Ухвала

від 06.01.2023 по справі 340/2687/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 січня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/2687/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, та про заміну сторони у виконавчому провадженні в адміністративній справі

позивач: Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (50103, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, 92, код ЄДРПОУ 43877118)

відповідач: Світловодське міське комунальне підприємство "Комбінат комунальних послуг" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Героїв Чорнобиля, 31, код ЄДРПОУ 31591191)

про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Кіровоградського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №340/2687/20 за позовом Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до Світловодського міського комунального підприємства "Комбінат комунальних послуг" (надалі - СМКП "ККП") про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 року у цій справі позов Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) задоволено.

Застосовано до СМКП "ККП" заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення роботи (експлуатації) звалища твердих побутових відходів, розміщеного на території Павлівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, у південному напрямку від м. Світловодськ, за межами населених пунктів, на земельній ділянці площею 5,1343 га, кадастровий номер 3525286900:02:000:7815, до повного усунення порушень законодавства з питань поводження з відходами, встановлених судом.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.08.2021 року рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 року змінено, доповнивши другий абзац резолютивної частини таким: "та відображених у пунктах 3, 6, 9, 10 припису №20/44 від 24.06.2020 року".

Постановою Верховного Суду від 10.08.2022 року вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишені без змін.

На виконання цих судових рішень Кіровоградський окружний адміністративний суд 16.09.2022 року видав позивачу виконавчий лист.

Ухвалою від 07.10.2022 року суд за заявою позивача визнав поважними причини пропуску строку для пред`явлення до виконання вказаного виконавчого листа та поновив цей строк на три місяці із дня набрання законної сили ухвалою суду.

До суду 11.11.2022 року надійшла заява представника відповідача - СМКП "ККП" - про визнання виконавчого листа №340/2687/20 таким, що не підлягає виконанню, мотивована повним, добровільним виконанням рішення суду поза межами виконавчого провадження та на підставі рішення Світловодської міської ради №1109 від 26.10.2021 року.

Крім того, до суду 21.11.2022 року від представника позивача - Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) - надійшла заява про заміну боржника у виконавчому провадженні - СМКП "ККП" на комунальне підприємство "Карат", якому передано звалище твердих побутових відходів.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 374 КАС України ("Виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню") суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 379 КАС України ("Заміна сторони виконавчого провадження") у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

У судові засідання учасники справи не прибули, подали клопотання про розгляд заяв без їхньої участі.

Розглянувши заяви сторін, суд дійшов до таких висновків.

Спірні у цій справі правовідносини виникли з приводу реалізації Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) як територіальним органом Державної екологічної інспекції України повноважень, передбачених частиною 1 статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та частиною 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а саме щодо звернення до суду з позовом про зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг (заборони суб`єкту господарювання експлуатації звалища твердих побутових відходів) на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Частиною 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Статтею 3 Господарського кодексу України визначено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до статті 55 ГК України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Частинами 1, 2 статті 133 ГК України передбачено, що основу правового режиму майна суб`єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України. Майно суб`єктів господарювання може бути закріплено на іншому праві відповідно до умов договору з власником майна.

Згідно зі статтею 151 ГК України суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах).

Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Частинами 1, 2 статті 216 Господарського кодексу України установлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Згідно з частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно зі статтею 239 ГК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції як обмеження або зупинення діяльності суб`єкта господарювання.

Відповідно до статті 246 ГК України ("Обмеження та зупинення діяльності суб`єкта господарювання") здійснення будь-якої господарської діяльності, що загрожує життю і здоров`ю людей або становить підвищену небезпеку для довкілля, забороняється.

У разі здійснення господарської діяльності з порушенням екологічних вимог діяльність суб`єкта господарювання може бути обмежена або зупинена Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, а також іншими уповноваженими органами в порядку, встановленому законом.

Підстави і порядок обмеження та зупинення діяльності суб`єктів господарювання, а також повноваження уповноважених органів приймати відповідні рішення встановлюються законом.

Згідно з частиною 2 статті 10, частиною 3 статті 50 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" діяльність, що перешкоджає здійсненню права громадян на безпечне навколишнє природне середовище та інших їх екологічних прав, підлягає припиненню в порядку, встановленому цим Законом та іншим законодавством України.

Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу, може бути припинена за рішенням суду.

Отже, за своєю правовою природою обмеження або зупинення діяльності суб`єкта господарювання є видом адміністративно-господарських санкцій, що застосовуються до суб`єктів господарювання за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, що загрожують життю і здоров`ю людей або становлять підвищену небезпеку для довкілля, та спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді обмеження або зупинення діяльності суб`єкта господарювання, зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг здійснюється адміністративним судом за позовом контролюючого органу, поданим на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу державного нагляду (контролю), у ході якого виявлено порушення вимог законодавства при провадженні господарської діяльності.

Відповідачем за таким позовом має бути суб`єкт господарювання, щодо діяльності якого проводився відповідний захід та складався акт.

У спірних правовідносинах позаплановий захід державного нагляду (контролю) перевірка додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів проводився щодо суб`єкта господарювання СМКП "ККП", який у господарській діяльності використовував об`єкт перевірки - звалище твердих побутових відходів, розміщене на земельній ділянці за кадастровим номером 3525286900:02:000:7815 площею 5,1343 га, що розташована на території Павлівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області.

Відповідач використовував вказану земельну ділянку на підставі договору оренди землі від 01.03.2017 року, укладеного зі Світловодською районною державною адміністрацією Кіровоградської області строком на п`ять років та наданою йому для складування побутового сміття.

Відповідно до паспорту місця видалення відходів (МВВ) №256, зареєстрованого 12.12.2017 року, СМКП "ККП" було власником цього об`єкту видалення відходів, яке експлуатується з 1983 року та на якому розміщуються побутові відходи шляхом скидання на землю. За категорією екологічної безпеки МВВ це звалище твердих побутових відходів належить до небезпечних.

За договором від 29.11.2019 року, укладеним з виконавчим комітетом Світловодської міської ради, СМКП "ККП" було виконавцем послуг на вивезення побутових відходів на території м. Світловодська.

У розумінні Закону України "Про відходи" відповідач є суб`єктом господарської діяльності у сфері поводження з відходами і на нього поширюються обов`язки, передбачені статтею 17 цього Закону, та вимоги щодо зберігання та видалення відходів та щодо поводження з побутовими відходами, наведені у статтях 33, 35-1 цього Закону.

Пред`являючи позов, позивач визначив відповідачем СМКП "ККП" як суб`єкта господарювання у сфері поводження з відходами, щодо якого проводився захід державного нагляду (контролю) та якому вносився припис про усунення виявлених порушень.

Вирішуючи спір, суд установив, що відповідач експлуатує звалище твердих побутових відходів з порушеннями екологічним норм, які завдають шкоди навколишньому природному середовищу. Тож суд задовольнив позов про застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), застосувавши до СМКП "ККП" як до суб`єкта господарювання адміністративно-господарські санкції, спрямовані на припинення правопорушення та ліквідацію його наслідків, у вигляді зупинення роботи (експлуатації) об`єкту, що експлуатується з порушеннями вимог у сфері поводження з відходами.

Суд у рішенні від 17.03.2021 року наголосив, що застосований до відповідача захід реагування має тимчасовий характер. Відновлення роботи цього об`єкту можливе з моменту отримання позивачем повідомлення відповідача про усунення усіх установлених судом порушень.

Рішення суду про зупинення роботи (експлуатації) цього об`єкту передбачало тимчасову заборону відповідачу здійснювати господарську діяльність на цьому об`єкті до усунення порушень законодавства щодо поводження з відходами. Таке рішення суду підлягало виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" для виконання рішень немайнового характеру про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини 1 статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частиною 4 статті 372 КАС України передбачено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення зокрема на підставі виконавчих листів.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно з частиною 6 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження" унормований такий порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення:

1. За рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

2. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

3. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

4. Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно з частиною 2 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Суд установив, що позивач у жовтні 2022 року пред`явив виконавчий лист №340/2687/20 до Світловодського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) для його примусового виконання.

Постановою старшого державного виконавця Світловодського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 26.10.2022 року відкрито виконавче провадження ВП №70162721 щодо примусового виконання цього виконавчого листа. Боржнику СМКП "ККП" встановлено строк у 10 робочих днів для виконання рішення суду. Рішення суду виконувалося державним виконавцем за правилами, встановленими статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження" для виконання рішень немайнового характеру. Постановою державного виконавця від 22.11.2022 року виконавче провадження закінчено на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" (фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом).

Відповідач у заяві про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, поданій в порядку статті 374 КАС України, стверджував, що його обов`язок як боржника у спірних правовідносинах припинений. Посилався на те, що відповідно до рішення Світловодської міської ради №1109 від 26.10.2021 року він втратив право користування земельною ділянкою, на якій розташоване сміттєзвалище, а власником цього місця видалення відходів став інший суб`єкт господарювання комунальне підприємство "Карат".

На ці ж обставини посилався позивач, прохаючи суд на підставі статті 379 КАС України замінити боржника у виконавчому провадженні ВП №70162721 - СМКП "ККП" на КП "Карат".

Суд установив, що після прийняття рішення у цій справі Світловодська міська рада прийняла рішення №1109 від 26.10.2021 року "Про розірвання договору оренди з СМКП "Комбінат комунальних послуг" та передачу в постійне користування земельної ділянки КП "Карат", яким розірвано договір оренди землі від 01.03.2017 року, укладений між Світловодською районною державною адміністрацією та СМКП "ККП" щодо оренди земельної ділянки (код КВЦПЗ 11.02) площею 5,1343 га за кадастровим номером 3525286900:02:000:7815, для складування побутового сміття. Цим же рішенням вирішено передати вказану земельну ділянку в постійне користування КП "Карат" для складування побутового сміття.

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право постійного користування земельною ділянкою комунальної власності за кадастровим номером 3525286900:02:000:7815 03.11.2021 року зареєстровано за КП "Карат", тоді ж проведена державна реєстрація припинення права оренди цієї земельною ділянкою за СМКП "ККП".

Згідно зі змінами, внесеними 18.02.2022 року до паспорту місця видалення відходів (МВВ) №256, КП "Карат" стало власником місця видалення відходів - звалища твердих побутових відходів.

Воднораз, відповідно до рішень виконавчого комітету Світловодської міської ради від №582 від 14.10.2022 року "Про результати конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів на території м. Світловодська" та №670 від 11.11.2022 року "Про результати конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів на території Павлівського старостинського округ (с. Павлівка, с. Вільне)" СМКП "ККП" визначено виконавцем послуг з вивезення побутових відходів у м. Світловодську та на території Павлівського старостинського округу (с. Павлівка, с. Вільне) терміном на один рік як переможець відповідних конкурсів, оголошених у серпні вересні 2022 року виконавчим комітетом Світловодської міської ради.

У статті 1 Закону України "Про відходи" визначено, що послуги з вивезення побутових відходів - збирання, зберігання та перевезення побутових відходів, що здійснюються у населеному пункті згідно з правилами благоустрою, затвердженими органом місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 35-1 Закону України "Про відходи" ("Вимоги щодо поводження з побутовими відходами") власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів укладають договори з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, здійснюють оплату послуг з поводження з побутовими відходами та забезпечують роздільне збирання побутових відходів.

Виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Виконавець послуг з вивезення побутових відходів укладає договори про надання послуг з поводження з побутовими відходами із споживачами. Виконавець послуг з вивезення побутових відходів зобов`язаний укласти договори про надання послуг з перероблення та захоронення побутових відходів із суб`єктами господарювання, що надають такі послуги відповідно до правил благоустрою території населеного пункту, розроблених з урахуванням схеми санітарного очищення населеного пункту. Договори про надання послуг з поводження з побутовими відходами мають містити інформацію про укладені договори між виконавцем послуг з вивезення побутових відходів та суб`єктами господарювання, що надають послуги з перероблення та/або захоронення побутових відходів.

