Ухвала

від 15.03.2023 по справі 712/199/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/821/77/23 Справа № 712/199/23 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2023 року Колегія суддів судової палати Черкаського апеляційного суду в складі:

головуючогоОСОБА_2 ,суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,при секретарі ОСОБА_5 за участю: прокурора адвоката ОСОБА_6 ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 січня 2023 року про накладення арешту на майно,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 січня 2023 року клопотання прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 62022100140000110, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.11.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, про накладення арешту на майно задоволено.

Накладено арешт на об`єкти рухомого та нерухомого майна, що належать ОСОБА_8 : земельна ділянка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1969782574227, кадастровий номер: 7422785000:04:006:0043, площа (га): 2; квартира, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 148148580000, за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа (кв.м): 79,8 іпотекодержатель: ОСОБА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , іпотекодавець: ОСОБА_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; автомобіль марки «BMW» модель «740І» 2010 року випуску, д.н.з НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 , шляхом заборони розпоряджатися (в тому числі, але не виключно) продавати і дарувати, міняти, іншим способом відчужувати, передавати його під заставу або управління.

Ухвала обґрунтована тим, що встановлені у даному кримінальному провадженні фактичні обставини кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, за якими здійснюється досудове розслідування, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку про те, що майно зазначене в клопотанні, може бути використано як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження, та згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для їх арешту як речового доказу з метою збереження.

Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, представник ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 січня 2023 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання.

В апеляційній скарзі вказує, що ні ОСОБА_8 , ні його син ОСОБА_10 в жодному разі не вчиняли дії, які можна було б кваліфікувати як підтримка чи пособництво країні-агресору. В той же час, ОСОБА_8 усвідомлюючи свою відповідальність за долю людей, які не змогли виїхати з території окупованого Криму після березня 2014 року, не став закривати бізнес, щоб люди змогли отримувати зарплатню та виживати в страшних умовах, які створила окупаційна влада.

Зазначає, що до 2014 року ОСОБА_8 та його син ОСОБА_10 мешкали в Автономній Республіці Крим, де у їхньої родини були підприємства різного профілю. У 2013 році з метою розширення території агрономічного бізнесу, яким вони займалися в Криму, придбали землі сільськогосподарського призначення в Чернігівській області, створивши фермерське господарство, яке займається вирощуванням сільськогосподарської продукції.

Крім того, після окупації території АР Крим будь-яких дій з координації, продовження ведення господарської діяльності сільськогосподарських підприємств на непідконтрольній Україні територій, отримання громадянства росії, реєстрування та перереєстрування підприємств на території тимчасово окупованої АР Крим відповідно до законодавства рф, як зазначено стороною обвинувачення, ні ОСОБА_8 , ні його сином ОСОБА_10 не здійснювалось.

Апелянт вказує, що жодних активів у родини підзахисного на території АР Крим немає і не було. Крім того, жодна з належних чи керованих родиною підзахисного фірм, не мала і не має стосунків будь-якого характеру із представниками бізнесу країни-агресора.

Зазначає, що в оскаржуваній ухвалі йдеться про те, що ОСОБА_8 , залучив до своєї злочинної діяльності, зокрема, сина ОСОБА_10 , однак яким саме чином суд це встановив, про які саме факти залучення підзахисним сина йдеться, чому таке залучення має склад злочину, за яким проводиться досудове розслідування в даному кримінальному провадженні, в ухвалі не зазначено.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції жодним чином не пояснив, чого саме є доказом рухоме та нерухоме майно, яке було заарештоване оскаржуваною ухвалою.

На думку апелянта, в оскаржуваній ухвалі продубльовано зміст клопотання прокурора, а також встановлено вину ОСОБА_8 у вчиненні злочину, який розслідується суб`єктом оскарження, що суворо забороняється робити на даному етапі кримінально-правової процедури.

Заслухавши доповідь головуючого, учасників справи, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали, що надійшли із Соснівського районного суду м. Черкаси, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022100140000110 від 18 листопада 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на території Черкаської області здійснює господарську діяльність ТОВ «Кліщинський консервний завод». Засновником ТОВ «Кліщинський консервний завод» є громадянин України ОСОБА_8 , який також є засновником ряду підприємств, зареєстрованих в Україні. Він являється організатором пособництва державі-агресору та координує господарську діяльність сільськогосподарських підприємств як на підконтрольній Україні території, так і на території тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим.

ОСОБА_8 отримав громадянство росії, не вийшовши з громадянства України, та зареєструвався як «индивидуальный предприниматель» в податкових органах «Республики Крым» (ИНН: 910218208600), в реєстраційних даних якого підтверджується наявність громадянства рф у ОСОБА_8 .

ОСОБА_8 є переселенцем з тимчасово окупованої території АР Крим, та до 2014 року здійснював на території півострову підприємницьку діяльність із вирощення сільськогосподарської продукції (рис, пшениця, соняшник) та був засновником ряду господарських товариств. Після анексії півострову, ОСОБА_8 перереєстрував підконтрольні йому підприємства на території тимчасово окупованої АР Крим відповідно до законодавства рф, утворивши «дзеркальні» підприємства, які стали правонаступниками українських, та продовжив ведення господарської діяльності.

