Рішення

від 26.12.2022 по справі 504/639/22

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 504/639/22

Номер провадження 2/504/1247/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2022смт.Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області складі

головуючої судді Вінської Н.В.,

при секретарі Коцар А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Доброслав Одеського району Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області та Комунального підприємства "Ритуальна Служба" Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області про визнання незаконним розпорядження, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

Позивач звернувся з позовом до відповідачів посилаючись на те, що на підставі розпорядженням сільського голови Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області від 16 квітня 2021 року №136/2021-кР, його, ОСОБА_1 призначено на посаду директора КП «Ритуальна служба» Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області з 19 квітня 2021 року. В той же день, він уклав контракт з засновником комунального підприємства «Ритуальна служба» - Фонтанською сільською радою Одеського району Одеської області від імені якого діяла його голова - Крупиця Н.Г.

10 лютого 2022 року позивачу стало відомо, що він звільнений з займаної посади через прогул. На його усні звернення щодо ознайомлення та отримання копії розпорядження про звільнення, йому було рекомендовано звернутися до сільської ради з відповідним письмовим запитом. 11 лютого 2022 року він звернувся до сільської ради із запитом про повідомлення причин та підстав для звільнення та отримання копії відповідного розпорядження.

18 лютого 2022 року позивач отримав відповідь сільської ради за № 02-20/906, якою фактично було відтерміновано надання остаточної відповіді та копій запитуваних документів. Проте, з соціальних мереж йому стало відомо, що розпорядженням секретаря Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області від 09 лютого 2022 року №52/2022-кР-тр, його звільнено з посади директора КП «Ритуальна служба» Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області з 09 лютого 2022 року за п.4 ч.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України у зв`язку з прогулом, а саме, відсутністю на роботі без поважних причин 07 лютого 2022 року (з 12:00 до 17:00, тобто більше трьох годин) та 08 лютого 2022 року (протягом всього дня, тобто більше трьох годин). Також, з тексту розпорядження вбачається, що працівниками сільської ради були складені:

- акт про відсутність працівника на роботі від 07.02.2022р.;

- акт про відсутність працівника на роботі від 08.02.2022р.;

- акт про відмову від надання письмових пояснень та ознайомлення з розпорядженням. Вказані акти стали підставою для прийняття розпорядження про звільнення позивача. Вважав, такі дії Фонтанської сільської ради протиправними, а звільнення незаконним.

Просив суд: - визнати незаконним і скасувати розпорядження секретаря Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області №52/2022-кР-тр від 09.02.2022 року «Про звільнення директора КП «Ритуальна служба» Фонтанської сільської ради Олександра Ліпатова»; - поновити його, ОСОБА_1 , на посаді директора Комунального підприємства «Ритуальна служба» Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області; - стягнути з Комунального підприємства «Ритуальна служба» Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області на його користь середній заробіток за увесь час вимушеного прогулу за період з 09 лютого 2022 року і по день поновлення на роботі, з урахуванням суми 397, 84 грн. на день.

Представник відповідача - Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області заперечував проти задоволення позову посилаючись на його необґрунтованість, надав до суду відзив в якому зазначив, що Рішенням Дев`ятої сесії Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області №208- VIII від 22.02.2021 року створено Комунальне підприємство «Ритуальна служба» Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області. Відповідно до п.4 рішення визначено місцезнаходження підприємства по АДРЕСА_1 . Директором призначено ОСОБА_1 з яким укладено строковий контракт від 19.04.2021, але його звільнено з займаної посади у зв`язку з порушенням трудового законодавства про що винесено відповідне розпорядження. Розпорядження про звільнення було ухвалено з підстав відсутності позивача на роботі більш ніж три години 07.02.2022 та увесь день 08.02.2022, що за п.4 ч.1 ст.40 КЗпП є підставою для розірвання трудового договору за ініціативи роботодавця.

Представник відповідача - Комунальне підприємство «Ритуальна служба» Фонтанської сільської ради заперечував проти задоволення позову посилаючись на його необґрунтованість, надав до суду відзив в якому зазначив, що 22.02.2021 року створено Комунальне підприємство «Ритуальна служба» Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області, його директором призначено ОСОБА_1 , з яким укладено строковий контракт. У порушення вимог ст.139 КЗпП України та умов контракту Ліпатов обов`язки директора підприємства виконував неналежним чином, дисципліни не додержувався та припускався грубих порушень законодавства. Службовими особами сільської ради встановлено факт відсутності ОСОБА_1 на роботі протягом більш ніж трьох годин 07.02.2022 та протягом усього дня 08.02.2022 без поважних причин (тобто, факт прогулу), що відповідно до вимог п.4 ч.1. ст.40 КЗпП України є підставою для розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

15.04.2022 року від позивача до суду надана відповідь на відзив.

