Справа №712/199/23
Провадження №1-кс/712/169/23
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
про накладення арешту на майно
13 січня 2023 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 62022100140000110, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.11.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, про накладення арешту на майно, -
В С Т А Н О В И В:
Прокурор відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про накладення арешту на об`єкти рухомого та нерухомого майна, що належать ОСОБА_4 : земельна ділянка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1969782574227, кадастровий номер: 7422785000:04:006:0043, площа (га): 2; квартира, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 148148580000, за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа (кв.м): 79,8 іпотекодержатель: ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , іпотекодавець: ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; автомобіль марки «BMW» модель «740І» 2010 року випуску, д.н.з НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 , шляхом заборони розпоряджатися (в тому числі, але не виключно) продавати і дарувати, міняти, іншим способом відчужувати, передавати його під заставу або управління.
Розглядати клопотання без повідомлення власника майна з метою недопущення його відчуження та забезпечення арешту майна.
Клопотання мотивоване тим, що Черкаською обласною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №62022100140000110 від 18.11.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, що перебуває у проваджені слідчих Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві.
В ході здійснення досудового розслідування встановлено, що на території України здійснює господарську діяльність низка юридичних осіб, кінцевими бенефіціарами яких прямо або опосередковано є Російська Федерація та/або громадяни Російської Федерації, а також особи, які не є громадянами Російської Федерації, але мають найбільш тісний зв`язок з Російською Федерацією, являються громадянами України, які вчиняються умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації та підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань та окупаційної адміністрації держави-агресора; добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів, та інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора.
03.03.2022 року Верховною Радою України, з урахуванням Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, прийнято Закон України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об`єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» (далі Закон), який визначає правові засади примусового вилучення з мотивів суспільної необхідності (включаючи випадки, за яких це настійно вимагається військовою необхідністю) об`єктів права власності Російської Федерації як держави, яка почала повномасштабну війну проти України, та її резидентів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону Російська Федерація - держава, яка рішенням Верховної Ради України відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 3314 «Визначення агресії» від 14 грудня 1974 року визнана державою-агресором і здійснює збройну агресію проти України; резиденти - юридичні особи (їх філії, представництва), що здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України на території України, засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких прямо або опосередковано є Російська Федерація та/або у яких Російська Федерація прямо або опосередковано чи юридичні особи, засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких є Російська Федерація та/або у яких російська федерація прямо або опосередковано має частку у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, інше членство (участь у будь-якій формі) у юридичній особі.
В той же час, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що на території Черкаської області здійснює господарську діяльність ТОВ «Кліщинський консервний завод» (код ЄДРПОУ 32023076, Черкаська область, Золотоніський (Чорнобаївський) район, с. Кліщинці, вул.Благовісна,26). Засновником ТОВ «Кліщинський консервний завод» є громадянин України ОСОБА_4 (уродженець м.Сімферополь, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), який також є засновником ряду підприємств, зареєстрованих в Україні. Він являється організатором пособництва державі-агресору та координує господарську діяльність сільськогосподарських підприємств як на підконтрольній Україні території, так і на території тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим. Встановлено, що ОСОБА_4 отримав громадянство Росії, не вийшовши з громадянства України, та зареєструвався як «индивидуальный предприниматель» в податкових органах «Республики Крым» (ИНН: 910218208600), в реєстраційних даних якого підтверджується наявність громадянства РФ у ОСОБА_4 .
Встановлено, що ОСОБА_4 є переселенцем з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, та до 2014 року здійснював на території півострову підприємницьку діяльність із вирощення сільськогосподарської продукції (рис, пшениця, соняшник) та був засновником ряду господарських товариств. Після анексії півострову, ОСОБА_4 перереєстрував підконтрольні йому підприємства на території тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим відповідно до законодавства РФ, утворивши «дзеркальні» підприємства, які стали правонаступниками українських, та продовжив ведення господарської діяльності.
