Постанова

від 18.04.2023 по справі 920/547/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2023 р. Справа№ 920/547/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Тарасенко К.В.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.

представники сторін у судове засідання 18.04.2023 не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду Сумської області від 10.01.2023 (повний текст рішення складено та підписано 11.01.2023)

у справі № 920/547/22 (суддя Заєць С.В.)

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

до Комунального підприємства Сумської обласної ради Аптека № 226 міста Конотоп в особі голови комісії з припинення, ліквідатора Березіна Микити Яковича

про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

04.08.2022 позивач - Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернувся з позовом до відповідача - Комунального підприємства Сумської обласної ради Аптека № 226 міста Конотоп, в особі голови комісії з припинення, ліквідатора Березіна Микити Яковича, відповідно до якого просив визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу відповідача заборгованість у розмірі 519367 грн 99 коп, а також стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що через недотримання договірних зобов`язань станом на 20.05.2022 у відповідача перед AT КБ „ПРИВАТБАНК існує заборгованості за Договором б/н від 22.03.2011 на суму 94358 грн 08 коп.: з яких заборгованість за кредитом - 10555 грн 24 коп., заборгованості за відсотками - 26155 грн 89 коп., заборгованості з комісії - 5 225 грн 05 коп. та боргу по пені -52388 грн 90 коп. Крім того, відповідач має заборгованість за Договором б/н від 06.05.2014 на суму 424730 грн 99 коп.: з яких заборгованість за кредитом - 46090 грн 97 коп., заборгованості за відсотками - у 153320 грн 63 коп., заборгованості по пені - 225319 грн 39 коп. та заборгованість за рахунками НОМЕР_2 у розмірі 278 грн 32 коп.

В свою чергу, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Комунальне підприємство Сумської обласної ради Аптека № 226 міста Конотоп (код ЄДРПОУ 23051425) перебуває у стані припинення на підставі рішення засновників щодо припинення юридичної особи, а тому грошові вимоги позивача в сумі 519367 грн 99 коп. підлягають включенню до проміжного ліквідаційного балансу відповідача з огляду на приписи ч. 8 ст. 111, ст. 112 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Сумської області від 10.01.2023 позов задоволено частково:

- зобов`язано Комунальне підприємство Сумської обласної ради Аптека № 226 міста Конотоп в особі ліквідаційної комісії визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" в сумі 41936,18 грн., з яких: 10 555, 24 грн. заборгованість за кредитом, 26 155, 89 грн. заборгованість за відсотками, 5 225,05 грн. заборгованість з комісії, яка утворилась станом на 02.05.2022 за договором б/н від 22.03.2011;

- стягнуто з Комунального підприємства Сумської обласної ради Аптека № 226 міста Конотоп на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" 200,22 грн. судового збору;

- в інший частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про зобов`язання Комунального підприємства Сумської обласної ради Аптека № 226 міста Конотоп в особі ліквідаційної комісії визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги в сумі 41936 грн 18 коп, яка утворилась станом на 02.05.2022 за договором б/н від 22.03.2011;

- в частині позовних вимог щодо зобов`язання Комунального підприємства Сумської обласної ради Аптека № 226 міста Конотоп в особі ліквідаційної комісії визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги в сумі 477398 грн 81 коп, яка за твердженням позивача утворилась станом на 02.05.2022 за договором б/н від 22.03.2011 в сумі 52388 грн 90 коп пені, за договором б/н від 06.05.2014 на суму 424730 грн 99 коп та за рахунком НОМЕР_2 в сумі 278 грн 32 коп. суд першої інстанції відмовив за недоведеністю та необґрунтованістю належними та допустимими доказами вимог у цій частині, оскільки позивачем не подано достатніх доказів в підтвердження позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (08.02.2023 згідно поштового трекера на конверті) звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 10.01.2023 у справі № 920/547/22 та ухвалити нове рішення, яким зобов`язати КП Аптека № 226 міста Конотоп в особі ліквідаційної комісії, визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу заборгованість, яка утворилася станом на 02.05.2022 у сумі 519 367,99 грн., яка обліковується:

- за договором б/н від 22.03.2011 на суму 94 358,08 грн. і складається з заборгованості за кредитом - 10 555,24 грн., заборгованості за відсотками - 26 155,89 грн., заборгованості з комісії - 5 225,05 грн., заборгованості з пені - 52 388,90 грн.;

- за договором б/н від 06.05.2014 на суму 424 730,99 грн. і складається з заборгованості за кредитом - 46 090,97 грн., заборгованості за відсотками - 153 320,63 грн.,заборгованості з пені - 225 319,39 грн.;

- за рахунком № НОМЕР_2 у розмірі 278,32 грн.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не ставив жодних питань стосовно недостатності доказів по справі, а позивачем надано усі розрахунки за договорами та виписки за рахунками. При цьому, скаржник вказував, що відповідні докази подаються ним суду апеляційної інстанції, оскільки вони мають значення для розгляду справи, зокрема встановлення відповідних обставин щодо погодження з відповідачем умов кредитування, і скаржник з посиланням на п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод вказував на необхідність прийняття долучених до апеляційної скарги доказів на стадії апеляційного розгляду справи та їх дослідження.

При цьому, скаржник наголошував, що судом першої інстанції помилково не було враховано тих обставин, що доведеними є наявні договірні зобов`язання , що підтверджується заявою про відкриття поточного рахунку та в подальшому, надходження грошових коштів як за послугою «Кредитний ліміт», так і за послугою «Гарантійний платіж», що відображено у виписках по рахунку і в розрахунках заборгованості.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 920/547/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Станік С.Р., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2022 витребувано у Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/547/22. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду Сумської області від 10.01.2023 у справі № 920/547/22.

03.03.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 920/547/22.

У зв`язку з перебуванням судді Станіка С.Р. з 06.03.2023 у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 06.03.2023 у справі № 920/547/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Тищенко О.В., судді: Тарасенко К.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду Сумської області від 10.01.2023 у справі № 920/547/22, розгляд апеляційної скарги призначено на 04.04.2023.

У зв`язку з тим, що 04.04.2023 суддя Тищенко О.В. перебуватиме у відрядженні, враховуючи принцип незмінності складу суду, який визначений протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, колегія суддів дійшла висновку про необхідність призначення справи до розгляду на іншу дату.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 розгляд справи призначено на 18.04.2023.

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 18.04.2023 позивач - Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (скаржник) та відповідач - Комунальне підприємство Сумської обласної ради Аптека № 226 міста Конотоп в особі голови комісії з припинення, ліквідатора Березіна Микити Яковича, представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, зокрема за допомогою електронних засобів зв`язку, а також засобами поштового зв`язку.

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки про дату та місце розгляду справи учасники спору повідомлялись належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому розгляд справи відбувається за відсутності представників учасників справи.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду справи - відсутні.

Крім того, від скаржника - Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" через канцелярію Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника скаржника.

Відзив на апеляційну скаргу від Комунального підприємства Сумської обласної ради Аптека № 226 міста Конотоп в особі голови комісії з припинення, ліквідатора Березіна Микити Яковича, - у встановлений судом строк не надходив, проте, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 22.03.2011 Комунальним підприємством Сумської обласної ради Аптека № 226 міста Конотоп (далі - відповідач) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (далі - Заява).

Згідно Заяви, відповідач приєднався до Умов та правил надання банківських послуг (надалі - Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування № Б/Н від 22.03.2011 (далі - Договір) та взяв на себе зобов`язання виконувати умови Договору.

Відповідно до Договору, відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг.

Позивач вказував, що через недотримання договірних зобов`язань станом на 20.05.2022 у відповідача перед AT КБ «ПРИВАТБАНК»:

- існує заборгованість за Договором б/н від 22.03.2011 на суму 94358 грн 08 коп.: з яких заборгованість за кредитом - 10555 грн 24 коп., заборгованості за відсотками - 26155 грн 89 коп., заборгованості з комісії - 5 225 грн 05 коп. та боргу по пені -52388 грн 90 коп.;

- існує заборгованість за Договором б/н від 06.05.2014 на суму 424730 грн 99 коп.: з яких заборгованість за кредитом - 46090 грн 97 коп., заборгованості за відсотками - у 153320 грн 63 коп., заборгованості по пені - 225319 грн 39 коп. та заборгованість за рахунками НОМЕР_2 у розмірі 278 грн 32 коп.;

- загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 519367 грн 99 коп.;

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Комунальне підприємство Сумської обласної ради Аптека № 226 міста Конотоп (код ЄДРПОУ 23051425) перебуває у стані припинення на підставі рішення засновників щодо припинення юридичної особи, у зв`язку з чим позивач на підставі ч. 8 ст. 111, ст. 112 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з заявою від 30.06.2022 № 20210720РВ0000001052 про включення кредиторських вимог в сумі 519367 грн 99 коп., яка булла направлена засобами поштового зв`язку на юридичну адресу відповідача, а також ліквідатору, що підтверджується поштовими накладними 49094014444052, 4909401444044, описами вкладеного у листи.

Проте, відповідна вимога позивача з кредиторськими вимогами до відповідача не була отримана відповідачем, оскільки повернулась без вручення позивачу 25.07.2022.

При цьому, позивач наголошував, що наведені обставини свідчать про протиправне ухилення комісії з припинення відповідача від виконання обов`язків , передбачених ст. ст. 105, 107 Цивільного кодексу України щодо визнання кредиторських вимог та їх включення до проміжного ліквідаційного балансу для їх подальшого задоволення за рахунок коштів та майна особи, яка ліквідується, що і стало підставою для звернення до суду з вимогами про визнання та включення до проміжного ліквідаційного балансу відповідача заборгованість у розмірі 519367 грн 99 коп на підставі ч. 8 ст. 111, ст. 112 Цивільного кодексу України.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 105 Цивільного кодексу України встановлено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Відповідно до ст. 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Статтею 112 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:

- у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

- у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

- у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов`язкових платежів);

- у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Із наявних в матеріалах справи документів суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції, що позивач є кредитором відповідача з грошовими вимогами за Договором б/н від 22.03.2011, який укладений шляхом підписання відповідачем заяви про відкриття поточного рахунку від 22.03.2011 у загальній сумі 41936 грн 18 коп, з яких: 10555 грн 24 коп. заборгованість за кредитом, 26155 грн 89 коп. заборгованість за відсотками, 5225 грн 05 коп. заборгованість за комісією, і вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та документально доведеними в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, щодо заявленої позивачем до включення в проміжний ліквідаційний баланс пені у сумі 52388 грн 90 коп. за Договором б/н від 22.03.2011, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої станції в цій частині про те, що позивачем не надано до матеріалів справи як обґрунтованого розрахунку пені з зазначенням строку з якого починається та закінчується нарахування штрафної санкції та суми на яку необхідно здійснювати нарахування, як не доведено і належним засобами доказування в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України правових підстав такого нарахування саме пені, в контексті приписів ст. 549 Цивільного кодексу України, з посиланням на умови Договору та Умови.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині про те, що позивачем не було доведено ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду справи наявність правових підстав для визнання вимоги позивача в частині вимоги щодо пені у сумі 52388 грн 90 коп. як кредиторської, що свідчить про відсутність правових підстав для визнання її кредиторською для включення до проміжного ліквідаційного балансу.

Також, суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні матеріали справи, дійшов висновку, що стосовно інших вимог позивача, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про те, що позивачем не доведено в межах даної справи наявність заборгованості за договором б/н від 06.05.2014 та рахунком НОМЕР_2, оскільки докази укладення договору та відкриття рахунку саме з відповідачем - не були надані позивачем суду першої інстанції. Наявний в межах даної справи розрахунок заборгованості за договором б/н від 06.05.2014 та рахунком НОМЕР_2 - не є належним доказом в підтвердження існування договірних відносин між сторонами, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції про те, що зазначена позивачем, як заборгованість за договором б/н від 06.05.2014 - 424 730 грн 99 коп. та рахунком НОМЕР_2 - 278 грн 32 коп - не є кредиторською, а отже, не може бути визнана та включена до проміжного ліквідаційного балансу.

Доводи скаржника про те, що судом першої інстанції помилково не було враховано тих обставин, що доведеними є наявні договірні зобов`язання , що підтверджується заявою про відкриття поточного рахунку та в подальшому, надходження грошових коштів як за послугою «Кредитний ліміт», так і за послугою «Гарантійний платіж», що відображено у виписках по рахунку і в розрахунках заборгованості, і суд першої інстанції не ставив жодних питань стосовно недостатності доказів по справі, а позивачем надано усі розрахунки за договорами та виписки за рахунками, і відповідні докази подано скаржником суду апеляційної інстанції, оскільки вони мають значення для розгляду справи, зокрема встановлення відповідних обставин щодо погодження з відповідачем умов кредитування, і скаржник з посиланням на п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод вказував на необхідність прийняття долучених до апеляційної скарги доказів на стадії апеляційного розгляду справи та їх дослідження - судом апеляційної інстанції відхиляються як підстава для скасування оскаржуваного рішення з огляду на наступне.

За приписами частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

Ч. 1, 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Ч. 4 с. 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до приписів частин першої та третьої ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Наведені положення передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як «винятковість випадку» та «причини, що об`єктивно не залежать від особи», і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою). Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14.

Відповідно до висновку щодо застосування приписів статей 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06.02.2019 зі справи № 916/3130/17 та від 18.06.2020 зі справи № 909/965/16, від 26.02.2019 зі справи № 913/632/17 єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному разі - позивача).

При цьому за імперативним приписом частини четвертої статті 13 названого Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип рівності сторін у процесі у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

З урахуванням викладеного, враховуючи те, позивачем не наведено об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, як подання доказів по справі (виписок, поданих на стадії апеляційного розгляду справи) з причин, що не залежали від нього, як не вказано і обгрунтованих підстав пропуску відповідного строку на їх подання, а тому прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданих доказів без урахування наведених вище критеріїв у вирішенні питання про прийняття судом апеляційної інстанції таких доказів матиме наслідком порушення приписів статті 269 ГПК України, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції не приймає докази, подані скаржником на стадії апеляційного розгляду справи, і здійснює розгляд справи з урахуванням обсягу доказів, поданих суду першої інстанції до ухвалення оскаржуваного рішення.

Ст. 112 Цивільного кодексу України визначено, що кредиторські вимоги можуть бути заявлені і після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення.

З огляду на положення ст. 112 Цивільного кодексу України, несвоєчасне заявлення кредитором грошових вимог у процедурі ліквідації боржника не має наслідком їх погашення, а впливає лише на порядок задоволення таких вимог.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 01.07.2022 ним було направлено на юридичну адресу відповідача заяву з кредиторськими вимогами, проте, конверт з заявою було повернуто позивачу відділенням поштового зв`язку.

Відповідно до ч. 8 ст. 111 Цивільного кодексу України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Суд першої інстанції обгрунтовано врахував, що на момент розгляду справи та ухвалення оскаржуваного рішення, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України затвердження ліквідаційного балансу та доказів розгляду вимог позивача відповідачем.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про зобов`язання Комунального підприємства Сумської обласної ради Аптека № 226 міста Конотоп в особі ліквідаційної комісії визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги в сумі 41936 грн 18 коп, яка утворилась станом на 02.05.2022 за договором б/н від 22.03.2011 - є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, які не були спростовані скаржником в апеляційній скарзі.

В частині позовних вимог щодо зобов`язання Комунального підприємства Сумської обласної ради Аптека № 226 міста Конотоп в особі ліквідаційної комісії визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги в сумі 477398 грн 81 коп, яка за твердженням позивача утворилась станом на 02.05.2022 за договором б/н від 22.03.2011 в сумі 52388 грн 90 коп пені, за договором б/н від 06.05.2014 на суму 424730 грн 99 коп та за рахунком НОМЕР_2 в сумі 278 грн 32 коп. - вимог позивача задоволенню не підлягають у зв`язку з недоведеністю та необґрунтованістю належними та допустимими доказами вимог у цій частині. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, які не були спростовані скаржником в апеляційній скарзі.

Отже, усі доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, проте, є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким позов задоволено частково, а саме: зобов`язано Комунальне підприємство Сумської обласної ради Аптека № 226 міста Конотоп в особі ліквідаційної комісії визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" в сумі 41936,18 грн., з яких: 10 555, 24 грн. заборгованість за кредитом, 26 155, 89 грн. заборгованість за відсотками, 5 225,05 грн. заборгованість з комісії, яка утворилась станом на 02.05.2022 за договором б/н від 22.03.2011, з відмовою у решті заявлених вимог.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі про часткове позовних вимог, а саме в частині зобов`язання Комунального підприємства Сумської обласної ради Аптека № 226 міста Конотоп в особі ліквідаційної комісії визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" в сумі 41936,18 грн., з яких: 10 555, 24 грн. заборгованість за кредитом, 26 155, 89 грн. заборгованість за відсотками, 5 225,05 грн. заборгованість з комісії, яка утворилась станом на 02.05.2022 за договором б/н від 22.03.2011, з відмовою у решті заявлених вимог.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду Сумської області від 10.01.2023 у справі № 920/547/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 10.01.2023 у справі № 920/547/22 залишити без змін.

3. Судові витрати (судовий збір) за розгляд апеляційної скарги покладаються на Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк".

4. Матеріали справи № 920/547/22 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 13.06.2023 після виходу суддів з відпусток.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді К.В. Тарасенко

Є.Ю. Шаптала