05.05.2022 року відповідач - Фонтанська сільська рада Одеського району Одеської області надала до суду заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою від 10 березня 2022 року було відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою від 20 квітня 2022 року було прийнято рішення перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження.

У судове засідання призначене судом на 26 грудня 2022 року представник позивача надав заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, підтримали поданий позов, просили суд його задовольнити з підстав зазначених у ньому.

Представник відповідача - Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області в судове засідання не з`явився будучи належним чином повідомленим про його дату та час шляхом направлення судової повістки на офіційну електронну адресу сільської ради(ІНФОРМАЦІЯ_1), позиція відповідача щодо заявленого позову у достатній мірі висловлена у наданих суду відзивах, заявах та наданих суду у судових засіданнях поясненнях.

В судове засідання представник відповідача - Комунальне підприємство «Ритуальна служба» Фонтанської сільської ради не з`явився, будучи повідомленим про дату судового засідання шляхом вручення позивачем судової повістки у порядку ч.6 ст.128 ЦПК України. Про обізнаність представника відповідача Комунальне підприємство «Ритуальна служба» Фонтанської сільської ради про дату судового засідання свідчить також його заява про відкладення судового засідання.

Суд вислухав пояснення сторін, дослідив надані сторонами письмові докази та вислухав пояснення свідків приходить до висновку про задоволення позову виходячи з такого.

Судовим розглядом справи встановлено, що на виконання рішення дев`ятої сесії VIIІ скликання Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області №208 - VIIІ від 22 березня 2021 року створено Комунальне підприємство «Ритуальна служба» Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області та затверджено його статут.

Розпорядженням сільського голови Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області від 16 квітня 2021 року №136/2021-кР ОСОБА_1 призначено на посаду директора Комунального підприємства «Ритуальна служба» Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області з 19 квітня 2021 року. Того ж дня, а саме 19 квітня 2021 року між Фонтанською сільською радою, що є засновником комунального підприємства «Ритуальна служба» в особі сільського голови Крупиці Наталі Григорівни та ОСОБА_1 був підписаний Контракт.

Згідно умов Контракту Керівник зобов`язується безпосередньо здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством, забезпечувати його прибуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством комунального майна, а Засновник зобов`язується створювати належні умови для матеріального забезпечення і організації праці Керівника. На підставі контракту виникають трудові відносини між Керівником підприємства та Засновником. Керівник діє на засадах єдиноначальності. Керівник підзвітний Засновнику у межах, встановлених законодавством, Статутом підприємства та цим контрактом.

Статутом Комунального підприємства «Ритуальна служба» Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області, який затверджений рішенням сесії Фонтанської сільської ради від 22 березня 2021 року передбачено місцезнаходження підприємства: вулиця Степова, 4 с.Фонтанка, Одеській район, Одеської області, України, 67571. Мета діяльності Підприємства - задоволення потреб населення у ритуальних послугах на території місцевих кладовищ, які розташовані в с.Фонтанка, с.Нова Дофінівка та с.Олександрівка. Основними напрямками діяльності Підприємства є:

-утримання та благоустрій місцевих кладовищ, які розташовані на території в с.Фонтанка, с.Нова Дофінівка та с.Олександрівка;

-виготовлення за потребами населення міста ритуальної атрибутики;

-оформлення, організація та проведення поховання померлих та урн з прахом померлих;

-продаж та встановлення намогильних споруд;

-організація та проведення урочисто-траурного ритуалу «Поховання» на кладовищах та у крематорії;

-утримання місць поховання згідно із встановленими правилами та санітарними нормами, організація надання послуг населенню по догляду за могилами;

-планування своєї діяльності і перспектив розвитку, враховуючи попит на послуги та потреби забезпечення виробничого і соціального розвитку Підприємства;

-регулювання відносин з іншими підприємствами організаціями на підставі господарських договорів;

-забезпечення соціального розвитку трудового колективу Підприємства.

Розпорядженням секретаря Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області від 09 лютого 2022 року №52/2022-кР-тр, ОСОБА_1 було звільнено з посади директора КП «Ритуальна служба» Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області з 09 лютого 2022 року за п.4 ч.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України у зв`язку з прогулом, а саме, відсутністю на роботі без поважних причин 07 лютого 2022 року (з 12:00 до 17:00, тобто більше трьох годин) та 08 лютого 2022 року (протягом всього дня, тобто більше трьох годин).

