Ухвала

від 10.01.2023 по справі 204/9660/22

МАР`ЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 204/9660/22

Номер провадження 2-з/237/33/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2023 м. Курахове

Мар`їнський районний суд Донецької області в складі

головуючого судді Приходько В.А.,

при секретарі Жданової А.І.,

розглянувши заяву Першого заступника керівника Волноваської окружної прокуратури Донецької області Романа Авдана про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Першого заступника керівника Волноваської окружної прокуратури Донецької області Романа Авдана, в інтересах держави в особі Вугледарської міської військової адміністрації Волноваського району Донецької області до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Донагропрод» в особі голови Мишка Олега Васильовича про визнання недійсним наказу, договору оренди, витребування земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

26.12.2022 р. Перший заступник керівника Волноваської окружної прокуратури Донецької області Авдан Р.К. звернувся до суду з заявою про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Першого заступника керівника Волноваської окружної прокуратури Р. Авдан, в інтересах держави в особі Вугледарської міської військової адміністрації Волноваського району Донецької області до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Донагропрод» про визнання недійсним наказу, договору оренди, витребування земельної ділянки.

В обґрунтування заяви посилається на те, що на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 11.07.2019 року №3180-СГ, 25.07.2020 року,9+ держаним реєстратором Мар`їнської РДА Донецької області Заєць Т.М. зареєстровано право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0000 га, в тому числі ріллі площею 2,0000 га (кадастровий номер 1423385800:06:000:0490), із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території колишньої Новоукраїнської сільської ради Мар`їнського району Донецької області, а натепер на території Вугледарської міської територіальної громади Волноваського району Донецької області.

При цьому, ОСОБА_1 на підставі наказу начальника Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 19.06.2018 року № 10-5445/15-18-СГ отримав безоплатно у власність земельну ділянку площею 2,0 га (кадастровий номер 3221985800:03:008:0032) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, за межами населених пунктів. Право власності за ОСОБА_1 зареєстровано 21.06.2018 року державним реєстратором Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Такі дії призвели до вибуття з державної власності земельної ділянки з кадастровим номером 1423385800:06:000:0490 сільськогосподарського призначення площею 2,0 га, що розташована на території Вугледарської міської територіальної громади Волноваського району Донецької області.

Однак, 30.12.2021 року між ОСОБА_1 та фермерським господарством «Донагропрод» терміном на 7 років укладено договір оренди земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 1423385800:06:000:0490, яка розташована на території Вугледарської міської територіальної громади Волноваського району Донецької області, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис від 17.01.2022 року №46272326. ФГ «Донагропрод» отримало право користування вказаною земельною ділянкою від особи, яка не мала права її отримувати та розпоряджатися нею. Головним управлінням заходів до захисту інтересів держави, спрямованих на повернення земельної ділянки державі не вжито.

Заявник вважає недоцільним застосування зустрічного забезпечення при розгляді даної заяви про забезпечення позову.

Враховуючи викладене, у зв`язку з тим, що відповідач по справі ОСОБА_1 на даний час має реальну можливість вільно розпоряджатись спірною земельною ділянкою, що у свою чергу обумовлює високу вірогідність здійснення її відчуження, зміни її конфігурації (об`єднання, поділу) тощо, з метою запобігання вчинення дій, які можуть утруднити або зробити неможливим його виконання, а саме витребування на користь держави, та для забезпечення належного захисту законних прав і охоронюваних інтересів держави, виникає необхідність у накладенні арешту на спірну земельну ділянку.

У судове засідання сторони не з`явились, про дату, час розгляду заяви повідомлялись належним чином. Суд надав достатньо часу для можливості прийняти участь у судовому засіданні при розгляді заяви.

Дослідивши подану заяву та додані до неї документи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У своїй постанові від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18 об`єднана палата Касаційного господарського суду зазначила, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.

Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії», було зазначено що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13 травня 2019 року у справі № 911/1551/18.

Таким чином, враховуючи, що заявник просить застосувати такий вид забезпечення позову, як арешт спірної земельної ділянки, суд вважає такий захід забезпечення позову спів мірним майбутнім вимогам. При цьому суд доходить висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів держави, за захистом яких прокурор звернувся до суду.

Виходячи з наведеного, заява про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 60, 150, 151, 153, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву Першого заступника керівника Волноваської окружної прокуратури Романа Авдана про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 1423385800:06:000:0490, яка розташована на території Вугледарської міської територіальної громади Волноваського району Донецької області, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ), яка відповідно до договору оренди від 30.12.2021 року передана Фермерському господарству «Донагропрод» (ЄДРПОУ 44222713, місце реєстрації юридичної особи: Донецька область, с. Пречистівка, вул. Набережна, 42а) на користь Вугледарської міської територіальної громаді, в особі Вугледарської міської військової адміністрації Волноваського району Донецької області (ЄДРПОУ 04341413, місцезнаходження юридичної особи: 85670, Донецька область, Волноваський район, м. Вугледар, вул. Перемоги, 16).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду безпосередньо або через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги у 15-денний строк з дня її проголошення .

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя В.А. Приходько