Справа № 953/7754/22
н/п 1-кс/953/5534/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" грудня 2022 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м. Харкові клопотання слідчого слідчого відділу Управління СБ України у Харківській області лейтенанта юстиції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №22022220000003133 від 11.10.2022 за підозрою громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, про арешт майна,
ВСТАНОВИВ:
28 грудня 2022 р. до Київського районного суду м. Харкова надійшло вказане клопотання слідчого ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_5 , в якому він просить накласти арешт з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання у кримінальному провадженні №22022220000003133 від 11.10.2022 на нерухоме майно, яке на праві приватної власності належить підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
- земельну ділянку з кадастровим номером 6321882500:01:000:0103, площею 0,2708 гектари;
- земельну ділянку з кадастровим номером 6321688800:01:001:0113, площею 5,56 гектари, що розташована за адресою: Харківська обл., Чугуївський р-н., Червоноарміська сільська рада;
- земельну ділянку з кадастровим номером 6321882500:02:000:0111, площею 4,9508 гектари, що розташована за адресою: Харківська обл., Куп`янський район, Кутьківська сільська рада, -
шляхом заборони права на відчуження та розпорядження зазначеним майном.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що слідчим відділом УСБУ в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22022220000003133 від 11.10.2022, за підозрою громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 Кримінального кодексу України.
Процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами відділу нагляду за додержанням законів органами безпеки Харківської обласної прокуратури.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 22 лютого 2022 року Президент Російської Федерації, реалізуючи злочинний план, направив до Ради Федерації звернення про використання Збройних Сил РФ за межами РФ, яке було задоволено.
24 лютого 2022 року о 5 годині Президент Російської Федерації оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні.
У подальшому Збройними Силами РФ, які діяли за наказом керівництва РФ і ЗС РФ, здійснено пуск крилатих та балістичних ракет по аеродромам, військовим штабам і складам ЗС України, а також підрозділами ЗС та інших військових формувань РФ здійснено вторгнення на територію суверенної держави Україна.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24 лютого 2022 року о 05:00 годині, за наказом Президента Російської Федерації ОСОБА_6 , Російська Федерація незаконно вторглась на територію України та здійснила збройний напад, застосовуючи Збройні Сили РФ та Федеральну службу військ національної гвардії Російської Федерації.
Так, одним із першочергових етапів реалізації злочинного умислу щодо збройного нападу на державу Україна передбачалося здійснення вторгнення найбільш підготовлених та мобільних підрозділів ЗС РФ, у тому числі спеціального призначення, на територію держави Україна для організації силових захоплень та взяття під контроль будівель і споруд, що забезпечують діяльність органів державної влади України з метою перешкоджання їх нормальній роботі та здійснення силового впливу на їх діяльність; блокування та взяття під контроль військових частин Збройних Сил України (далі ЗС України), Державної прикордонної служби України (далі ДПС України), підрозділів Національної гвардії України (далі НГ України) для перешкоджання їх законній діяльності щодо відсічі збройної агресії РФ, оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості; перекриття та блокування авіаційного, транспортного та морського сполучення по території держави Україна з метою недопущення пересування військових підрозділів ЗС України та представників правоохоронних органів для протидії збройній агресії ЗС РФ; пошкодження військових об`єктів ЗС України, які мають важливе оборонне значення та об`єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення.
24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому було неодноразово продовжено.
Так, у ході досудового розслідування встановлено, що у громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який будучи керівником та власником СТОВ АФ ім.Т.Г.Шевченка (код НОМЕР_1 ), перебуваючи на території тимчасово окупованого з 24.02.2022 с. Кирилівка Чугуївського району Харківської області, у невстановлений досудовим слідством час виник злочинний умисел, направлений на передачу матеріальних ресурсів збройним формуванням держави-агресора, провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.
У подальшому, у березні 2022 року, реалізуючи свій вищезазначений злочинний умисел, діючи умисно та свідомо, перебуваючи на території Чугуївського району Харківської області, ОСОБА_4 на постійній основі добровільно надавав представникам збройних формувань держави-агресора РФ пальне, по 20 літрів кожного дня, яке зберігалось на СТОВ АФ ім.Т.Г.Шевченка. Надав вказівки працівникам підприємства ремонтувати та надавати приміщення гаражів, які використовуються СТОВ АФ ім.Т.Г.Шевченка для ремонту та розміщення військової техніки держави-агресора, а також автомобілі для переміщення на них військових РФ та взведення фортифікаційних споруд, чим здійснив передачу їм матеріальних ресурсів взамін на отримання дозволу на проведення очолюваними ним сільськогосподарськими підприємствами посівної кампанії та в подальшому збору урожаю.
Надалі, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, у березні 2022 року, перебуваючи на території с. Кирилівка Чугуївського району Харківської області, надав вказівку робітникам свого підприємства, за допомогою телескопічного навантажувача «Manitou» та автомобіля «камаз», які перебувають на балансі вказаного підприємства, допомагати військовим рф перевозити бетонні блоки для облаштування блокпостів.
Так, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, перебуваючи на території с. Кирилівка Чугуївського району Харківської області, квітні 2022 року, ОСОБА_4 , діючи свідомо, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора надав вказівку працівникам очолюваного ним підприємства здійснити поруб дерев, з метою їх подальшого використання для облаштування бліндажів військових рф.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, перебуваючи на території с. Кирилівка Чугуївського району Харківської області, у квітні 2022 року, ОСОБА_4 , діючи свідомо, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, з метою завдання шкоди Україні, надав вказівку працівнику очолюваного ним підприємства, за допомогою телескопічного навантажувача «Manitou», допомогти віськовослужбовцям рф витягнути з кювету артилерійську техніку БМ-21 «Град» та особисто виїхав на місце події.
Надалі, перебуваючи на території с. Кирилівка Чугуївського району Харківської області, в період березня-травня 2022 року, діючи на реалізацію свого злочинного умислу, налагодивши стійкі робочі та ідеологічні зв`язки з представниками місцевої окупаційної адміністрації та збройними формуваннями держави-агресора, ОСОБА_4 заручившись їх довірою та підтримкою, видавав за власним підписом та печаткою підприємства довідки працівникам підприємства та місцевим жителям с. Кирилівка, які надавали можливість останнім вільно пересуватись під час комендантської години.
Таким чином ОСОБА_4 , на думку слідчого, підозрюється у пособництві державі агресору, тобто у умисних діях, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинених громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, в зв`язку з чим 08.12.2022 громадянину ОСОБА_4 повідомлено про підозру шляхом публікації у офіційному виданні Урядовий кур`єр повідомлення про підозру.
Так, відповідно до відомостей, наданих Регіональним сервісним центром Головного сервісного центру МВС в Харківській області у відповіді №31/20-2034 від 15.12.2022 на запит слідчого, встановлено, що за ОСОБА_4 на праві приватної власності рухоме майно не зареєстровано.
Разом з цим, в ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 на праві приватної власності володіє нерухомим майном.
Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 317610554 від 14.12.2022 встановлено, що ОСОБА_4 на праві приватної власності володіє наступним нерухомим майном:
- земельною ділянкою з кадастровим номером 6321882500:01:000:0103, площею 0,2708 гектари;
- земельною ділянкою з кадастровим номером 6321688800:01:001:0113, площею 5,56 гектари, що розташована за адресою: Харківська обл., Чугуївський р-н., Червоноарміська сільська рада;
- земельною ділянкою з кадастровим номером 6321882500:02:000:0111, площею 4,9508 гектари, що розташована за адресою: Харківська обл., Куп`янський район, Кутьківська сільська рада;
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а тому слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні для реалізації принципу повноти проведення досудового слідства.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Відповідно до ч.5 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, а тому у органу досудового розслідування виникає необхідність у накладенні арешту на майно підозрюваного, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та задля недопущення його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі.
Як зазначено слідчим, на теперішній час ОСОБА_4 повідомлено про підозру шляхом її публікації в газеті «Урядовий кур`єр», оскільки місцезнаходження підозрюваного після деокупації Чугуївського району Харківської області не відомо.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Орган досудового слідства прийшов до висновку про існування обставин, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна підозрюваної, з метою його штучного виведення з переліку майна, яке може бути конфіскованим.
Згідно ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
В ході проведення досудового розслідування усе вищезазначене у даному клопотанні майно підозрюваного не вилучалось, у зв`язку з чим розгляд вказаного клопотання, на думкусторони обвинувачення,є доцільним здійснити без повідомлення підозрюваного та його захисника, з метою забезпечення арешту майна.
Сдідчим зазначено, що потреби досудового розслідування у забезпеченні можливої конфіскації майна як виду покарання, неможливо задовольнити без застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, а саме нерухомого майна, яке на праві приватної власності належить підозрюваному ОСОБА_4 , шляхом встановлення заборони на відчуження та розпорядження майном з метою його збереження, недопущення його пошкодження, псування, втрати, знищення, перетворення, передачі, оскільки незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема відчуженню, втрати, передачі нерухомого та рухомого майна, власником якого є ОСОБА_4 , щодо якого може бути застосована конфіскація як вид покарання.
У судове засідання слідчий ОСОБА_3 не з`явився, але надав суду заяву про розгляд поданого ним клопотання про арешт майна без його участі у зв`язку зі службовою зайнятістю, повністю його підтримуючи. Неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_4 , власник майна, у судове засідання не викликався, на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна.
Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що слідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22022220000003133 від 11.10.2022, за підозрою громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Згідно з ч. 2 ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 цього Кодексу, а саме: запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав до задоволення клопотання, оскільки слідчий довів наявність вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111-2 КК України,08.12.2022 у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,повідомлено пропідозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, а тому з метою забезпечення можливої конфіскації майна, яку передбачає санкція частини першої статті 111-2 Кримінального кодексу України, вважає за доцільне накласти арешт на зазначене у клопотанні слідчого нерухоме майно, що належить підозрюваному ОСОБА_4 на праві приватної власності, шляхом заборонийого відчуженняу будь-якийспосіб тарозпорядження ним.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись ст. 107, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Клопотання слідчого слідчого відділу Управління СБ України у Харківській області лейтенанта юстиції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №22022220000003133 від 11.10.2022 за підозрою громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт на нерухоме майно, яке на праві приватної власності належить підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
- земельну ділянку з кадастровим номером 6321882500:01:000:0103, площею 0,2708 гектари;
- земельну ділянку з кадастровим номером 6321688800:01:001:0113, площею 5,56 гектари, що розташована за адресою: Харківська обл., Чугуївський р-н., Червоноарміська сільська рада;
- земельну ділянку з кадастровим номером 6321882500:02:000:0111, площею 4,9508 гектари, що розташована за адресою: Харківська обл., Куп`янський район, Кутьківська сільська рада, -
шляхом заборони йоговідчуження у будь-який спосіб та розпорядження майном.
Відповідно до ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя - ОСОБА_1
Суд | Київський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 29.12.2022 |
Оприлюднено | 10.05.2024 |
Номер документу | 108378213 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні