Ухвала

від 09.01.2023 по справі 357/4897/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

09 січня 2023 року

м. Київ

справа № 357/4897/20

провадження № 61-12727ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу Відділу (Управління) культури і туризму Білоцерківської міської ради на постанову Київського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу (Управління) культури і туризму Білоцерківської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Відділу (Управління) культури і туризму Білоцерківської міської ради на постанову Київського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року у вказаній справі.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, оскільки заявником порушено вимоги частини другої статті 389 ЦПК України та пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України, а саме не зазначено підставу (підстави) на якій (яких) подається касаційна скарга.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку оскарження судових рішень з підстав невідповідності висновків суду постанові Верховного Суду, що не була врахована в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 1 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) або у зв`язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного суду (абзац 2 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) у касаційній скарзі, крім відповідної постанови Верховного Суду, повинно бути зазначено відповідний пункт частини 2 статті 389 ЦПК України та обґрунтування і мотивування такої підстави.

У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 4 статті 389 ЦПК України з посиланням на частину першу статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини першу статті 411 ЦПК України, який є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

У випадку оскарження судових рішень на підставі частини третьої статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини третьої статті 411 ЦПК України, з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

Отже, у касаційній скарзі повинно бути зазначено конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України та/або пункт ( абзац та/або пункт) статей 392 та/або 411 ЦПК України який (які) відповідно до змісту касаційної скарги є підставою (підставами) подачі цієї касаційної скарги та обґрунтування (мотивування) наявності цієї підстави (підстав).

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, особі, яка подала касаційну скаргу необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено: підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), а також копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Усупереч вимогам пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору в повному розмірі.

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

Згідно із статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до змісту оскаржуваних рішень ОСОБА_1 у травні 2020 року звернулася до суду із позовом з вимогами про:

- визнання протиправним та скасування наказу Відділу культури і туризму Білоцерківської міської ради від 23 квітня 2020року №16-к;

- поновлення ОСОБА_1 на посаді директора та викладача-методиста по класу домри Комунального закладу Білоцерківської міської ради «Білоцерківська музична школа № 3» з 23квітня 2020року;

- стягнення з Відділу культури і туризму Білоцерківської міської ради середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі, а також відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000, 00 грн.

Суд першої інстанції здійснив розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу, розмір якого складає 484 974,04 грн.

Отже, у справі пред`явлена одна вимога немайнового характеру та дві вимоги майнового характеру.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру встановлюються у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За правилом підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру встановлюються у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За правилом статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2 102,00 грн.

Враховуючи наведені положення Закону України «Про судовий збір», Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» сума судового збору за подання позову у 2020 році:

- за вимогами немайнового характеру становила ? 840, 80 грн, а за подання касаційної скарги - 1 681, 60 грн;

- за вимогами майнового характеру ((5 000, 00 грн + 484 974,04 грн) х 1%) ? 4 899,74 грн, а за подання касаційної скарги ? 4 917, 26 грн.

Отже, за подання касаційної скарги у цій справі підлягає сплаті судовий збір у загальному розмірі 11 481, 08 грн.

Оскільки, відповідно до квитанції від 16 грудня 2022 року № 13FH5044M Відділом (Управлінням) культури і туризму Білоцерківської міської ради сплачений судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 8 261,74 грн, заявнику необхідно доплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 3 219,34 грн (11 481, 08 грн - 8 261,74 грн) і надати оригінал квитанції про його сплату.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відділу (Управління) культури і туризму Білоцерківської міської ради на постанову Київського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року у даній справі залишити без руху.

Надати заявнику для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, настануть наслідки передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Петров