Встановлено, що ОСОБА_4 , як громадянин Російської Федерації ( ОСОБА_6 , ИНН910218208600) особисто або через підконтрольних йому осіб здійснює керівництво підприємствами, зареєстрованими в Росії та тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим.
Зареєстровані в «Республике Крым» за російським законодавством підприємства проводять господарську діяльність на території окупованого півострову, що підтверджується даними про сплату ними податків та зборів до бюджетів різних рівнів Російської Федерації. Тобто, ОСОБА_4 здійснює передачу матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора та окупаційній адміністрації держави-агресора, що діє на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим.
Крім того, встановлено, що основним підприємством, підконтрольним ОСОБА_4 в «Республике Крым», є ООО «Осавиахим», яке на власних потужностях акумулює вирощені всіма підприємствами групи продукцію і реалізовує їх ООО «Витал» для експорту до Республіки Польща. При цьому, ООО«Витал», є транзитним підприємством та виступає у ролі посередника між кримськими сільгоспвиробниками і польськими імпортерами для легалізації походження сільськогосподарської продукції та обходу діючих санкцій Європейського Союзу по забороні імпорту до ЄС товарів, що виготовлені в Криму. Підприємствами-резидентами Республіки Польща, що імпортують товари від ООО«Витал», є «VelesAgro» ІНФОРМАЦІЯ_1 (Aleja Bohaterow Wrzesnia 18/42, 02-389 Warszawa, Poland) та «PTS» SP. z o.o. (ul. Sloneczna, nr202, 05-506 Kolonia Lesznowola Poland), власником яких є ОСОБА_4 . Транспортування товарів з окупованого півострову до Польщі здійснюється вантажним автомобільним транспортом через материкову частину РФ та територію Республіки Білорусь.
ЗУ «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну» визнано Російську Федерацію країною-адресою.
Таким чином, ОСОБА_4 , з метою обходу діючих міжнародних санкцій та підтримки дій країни-агресора стосовно анексії Автономної Республіки Крим, організував протиправний механізм виробництва та постачання сільськогосподарської продукції, вирощеної на території окупованого півострову Крим, до країн Європейського Союзу. Реалізація вказаної протиправної схеми створює умови для функціонування незаконних органів влади так званої «Республики Крым», а також сприяє впровадженню ідеології про приналежність півострову Крим до Російської Федерації.
Крім того, в 2019-2022 роках в адресу вищевказаних польських підприємств в зоні діяльності Черкаської митниці здійснювався експорт з України насіння соняшнику від ТОВ«Кліщинський консервний завод». При чому, фактурна вартість товару, що експортувався, занижена в два рази, що свідчить про умисне виконання експортером завідомо збиткового зовнішньоекономічного договору, укладеного із пов`язаними підприємствами-нерезидентами, метою якого було неповернення валютної виручки в Україну.
Тобто, службовими особами Черкаської митниці шляхом оформлення експортних декларацій без коригування митної вартості надавалось сприяння ОСОБА_4 у виведенні капіталу з України, чим приймали участь у діях ОСОБА_4 , пов`язаних із пособництвом державі-агресору.
В той же час вбачається, що ОСОБА_4 , залучив до злочинної діяльності свого сина ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , з яких, в податкових органах «Республики Крым» ОСОБА_8 отримав ідентифікаційний номер платників податків «ИНН: НОМЕР_5 » та ОСОБА_9 отримав ідентифікаційні номери платників податків «ИНН: НОМЕР_6 », що свідчить про можливе отримання ними громадянства РФ.
ОСОБА_4 для приховування власності нерухомим майном, здійснив реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , за громадянкою України ОСОБА_5 (паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_7 , виданий 10.12.1999, видавник: Центральне РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму), проте ОСОБА_4 є іпотекодержателем вказаної квартири за договором позики на суму еквівалентну 200 тис. доларів США за курсом НБУ на дату вчинення правочину 05.10.2016. На намагання ОСОБА_4 приховати своє майно шляхом його реєстрації на третю особу вказує те, що ОСОБА_5 є засновником підприємства ТОВ«Кримсільгосппродукт+» (код ЄДРПОУ 36540775, м. Сімферополь, вул.Узлова, буд. 18), директором якого є ОСОБА_4 . Також наявність зв`язку між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 підтверджується тим, що в реєстраційних даних ТОВ «Агрофірма «Кладьківка» (код ЄДРПОУ 44076922, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, с.Вертіївка, вул. Польова, будинок 3б) в розділі «Інформація для зв`язку» вказано номер мобільного телефону НОМЕР_8 , який належить ОСОБА_7 сину ОСОБА_4 . Тобто, ймовірно ОСОБА_5 є пособницею ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у здійсненні пособництві державі-агресору.
В той же час встановлено, що до протиправної діяльності причетний громадянин України ОСОБА_9 (уродженець м.Сімферополь, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ), який до вересня 2019 року обіймав посаду директора ТОВ «Кліщинський консервний завод» (код ЄДРПОУ 32023076, Черкаська область, Золотоніський (Чорнобаївський) район, с. Кліщинці, вул.Благовісна,26). ОСОБА_9 є співзасновником ООО«Осавиахим», ИНН 9109009255, ОГРН 1159102014961, яке здійснювало постачання товарів незаконно утвореним державним підприємствам РФ на території окупованого півострову. Наявність індивідуального податкового номеру у ОСОБА_9 та відсутністю будь-яких уточнень про участь в ООО«Осавиахим» іноземних громадян свідчить про те, що ОСОБА_9 отримав громадянство РФ.
ОСОБА_9 проживає у власній квартирі за адресою: АДРЕСА_4 .
Також, встановлено, що спільно із ОСОБА_4 до протиправної діяльності також причетний його син ОСОБА_7 (уродженець м.Сімферополь, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) та батько ОСОБА_9 ОСОБА_8 (уродженець с.Укромне Сімферопольського р-ну, АР Крим, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ). ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є директорами ряду підприємств, зареєстрованих як на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, так і на підконтрольній Україні території.
ОСОБА_7 під час здійснення керівництва підприємствами сільськогосподарської спрямованості в Чернігівській області проживає у власних житлових будинках за адресами: АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 .
Крім того, ОСОБА_7 проживає у власній квартирі за адресою: АДРЕСА_2 .
В той же час, вищевказані особи, у своїй протиправній діяльності використовують ТОВ «Кліщинський консервний завод», який здійснює експорт сільськогосподарської продукції до Республіки Польща підприємствам, підконтрольним ОСОБА_10 для прикриття незаконних поставок продукції з окупованої АР Крим в обхід українських та міжнародних санкцій. Виробничі потужності та приміщення, де зберігається документація ТОВ «Кліщинський консервний завод» знаходяться за адресою: Черкаська область, Золотоніський (Чорнобаївський)р-н, с. Кліщинці, вул. Благовісна (Кірова), 26.
Встановлено, що після окупації Автономної Республіки Крим Російською Федерацією в 2014році, вищевказаними особами в 2014-2015 роках здійснено перереєстрацію підконтрольних їм підприємств в Автономній Республіці Крим відповідно до чинного законодавства РФ, а також засновано на території Черкаської та Чернігівської областей підприємства сільськогосподарської спрямованості.
За результатом аналізу отриманих відомостей про керівників та власників підприємств-резидентів України та нерезидентів (суб`єктів господарювання, зареєстрованих в Російській Федерації), встановлено причетність вищевказаних осіб до підприємств, що зареєстровані після 2014року в «Республике Крым» за російським законодавством під тими ж назвами, які вони мали при реєстрації в Україні. Також, встановлено широку розгалуженість суб`єктів господарювання на території України, відсутність географічної прив`язки до конкретного регіону.
Встановлено, що ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 особисто або через підконтрольних їм осіб здійснюють керівництво наступними підприємствами (резидентами та нерезидентами):
1. ООО «Профэкоклинсервис» («Республика Крым», РФ), дата реєстрації 23.12.2016, ИНН:9102222739. Засновником, крім ОСОБА_4 , є ОСОБА_11 (50%), директор ОСОБА_12 , ИНН:910508233768;
2. ООО «Агрофирма «Дружба» («Республика Крым», РФ), дата реєстрації 21.08.2015, ИНН:9107038740. Засновник ОСОБА_4 , директор ОСОБА_13 , ИНН: НОМЕР_9 . Основний вид діяльності вирощування зернових культур і насіння олійних культур;
3. ООО «Зернопрод Восход» («Республика Крым», РФ), дата реєстрації 27.08.2009, ИНН:9105010193, присвоєно 13.01.2015. Засновник ОСОБА_4 , директор ОСОБА_8 . Є «дзеркальним» підприємством до ТОВ «Зернопрод Восход» (АР Крим, Україна, код ЄДРПОУ 36393341), директор ОСОБА_8 . Основний вид діяльності обох СГД вирощування зернових культур і насіння олійних культур.
4. ООО «Витал» (г. Москва, РФ), дата реєстрації 08.04.2015, ИНН:7720298672. Засновником, крім ОСОБА_4 , є ОСОБА_14 (49%, ИНН: НОМЕР_10 , дружина ОСОБА_4 ), директор ОСОБА_15 , ИНН: 910200666335.
5. ООО «Веда-Сервис» («Республика Крым», РФ), дата реєстрації 03.06.2016, ИНН:9102211991. Засновником, крім ОСОБА_4 , є ОСОБА_16 (10%, ИНН: НОМЕР_11 , також є директором ООО«Веда-Сервис») та ОСОБА_17 (80%, ИНН: НОМЕР_12 , також є директором ООО«Дружба», ИНН:9107002462).
6. ООО «Осавиахим» («Республика Крым», РФ), дата реєстрації 31.08.2001, ИНН:9102211991 присвоєно 08.01.2015, що є «дзеркальним» підприємством до ТОВ «Осавіахім» (АР Крим, Україна, код ЄДРПОУ 31578500). ОСОБА_4 володіє 28% статутного капіталу ООО«Осавиахим» та ТОВ «Осавіахім», ОСОБА_9 володіє 22% статутного капіталу ООО «Осавиахим» та ТОВ«Осавіахім». ОСОБА_7 має у власності 28% статутного капіталу лише ТОВ«Осавіахім». Основний вид діяльності обох СГД вирощування зернових культур і насіння олійних культур.
7. ООО «Веда» («Республика Крым», РФ), дата реєстрації 11.12.2002, ИНН:9102052283 присвоєно 04.12.2014, що є «дзеркальним» підприємством до ТОВ «Веда» (АР Крим, Україна, код ЄДРПОУ 32296609). ОСОБА_4 та ОСОБА_8 володіють по 25% статутного капіталу ООО «Веда» та ТОВ«Веда».
8. ООО «Ай-Тодор-Юг» («Республика Крым», РФ), дата реєстрації 28.08.2002, ИНН:9103008505 присвоєно 31.10.2014, що є «дзеркальним» підприємством до ТОВ «Ай-Тодор-Південь» (АР Крим, Україна, кодЄДРПОУ 32078240). ОСОБА_4 володіє 34% статутного капіталу ООО «Ай-Тодор-Юг» та ТОВ «Ай-Тодор-Південь», а також є керівником останнього. ОСОБА_8 володіє 33% статутного капіталу ООО «Ай-Тодор-Юг» та ТОВ«Ай-Тодор-Південь». Основний вид діяльності обох СГД діяльність готелів.
9. ТОВ «ПЗ Кримський» (АР Крим, Україна, код ЄДРПОУ 37131921), дата реєстрації 16.06.2010. ОСОБА_4 володіє 50% статутного капіталу ТОВ«ПЗКримський», ще 36% належить громадянці України ОСОБА_18 , а 14% громадянці України ОСОБА_19 . ОСОБА_19 володіє 30% статутного капіталу ТОВ «Таргет Сервіс Агро» (код ЄДРПОУ 37131921, м. Київ, співвласником якого є народний депутат України 4-5 скликань ОСОБА_20 ), яке є засновником ТОВ «Агрістейт» (код ЄДРПОУ 34233509, Київська область).
10. ТОВ «Нива-Авіа» (код ЄДРПОУ 31271283, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Вільне, Кіровоградське шосе, пл. №1). ОСОБА_4 та ОСОБА_8 володіють по 17% статутного капіталу ТОВ.
11. ТОВ «Кримторгсервис» (АР Крим, Україна, код ЄДРПОУ 22263898). ОСОБА_4 та ОСОБА_8 володіють частками в статутному капіталі ТОВ по 33% та 32% відповідно.
12. ТОВ «Кримсільгосппродукт+» (АР Крим, Україна, код ЄДРПОУ 36540775). ОСОБА_4 є керівником вказаного ТОВ, засновником є ОСОБА_5 .
13. ПП «Деснянка» (код ЄДРПОУ 40973381, Чернігівська область, Куликівський район, с. Кладьківка, вул. 1-го травня, 9А), ОСОБА_4 володіє 100% статутного капіталу ПП.
14. ТОВ «ВКФ «Вєда» (АР Крим, Україна, код ЄДРПОУ 20744406). ОСОБА_4 володіє 40% статутного капіталу ТОВ, а директором та власником 30% є ОСОБА_8 .
15. ТОВ «Кліщинський консервний завод» (код ЄДРПОУ 32023076, Черкаська область). ОСОБА_4 та ОСОБА_7 володіють частками в статутному капіталі ТОВ по 90% та 10% відповідно, формальним директором є син ОСОБА_4 ОСОБА_10 , а фактичне керівництво підприємством здійснює ОСОБА_9 , який обіймав вказану посаду до вересня 2019 року.
16. ТОВ «Авіс-Агро Сіваш» (АР Крим, Україна, код ЄДРПОУ 31728045), ОСОБА_4 є директором ТОВ, а засновниками є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які володіють по 22% статутного капіталу ТОВ.
17. ТОВ «Шторм-Сервіс» (код ЄДРПОУ 35649742, Чернігівськаобл., Ніжинський р-н, с. Вертіївка, вул. Польова, 3В). ОСОБА_4 та ОСОБА_7 володіють частками в статутному капіталі ТОВ по 95% та 5% відповідно.
18. ТОВ «Північ Агроінвест» (код ЄДРПОУ 40687774, м. Чернігів). ОСОБА_4 володіє 100% статутного капіталу ТОВ.
19. ФГ «Північ Агро» (код ЄДРПОУ 38314298, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, с. Вертіївка, вул. Польова, 3Б). ОСОБА_7 є директором та власником 100% статутного капіталу ФГ. Основний вид діяльності вирощування зернових культур і насіння олійних культур.
20. ПрАТ «Красноперекопське РТП» (АР Крим, Україна, код ЄДРПОУ 03752083). ОСОБА_7 є директором вказаного ПрАТ, та власником 65,1346% акцій, також 15,5307% акцій володіє ТОВ «Осавіахім» та 10% володіє Фонд майна АР Крим.
21. ТОВ «Донагротрейд-Бізнес» (код ЄДРПОУ 39158023, м. Донецьк). ОСОБА_7 є власником 50% статутного капіталу ТОВ, інші 50% належать ОСОБА_21 (громадянка РФ), директор ОСОБА_22 .
22. ООО «Краснодольное» («Республика Крым», РФ), ИНН:9105003742, дата реєстрації 27.11.2014, що є «дзеркальним» підприємством до ФГ«Краснодольне» (АР Крим, Україна, код ЄДРПОУ 37963565). ОСОБА_8 є директором та одноосібним засновником вказаних ООО та ФГ. Основний вид діяльності обох СГД вирощування зернових культур і насіння олійних культур.
Зареєстровані в «Республике Крым» підприємства проводять господарську діяльність на території окупованого півострову, що підтверджується даними про сплату ними податків та зборів до бюджетів різних рівнів Російської Федерації. При цьому, кошти від податків, сплачених до місцевого бюджету так званої «Республики Крым», використовуються представниками окупаційної влади РФ для забезпечення функціонування незаконних органів влади на території півострову, підтримки агресії та інших дій, спрямованих на насильницьку зміну меж території та державного кордону України.
Враховуючи вищевикладене, в діях вказаних осіб вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Водночас існують обґрунтовані підстави вважати, що невідкладне припинення та документування протиправної діяльності осіб, пов`язаних із представниками Російської Федерації, дозволить врятувати життя людей та їх майно від протиправних посягань в умовах воєнного стану.
В ході досудового розслідування встановлено, що у власності ОСОБА_4 наявне наступне рухоме та нерухоме майно: земельна ділянка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1969782574227, кадастровий номер: 7422785000:04:006:0043, площа (га): 2; квартира, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 148148580000, за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа (кв.м): 79,8 іпотекодержатель: ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , іпотекодавець: ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; автомобіль марки «BMW» модель «740І» 2010 року випуску, д.н.з НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 .
У сторони обвинувачення є підстави вважати, що вказане майно ОСОБА_4 та тісно пов`язаних з ним вищевказаних компаній можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом, тобто є речовими доказами.
У зв`язку з чим, постановою слідчого від 06.01.2023 вказані об`єкти, які підлягають арешту, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Розглянути це клопотання вважається за необхідне без повідомлення власника майна щодо якого порушується питання про накладення арешту, оскільки існує ризик того, що ОСОБА_4 та тісно пов`язані з ним вищевказані компанії та особи, дізнавшись про внесення та розгляд цього клопотання, почнуть здійснювати перешкоди шляхом переведення грошових коштів на інші рахунки або переведення їх у готівку, здійснення продажу або переоформлення майна, що унеможливить накладення подальшого арешту.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення збереження речових доказів виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене вище майно ОСОБА_4 .
Прокурор в судове засідання не з`явилась, скерувала до суду заяву про розгляд клопотання без її участі, клопотання підтримує в повному обсязі.
Володілець майна в судове засідання не викликався.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя вважає, що дане клопотання підлягає до задоволення виходячи з наступного.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94,132,173 КПК Україниповинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу доЄвропейської конвенції з прав людиниполягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
Статтею 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Стаття 98 КПК України передбачає, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно до ч. 3 ст. 170 КПК України підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Відповідно до п. 4 ч. 2ст. 167 КПК Українитимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Слідчий суддя вважає, що встановлені у даному кримінальному провадженні фактичні обставини кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, за якими здійснюється досудове розслідування, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку, що майно зазначене в клопотанні, може бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження,що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для їх арешту як речового доказу з метою збереження.
Крім того, постановою старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_23 від 06.01.2023вказані об`єкти, які підлягають арешту, визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.
Таким чином, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132,170-173 КПК України, вказане майно в клопотанні підлягає арешту з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами у межах кримінального провадження № 62022100140000110 та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Керуючись ст. ст. 98, 100, 131, 132, 167, 170, 171, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
У Х В А Л И В:
Клопотання прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 62022100140000110, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.11.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, про накладення арешту на майно задовольнити.
Накласти арешт на об`єкти рухомого та нерухомого майна, що належать ОСОБА_4 : земельна ділянка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1969782574227, кадастровий номер: 7422785000:04:006:0043, площа (га): 2; квартира, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 148148580000, за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа (кв.м): 79,8 іпотекодержатель: ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , іпотекодавець: ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; автомобіль марки «BMW» модель «740І» 2010 року випуску, д.н.з НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 , шляхом заборони розпоряджатися (в тому числі, але не виключно) продавати і дарувати, міняти, іншим способом відчужувати, передавати його під заставу або управління.
Ухвала можебути оскарженадо Черкаськогоапеляційного судупротягом 5днівз дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суд | Соснівський районний суд м.Черкас |
Дата ухвалення рішення | 13.01.2023 |
Оприлюднено | 10.05.2024 |
Номер документу | 108375929 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Соснівський районний суд м.Черкас
Романенко В. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні