Рішення

від 27.12.2022 по справі 910/13056/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.12.2022Справа № 910/13056/20

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "ЕКОФАРМ"</a>;

про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/13056/20.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "ЕКОФАРМ"</a>;

до Антимонопольного комітету України;

про визнання недійсним рішення.

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Дюбко С.П.

Представники:

Від позивача: Галицький І.В., адвокат, ордер серії СА № 1005198 від 27.08.2020;

Від відповідача: Чернюшок М. І., уповноважена особа.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "ЕКОФАРМ"</a> звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення №430-р від 10.07.2020 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 у справі № 910/13056/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 та постановою Верховного Суду від 10.08.2021, позов задоволено повністю.

29.12.2020 до суду надійшла заява стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "ЕКОФАРМ"</a> про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/13056/20 про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 80 790,00 грн, витрат на проведення лінгвістичної (семантико - текстуальної) експертизи в сумі 49 000,00 грн та витрат на нотаріальні послуги із засвідчення справжності підписів на заявах свідків у розмірі 22 650,00 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "ЕКОФАРМ" 01.09.2021 подано до господарського суду заяву про збільшення вимог заяви про ухвалення додаткового рішення, в якій воно зазначало про збільшення витрат на правову допомогу за результатами перегляду судового рішення з цієї справи в апеляційній та касаційній інстанціях і просило суд ухвалити додаткове рішення, стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 83 906,40 грн у зв`язку з представництвом інтересів позивача в судах першої та апеляційної інстанцій, витрати в сумі 136 497 грн за представництво інтересів у касаційній інстанції, витрати на проведення експертизи в сумі 49 000 грн і витрати на вказані нотаріальні послуги в розмірі 22 650 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 відповідну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "ЕКОФАРМ"</a> задоволено частково, присуджено до стягнення з АМКУ на користь позивача 34 500 грн витрат на професійну правничу допомогу та 49 000 грн витрат за проведення експертизи, в іншій частині заяви відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 дане додаткове рішення залишене без змін.

Постановою Верховного Суду від 18.10.2022 додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 скасовано в частині стягнення з Антимонопольного комітету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "ЕКОФАРМ"</a> 34 500 грн витрат на професійну правничу допомогу та 49 000 грн витрат на проведення лінгвістичної (семантико - текстуальної) експертизи, а справу в зазначеній частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2022, справа № 910/13056/20 передана для розгляду судді Мандриченку О. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2022 призначено судове засідання з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "ЕКОФАРМ"</a> про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/13056/20 на 15.11.2022.

У судових засіданнях 15.11.2022 та 29.11.2022 оголошувалися перерви.

У судовому засіданні 27.12.2022 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "ЕКОФАРМ"</a> свої вимоги підтримав та просив заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити повністю.

Представник Антимонопольного комітету України у судовому засіданні 27.12.2022 проти задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "ЕКОФАРМ"</a> про ухвалення додаткового рішення заперечувала повністю та просила у її задоволенні відмовити повністю.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "ЕКОФАРМ"</a> про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість поданої заяви, яка підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Зокрема, позивачем у поданій до суду 31.08.2020 позовній заяві до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення викладено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, до складу яких окрім судового збору в сумі 6 306,00 грн включено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 80 790,00 грн та витрати на проведення лінгвістичної (семантико - текстуальної) експертизи у розмірі 49 000,00 грн.

Окрім цього в поданій до 05.11.2020 року заяві про уточнення позовних вимог додатково позивачем заявлено до стягнення з відповідача додатково витрати на нотаріальні послуги із засвідчення справжності підписів на заявах свідків у розмірі 22 650,00 грн.

Однак, суд зазначає, що постановою Верховного Суду від 18.10.2022 додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 скасовано в частині стягнення з Антимонопольного комітету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "ЕКОФАРМ"</a> 34 500 грн витрат на професійну правничу допомогу та 49 000 грн витрат за проведення експертизи, а тому суд розглядає заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "ЕКОФАРМ"</a> про ухвалення додаткового рішення лише в цій частині.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 3,4 ст. 244 ГПК України).

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 по справі №910/23210/17 та від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17.

У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 775/9215/15ц від 19.02.2020.

В свою чергу, з аналізу вищенаведеної норми законодавства вбачається, що витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказами і доводам, що наводяться сторонами у справі, тобто суд не може діяти на корить будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам господарського судочинства.

