Постанова

від 12.01.2023 по справі 676/4101/15-ц

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 676/4101/15-ц

Провадження № 22-ц/4820/23/23

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В.

секретар судового засідання Дубова М.В.,

з участю прокурора, представника відповідача,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Хмельницької обласної прокуратури на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 квітня 2022 року, суддя Шевцова Л.М., у справі за позовом Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації до Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ Держгеокадастру у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області, Приватне підприємство Фірма «Земля», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кайлас-К», про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсним договору оренди землі, зобов`язання повернути земельні ділянки,

встановив:

У квітні 2015 року виконуючий обов`язки прокурора Кам`янець-Подільського району Хмельницької області звернувся в суд з позовом в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації до Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області, ОСОБА_1 , про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору оренди землі, скасування запису, зобов`язання повернути земельні ділянки.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 08 грудня 2022 року Слобідсько-Кульчієвську сільську раду Кам`янець-Подільського району Хмельницької області залучено до участі у справі в якості правонаступника у спірних правовідносинах Хмельницької обласної державної адміністрації.

Позовна заява мотивована тим, що розпорядженням Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області від 06 лютого 2007 року №63/2007-р ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,12 га, що розташована на території Устянської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, за межами населеного пункту, з метою передачі у власність для ведення садівництва. Розпорядженням Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області від 06 лютого 2007 року №64/2007-р ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,20 га, що розташована на території Устянської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, за межами населеного пункту, з метою надання в оренду для сінокосіння.

15 травня 2007 року Кам`янець-Подільська районна державна адміністрація Хмельницької області прийняла розпорядження №340/2007-р «Про надання в оренду земельних ділянок для сінокосіння», а 29 травня 2007 року - розпорядження №385/2007-р «Про передачу у власність земельних ділянок на території Устянської сільської ради», якими, зокрема, вирішено питання про передачу ОСОБА_1 указаних вище земельних ділянок.

На підставі зазначених розпоряджень, ОСОБА_1 отримала державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,0960 га.

Крім того, 30 травня 2007 року між Кам`янець-Подільською районною державною адміністрацією Хмельницької області та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,1529 га, для сінокосіння, на 49 років.

На думку позивача, вищевказані розпорядження прийняті з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки надані ОСОБА_1 земельні ділянки розташовані в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища, перебувають виключно у державній та комунальній власності і не можуть передаватись у приватну власність. Також надання ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва із земель іншого призначення без зміни її цільового призначення є порушенням статей 22, 31 Земельного кодексу України, (далі - ЗК України).

Ураховуючи викладене, прокурор Кам`янець-Подільського району Хмельницької області просив суд визнати незаконними та скасувати розпорядження Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області, а саме: від 06 лютого 2007 року №63/2007-р «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок»; від 06 лютого 2007 року №64/2007-р «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок»; від 15 травня 2007 року №340/2007-р «Про надання в оренду земельних ділянок для сінокосіння»; від 29 травня 2007 року №385/2007-р «Про передачу у власність земельних ділянок на території Устянської сільської ради»; визнати недійсними державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0960 га та договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,1529 га; скасувати запис від 15 червня 2007 року №0107755910190 в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі, на земельну ділянку площею 0,0960 га з кадастровим номером 6822489100:12:017:0005, що розташована на території Устянської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, за межами населених пунктів, виданий на ім`я ОСОБА_1 ; зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельні ділянки площею 0,0960 га та 0,1529 га Хмельницькій обласній державній адміністрації.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Постановою Верховного Суду від 11 листопада 2020 року рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 26 червня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій з передачею справи на новий розгляд, касаційний суд вказав, що суди не врахували доводи ОСОБА_1 щодо відсутності землевпорядної документації про встановлення прибережної захисної смуги уздовж р. Мукша, як складової Дністровського водосховища. Зі змісту проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0960 га, кадастровий номер 6822489100:12:017:0005, вбачається, що земля має цільове призначення 3.4, категорія земель - землі іншого призначення, а не землі водогосподарського призначення. Таким чином, у даній справі обов`язковому з`ясуванню підлягало питання щодо належності цієї ділянки саме до земель водного фонду з огляду на її цільове призначення, чого судами зроблено не було. Крім того, суди попередніх інстанцій не встановили, кому належали спірні земельні ділянки до передачі їх у власність ОСОБА_1 , не дослідили питання про наявність у Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області повноважень на розпорядження спірними земельними ділянками з огляду на їх категорії.

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 квітня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.

В рішенні суд послався, зокрема, на ту обставину, що при новому розгляді справи судом першої інстанції, прокурором в порядку ст. 49 ЦПК України подано заяву про збільшення (уточнення) позовних вимог. Однак така заява фактично змінила позовні вимоги, які булим заявлені у первинному позові у 2015 році, у тому числі щодо способу захисту порушеного права власності.

Суд також встановив, що спірні земельні ділянки не належать до земель водного фонду, оскільки не знаходяться в прибережній захисній смузі Дністровського водосховища у зв`язку із відсутністю відповідної землевпорядної документації.

Судом також підтверджено наявність законних повноважень у Кам`янець-Подільської райдержадміністрації на розпорядження спірними земельними ділянками, відсутність у прокурора повноважень щодо представництва інтересів держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації, пропущення строку позовної давності у зв`язку із застосуванням такого способу захисту порушеного права як віндикаційний позов.

В апеляційній скарзі перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури просив рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги прокурора задовольнити частково, визнати недійсним розпорядження Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації №385/2007-р від 29 травня 2007 року «Про передачу у власність земельних ділянок на території Устянської сільської ради» в частині передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0960 га для ведення садівництва за межами населених пунктів Устянської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області; визнати недійсним розпорядження Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації №340/2007-р від 15 травня 2007 року «Про надання в оренду земельних ділянок для сінокосіння» в частині надання в оренду терміном на 49 років земельної ділянки площею 0,1529 га для сінокосіння ОСОБА_1 за межами населених пунктів Устянської сільської ради Кам`янець- Подільського району Хмельницької області; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 30 травня 2007 року, укладений між Кам`янець-Подільською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 щодо передачі земельної ділянки з кадастровим номером 6822489100:12:017:0006, площею 0,1529 га для сінокосіння; зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 6822489100:12:017:0005, площею 0,0960 га та земельну ділянку з кадастровим номером 6822489100:12:017:0006, площею 0,1529 га, Хмельницькій обласній державній адміністрації.

На обґрунтування скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції, всупереч вимогам ст. 49, п. 10 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні не вирішив заяви прокурора про збільшення (уточнення) позовних вимог, яка не відповідала вимогам ЦПК України, натомість питання щодо остаточного визначення предмета позову суд розглянув на стадії розгляду справи по суті. На думку апелянта, позов прокурора необхідно було розглядати за первинними позовними вимогами, заявленими у 2015 році.

Судом залишено поза увагою ту обставину, що згідно з витягом з Публічної кадастрової карти України земельна ділянка, яка перебуває у власності ОСОБА_1 з кадастровим номером 6822489100:12:017:0005, знаходиться в межах 100 метрової зони прибережної захисної смуги на відстані 77 метрів від урізу води, а земельна ділянка, надана їй в оренду (кадастровий номер 6822489100:12:017:0006) - знаходиться в межах 100 метрової зони прибережної захисної смуги на відстані 30 метрів від урізу води Дністровського водосховища, що підтверджується співставленням ситуаційної схеми проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_1 , планом-схемою розташування земельних ділянок акваторії річки Дністер, розробленого спеціалістами ліцензованої землевпорядної організації ТОВ «Кайлас-К» та інформаційним листом Новодністровського регіонального управління водних ресурсів та експлуатації Дністровських водосховищ від 09 листопада 2016 року, №225.

Суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про наявність у Кам`янець-Подільської РДА повноважень на розпорядження спірними зальними ділянками водного фонду внаслідок невірного тлумачення положень ЗК України. Судом не взято до уваги тієї обставини, що земельна ділянка з кадастровим номером 6822489100:12:017:0005, площею 0,096 га, яка перебуває у власності ОСОБА_1 , розташована в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища та відноситься до категорії земель водного фонду, а тому надання її у власність для ведення індивідуального садівництва із земель державної власності (кам`янисті землі), категорія - іншого призначення, без зміни у встановленому законом порядку її цільового призначення, суперечить вимогам ст. 20 ЗК України.

Суд не надав правової оцінки тій обставині, що про необхідність зміни цільового призначення земельної ділянки зазначено у висновку державної експертизи землевпорядної документації Хмельницького обласного Головного управління земельних ресурсів від 25 квітня 2007 року №108, наданого за результатами оцінки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та оренду для ОСОБА_1 , де також містяться посилання на те, що це землі водного фонду у межах прибережної захисної смуги.

В суді прокурор підтримала апеляційну скаргу.

Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечила.

Представник Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради в письмовій заяві просив суд розгляд справи провести без його участі, підтримав апеляційну скаргу прокурора.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до положень ст. 417 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи. Постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

Встановлено, що розпорядженням Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації від 06 лютого 2007 року №63/2007-р «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», надано дозвіл ОСОБА_1 замовити в проектній організації розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,12 га, що розташована на території Устянської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, за межами населеного пункту, з метою передачі її у власність для ведення садівництва (т. 1, а.с. 13).

Розпорядженням Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації від 06 лютого 2007 року № 64/2007-р «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», надано дозвіл ОСОБА_1 замовити в проектній організації розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,20 га, на території Устянської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, за межами населеного пункту, з метою надання в оренду для сінокосіння (т. 1, а.с. 14).

На підставі розпорядження Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації від 29 травня 2007 року № 385/2007-р «Про передачу у власність земельних ділянок на території Устянської сільської ради», передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення садівництва, розташовану на території Устянської сільської ради, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області, за межами населених пунктів, а також надано дозвіл на виготовлення державного акта на право власності на земельну ділянку.

Згідно з розпорядженням Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації від 15 травня 2007 року № 340/2007-р «Про надання в оренду земельних ділянок для сінокосіння», надано ОСОБА_1 в оренду терміном на 49 років земельну ділянку для сінокосіння, площею 0,1529 га, розташовану на території Устянської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, за межами населених пунктів (т. 1, а.с. 20).

На підставі розпорядження Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації від 29 травня 2007 року № 385/2007-р, ОСОБА_1 видано державний акт серії ЯГ №977667 про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6822489100:12:017:0005, площею 0,0960 га, який зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею (т. 1, а.с. 22).

30 травня 2007 року між Кам`янець-Подільською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки для сінокосіння, загальною площею 0,1529 га, з кадастровим номером 6822489100:12:017:0006, строком на 49 років (т. 1, а.с. 24-27).

Відповідно до проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_1 для ведення садівництва та для сінокосіння на території Устянської сільської ради за межами населеного пункту с. Баговиця, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області, державного акту та договору оренди, земельна ділянка площею 0,0960 га, з кадастровим номером 6822489100:12:017:0005, надана ОСОБА_1 для ведення садівництва (цільове призначення вказаної земельної ділянки відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі - 3.4, категорія земель - землі іншого призначення), а земельна ділянка площею 0,1529 га, з кадастровим номером 6822489100:12:017:0006, надана в оренду для сінокосіння (цільове призначення вказаної земельної ділянки відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі - 6, категорія земель - землі водогосподарського призначення) (т. 1, а.с. 10-11).

Згідно з висновком державної експертизи землевпорядної документації від 25 квітня 2007 року, № 1108, складеним Хмельницьким обласним головним управлінням земельних ресурсів, землевпорядна документація щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_1 для ведення садівництва та для сінокосіння на території Устянської сільської ради за межами населеного пункту с. Баговиця, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області, не в повній мірі відповідає вимогам законодавства України, встановленим нормам і правилам, та повернута на доопрацювання (т. 1, а.с. 19).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема, на землі рекреаційного призначення, землі водного фонду (стаття 19 ЗК України).

Землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок і навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами, належать до земель водного фонду (пункт «б» частини першої статті 58 ЗК України та абзац 3 частини першої статті 4 ВК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 60 ЗК України, вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм, з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється. Аналогічні норми закріплені в частинах першій-третій статті 88 ВК України.

Таким чином, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню й належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності (частина перша статті 61 ЗК України, частина перша статті 89 ВК України).

Отже, землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які розповсюджується особливий порядок їх використання та надання їх у користування. Такі землі можуть змінювати володільця лише у випадках, прямо передбачених ЗК України та ВК України.

Згідно з пунктом «ґ» частини третьої статті 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можна передавати у приватну власність, належать землі водного фонду, крім випадків, визначених ЗК України.

Відповідно до частин другої та четвертої статті 59 ЗК України громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми. Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Згідно з пунктом 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05 листопада 2004 року №434, (далі - Порядок), у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об`єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку з урахуванням існуючих конкретних умов забудови на час установлення водоохоронної зони.

Відсутність окремого проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом (постанова Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі №372/4149/18-ц).

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку. Надання у приватну власність земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі, без урахування обмежень, зазначених у статті 59 ЗК України, суперечить нормам статей 83, 84 цього Кодексу.

Таким чином, законодавство України обмежує безоплатне передання у приватну власність земель водного фонду випадком передання за рішенням уповноваженого органу тільки замкнених природних водойм (загальною площею до 3 гектарів). Крім того, зайняту прибережною захисною смугою земельну ділянку можна отримати в оренду для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо, а не у приватну власність для ведення садівництва.

Як вбачається зі змісту листа начальника Новодністровського регіонального управління водних ресурсів та експлуатації Дністровських водосховищ Дністровського-Прутського басейнового управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України, долучених викопіювань з проекту «Водоохоронна зона лівого берегу водосховища Дністровської ГЕС» на території Устянської та Баговичанської сільських рад Кам`янець-Подільського району Хмельницької області та викопіювання земельних ділянок з публічної кадастрової карти України з графічними позначеннями, земельні ділянки з кадастровими номерами 6822489100:12:017:0006, 682248910:12:017:0005, знаходяться в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища (т. 1, а.с. 215-217).

В той же час, обґрунтовуючи доводи позовної заяви та апеляційної скарги прокурором не враховано, що вищезазначених доказів не є достатньо для встановлення обставин належності земельної ділянки до земель водного фонду. Інформація, надана начальником Новодністровського регіонального управління водних ресурсів та експлуатації Дністровських водосховищ Дністровського-Прутського басейнового управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України, не може бути покладена в основу висновку щодо приналежності спірної земельної ділянки до земель водного фонду.

Вказане узгоджується із правовими висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року щодо розгляду даної справи, а також від 21 вересня 2022 року у справі №369/1872/18.

Згідно з висновком експерта №02/16 від 03.06.2016 року, для визначення межі прибережної захисної смуги, що знаходяться біля р. Мукша в Кам`янець-Подільському районі, в місці знаходження земельних ділянок з кадастровим номером 6822489100:12:017:0006, площею 0,1529 га, та з кадастровим номером 6822489100:12:017:0005, площею 0,0960 га, що розташована на території Устянської сільської ради в Кам`янець-Подільському районі за межами села, необхідна землевпорядна документація, зокрема, Проект землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг, відсутня. Співставити на схемі місце розташування прибережної захисної смуги з місцем розташування вищевказаних земельних ділянок у зв`язку із відсутністю меж земельних ділянок, закріплених межовими знаками, технічної документації із землеустрою та обмінних файлів з каталогами координат , не виявляється можливим.

Натомість, як вбачається зі змісту висновку державної експертизи землевпорядної документації від 25 квітня 2007 року, №1108 (а.с. 19), акту вибору і обстеження земельної ділянки передбаченої для відведення ОСОБА_1 для сінокосіння та ведення садівництва (а.с. 15), висновку Кам`янець-Подільського районного відділу земельних ресурсів (а.с. 16 на звороті), спірні земельні ділянки знаходяться за межами населеного пункту с. Баговиця, земельна ділянка площею 0,0960 га, кадастровий номер 6822489100:12:017:0005, надана ОСОБА_1 для ведення садівництва, відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі має цільове призначення 3.4, категорія земель - землі іншого призначення, а не землі водогосподарського призначення, в той же час земельна ділянка 6822489100:12:017:0006, надана ОСОБА_1 в оренду для сінокосіння відноситься до земель водного фонду, оскільки входить до прибережної захисної смуги (а.с. 16-17).

Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з практикою ЄСПЛ, змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

За встановлених вище обставин, позовні вимоги прокурора щодо визнання недійсним розпорядження Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації №385/2007-р від 29 травня 2007 року «Про передачу у власність земельних ділянок на території Устянської сільської ради» в частині передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0960 га для ведення садівництва за межами населених пунктів Устянської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області та зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 6822489100:12:017:0005, площею 0,0960 га Хмельницькій обласній державній адміністрації, не є обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Що ж стосується компетенції Кам`янець-Подільської райдержадміністрації приймати розпорядження щодо передачі в оренду для сінокосіння земельних ділянок водного фонду, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною четвертою статті 59 ЗК України (на час вирішення питання про передачу спірної земельної ділянки в оренду) громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

За змістом частини сьомої статі 122 ЗК України Кабінет Міністрів України надає земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у випадках, визначених статтями 149, 150 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 122 ЗК України (на час вирішення питання про передачу спірної земельної ділянки в оренду) районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

За змістом частини четвертої статі 122 ЗК України обласні державні адміністрації надають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Відповідно до частини п`ятої статті 149 ЗК України районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, визначених частиною дев`ятою цієї статті; в) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною дев`ятою цієї статті.

Частиною шостою статті 149 ЗК України передбачено, що обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п`ятою, дев`ятою цієї статті.

Установивши, що передана Кам`янець-Подільською районною державною адміністрацією в оренду ОСОБА_1 земельна ділянка з кадастровим номером 6822489100:12:017:0006 належить до земель водного фонду, яка передавалася фізичній особі для цілей сільськогосподарського використання, а саме для сінокосіння, тому розпорядником відповідної земельної ділянки, з урахуванням вимог ст.ст. 122, 149 ЗК України, на час передачі, була саме Кам`янець-Подільська районна державна адміністрація, а не Хмельницька обласна державна адміністрація, як невірно вказав прокурор.

Посилання прокурора на необхідність регулювання спірних правовідносин нормами ч. 3 ст. 122 ЗК України є безпідставним, оскільки вказана норма регулює повноваження обласних державних адміністрацій щодо передання в користування земельних ділянок саме юридичним особам, в той час як у даній справі спірна земельна ділянка була передана в оренду фізичній особі.

Згідно з вимогами ст. 203 ЦК України (на час укладення оспорюваного договору оренди) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Враховуючи, що колегією суддів не встановлено порушень Закону в ході прийняття рішення про передачу в оренду ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1529 га для сінокосіння на 49 років, в задоволенні позову прокурора щодо визнання недійсним відповідного договору також слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 ЦПК України, у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку зі зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

Враховуючи, що у поданій керівником Кам`янець-Подільської окружної прокуратури заяві про збільшення (уточнення) позовних вимог за відсутності зміни фактичних обставин справи, всупереч ст. 49 ЦПК України, частково змінено предмет позову, суд першої інстанції помилково не залишив без розгляду відповідну заяву та розглянув справу в межах як первісних так і змінених позовних вимог. Разом з тим, враховуючи, що відповідне порушення норм процесуального права не призвело до неправильного вирішення справи, тому ця обставина не може бути підставою для зміни чи скасування оскаржуваного рішення.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини, в той час як доводи апеляційної скарги не підтверджені доказами, що свідчить про її необґрунтованість та відсутність правових підстав для її задоволення.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 квітня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 16 січня 2023 року.

Судді: Р.С. Гринчук

А.М. Костенко

Т.В. Спірідонова