Підставами для звільнення згідно розпорядження є: 1) Акт про відсутність працівника на роботі від 07.02.2022р.; 2) Акт про відсутність працівника на роботі від 08.02.2022р.; 3) Акт про відмову від надання письмових пояснень та ознайомлення з розпорядженням.

Задовольняючі позовні вимоги в частині визнання незаконним і скасування розпорядження секретаря Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області №52/2022-кР-тр від 09.02.2022 року «Про звільнення директора КП «Ритуальна служба» Фонтанської сільської ради Олександра Ліпатова» суд виходив з того, що звільнення позивача відбулося неповноважною особою у спосіб не передбачений законодавством.

До такого висновку суд дійшов виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 62 Господарського Кодексу України (далі ГК України) підприємство - самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами ; Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності; Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту. Підприємства незалежно від форми власності, організаційно-правової форми, а також установчих документів, на основі яких вони створені та діють, мають рівні права та обов`язки. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки ; Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 63 ГК України Комунальне підприємство «Ритуальна служба Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області» є комунальним підприємством, що діє на основі комунальної власності територіальної громади.

Управління підприємством здійснюється за правилами ст. 65 ГК України, відповідно до якої : 1 Управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. 2. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. 3. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи. 4. У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов`язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. 5. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами. 6. Керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом) відповідно до закону.

Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад регулюються вимогами ст. 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до якої: Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування. Органи місцевого самоврядування при здійсненні повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення можуть проводити перевірки, які не належать до заходів державного нагляду (контролю), на підприємствах, в установах та організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідної територіальної громади.

Повноваження сільського голови, щодо спірних правовідносин визначені п.п. 3, 10 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до якої сільський, селищний, міський голова: підписує рішення ради та її виконавчого комітету; призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім випадків, передбачених частиною другою статті 21 Закону України "Про культуру";

За п. 1 ч. 3 ст. 50 секретар сільської, селищної, міської ради: 1) у випадку, передбаченому частиною першою статті 42 цього Закону, здійснює повноваження сільського, селищного, міського голови.

Згідно ч. 1 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження новообраного сільського, селищного, міського голови починаються з моменту складення ним присяги відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" на пленарному засіданні відповідної сільської, селищної, міської ради, на якому відповідною територіальною виборчою комісією були оголошені рішення щодо його обрання та реєстрації. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону.

Відповідно ч. 1 та 2 ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»: 1. Повноваження сільського, селищного, міського голови, вважаються достроково припиненими у разі: 1) його звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень голови; 2) припинення його громадянства; 3) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; 3-1) набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; 3-2) набрання законної сили рішенням суду про визнання його активів або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави; 4) відкликання з посади за народною ініціативою; 5) визнання його судом недієздатним, безвісно відсутнім або оголошення таким, що помер; 6) його смерті. 2. Повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень. Повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути достроково припинені також у випадках, передбачених законами України "Про військово-цивільні адміністрації", "Про правовий режим воєнного стану".

Судовим розглядом справи не встановлено належних та допустимих доказів дострокового припинення повноважень Фонтанського сільського голови Крупиці Н.Г. та покладення обов`язків сільського голови на секретаря ради ОСОБА_3 .

Суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_3 , щодо того, він виконував обов`язки голови сільської ради у зв`язку з відсутністю голови Фонтанської сільської ради, так як ОСОБА_3 є упередженою особою, яка приймала участь у звільненні позивача.

Крім того, суд приймає до уваги те, що розглядом справи не було встановлено Порядку призначення керівника Комунального підприємства «Ритуальна служба» Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області підприємства що повинно бути розроблено відповідно до Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Кодексу Законів про працю в Україні, постанов Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 №170 «Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору», від 02.08.1995 №597 «Про типову форму контракту з керівником підприємства, що є у державній власності» (зі змінами), від 19.05.1999 №859 «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств» (зі змінами), від 30.08.2002 №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (зі змінами).

Контракт відповідно до ст.21 Кодексу законів про працю України є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов`язки та відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації праці Керівника, умови розірвання договору можуть встановлюватись угодою сторін.