Таким чином суд може зменшити розмір витрат на правову допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони, яка і зобов`язана довести не співмірність заявлених опонентом витрат.

Як свідчать матеріали справи, відповідач у поданому клопотанні про зменшення розміру судових витрат заперечує щодо розміру заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на те, що заявлений розмір витрат є неспівмірним та необґрунтованим, зазначаючи про відсутність підстав для залучення адвокатського об`єднання в якості представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "ЕКОФАРМ"</a>, позаяк представництво інтересів юридичної особи може здійснюватися штатними працівниками позивача, та наголошуючи, що понесені позивачем витрати не відповідають критеріями неминучості та необхідності. Окрім цього, як зазначено відповідачем, позивачем помилково застосовано приписи Закону України № 731-ІХ від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" в частині автоматичного продовження процесуальних строків та подано додаткові докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу з порушенням строків.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 16, 126 ГПК України).

Згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017 року, передбачено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).

В статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" наведені види адвокатської діяльності, а також роз`яснено, що адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Як встановлено судом, за умовами договору № 200504 про надання правової допомоги від 04.05.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "ЕКОФАРМ" (далі - клієнт) та Адвокатським об`єднанням "ОМП" (далі - адвокатське об`єднання), клієнт доручає, а адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надати правову допомогу з усіх питань, зокрема, представництва прав та інтересів клієнта в судах усіх спеціалізацій та інстанцій, Конституційному суді України, в державних установах України, зокрема в підрозділах Державної фіскальної служби України, в органах Прокуратури України, в Службі безпеки України, в підрозділах Державної прикордонної служби України, в Національному антикорупційному бюро України, в Національної поліції, в податковій міліції, Державному бюро розслідувань, інших правоохоронних органах, в тому числі і шляхом участі адвоката адвокатського об`єднання при відібранні пояснень, здійсненні допиту клієнта чи здійсненні інших слідчих дій, з усіма правами, що надані законодавством України заявнику, скаржнику, позивачу, відповідачу, захиснику, в тому числі з правом подання заяви про злочин; підписання і подання та відмови від позову, доповнень та уточнень до позову; укладення мирової угоди; ознайомлення з матеріалами справи, отримання копій судових рішень та виконавчих листів і наказів; отримання інформації про рух справ; підписання та подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора чи іншої посадової особи державної установи України; оскарження ухвали слідчого судді під час досудового розслідування; засвідчення копій документів, підписання та подання заяв, клопотань тощо; підписання та подання апеляційної та касаційної скарги на рішення судів, тощо.

Ціна договору визначається сторонами у додаткових угодах.

Крім того клієнт зобов`язується сплатити адвокатському об`єднанню фактичні витрати, пов`язані з виконанням цього договору (оплата роботи фахівців, оплата судових витрат, обов`язкових платежів транспортні витрати, зв`язок, технічні витрати тощо).

Цей договір діє до 31.12.2020 і може бути розірваний сторонами в порядку ст. 29 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", в тому числі клієнтом в односторонньому порядку, адвокатським об`єднанням до завершення виконання цього договору (за умов, передбачених ст. 41 Правил адвокатської етики), за взаємною згодою сторін, про що робляться відповідні відмітки в договорі або додатку до нього.

Згідно додаткової угоди № 1 від 10.07.2020 року до договору про надання правової допомоги № 200504 від 04.05.2020 року адвокатське об`єднання надає клієнту правову допомогу з питань, пов`язаних з представництвом прав та інтересів клієнта в Господарському суді міста Києва та Північному апеляційному господарському суді щодо визнання протиправним та скасування рішення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" від 10 липня 2020 року №430-р.

Відповідно до п. 1, 2 вказаної додаткової угоди ціна (вартість) правової допомоги адвокатського об`єднання складає 80 790,00 грн., що є еквівалентом 3 000,00 (трьох тисяч) доларів США, 00 центів на дату даної додаткової угоди.

Всі розрахунки за даним договором здійснюються у гривні відповідно до курсу НБУ на дату виставлення рахунку-фактури. Кожний рахунок-фактура, що виставляється за цим договором, має містити посилання на реквізити договору та будь - якої додаткової угоди до нього (за наявності).

Згідно додаткової угоди № 2 від 08.07.2021 до договору про надання правової допомоги № 200504 від 04.05.2020 адвокатське об`єднання надає клієнту правову допомогу із ведення судової справи № 910/13056/20 у Верховному Суд (Касаційному господарському суді) за касаційною скаргою Антимонопольного комітету України на постанову північного Апеляційного господарського суду від 21.04.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 у справі № 910/130526/20.

Відповідно до п. 1, 2 вказаної додаткової угоди ціна (вартість) правової допомоги адвокатського об`єднання складає 136 496,50 грн, що є еквівалентом 5 000,00 (п`яти тисяч) доларів США, 00 центів на дату даної додаткової угоди.

Всі розрахунки за даним договором здійснюються у гривні відповідно до курсу НБУ на дату виставлення рахунку-фактури. Кожний рахунок-фактура, що виставляється за цим договором, має містити посилання на реквізити договору та будь - якої додаткової угоди до нього (за наявності).

Як встановлено судом, на підтвердження обсягу понесених витрат на правову допомогу позивачем надано копії актів приймання - передачі наданих послуг (правової допомоги) за договором, підписаних обома сторонами без зауважень щодо вартості, строків та якості послуг, а саме:

- № 1 від 29.04.2021 року, згідно якого адвокатським об`єднанням надані послуги на суму 83 906,40 грн, в тому числі з питань захисту в Господарському суді міста Києва - 41 820,00 грн: складання та подання позовної заяви, збір доказів, додатків до позовної зави, складання заяви про забезпечення позову, надання клієнту поточних юридичних консультацій щодо питань, які стосуються розгляду даної справи; складання та подання процесуальних документів; складання та подання клопотання про долучення до матеріалів справи заяв свідків від 15.10.2020; збір, підготовка та оформлення письмових заяв свідків, посвідчених нотаріально у кількості 8 одиниць; складання та подання пояснень по суті справи щодо належності та допустимості доказів, поданих у встановлений строк, та з інших питань, вимог до профілактики та лікування ГРВІ від 18.11.2020; участь в судових засіданнях адвоката; та в Північному апеляційному господарському суді - 42 086,40 грн: складання та подання відзиву на апеляційну скаргу, процесуальних документів; участь в судових засіданнях адвоката.

Факт оплати позивачем наданих згідно вказаного акту послуг підтверджується копіями платіжних дорученнь № 469 від 28.07.2020 на суму 41 820,00 грн. (авансовий платіж) та № 26 від 28.04.2021 року на суму 42 086,40 грн. (оплата за надання правової допомоги).

- № 2 від 25.08.2021 року, згідно якого адвокатським об`єднанням надані послуги на суму 136 496,50 грн. за представництво інтересів у Верховному Суді: правовий аналіз касаційної скарги, матеріалів справи, положень законодавства України, національної та міжнародної практики; складання та подання відзиву на касаційну скаргу; участь в судових засіданнях адвоката; надання клієнту поточних юридичних консультацій.

Факт оплати позивачем наданих згідно вказаного акту послуг підтверджується платіжними дорученнями № 298 від 15.07.2021 на суму 68 248,25 грн. (авансовий платіж) та № 48 від 30.08.2021 року на суму 68 248,25 грн. (оплата за надання правової допомоги), копії яких надані позивачем.

Суд зазначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "East/WestAllianceLimited" проти України (заява № 19336/04, п. 269) визначено, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та цей розмір є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п. 269). (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 22.11.2017 року у справі № 914/434/17).

Суд зазначає, що у розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі № 923/726/18, від 26.02.2020 у справі № 910/14371/18, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

З врахуванням викладеного, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 911/471/19).

Крім того, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Натомість положеннями п. 2 ч. 2 ст. 126 ГПК України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Аналогічних висновків дійшла Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

За результатами здійсненого судом аналізу наданих позивачем доказів в частині решти заявлених останнім, а саме витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з представництвом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "ЕКОФАРМ"</a> в суді першої інстанції, судом встановлено, що їх вартість останнім визначено з урахуванням обсягу наданих адвокатським об`єднанням послуг та їх вартості, визначеної додатковими угодами № 1 та № 2 до договору про надання правової допомоги № 200504 від 04.05.2020 (гонорару).

В той же час вказані акти та заява позивача не містять деталізації вартості включених до їх складу послуг в розрізі окремих послуг (складання документів, участь в судових засіданнях, консультації тощо), наданих адвокатом, позаяк в їх змісті наведено виключно загальний перелік послуг/дій та підготованих документів, а також загальну вартість таких послуг.