Встановлено, що ОСОБА_8 , як громадянин російської федерації ( ОСОБА_11 , ИНН НОМЕР_5 ) особисто або через підконтрольних йому осіб здійснює керівництво підприємствами, зареєстрованими в росії та тимчасово окупованій території АР Крим.

Зареєстровані в «Республике Крым» за російським законодавством підприємства проводять господарську діяльність на території окупованого півострову, що підтверджується даними про сплату ними податків та зборів до бюджетів різних рівнів російської федерації. Тобто, ОСОБА_8 здійснює передачу матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора та окупаційній адміністрації держави-агресора, що діє на тимчасово окупованій території АР Крим.

Крім того, основним підприємством, підконтрольним ОСОБА_8 в «Республике Крым», є ООО «Осавиахим», яке на власних потужностях акумулює вирощені всіма підприємствами групи продукцію і реалізовує їх ООО «Витал» для експорту до Республіки Польща. При цьому, ООО «Витал», є транзитним підприємством та виступає у ролі посередника між кримськими сільгоспвиробниками і польськими імпортерами для легалізації походження сільськогосподарської продукції та обходу діючих санкцій Європейського Союзу по забороні імпорту до ЄС товарів, що виготовлені в Криму. Підприємствами-резидентами Республіки Польща, що імпортують товари від ООО «Витал», є «Veles Agro» Sp. z o.o (Aleja Bohaterow Wrzesnia 18/42, 02-389 Warszawa, Poland) та «PTS» SP. z o.o. (ul. Sloneczna, nr 202, 05-506 Kolonia Lesznowola Poland), власником яких є ОСОБА_8 . Транспортування товарів з окупованого півострову до Польщі здійснюється вантажним автомобільним транспортом через материкову частину рф та територію Республіки Білорусь.

Таким чином, ОСОБА_8 , з метою обходу діючих міжнародних санкцій та підтримки дій країни-агресора стосовно анексії АР Крим, організував протиправний механізм виробництва та постачання сільськогосподарської продукції, вирощеної на території окупованого півострову Крим, до країн Європейського Союзу. Реалізація вказаної протиправної схеми створює умови для функціонування незаконних органів влади так званої «Республики Крым», а також сприяє впровадженню ідеології про приналежність півострову Крим до російської федерації.

Крім того, в 2019-2022 роках в адресу вищевказаних польських підприємств в зоні діяльності Черкаської митниці здійснювався експорт з України насіння соняшнику від ТОВ «Кліщинський консервний завод». При чому, фактурна вартість товару, що експортувався, занижена в два рази, що свідчить про умисне виконання експортером завідомо збиткового зовнішньоекономічного договору, укладеного із пов`язаними підприємствами-нерезидентами, метою якого було неповернення валютної виручки в Україну.

Тобто, службовими особами Черкаської митниці шляхом оформлення експортних декларацій без коригування митної вартості надавалось сприяння ОСОБА_8 у виведенні капіталу з України, чим приймали участь у діях ОСОБА_8 , пов`язаних із пособництвом державі-агресору.

В той же час вбачається, що ОСОБА_8 , залучив до злочинної діяльності свого сина ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , двоє з яких, а саме ОСОБА_12 та ОСОБА_13 отримали в податкових органах «Республики Крым» ідентифікаційні номер платників податків «ИНН: 910224725100» та «ИНН: 910200999990» відповідно, що свідчить про можливе отримання ними громадянства рф.

ОСОБА_8 для приховування володіння нерухомим майном, здійснив реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , за громадянкою України ОСОБА_9 , проте ОСОБА_8 є іпотекодержателем вказаної квартири за договором позики на суму еквівалентну 200 тис. доларів США за курсом НБУ на дату вчинення правочину 05.10.2016. На намагання ОСОБА_8 приховати своє майно шляхом його реєстрації на третю особу вказує те, що ОСОБА_9 є засновником підприємства ТОВ «Кримсільгосппродукт+», директором якого є ОСОБА_8 . Також наявність зв`язку між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 підтверджується тим, що в реєстраційних даних ТОВ «Агрофірма «Кладьківка» в розділі «Інформація для зв`язку» вказано номер мобільного телефону НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_10 сину ОСОБА_8 . Тобто, ймовірно ОСОБА_9 є пособницею ОСОБА_8 та ОСОБА_10 у здійсненні пособництві державі-агресору.

В той же час до протиправної діяльності причетний громадянин України ОСОБА_13 (уродженець м. Сімферополь), який до вересня 2019 року обіймав посаду директора ТОВ «Кліщинський консервний завод». ОСОБА_13 є співзасновником ООО «Осавиахим», ИНН 9109009255, ОГРН 1159102014961, яке здійснювало постачання товарів незаконно утвореним державним підприємствам рф на території окупованого півострову. Наявність індивідуального податкового номеру у ОСОБА_13 та відсутністю будь-яких уточнень про участь в ООО «Осавиахим» іноземних громадян свідчить про те, що ОСОБА_13 отримав громадянство рф.

Встановлено, що спільно із ОСОБА_8 до протиправної діяльності також причетний його син ОСОБА_10 (уродженець м. Сімферополь) та батько ОСОБА_13 ОСОБА_12 (уродженець с. Укромне Сімферопольського р-ну, АР Крим). ОСОБА_10 та ОСОБА_12 є директорами ряду підприємств, зареєстрованих як на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, так і на підконтрольній Україні території.

Вищевказані особи, у своїй протиправній діяльності використовують ТОВ «Кліщинський консервний завод», який здійснює експорт сільськогосподарської продукції до Республіки Польща підприємствам, підконтрольним ОСОБА_14 для прикриття незаконних поставок продукції з окупованої АР Крим в обхід українських та міжнародних санкцій. Виробничі потужності та приміщення, де зберігається документація ТОВ «Кліщинський консервний завод» знаходяться за адресою: Черкаська область, Золотоніський (Чорнобаївський) р-н, с. Кліщинці, вул. Благовісна (Кірова), 26.

Встановлено, що після окупації Автономної Республіки Крим російською федерацією в 2014 році, вищевказаними особами в 2014-2015 роках здійснено перереєстрацію підконтрольних їм підприємств в АР Крим відповідно до чинного законодавства рф, а також засновано на території Черкаської та Чернігівської областей підприємства сільськогосподарської спрямованості.

За результатом аналізу отриманих відомостей про керівників та власників підприємств-резидентів України та нерезидентів (суб`єктів господарювання, зареєстрованих в російській федерації), встановлено причетність вищевказаних осіб до підприємств, що зареєстровані після 2014 року в «Республике Крым» за російським законодавством під тими ж назвами, які вони мали при реєстрації в Україні. Також, встановлено широку розгалуженість суб`єктів господарювання на території України, відсутність географічної прив`язки до конкретного регіону.

Встановлено, що ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 особисто або через підконтрольних їм осіб здійснюють керівництво 22 підприємствами (резидентами та нерезидентами).

Зареєстровані в «Республике Крым» підприємства проводять господарську діяльність на території окупованого півострову, що підтверджується даними про сплату ними податків та зборів до бюджетів різних рівнів російської федерації. При цьому, кошти від податків, сплачених до місцевого бюджету так званої «Республики Крым», використовуються представниками окупаційної влади рф для забезпечення функціонування незаконних органів влади на території півострову, підтримки агресії та інших дій, спрямованих на насильницьку зміну меж території та державного кордону України.

Враховуючи вищевикладене, в діях вказаних осіб вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Постановою старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Києві ОСОБА_15 від 06 січня 2023 року визнано речовими доказами, зокрема рухоме та нерухоме майно, належне ОСОБА_8 : земельну ділянку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1969782574227, кадастровий номер: 7422785000:04:006:0043, площа (га): 2; квартира, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 148148580000, за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа (кв.м): 79,8 іпотекодержатель: ОСОБА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , іпотекодавець: ОСОБА_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; автомобіль марки «BMW» модель «740І» 2010 року випуску, д.н.з НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 (а.с. 121-148).

В межах зазначеного кримінального провадження прокурор з метою забезпечення збереження речових доказів, звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, оскільки останнє відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. 131, 132, 170, 171 КПК України, наклав арешт на вищезазначене майно, а саме з тих підстав, що воно відповідає критеріям, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з того, що ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Відповідно до положень ч. 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, користування, розпорядження) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, у відповідності до яких необхідно накласти арешт на майно з метою його збереження, а також вірно врахував ту обставину, що воно визнано речовими доказами.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та апеляційним судом не встановлено.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на згадане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому твердження в апеляційній скарзі стосовно суттєвого порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження є непереконливим.

Апеляційний суд враховує, що слідчим суддею належним чином були дотримані вимоги частини 2 та 5 статті 173 КПК України щодо врахування ним можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу), розумності та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також щодо визначення порядку виконання ухвали.

Посилання апелянта щодо надуманості підстав для розгляду клопотання прокурора судом першої інстанції без повідомлення власника майна, не заслуговує на увагу, так як при поданні клопотання прокурором дотримано вимоги ч. 2 ст. 172 КПК України, що встановлено слідчим суддею під час його розгляду, та з висновками якого погоджується і апеляційний суд.

Твердження в апеляційній скарзі про невідповідності висновків суду в оскаржуваній ухвалі фактичним обставинам справи зводяться до незгоди апелянта зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами у кримінальному провадженні № 62022100140000110 від 18 листопада 2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Тому зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких апелянт просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, суттєвими не являються і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

На думку колегії суддів слідчим суддею вірно встановлено, що дане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, його визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а метою його арешту є забезпечення зберігання речових доказів відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 січня 2023 року про накладення арешту на майно залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді