Рішення

від 31.08.2006 по справі 20/271

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/271

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

31.08.06 р.                                                                               Справа № 20/271                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.                                                                              

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом:         Закритого акціонерного товариства “Оскеп”, м.Київ

до відповідача   Товариства з обмеженою відповідальністю “Фонтел”, м.Донецьк

про                       стягнення   19275,29 грн.

За участю представників:

від позивача:     Малий Я.П. – за довіреністю

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

        До господарського суду звернулося Закрите акціонерне товариство “Оскеп”, м.Київ, із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фонтел”, м.Донецьк, про стягнення 19275,29 грн. – суми компенсації  збитків, понесених позивачем внаслідок порушення відповідачем умов договору оренди № 17/04 від 01.12.04 р. (далі – Договір).

         В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач (Орендар) у порушення умов Договору своєчасно не повідомив позивача (Орендодавця) про припинення дії Договору, у зв”язку з чим позивач був позбавлений можливості негайно укласти новий договір оренди з іншою особою, що заподіяло позивачеві збитків у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди) від передачі в оренду нерухомого майна.

         Свої вимоги позивач обґрунтовує наданими суду копіями Договору із додатками, акту приймання-передачі приміщення від 01.12.04 р., Додаткової угоди № 1 від 23.05.05 р. до Договору, акту приймання та передачі приміщень від 01.06.05 р., листа відповідача від 29.12.05 р., актів приймання та передачі приміщень від 11.01.06 р., довідки АКБ “Райффайзенбанк Україна”, додаткової угоди № 1 від 01.01.06р. до договору оренди № 01/05-2 від 01.12.05 р., укладеного позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю “Лореаль Україна”, довідкою про находження грошових коштів від відповідача,  а також посиланням на приписи Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Договору.

         Відповідач до судового засідання свого представника не направив, не зважаючи на те, що про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, відзиву по суті позову та витребуваних судом документів не надав, у зв'язку з чим справу  розглянуто за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.  

         Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

                01 грудня 2004 року позивачем (Орендодавець), та відповідачем (Орендар) укладено Договір оренди № 17/04, відповідно до умов якого позивачем було надано відповідачу в оренду приміщення площею 77,6 кв.м., розташоване за адресою: м.Київ, вул.Боровського, 36.

                23 травня 2005 року позивач та відповідач уклали Додаткову угоду № 1 до Договору оренди № 17/04, відповідно до якої починаючи з 01.06.2005 р. додатково до вже наданого в оренду відповідачу приміщення площею 77,6 кв.м. відповідачу було передано в оренду на умовах Договору № 17/04 ще одне приміщення площею 84,3 кв.м.

                Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди № 1 від 23.05.2005 р., у зв”язку з наданням в оренду ще одного приміщення було збільшено розмір місячної орендної плати за Договором № 17/04.

               Починаючи з 01.06.05 р. місячна орендна плата за орендовані відповідачем приміщення становить 30030,00 грн.

               Пунктом 1.1.6 статті 1 Договору визначений строк, на який позивач надав відповідачу в оренду приміщення  - до 31.10.05 р. Однак, після закінчення строку оренди відповідач продовжував користуватися приміщеннями позивача і сплатив орендну плату за листопад 2005 р.

              Позивач проти продовження користування приміщеннями Відповідачем не заперечував і орендну плату прийняв.    

              Згідно із ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.        

              Відповідно до ст. 284 Господарського кодексу України, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

              Документів про заперечення сторін проти продовження терміну дії Договору, заяв про його припинення матеріали справи не містять, отже дію Договору сторонами фактично продовжено ще на 11 місяців, тобто до 31.09.06р.

              09 січня 2006 року позивачем було отримано від відповідача два примірники підписаного відповідачем Акту приймання та передання приміщень, датованого 30.11.05 р., 2 примірники проекту Додаткової угоди до Договору № 17/04 від 01.12.04 р., якою відповідач запропонував позивачу змінити строки оренди приміщень: щодо приміщення площею 77,6 кв.м. – до 30.11.05 р.; щодо приміщення прощею 84,3 кв.м. – до 31.12.05 р., а також супровідний лист відповідача до цих документів, на якому зазначено дату складання листа – 29.12.05 р.

            Зазначені документи свідчать про те, що відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання умов Договору.

            Згідно із п. 1 ст. 188 Господарського кодексу України та п.1 ст. 651 Цивільного кодексу України, розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

      Пунктом 1 ст. 291 Господарського кодексу  передбачено, що одностороння відмова від договору оренди не допускається.

      Пунктом 3 ст. 291 Господарського кодексу України встановлено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

      Докази надання позивачем згоди на розірвання Договору відсутні.

      Матеріали справи свідчать про те, що у відповідача були відсутні законні підстави для розірвання Договору в односторонньому порядку, що підтверджується наступним.

      Статтею 784 Цивільного кодексу визначено, що орендар (наймач)  має право вимагати розірвання договору найму у випадках: якщо якість переданої у користування речі не відповідає умовам договору та призначенню речі та якщо орендодавець (наймодавець) не виконує свого обов”язку щодо проведення капітального ремонту речі.

      Про те, що приміщення, передані в оренду за Договором № 17/04, відповідали умовам Договору № 17/04 та своєму призначенню, свідчить факт використання відповідачем приміщень протягом строку оренди та відсутність доказів направлення ним позивачеві будь-яких претензій.

      Статтею 615 Цивільного кодексу встановлено, що сторона договору може відмовитися від зобов”язання за договором тільки у випадку порушення договору іншою стороною, а саме у разі порушення зобов”язання однією стороною друга сторонам має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов”язання, якщо це встановлено договором або законом.     

      Доказів того, що позивач виконував свої зобов”язання за Договором № 17/04 не належним чином суду не надано. У підписаному відповідачем Акті приймання та передання приміщень від 30.11.05 р., отриманому позивачем від відповідача 09.01.06 р., також не зазначено ніяких претензій  до позивача, до  орендованих приміщень та стосовно виконання позивачем обов”язків за Договором.

      Отже, приміщення, передані в оренду за Договором, відповідали умовам Договору та своєму призначенню.

      Таким чином, у відповідача відсутні передбачені законом підстави для одностороннього розірвання Договору.

      Пунктом 4.6 Договору визначено, що будь-яка із сторін цього договору має право припинити цей договір, попередивши іншу сторону письмово за 3 місяці до дати такого припинення договору.

      Отже, відповідач мав право припинити дію Договору за умови, що повідомлення про розірвання договору буде отримано позивачем не пізніше, як за три місяці до дати розірвання Договору.

      Відповідач, в порушення пункту 4.6. Договору, не попередив позивача про намір припинити Договір за три місяці до дати припинення, а надіслав позивачу для підписання проект Акту приймання та передачі приміщень із датою, що навіть передує даті надіслання цього акту.

       Таким чином, діями відповідач не виконав обумовленого Договором обов'язку щодо попередження позивача за три місяця про припинення орендних правовідносин та порушив право позивача бути завчасно повідомленим про цей намір.   

       Відповідно до пункту 1 ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

       Порушення відповідачем вимог пункту 4.6 ст. 4 Договору призвело до виникнення у позивача збитків.

       Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України та абзацу 4 частини 1 статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що  підлягають відшкодуванню, включається неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

       Такою втраченою вигодою для позивача є орендна плата, яка була б ним отримана за оренду приміщень, переданих відповідачу за Договором, у випадку належного виконання відповідачем своїх зобов”язань за Договором, а саме:

-          орендна плата за грудень місяць (з 01.12.2005 р. по 29.12.2005 р.) – за період  до дати надіслання відповідачем позивачу Актів приймання та передачі приміщень. Доказом того, що орендна плата за зазначений період від відповідача не надходила, є   довідка АКБ “Райффайзенбанк Україна”,;

-          орендна плата, яку Позивач міг би отримати за приміщення від інших орендарів, договори з якими Позивач міг би вчасно укласти, якби Відповідач виконав умови пункту 4.6 Договору № 17/04 – попередив Позивача про намір припинити Договір № 17/04 за три місяці до дати припинення договору.

     Розмір неодержаного прибутку (втраченої вигоди) – 19275,29 грн. позивачем визначено виходячи  з умов Договору про розмір орендної плати та за період з фактичного звільнення відповідачем орендованих приміщень до їх передачі іншим орендарям, а також з урахуванням гарантійного платежу відповідача в сумі 15876,00 грн., про що свідчать наявний в матеріалах справи розрахунок суми позовних вимог, копії додатку № 3 до договору оренди № 01/06 від 11.01.06 р., додаткової угоди № 1 від 01.01.06 р. до договору оренди № 01/05-2 від 01.12.05 р.

       Згідно із ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України,  правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

       Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.    

       Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

       Статтею 33 зазначеного кодексу передбачено, що  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

        Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

         За даних обставин суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги  позивачем обґрунтовано належним чином, тобто наявними в матеріалах справи документами та посиланням на приписи чинного законодавства України, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

        Відповідач свого представника до судового засідання не направив, відзиву на позов не надав, обставини, викладені позивачем у позовній заяві не спростував, доказів відшкодування заподіяних збитків не надав.

        Судові витрати покладаються на відповідача.

        На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 188, 225, 284, 291 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 291, 615, 651, 784   Цивільного кодексу України, суд

                                                                В И Р І Ш И В :

        Позов - задовольнити .

        Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фонтел” (м.Донецьк, вул.Савченка, 1-а, р/р № 26004301770108 у філії ГУ ПІБ у Донецькій області, МФО 334635, код ЄДРПОУ 33256991) на користь Закритого акціонерного товариства “Оскеп” (01054, м.Київ, вул.Воровського, 36,  р/р № 26007001300094 в АКБ “Райффайзенбанк Україна”, МФО 300528, код ЄДРПОУ 21628671) 19275,29 грн. –  збитків, 192,75 грн.  держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        Видати наказ у встановленому порядку.

Суддя                                                                         Донець О.Є.                               

Надруковано 3 прим.:                                

1 – позивачу

1 – відповідачу

1 – у справу