Рішення

від 10.01.2023 по справі 920/547/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.01.2023м. СумиСправа № 920/547/22

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., при секретарі судового засідання Щербак Н.М., розглянувши матеріалі , справи № 920/547/22

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк

(вул. Грушевського,1-Д, м. Київ, 0100130, код ЄДРПОУ 14360570)

до відповідача Комунального підприємства Сумської обласної ради Аптека № 226

міста Конотоп (вул. Металістів, 10, м. Конотоп, Сумська область,41600),

в особі голови комісії з припинення, ліквідатора Березіна Микити

Яковича

про зобов`язання вчинити дії

За участю представників:

від позивача - Левицька А.В.,

від відповідача - не прибув,

Суть спору: 04.08.2022 позивач звернувся з позовом, відповідно до якого просить визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу відповідача заборгованість у розмірі 519367 грн 99 коп, а також стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою суду від 17.08.2022 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 06.09.2022, 11:00.

06.09.2022 позивачем подано до суду Заяву, відповідно до змісту якої просить суд судове засідання 06.09.2022 провести без участі представника позивача та просить забезпечити проведення наступних судових засідань по справі в режимі відео конференції.

Ухвалою суду від 06.09.2022 відкладено підготовче засідання на 15.09.2022,11:10.

15.09.2022 позивачем подано заяву про долучення документів, які були витребувані ухвалою суду від 06.09.2022.

15.09.2022 розгляд справи № 920/547/22 не відбувся в зв`язку з перебуванням судді Заєць С.В. у відпустці 15.09.2022.

Ухвалою суду від 16.09.2022 призначено підготовче засідання у даній справі на 27.09.2022,10:00.

Ухвалою суду від 27.09.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів з 17.10.2022 по 15.11.2022, відкладено підготовче засідання на 18.10.2022,10:00.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 07 год. 07 хв. до 10 год. 05 хв. 18.10.2022 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 18.10.2022 не відбулось.

Ухвалою суду від 18.10.2022 призначено підготовче засідання на 01.11.2022, 10:50.

Ухвалою суду від 01.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу № 920/547/22 до судового розгляду по суті на 29.11.2022, 10:20.

29.11.2022 розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Заєць С.В. у відпустці.

Ухвалою суду від 26.12.2022 призначено розгляд справи по суті на 10.01.2023, 10:15.

В судовому засіданні 10.01.2023 представник позивача надала усні пояснення в обґрунтування позовних вимог та просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, відзив чи письмових пояснень щодо предмету спору суду не надав, про причини не з`явлення суд не повідомив.

При цьому, суд зауважує, що поштові відправлення на адресу відповідача, в яких містилися ухвали суду про відкриття провадження у справі та про відкладення розгляду справи повернуті відділенням поштового зв`язку на адресу суду, з зазначенням причин повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 14.09.2022, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача - Комунального підприємства Сумської обласної ради Аптека № 226 міста Конотоп є: 41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Металістів, 10. На вищезазначену адресу відповідача судом і була направлена кореспонденція господарського суду.

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в' позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила).

Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу (фізичну особу-підприємця).

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Сумської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду про відкриття провадження у справі та ухвал про відкладення розгляду справи відповідачу відбулось через недотримання ним вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Таким чином, суд вважає, що відповідач про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву відповідача за наявними у ній матеріалами.

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Слід також відзначити, що у частині 2 статті 129 Конституції України визначено одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на зазначене, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами за у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків:

Як вбачається з матеріалів справи 22.03.2011 Комунальним підприємством Сумської обласної ради Аптека № 226 міста Конотоп (далі -Відповідач) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (далі - Заява).

Згідно Заяви Відповідач приєднався до Умов та правил надання банківських послуг (надалі -Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування № Б/Н від 22.03.2011 (далі - Договір) та взяв на себе зобов`язання виконувати умови Договору.

Відповідно до Договору Відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг.

Позивач зазначає, що через недотримання договірних зобов`язань станом на 20.05.2022 у Відповідача перед AT КБ „ПРИВАТБАНК існує заборгованості за Договором б/н від 22.03.2011 на суму 94358 грн 08 коп.: з яких заборгованість за кредитом - 10555 грн 24 коп., заборгованості за відсотками - 26155 грн 89 коп., заборгованості з комісії - 5 225 грн 05 коп. та боргу по пені -52388 грн 90 коп.

Окрім цього позивач зазначає, що відповідач має заборгованість за Договором б/н від 06.05.2014 на суму 424730 грн 99 коп.: з яких заборгованість за кредитом - 46090 грн 97 коп., заборгованості за відсотками - у 153320 грн 63 коп., заборгованості по пені - 225319 грн 39 коп. та заборгованість за рахунками 35704055028506 у розмірі 278 грн 32 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що загальна сума заборгованості відповідача перед ним становить 519367 грн 99 коп.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Комунальне підприємство Сумської обласної ради Аптека № 226 міста Конотоп (код ЄДРПОУ 23051425) перебуває у стані припинення на підставі рішення засновників щодо припинення юридичної особи.

Враховуючи вищезазначене позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір у даній справі суд керується наступним:

Відповідно до ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 105 ЦК України встановлено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Відповідно до ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Статтею 112 ЦК України встановлено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

- у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

- у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов`язкових платежів);

- у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Із наявних в матеріалах справи документів суд дійшов висновку, що позивач для відповідача у даній справі є кредитором з грошовими вимогами за Договором б/н від 22.03.2011, укладений шляхом підписання відповідачем заяви про відкриття поточного рахунку від 22.03.2011 у загальній сумі 41936 грн 18 коп, з яких: 10555 грн 24 коп. заборгованість за кредитом, 26155 грн 89 коп. заборгованість за відсотками, 5225 грн 05 коп. заборгованість за комісією.

Щодо заявленої до включення в проміжний ліквідаційний баланс пені у сумі 52388 грн 90 коп. за Договором б/н від 22.03.2011, суд зазначає, що позивачем не надано до матеріалів справи обґрунтованого розрахунку пені з зазначенням строку з якого починається та закінчується нарахування штрафної санкції та суми на яку необхідно здійснювати нарахування, що не дає змогу суду перевірити правильність її нарахування. Тому дану вимогу суд позбавлений правової підстави для визнання її кредиторською для включення до проміжного ліквідаційного балансу.

Стосовно інших вимог, суд зазначає, що позивачем не доведено в межах даної справи наявність заборгованості за договором б/н від 06.05.2014 та рахунком НОМЕР_2 , оскільки докази укладення договору та відкриття рахунку саме з відповідачем не були надані позивачем. Наявний в межах даної справи розрахунок заборгованості за договором б/н від 06.05.2014 та рахунком НОМЕР_2 не є належним доказом існування договірних відносин між сторонами. Що в свою чергу, зазначена позивачем як заборгованість за договором б/н від 06.05.2014 424730 грн 99 коп. та рахунком НОМЕР_2 278 грн 32 коп сума не може бути визнана та включена судом до проміжного ліквідаційного балансу.

Крім того, з приписів ст. 112 ЦК України випливає, що кредиторські вимоги можуть бути заявлені і після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення.

Суд зазначає, що з огляду на положення ст. 112 ЦК України, несвоєчасне заявлення кредитором грошових вимог у процедурі ліквідації боржника не має наслідком їх погашення, а впливає лише на порядок задоволення таких вимог. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого Господарського суду України від 14.08.13. у справі № 38/343пн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.07.2022 ним було направлено на юридичну адресу відповідача заяву з кредиторськими вимогами.

Проте, конверт з заявою було повернуто позивачу відділенням поштового зв`язку.

Відповідно до ч. 8 ст. 111 Цивільного кодексу України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Суд зазначає, що на момент прийняття рішення матеріали справи не місять доказів затвердження ліквідаційного балансу та доказів розгляду вимог позивача відповідачем.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків, (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про зобов`язання Комунального підприємства Сумської обласної ради Аптека № 226 міста Конотоп в особі ліквідаційної комісії визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги в сумі 41936 грн 18 коп, яка утворилась станом на 02.05.2022 за договором б/н від 22.03.2011.

В частині позовних вимог щодо зобов`язання Комунального підприємства Сумської обласної ради Аптека № 226 міста Конотоп в особі ліквідаційної комісії визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги в сумі 477398 грн 81 коп, яка за твердженням позивача утворилась станом на 02.05.2022 за договором б/н від 22.03.2011 в сумі 52388 грн 90 коп пені, за договором б/н від 06.05.2014 на суму 424730 грн 99 коп та за рахунком 35704055028506 в сумі 278 грн 32 когі. суд відмовляє за недоведеністю та необґрунтованістю належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків,

встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ПІК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Руїс Торіха проти Іспанії»),

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується наступним: Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1). у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, витрати зі сплати судового збору у сумі 200 гри 22 коп покладаються на відповідача, у сумі 2280 гри 78 коп. покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд Сумської області

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до Комунального підприємства Сумської обласної ради Аптека № 226 міста Конотоп, в особі голови комісії з припинення, ліквідатора Березіна Микити Яковича про зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Зобов`язати Комунальне підприємство Сумської обласної ради Аптека № 226 міста Конотоп (вул. Металістів, 10, м. Конотоп, Сумська область, 41600, код ЄДРПОУ 23051425) в особі ліквідаційної комісії визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (вул. Грушевського, ІД, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) в сумі 41936 (сорок одна тисяча дев`ятсот тридцять шість) гривень 18 коп, з яких: 10555 грн 24 коп заборгованість за кредитом, 26155 грн 89 коп. заборгованість за відсотками, 5225 грн 05 коп. заборгованість з комісії, яка утворилась станом на 02.05.2022 за договором б/н від 22.03.2011.

3. Стягнути з Комунального підприємства Сумської обласної ради Аптека № 226 міста Конотоп (вул. Металістів, 10, м. Конотоп, Сумська область, 41600, код ЄДРПОУ 23051425) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (вул. Грушевського, ІД, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) 200 (двісті) гривень 22 коп. судового збору.

4. В інший частині позовних вимог - відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено і підписано суддею 11.01.2023.

СуддяС.В. Заєць