Суд критично оцінює твердження відповідачів про визначення робочого місця позивача місцезнаходженням Підприємства, оскільки суду не було надано правил внутрішнього розпорядку, посадових інструкції директора КП «РИТУАЛЬНА СЛУЖБА» Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області, які діяли б в період з 16 квітня 2021 року по 09 лютого 2022 року з відміткою ОСОБА_1 про ознайомлення з ними де закріплено робоче місце та робочий час позивача. Не містять згаданої інформації ні Контракт з директором комунального підприємства від 19.04.2022 року ні Статут КП «РИТУАЛЬНА СЛУЖБА». Навпаки згідно до п.4.1.1. Статуту підприємство вправі самостійно планувати свою діяльність та згідно до п.5.3 поточне управління підприємством здійснює керівник підприємства.

Суд також враховує специфіку обов`язків керівника КП «РИТУАЛЬНА СЛУЖБА», які закріплені у контракті та статуті підприємства, та виходить з того що їх виконання потребує від керівника мобільності та свободи у переміщеннях, зокрема невід`ємною частиною робити керівника КП є виїзди на кладовища територіальної громади, ведення переговорів з замовниками послуг підприємства тощо. Відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів що робоче місце позивача обмежується суто приміщенням Фонтанської сільської ради в чітко визначенні часи та дні. Крім того судом не встановлено обов`язку позивача ОСОБА_1 звітувати про своє місцезнаходження співробітникам Фонтанської сільської ради.

Також під час судового розгляду встановлено, що у позивача відсутній робочий кабінет та робоче місце у приміщенні Фонтанської сільської ради.

Свідок ОСОБА_4 допитаний у судовому засіданні повідомив, що обіймає посаду керівника похоронного агентства «ГЕРМЕС ЮГ». З позивачем знайомий та спілкувались часто по робочим питанням. Зустрічались або на кладовищах, або біля входу в Фонтанську сільську раду. До нього в суботу 05 лютого 2022 року звернулась родина померлої ОСОБА_5 , тому в понеділок 07 лютого 2022 після обіду він зустрівся на Фонтанському кладовищі з ОСОБА_1 для передачі пакету документів для поховання. Саме поховання відбувалось 08 лютого 2022 року на тому ж кладовищі.

Свідок ОСОБА_6 засвідчила, що вона є начальником відділу кадрів Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області, але не пам`ятає чи існують в сільській раді правила внутрішнього розпорядку, посадові інструкції директора КП «Ритуальна служба». Свідок також не зміг надати відповідь чому саме 07 та 08 лютого виникла необхідність здійснити контроль відсутності на робочому місці ОСОБА_1 , хто та за яких обставин скликав ініціативну групу, в якій послідовності та коли виїжджали для перевірки перебування позивача на кладовищах, чому не зателефонували позивачу. Однак зазначила, що в її обов`язки не входить табелювання робочого часу директора КП «Ритуальна служба» та ніхто і ніколи її не повідомляє про відсутність на робочому місці.

Свідок ОСОБА_7 , яка обіймає посаду заступника сільського голови Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області, засвідчила що не перетинається в робочих питаннях з ОСОБА_1 . Хто та за яких обставин скликав ініціативну групу, в якій послідовності та коли виїжджали для перевірки перебування позивача на кладовищах, чому не зателефонували позивачу (номер відомий) також не змогла пояснити. Наголосила що секретар ОСОБА_3 09.02.2022 року запросив її для підписання акту про відмову ОСОБА_1 від надання письмових пояснень та ознайомлення з розпорядженням.

Свідок ОСОБА_3 повідомив суду що обіймає посаду секретаря сільського голови Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області. Також повідомив що йому не відоме про передачу ОСОБА_1 приміщення за адресою АДРЕСА_1 ні на підставі договору оренди, а ні по акту приймання-передачі, чи на підставі розпорядження.

Законом України «Про місцеве самоврядування», зокрема, ст. 42 передбачено, що сільський, селищний, міський голова має право призначити на посади та звільняти з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємства, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів.

У відповідності до ст.ст. 6, 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 року № 203 «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності» оплата праці та матеріальне забезпечення керівника підприємства визначаються у контракті, провадяться за рахунок коштів підприємства і встановлюються у прямій залежності від результатів виробничо-господарської діяльності підприємства. Пунктом 5 зазначеної постанови рекомендовано місцевим органам виконавчої влади при укладанні контрактів з керівниками підприємств, що є у комунальній власності, застосовувати порядок, передбачений Положенням цієї постанови.

Пунктом 8 Положення про порядок укладання контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, при найманні на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 року № 203, передбачено, що контракт є підставою для видання наказу (розпорядження) про призначення керівника на посаду (наймання на роботу) з дня, встановленого за угодою сторін у контракті. У статутах (положеннях) підприємств, які затверджуються органами управління майном, передбачаються умови оплати праці та матеріального забезпечення керівника підприємства за рахунок коштів підприємства, що спрямовуються на оплату праці.

Зі змісту наведених норм вбачається, що встановлена процедура укладення контрактної форми трудового договору для всіх керівників підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності, на підставі укладеного контракту виникають трудові правовідносини між керівником, як працівником, та відповідним підприємством, установою та організацією, що належать до комунальної власності, а не з органом, уповноваженим на укладання такого контракту.

Статтею 9 КЗпП України передбачено, що умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.

Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставою для припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.

Пунктом 5.3 Розділу V Контракту передбачено підстави звільнення керівника, в даному випадку ОСОБА_8 , з посади та розірвання контракту ініціативи засновника до закінчення терміну його дії.

Проте відповідачем, відповідно до вимог чинного законодавства, не було надано належних доказів того, що позивачем ОСОБА_1 не виконано будь які обов`язки визначені контрактом, чи вчиниено грубе порушення чинного законодавства або обов`язків, передбачених контрактом, та які негативні наслідки це завдало підприємству, не надано доказів того, чи дотримано відповідачем визначений законом порядок застосування заходів дисциплінарного стягнення та проведення звільнення позивача.

Згідно з п. 4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 13.09.2017 року по справі №6-1412цс17, прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня. Невихід на роботу у зв`язку із самовільним використанням працівником відпустки, відгулів за відпрацьовані раніше дні, залишення роботи без попередження власника або уповноваженого ним органу визнаються прогулом і можуть бути причиною звільнення працівника.

Зі змісту ст. 149 КЗпП України, за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. Таким чиним, роботодавець зобов`язаний відібрати у працівника окреме пояснення за кожне допущене порушення.

Відповідно до ст.3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відтак, згідно п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір у випадку здійснення працівником прогулу без поважних причин.

У пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» зазначено, що при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4статті 40 Кодексу законів про працю України суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня, без поважних причин.

При цьому, поважність причин, виключають вину працівника щодо відсутності на роботі.

Звільнення на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України є видом дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни (п.2 ч.1 ст.147 КЗпП України), а отже при звільненні за даною підставою керівником мають бути додержані вимоги статей КЗпП України щодо порядку та правил застосування дисциплінарних стягнень. Зокрема, для прийняття рішення про звільнення працівника із займаної посади за прогул необхідно встановити дві обставини: по-перше - встановити факт відсутності працівника на робочому місці протягом трьох годин або протягом цілого робочого дня; по-друге - з`ясувати причини такої відсутності та обґрунтовано вважати їх неповажними.

Більш того, звільнення на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України є видом дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни (п.2 ч.1 ст.147 КЗпП України), а отже при звільненні за даною підставою керівником мають бути додержані вимоги статей КЗпП України щодо порядку та правил застосування дисциплінарних стягнень. Зокрема для прийняття рішення про звільнення працівника із займаної посади за прогул необхідно встановити дві обставини: по-перше - встановити факт відсутності працівника на робочому місці протягом трьох годин або протягом цілого робочого дня; по-друге - з`ясувати причини такої відсутності та обґрунтовано вважати їх неповажними

Відповідно до частини третьої статті 149 КЗпП України при обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Згідно зі ст. 147,148 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Під вчиненням дисциплінарного проступку мається на увазі невиконання чи неналежне виконання працівником з його вини обов`язків, покладених на нього законодавством, колективним договором, трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо за ці діяння не передбачається кримінальна відповідальність.

Підставою застосування дисциплінарного стягнення є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права, як-от: КЗпП, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

Особливе значення при визначенні діяння працівника як дисциплінарного проступку має наявність у вчиненні цього діяння вини працівника, під якою розуміється певне психічне став ця особи до своїх протиправних дій і їх шкідливих наслідків. Вина може виступати як умисел чи необережність.

У трудовому праві діє принцип презумпції невинуватості. Тобто не можна працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість. Принцип презумпції невинуватості в трудовому праві випливає із змісту ст. 138 КЗпП України, яка передбачає обов`язок роботодавця доводити наявність умов, серед них і вини працівника, для притягнення такого працівника до відповідальності.

Згідно з ч. 2 ст. 43 Конституції України державною гарантується зокрема, створення умов для повного здійснення громадянами права на працю. Частиною 6 ст.43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Так само, статтею 5-1 КЗпП України передбачено, що держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відтак, законодавчо встановлений принцип презумпції невинуватості працівника, що свідчить про те, що обов`язок саме роботодавця доводити наявність умов та вини працівника, для притягнення такого працівника до відповідальності.

Така позиція знайшла своє відображення також у нормах міжнародного права.

Так, Постановою Верховної Ради України від 04.02.1994р. №3933-ХІІ ратифіковано Конвенцію Міжнародної Організації Праці №158 про припинення трудових відносин з ініціативи підприємця, прийняту 68 сесією Генеральної Конференції Міжнародної Організації Праці 22 червня 1982 року.

Пунктом «а» ч.2 ст.9 Конвенції передбачено, що тягар доведення наявності законних підстав для звільнення лежить на роботодавцеві.

Крім того, в п.18 вищезазначеної Постанови ВСУ від 06.11.1992р. №9 роз`яснено: «При розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з`ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові».

Визначальним для вирішення питання законності звільнення з роботи за прогул є не тільки встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, а й встановлення поважності причин відсутності. Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 15 листопада 2021 року у справі № 212/9516/19.

У судовій практиці склалося усталене розуміння того, що поняття «робота» охоплює підприємство, установу, організацію в цілому, а тому є ширшим, ніж поняття «робоче місце». Отже, відсутність працівника безпосередньо на своєму робочому місці (кабінеті, відділі, цеху, іншому приміщенні тощо), коли працівник при цьому перебуває на території підприємства (в іншому структурному підрозділі), не є прогулом. Суди також зазначають, що відсутність працівника в своєму кабінеті не може вважатися відсутністю на роботі без поважних причин, якщо характер роботи, яку він виконує, не пов`язаний з його перебуванням на конкретному робочому місці (постанова КЦС ВС від 16.01.2018 р. у справі № 235/1954/16-ц). Крім того, специфіка роботи особи може потребувати перебування працівника також в інших структурних підрозділах підприємства, в т. ч. на виїзді за межі офісу без оформлення відрядження (ухвала ВССУ від 10.05.2017 р. у справі № 704/1353/15-ц, постанови КЦС ВС від 16.08.2018 р. у справі № 461/4469/16-ц та від 06.03.2019 р. у справі № 450/1886/14-ц).

Отже, відсутність працівника на робочому місці за умови, що він присутній на підприємстві, не може вважатися прогулом (постанова КЦС ВС від 16.08.2018 р. у справі №461/4469/16-ц).

Відповідно до ч.1 ст.235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України 21 травня 2014 року у справі №6-33цс14.

За правилами ст. 235 КЗпП України, при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком.

З урахуванням цих норм, зокрема абзацу 3 пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, (далі - Порядок), середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до п.5 розділу IV Порядку, основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Станом на січень 2022 року середньоденна заробітна плата складає 397,84 грн, а середньомісячна - 12 219,43 грн.

Відтак, з відповідача також є доцільним стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу у розмірі 90 707,52 гривень за таким розрахунком.

лютий 2022 року кількість робочих днів 14*397,84=5 569,76 грн

березень 2022 року кількість робочих днів 22*397,84=8752,48 грн

квітень 2022 року кількість робочих днів 21*397,84=8354,64 грн

травень 2022 року кількість робочих днів 22*397,84=8752,48 грн

червень 2022 року кількість робочих днів 22*397,84=8752,48 грн

липень 2022 року кількість робочих днів 21*397,84=8354,64 грн

серпень 2022 року кількість робочих днів 23*397,84=9150,84 грн

вересень 2022 року кількість робочих днів 22*397,84=8752,48 грн

жовтень 2022 року кількість робочих днів 21*397,84=8354,64 грн

листопад 2022 року кількість робочих днів 22*397,84=8752,48 грн

грудень 2022 року кількість робочих днів 18*397,84=7161,12 грн

На підставі ст.ст. 235-236 КЗпП України, ст. 23 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 216 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області та Комунального підприємства «Ритуальна служба» Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу задовольнити.

Скасувати розпорядження секретаря Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області №52/2022-кР-тр від 09.02.2022 року «Про звільнення директора КП «Ритуальна служба» Фонтанської сільської ради Олександра Ліпатова».

Поновити ОСОБА_1 на посаді директора Комунального підприємства «Ритуальна служба» Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області допустивши негайне виконання рішення суду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 367 ЦПК України.

Стягнути з КП «Ритуальна служба» Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 90 707, 52 (дев`яносто тисяч сімсот сім, 52) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Вінська Н. В.