 3 та 4, які носять загальний характер, мають припущення «начеб-то», а отже ці висловлювання не порушують презумпцію невинуватості особи позивача.

Інформація, яку просить спростувати позивач, є результатом аналізу та критичної оцінки фактів, які передували розповсюдженню спірної інформації та є виключно оціночними судженнями відповідачів із використанням мовних засобів, зокрема: гіпотез, епітетів та гіпербол, вираженням їх суб`єктивної думки, які не є предметом судового захисту в розумінні ст. ст. 94, 277 ЦК України.

До того ж, відповідно до інформації, яка викладена в пунктах 1, 2, 5, 6, то взагалі неможливо встановити, що поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто в даному випадку - позивача. Вказані в зазначених пунктах оціночні судження, які використанні з відповідним мовним засобом - гіпотезою, стосуються лише діяльності Держрезерву та його голови, а не самої позивачки.

Позивачем не надано доказів того, що поширена інформація є недостовірною та не відповідає дійсності.

Посилаючись на зазначені обставини, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ухвали Подільського районного суду м. Києва від 05.11.21 залучено в якості правонаступника відповідача ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» - АТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України».

У судове засідання позивач та її представник не з`явилися, від її представника надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.

У судове засідання представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності зазначених відповідачів.

Представники ГО «ТОМ 14», ПАТ «Телерадіокомпанія Люкс», АТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» у судове засідання не з`явилися, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України суд ухвалив розглядати справу за відсутності учасників справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в абз. 4 п. 1 постанови від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (далі - постанова) беручи до уваги конституційні положення ст. ст. 32, 34, 68 Конституції України, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України в абз. 1, 2 п. 4 постанови чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 5 постанови відповідно до статей 94, 277 ЦК фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

При цьому суди повинні враховувати такі відмінності: а) при спростуванні поширена інформація визнається недостовірною, а при реалізації права на відповідь - особа має право на висвітлення власної точки зору щодо поширеної інформації та обставин порушення особистого немайнового права без визнання її недостовірною; б) спростовує недостовірну інформацію особа, яка її поширила, а відповідь дає особа, стосовно якої поширено інформацію.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в абз. 1 п. 15 постанови при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться в п. 18 постанови, відповідно до положень статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Обґрунтовуючи позов в частині того, що поширена відповідачами інформація стосується позивача, остання вказувала на те, що ОСОБА_3 у програмі «ІНФОРМАЦІЯ_6» було зазначені наступні твердження: « І поки Держрезерв робить закупівлі й продажі за дивними цінами, на родичах його очільника з`являється все більше нерухомості»; «Тобто моніторинг та перевірки фіксують картину - Держрезерв втрачає гроші і на купівлі, і на продажу, одночасно у родичів голови Держрезерву прибуває заощаджень і майна»; «Про мільйон доларів ОСОБА_4, зароблений до призначення в Держрезерв, ми і справді нічогісінько не знаємо, бо цього мільйону не мас в його деклараціях. За підсумками 2015 року призначення ОСОБА_4 на посаду, чиновник з дружиною задекларували 250 000 доларів заощаджень»; «У 2017 робота на благополуччя сім`ї родини Держрезерву принесла ще кілька плодів... Дружина чиновника придбала новий Mercedes GLR за два мільйони гривень і понад гектар землі під Києвом начебто за 300 000 гривень... Невдовзі на цій землі почали зводити котеджі й будувати сонячний бізнес... На початку 2019 там відкрився міні-готель зеленого туризму»; «слова Голови Держрезерву) На цій ділянці, де він був ваш оператор, знаходяться два будинки, один будинок з сауною, один будинок, котрий здається в оренду»; «А от на офіційній сторінці готелю зазначено інше, котеджі тут згадуються в множині, адміністрація розповідає - там вже працюють два котеджі по 92 квадрати... Ще два котеджі й басейн мають відкритися найближчим часом, попит такий, що клієнти записуються на тижні вперед»; «То чи не в цьому слід шукати відповідь на питання, чому Держрезерв так дорого купував нові запаси і так дешево продавав старі».

При цьому, в прохальній частині позову ОСОБА_1 просила визнати недостовірною та такою, що порушує її особисті немайнові права та підлягає спростуванню, розповсюджену інформацію у випуску програми «ІНФОРМАЦІЯ_6» № НОМЕР_1 під заголовком: «ІНФОРМАЦІЯ_10», поширеного на офіційному Ютуб каналі проекту « ІНФОРМАЦІЯ_9 » за наступним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 та на офіційному веб-сайті проекту « ІНФОРМАЦІЯ_9 » з відповідною статтею під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_11 » за наступним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 визнати недостовірною та такою, що порушує її особисті немайнові права та підлягає спростуванню, розповсюджену інформацію у випуску «ІНФОРМАЦІЯ_6» № НОМЕР_1 під заголовком: « ОСОБА_11 на резервах: 300 мільйонів розтрати і подарункові квартири», розповсюдженого в ефірі (з відповідними повторами) Телеканалу новин «24» та на офіційному веб-сайті Телеканалу новин «24» з відповідною статтею під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_8 » за наступним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5; визнати недостовірною та такою, що порушує її особисті немайнові права та підлягає спростуванню, розповсюджену інформацію у випуску програми «ІНФОРМАЦІЯ_6» № НОМЕР_1 під заголовком: «ІНФОРМАЦІЯ_10», розповсюдженого в ефірі (з відповідними повторами) Телеканалу « UA:Перший » та на офіційному веб-сайті Телеканалу «UA:Перший» за наступним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_7.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України та ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ОСОБА_1 у позовних вимогах не вказано, яка саме конкретно інформація, поширена у програмі «ІНФОРМАЦІЯ_6» № НОМЕР_1 під заголовком: «ІНФОРМАЦІЯ_10», з відповідною статтею під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_11 » стосується позивача, є недостовірною, у зв`язку з чим, вона підлягає визнанню недостовірною та спростуванню.

Доказів, які б вказували на те, що поширена інформація стосується виключно позивача та порушує її особисті немайнові права або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає їй повно та своєчасно здійснювати своє особисте немайнове благо, суду не надано.

Отже, доказів наявності юридичного складу правопорушення, що є підставою для задоволення позову, ОСОБА_1 не надано.

До того ж, Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (стаття 34 Конституції України).

Стаття 9 Конституції України передбачає, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною законодавства України.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.

Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

За змістом цієї норми свобода слова, преси, як захисника інтересів громадськості, критики представників держави, висловлення своєї думки в процесі обговорення питань, що становлять громадський інтерес, є однією з найважливіших свобод людини.

Втрутитись у процес реалізації цієї норми національна влада може лише у випадках, передбачених частиною другою статті 10 Конвенції, зокрема, якщо це передбачено законом, направлено на захист репутації або прав інших осіб і є необхідним в демократичному суспільстві.

Частинами 1, 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» передбачено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Статтею 277 ЦК України гарантовано захист особистих немайнових прав, порушених внаслідок поширення недостовірної інформації.

Отже, в силу норм 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати.

Інформація, яка ж може бути визнана недостовірною чи негативною, має носити у першу чергу стверджувальний характер.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в абз. 5 п. 15 постанови недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в абз. 1, 3-5 п. 19 постанови вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи (стаття 37 Закону про пресу, стаття 65 Закону України "Про телебачення і радіомовлення") у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов`язок відшкодувати моральну шкоду.

Аналіз зазначеного національного законодавства та статті 10 Конвенції і практики її застосування свідчить про те, що межі свободи вираження думок залежать від їх змісту та від того, чим займається особа, стосовно якої ці думки висловлені.

При цьому преса не повинна переступати межу, встановлену з метою захисту репутації інших осіб, але повинна повідомляти інформацію та ідеї з політичних питань, так само, як із питань, що становлять громадський інтерес. Не лише преса має завдання повідомляти таку інформацію, але й громадськість має право її отримувати (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Лінгенс проти Австрії» та «Українська прес-група» проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії» суд розрізняє факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції.

Крім того, в рішенні у справі «Ляшко проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що свобода вираження поглядів являє собою одну з важливих засад демократичного суспільства та одну з базових умов його прогресу та самореалізації кожного. Предмет пункту другого статті 10 застосовується не тільки до «інформації» чи «ідей», які були отримані зі згоди чи розглядаються як необразливі чи як малозначущі, але й до тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та відкритості думок, без чого неможливе «демократичне суспільство». Свобода політичних дебатів перебуває в самому серці побудови демократичного суспільства, що наскрізь пронизує Конвенцію. При цьому, повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права, гарантованого статтею 10.

Зі змісту програми вбачається те, що вона є результатом аналізу та критичної оцінки фактів, які передували розповсюдженню інформації та є виключно оціночними судженнями її автора.

Виходячи з вищевикладеного, правових підстав для задоволення позову немає.

Керуючись ст. ст. 3, 9, 28, 34 Конституції України, ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ст. 30 Закону України «Про інформацію», ст. ст. 94, 277 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-82, 258-259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , номер і серія паспорта НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серія паспорта невідомі), громадської організації «ТОМ 14» (04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 73, код ЄДРПОУ 40067390), приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс» (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 20765851), акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (04119, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 42, код ЄДРПОУ 231552907) про визнання інформації недостовірною, зобов`язання спростувати інформацію - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. С. Захарчук