Так, як зазначено в акті приймання - передачі наданих послуг (правової допомоги) № 1 від 29.04.2021, вартість послуг з надання правової допомоги під час розгляду справи в Господарському суді міста Києва позивачем визначена з урахуванням складання та подання адвокатом процесуальних документів, проте частина їх є наслідком саме дій позивача та його представника, зокрема, повідомлення про надіслання копії доказів відповідачу, пояснення по суті справи щодо належності та допустимості доказів, поданих позивачем, що мало наслідком відкладення підготовчого засідання.

При цьому клопотання від 25.11.2020 про відкладення судового засідання у зв`язку з погіршенням стану здоров`я адвоката - представника позивача, судом не було прийняте до уваги як таке, а послуги зі складання та подання такого клопотання не можуть бути судом покладені на відповідача.

Судом також враховано, що за наслідками розгляду заяви позивача про забезпечення позову від 10.09.2020 ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 в її задоволенні було відмовлено, оскільки подана позивачем заява не містила обґрунтованих мотивів, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову, отже підстави для покладання на відповідача витрат за підготовку та подання такої процесуальної заяви позивача є безпідставним.

Також судом прийнята до уваги участь адвоката в трьох судових засіданнях по даній справі, загальна тривалість яких складає приблизно одну годину, та, як вбачається зі змісту протоколів судових засідань, фактична одночасна участь в судових засіданнях 23.09.2020, 11.11.2020 та 08.12.2020 окрім адвоката Галицького І.В. інших представників позивача, які приймали активну участь в судовому процесі.

Щодо наданих адвокатом послуг зі складання та подання клопотання про долучення до матеріалів справи заяв свідків від 15.10.2020, збору, підготовки та оформлення письмових заяв свідків, посвідчених нотаріально у кількості 8 одиниць, вартість яких також включена до загальної вартості послуг представництва в суді першої інстанції в розмірі 41 820,00 грн, суд, виходячи зі змісту мотивувальної частини рішення у справі № 910/13056/20 від 08.12.2020 зазначає, що такі докази не були враховані та покладені судом в основу рішення, а відтак, за висновками суду, підстави для покладення на відповідача витрат з надання адвокатом послуг щодо їх складання, підготовки та долучення відсутні.

В контексті понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з позиції обґрунтованості, співрозмірності витрат із складністю справи, відповідності критерію реальності таких витрат та обсягом наданих послуг, а також розумності їхнього розміру.

Беручи до уваги те, що суду необхідно надати оцінку розміру витрат сторони на правничу допомогу з урахуванням всіх аспектів і категорії складності справи, враховуючи предмет спору, приймаючи до уваги відсутність деталізації окремих послуг та зважаючи на обсяг і зміст наданих позивачем процесуальних документів, а також з урахуванням заперечень відповідача щодо розміру заявлених позивачем до стягнення витрат на правничу допомогу, суд доходить висновку, що зменшення розміру витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "ЕКОФАРМ"</a> на професійну правничу допомогу під час розгляд у справи в Господарському суді міста Києва до 5 000,00 грн, відповідатиме критерію пропорційності, розумності та співмірності.

Тож, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на предмет спору, обсяг поданих позивачем заяв по суті справи, клопотань, а також часу витраченого у судових засіданнях, суд вважає за можливе покласти на відповідача витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000, 00 грн.

Також щодо викладених позивачем у поданих заявах вимог про стягнення з відповідача витрат на проведення семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи в розмірі 49 000,00 грн (висновок № 2998 від 10.08.2020) суд зазначає, що відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

При цьому склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, учасник справи має право подати суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Рішенням суду від 08.12.2020 встановлено, що позивачем долучено до матеріалів справи висновок семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи № 2998 від 10.08.2020, предметом експертного дослідження був лист за вих. №1/107 від 19.02.2020, адресований Міністру пані Скалецькій Зоряні.

Вказаний висновок було надано згідно договору № 24/06-1 від 24.06.2020, укладеного між ПП "ОМП" та ТОВ "Київська незалежна судово - експертна установа", предметом якого є надання послуг щодо проведення семантико - текстуальної (лінгвістичної) експертизи вартістю 49 000,00 грн.

Факт оплати вартості проведення експертизи підтверджується платіжними дорученнями № 462 від 30.06.2020 на суму 19 000,00 грн та № 461 від 25.06.2020 на суму 30 000,00 грн.

В свою чергу зазначений висновок експерта судом визнано допустимим доказом та за висновками суду, у даному випадку зазначений експертний висновок розцінено та прийнято до уваги як належний доказ на спростування тверджень відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, пов`язаною з присудженням судових витрат на підставі статті 41 названої Конвенції, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були, зокрема, неминучими (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Так суд зазначає, що відповідно до ст. 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 69 ГПК України, експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з`ясування відповідних обставин справи. Експерт може призначатися судом або залучатися учасником справи.

Як вбачається з рішення суду від 08.12.2020, відповідачем, у ході здійснення моніторингу у сфері реклами лікарських засобів з метою виявлення та припинення порушень законодавства, в одному із сюжетів новин "Сьогодні" телевізійного каналу "Україна" за 06.03.2020 виявлено поширення інформації про препарат, який "…може зупинити китайський коронавірус…". У сюжеті також зазначено, що "…екстракт із трави щучки дернистої та війника наземного - це саме ці складові, які мають убезпечити від коронавірусу…". Окремо у зазначеному сюжеті надалися коментарі особою на ім`я Олександр Гриневич . Препаратом, про який ідеться у зазначеному сюжеті, є лікарський засіб "Протефлазід", виробником якого є відповідач.

Комітет зазначає, що 19.02.2020 розміщено лист на бланку позивача та з його реквізитами, який адресований Міністерству охорони здоров`я України. Зі змісту цього листа, за підписом заступника Генерального директора позивача Олександра Гриневича, вбачається, що позивач звертається з "...пропозицією надати прямий противірусний препарат нашого виробництва "Протефлазід" ... в якості гуманітарної допомоги для профілактики виникнення та лікування захворювання на коронавірус Covid-2019...".

Зазначений факт позивачем не заперечувався. Більш того, позивачем долучено до матеріалів справи висновок семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи №2998 від 10.08.2020, предметом експертного дослідження був лист за вих. №1/107 від 19.02.2020, адресований Міністру пані Скалецькій Зоряні.

Експерти дійшли висновку, що висловлювання пана Гриневича, які містяться у досліджуваному листі, не подають комплексне твердження з чітким акцентом на дієвості засобу, а також твердження, що засіб може зупиняти, убезпечувати, лікувати та застосовуватись для профілактики коронавірусу; не характеризуються акцентом на основній дії засобу, яка виявляється у його впливі на гостру респіраторну хворобу Covid-19. Висловлювання, виражені у формі закликів до споживача щодо купівлі чи використання засобу та здійснення самолікування засобом, не містяться. Текст листа не містить будь-якої інформацію рекламного характеру, призначеного сформувати або підтримати обізнаність та інтерес споживачів до засобу. Тверджень щодо доведеної ефективності засобу та/або рекомендації щодо його застосування безпосередньо при захворюванні гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою SARS-CoV-2, у листі немає. Лист адресовано тодішньому Міністрові охорони здоров`я України. Адресатом листа не є масовий споживач (з метою формування у нього будь-якого ставлення до засобу, зокрема позитивного переконання у лікувальних властивостях засобу). У тексті листа не йдеться про гарантований лікувальний ефект засобу, тобто про позитивний результат його застосування для припинення чийогось захворювання, чи про гарантованість зазначеного лікувального ефекту, зокрема у такому висловлюванні: "…фахівці ДП "Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського, які проводили доклінічні дослідження, з високою імовірністю припускають, що завдяки механізму інгібіції синтезу вірусоспецифічних ферментів РНК-полімерази та протеїнкінази, діюча речовина препарату може ефективно інгібувати коронавірус 2019 нКоВ, оскільки вказаний вірус є РНК-вмісним".

А тому, враховуючи той факт, що суд не володіє спеціальними знаннями, які були необхідні для з`ясування вказаної обставини справи, яка в сукупності з іншими була підставою для визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України № 430-р від 10.07.2020, суд приходить до висновку, що витрати позивача на проведення семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи в розмірі 49 000,00 грн були неминучими.

Отже, вимоги позивача про розподіл судових витрат у справі № 910/13056/22 підлягає частковому задоволенню шляхом постановлення додаткового рішення в частині стягнення з відповідача 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 49 000,00 грн витрат на проведення семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи.

Керуючись ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, ідентифікаційний код 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "ЕКОФАРМ"</a> (04210, м. Київ, вул. Оболонська Набережна, буд. 19, корпус 1, ідентифікаційний код 25589583) 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 49 000 (сорок дев`ять тисяч) грн 00 коп. витрат на проведення семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи.

Додаткове судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного додаткового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено 06.01.2023.

Суддя О.В. Мандриченко