Перевезення побутових відходів здійснюється спеціально обладнаними транспортними засобами.

Орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах визначає виконавця послуг з перевезення побутових відходів з певної території населеного пункту.

Захоронення побутових відходів дозволяється тільки на спеціально обладнаних для цього полігонах/звалищах.

Забороняється проектування, будівництво та експлуатація полігонів побутових відходів без оснащення системами захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про відходи" суб`єкти господарювання, які в установленому порядку визначені виконавцями послуг на вивезення побутових відходів на певній території, здійснюють їх роздільне збирання.

За умовами договорів на надання послуг з вивезення побутових відходів, укладених СМКП "ККП" з виконавчим комітетом Світловодської міської ради, СМКП "ККП" як виконавець послуг здійснює збирання та перевезення побутових відходів, транспортуючи їх від споживачів до паспортизованого місця видалення відходів.

Таким спеціально відведеним місцем видалення відходів є саме міське звалище твердих побутових відходів, яке розташоване на земельній ділянці за кадастровим номером 3525286900:02:000:7815, постійним користувачем якої з 03.11.2021 року стало КП "Карат".

Суд зазначає, що засновником СМКП "ККП" та КП "Карат" є Світловодська міська рада. Обидва ці комунальні підприємства є суб`єктами господарювання у сфері поводження з побутовими відходами і здійснюють відповідну господарську діяльність для задоволення потреб Світловодської міської територіальної громади.

Обов`язок СМКП "ККП" як боржника щодо виконання рішення суду у справі №340/2687/20 про зупинення роботи (експлуатації) міського звалища твердих побутових відходів полягає у забороні йому здійснювати господарську діяльність на цьому об`єкті до усунення порушень законодавства щодо поводження з відходами, встановлених перевіркою та підтверджених судом.

Та обставина, що на даний час СМКП "ККП" не є власником цього місця видалення відходів, не звільняє його від виконання вказаного рішення суду, оскільки він продовжує використовувати цей об`єкт для розвантаження твердих побутових відходів, здійснюючи відповідну господарську діяльність у сфері поводження з побутовими відходами на території населених пунктів, підпорядкованих Світловодській міській раді. Доказів того, що відображені у пунктах 3, 6, 9, 10 припису №20/44 від 24.06.2020 року порушення законодавства щодо поводження з відходами на цьому об`єкті, призначеному для складування побутових відходів, усунуті відповідачем або іншою особою, суду не надано.

Відтак твердження відповідача про те, що його обов`язок як боржника за рішенням суду відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, не доведені, а підстави для задоволення його заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, відсутні.

Щодо заяви позивача про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні, суд зазначає таке.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 року у справі №2-7763/10 вказала, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, у цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

У матеріалах справи відсутні докази настання юридичних фактів, що могли бути підставою правонаступництва КП "Карат" за СМКП "ККП", як суб`єкта господарювання, до якого рішенням суду у цій справі застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом заборони експлуатації міського звалища твердих побутових відходів до усунення порушень, виявлених позивачем під час проведення перевірки та підтверджених судом.

КП "Карат", щодо якого не проводилася перевірка та щодо якого не складався відповідний акт, не відповідало за цим позовом, не є правонаступником СМКП "ККП" за нормами цивільного законодавства та на нього не поширюється обов`язок з виконання рішення суду у цій справі.

Також суд зазначає, що закінчення виконавчого провадження ВП №70162721 унеможливлює заміну відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником і є окремою підставою для відмови у задоволенні заяви позивача про заміну сторони виконавчого провадження (боржника).

Керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 374, 379 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні заяви Світловодського міського комунального підприємства "Комбінат комунальних послуг" про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відмовити.

2. У задоволенні заяви Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про заміну сторони виконавчого провадження відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш