Ухвала

від 12.01.2023 по справі 598/744/16-к

ЗБАРАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 598/744/16-к

провадження № 1-в/598/4/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2023 р. Збаразький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

з участю учасників кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , засудженого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі клопотання захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про звільнення від відбування призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності обвинувального вироку Збаразького районного суду Тернопільської області від 14 липня 2017 року стосовно засудженого ОСОБА_5 ,

встановив:

До провадженняЗбаразького районногосуду Тернопільськоїобласті надійшлазаява (клопотання)захисника ОСОБА_4 ,який дієв інтересах ОСОБА_5 ,про звільненнявід відбуванняпризначеного покаранняу зв`язкуіз закінченнямстроків давностіобвинувального вирокуЗбаразького районногосуду Тернопільськоїобласті від14липня 2017року стосовнозасудженого ОСОБА_5 .Свою заяву мотивує тим, що з 2017 року органами влади не здійснено жодних дій для виконання вироку Збаразького районного суду Тернопільської області у справі №598/744/16-к, а з моменту винесення вироку засуджений ОСОБА_5 не ухилявся від виконання покарання, що свідчить про те, що він не змінював свого місця проживання та реєстрації, а також не вчиняв жодних нових кримінальних правопорушень. З врахуванням наведеного, просить задовольнити клопотання та застосувати до ОСОБА_5 положення п.3 ч.1 ст. 80 КК України та звільнити останнього від відбування призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності обвинувального вироку.

Суд, розглянувши заяву (клопотання) захисника в інтересах засудженого, заслухавши захисника та засудженого, які клопотання підтримали, думку прокурора, який заперечив у задоволенні наведеного клопотання, ознайомившись з матеріалами кримінальної справи №598/744/16-к та матеріалами клопотання, приходить до висновку, що клопотання захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано протягом п`яти років при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п`яти років за тяжкий злочин.

Згідно ч.3 ст.80 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.

Відповідно до ч.4 ст.80 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.

Суд вважає, що стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.

За таких обставин застосування ст.80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеної в постанові від 24.12.2015 року по справі №5-324кс15, правова природа звільнення особи від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності його виконання зумовлюється одностороннім обов`язком держави примусово реалізувати через спеціально уповноважені нею органи призначене особі покарання протягом певних строків. Особа, засуджена до певного виду покарання, не несе правового обов`язку застосовувати сама до себе правообмеження, які виходять з його змісту - це виключна одностороння компетенція спеціальних державних органів, які виконують покарання.

Засуджена до певного виду покарання особа не може перебувати в потенційному очікуванні виконання покарання невизначений проміжок часу, у зв`язку із чим законодавчо встановлюються імперативні строки, сплив яких припиняє наявні між державою і засудженою особою кримінальні правовідносини, а отже, унеможливлює виконання покарання.

Під ухиленням від відбуття покарання слід розуміти дії засудженого, спрямовані на уникнення приведення обвинувального вироку до виконання.

Вказані положення свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.

Отже, застосування статті 80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом трьох умов інституту звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку:

- закінчення зазначених у ст.80 КК України строків;

- не ухилення засудженого від відбування покарання;

- не вчинення протягом встановлених ч.1 та ч.3 ст.80 КК України строків нового злочину.

Перебіг строку давності виконання обвинувального вироку починається з дня набрання чинності вироком суду.

Відповідно до вироку Збаразького районного суду Тернопільської області від 14 липня 2017 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 03 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 02 (два) роки.

Ухвалою колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області від 27 вересня 2017 року вирок Збаразького районного суду Тернопільської області від 14 липня 2017 року, яким ОСОБА_5 засуджено за ч.2 ст.286 КК України до 03 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 02 (два) роки, залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 25 вересня 2018 року ухвалено залишити без змін вирок Збаразького районного суду Тернопільської області від 14 липня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 27 вересня 2017 року.

Згідно розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили вирок Збаразького районного суду Тернопільської області від 14 липня 2017 року набрав законної сили 27 вересня 2017 року.

У матеріалах кримінальної справи №598/744/16-к міститься ряд документів, які були скеровані судом до Тернопільського МВ Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області, і які свідчать про звернення до виконання вироку суду від 14 липня 2017 року в частині призначеного ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 03 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 02 (два) роки.

Як слідує з матеріалів кримінальної справи, станом на 20 квітня 2022 року вищевказаний вирок щодо ОСОБА_5 виконаним не був, хоча в матеріалах вказаної кримінальної справи містяться відомості щодо вжиття заходів Збаразьким районним судом Тернопільської області в проміжок часу з грудня 2017 року по квітень 2022 року з приводу належного виконання наведеного вироку правоохоронними органами.

В матеріалах вищевказаної кримінальної справи знаходиться повідомлення Тернопільського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області №22680 від 11.12.2017 року про те, що ОСОБА_5 розшукується Тернопільським ВП ГУНП в Тернопільській області за вчинення злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України та стосовно нього заведено оперативно-розшукову справу категорії «розшук».

З інформації, наданої Тернопільським РУ поліції ГУНП в Тернопільській області №13592/01/24/5-22 від 20.12.2022 року вбачається, що в рамках проведення оперативно-розшукових заходів щодо розшуку ОСОБА_5 , останнього було перевірено по обліках Укрзалізниці - з метою встановлення факту користування залізничним транспортом, РАЦС - з метою встановлення факту реєстрації шлюбу, зміни прізвища, фіксації смерті, Головного управління Пенсійного фонду - з метою отримання інформації, щодо отримання пенсії, БТІ - з метою отримання інформації, щодо наявності нерухомого майна, Центру зайнятості - з метою отримання інформації, щодо працевлаштування, УДМС - з метою отримання інформації, щодо отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон, Державної фіскальної служби - з метою отримання інформації, щодо сплати податків як за найманого працівника, перевірено розшукуваного на факт перетину кордону. В період проведення оперативно - розшукових заходів, щодо розшуку ОСОБА_5 , з 2017 року по 2022 рік отримано інформацію, яка відображена в матеріалах справи, згідно якої розшукуваний протягом тривалого часу за місцем проживання відсутній. 10.11.2022 року в ході проведення оперативно-розшукових заходів ОСОБА_5 було затримано в м.Кременець Тернопільської області. На даний час ОРС категорії «Розшук» стосовно ОСОБА_5 закрито та знаходиться в архіві РСО Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області.

З довідки №9-26-22/М-8 від 25.11.2022р. вбачається, що 11 листопада 2022 року ОСОБА_5 доставлений в Чортківську УВП (№26) на виконання вироку Збаразького районного суду від 14 липня 2017 року.

В ході судового розгляду стороною захисту доведено відсутність умисного ухилення засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання у виді позбавлення волі та невжиття належних заходів зі сторони держави щодо виконання вироку в цій частині в строки визначені ст. 80 КК України.

Так, відповідно до довідки №340 від 30.11.2022 вбачається, що ОСОБА_5 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

ОСОБА_5 у період з 2017 року по даний час проживає без реєстрації за адресою АДРЕСА_2 разом із своєю матір`ю ОСОБА_6 , де опікується нею та допомагає вести господарство. Дана обставина знайшла своє підтвердження довідкою №232/11/9-4 від 28 листопада 2022 року виданою Вишнівецькою селищною радою та довідкою №775 від 24 листопада 2017 року виданою Раковецькою сільською радою Збаразького району Тернопільської області.

При цьому, в період з 14 липня 2017 року по 11 січня 2018 року ОСОБА_5 офіційно працював в товаристві з обмеженою відповідальністю «Кристал Моторс» на посаді охоронника, що стверджується довідкою №1 від 03 січня 2023 року, виданою товариством з обмеженою відповідальністю «Кристал Моторс».

01 березня 2022 року Вишнівецькою селищною радою ОСОБА_5 видано посвідчення № НОМЕР_1 добровольця ДФ «Вишнівецька ТО».

Також, відсутні відомості про те, що за період часу з моменту ухвалення вироку до моменту затримання ОСОБА_5 притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення нового злочину, що підтверджується інформацією за №11178 від 23.12.2022 року, наданою відділенням поліції №4 (м.Збараж) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області.

Судом встановлено, що строк давності виконання вироку щодо ОСОБА_5 не переривався і формально минув, що відповідає положенням п.3 ч.1 ст.80 КК України, згідно з яким особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано протягом п`яти років у разі засудження до позбавлення волі на строк не більше п`яти років за тяжкий злочин.

ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України, що відповідно до ст.12 КК України, віднесено до тяжких злочинів та йому призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.

Крім того, ухилення від відбування покарання як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку є особливим юридичним фактом, питання вирішення якого належить до компетенції суду, а отже, цей факт слід встановлювати з дотриманням вимог процесуальної форми.

Зокрема, редакція ч.3 ст.80 КК України певним чином співвідноситься із ст.ст. 389, 390 КК України, оскільки ухилення від відбування покарання, про яке йдеться у частині третій статті 80 Загальної частини Кримінального кодексу України, у своєму конкретному прояві відповідає складу одного із злочинів, передбачених зазначеними статтями Особливої частини Кримінального кодексу України. Отже, роблячи висновок про ухилення особи від відбування покарання при застосуванні ч.3 ст.80 КК України, суд тим самим фактично визнає її винною у вчиненні нового злочину. Таке правозастосування суперечить частині першій статті 62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Таким чином, вирішувати питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду можливо лише після набрання законної сили обвинувальним вирком суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.

Оскільки, в матеріалах особової справи відсутні дані про ухилення засудженого від відбування покарання, зокрема притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 390 КК України, та про вчинення ним нового злочину до закінчення строку давності, то немає підстав вважати, що перебіг строку давності зупинявся чи переривався.

Відповідно до приписів ст. 152 КВК України закінчення строків давності виконання обвинувального вироку є підставою для звільнення від відбування покарання.

Таким чином, в процесі судового розгляду клопотання захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на підставі досліджених та проаналізованих вище судом доказів, встановлено, що з дня набрання чинності, а саме з 27 вересня 2017 року, обвинувальним вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 14 липня 2017 року, його не було виконано протягом 5 років, засуджений даним вироком ОСОБА_5 за ч.2 ст.286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки, не ухилявся від відбування покарання, призначеного йому за вказаним вироком, нових середньої тяжкості, тяжких або особливо тяжких злочинів не вчиняв.

При цьому, суд вважає, що саме по собі оголошення засудженого ОСОБА_5 в розшук, при тому, що реальних заходів по його фізичному розшуку не проводилися, а останній в цей період часу не переховувався, офіційно певний період був працевлаштований, мав постійне місце проживання, отримував пенсію, з`являвся в державні органи, в тому числі брав особисту участь в 2018 році в судовому засіданні Верховного Суду, не може свідчити про те, що ОСОБА_5 ухилявся від відбування покарання.

Також, суд не приймає до уваги твердження прокурора про те, що засуджений добровільно повинен був з`явитися до правоохоронних органів з метою відбування покарання, оскільки вважає, що саме обов`язком держави є примусова реалізація через спеціально уповноважені нею органи виконання призначеного особі покарання протягом певних строків.

Посилання прокурора на довідку за №08-191/2-17 від 13.11.2017 року, що видана Раковецькою сільською радою Збаразького району Тернопільської області про те, що ОСОБА_7 проживає в м.Тернополі, як на доказ, який спростовує твердження засудженого про проживання його без реєстрації в с.Раковець Тернопільського району Тернопільської області в період часу з кінця 2017 року по 2022 рік, суд не приймає до уваги, оскільки викладені у довідці відомості стосуються лише невеликого проміжку часу у 2017 році і не можуть спростувати тверджень засудженого ОСОБА_5 щодо його проживання без реєстрації в с.Раковець в період часу з кінця 2017 року до його затримання в 2022 році.

Зважаючи на наведене, суд приходить до переконання, що засудженого ОСОБА_5 слід звільнити від відбування покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки, призначеного йому вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 14 липня 2017 року, у зв`язку із закінченням строків давності виконання даного обвинувального вироку.

При цьому, суд вважає, що ОСОБА_5 слід негайно звільнити з-під варти.

На підставі наведеного та керуючись ст.80 КК України, ст.152 КВК України, ст.ст. 537-539 КПК України, суд,

постановив :

Клопотання захисника ОСОБА_4 ,який дієв інтересах ОСОБА_5 ,про звільненнявід відбуванняпризначеного покаранняу зв`язкуіз закінченнямстроків давностіобвинувального вирокуЗбаразького районногосуду Тернопільськоїобласті від14липня 2017року стосовнозасудженого ОСОБА_5 задовольнити.

Звільнити засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання призначеного йому за вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 14 липня 2017 року, згідно якого останній був засуджений за ч.2 ст.286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 03 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 02 (два) роки, у зв`язку із закінченням строків давності виконання даного обвинувального вироку.

Звільнити ОСОБА_5 негайно з-під варти.

На дану ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду на протязі 7 днів з дня її оголошення.

Дана ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.

СУДДЯ ОСОБА_8