Ухвала

від 13.01.2023 по справі 192/763/22

СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 192/763/22

Провадження № 2-з/192/1/23

Ухвала

13 січня 2023 року

Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді КовальчукН.В., за участю секретаря судового засідання Біжко Ю.М., розглянувши заяву першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовною заявою першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави до Водянської сільської ради Василівського району Запорізької області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення, витребування земельної ділянки,

встановив:

У провадженні суду перебуває зазначена цивільна справа, у позовній заяві позивач просить:

визнати незаконним та скасувати рішення Водянської сільської ради Василівського району Запорізької області від 28.01.2021 № 65 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 », яким затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером: 2322485500:08:001:0105, що розташована на території Водянської сільської ради Василівського району Запорізької області (за межами населеного пункту»;

витребувати в ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Водянської об`єднаної територіальної громади в особі Водянської сільської ради Василівського району Запорізької області земельну ділянку загальною площею 2,0000 га з кадастровим номером: 2322485500:08:001:0105 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Водянської сільської ради Василівського району Запорізької області (за межами населеного пункту), яка є частиною об`єднаної земельної ділянки площею 20,0000 га з кадастровим номером: 2322485500:08:001:0114 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Водянської сільської ради Василівського району Запорізької області (за межами населеного пункту).

Після відкриття провадження у справі від позивача до суду надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, позивач просить:

накласти арешт на об`єднану земельну ділянку загальною площею 20,0000 га з кадастровим номером: 2322485500:08:001:0114, яка розташована на території Водянської сільської ради Василівського району Запорізької області (за межами населеного пункту), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2549742623040, власником якої відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) та іншим особам вчиняти дії щодо забудови та обробітку земельної ділянки загальною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Водянської сільської ради Василівського району Запорізької області (за межами населеного пункту), в межах земляної ділянки, відомості про яку набули статусу архівних та відображені на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи під кадастровим номером: 2322485500:08:001:0105, межі, координати та конфігурація якої відповідають межам, координатам та конфігурації земельної ділянки, яка передавалась ОСОБА_1 на підставі рішення Водянської сільської ради Василівського району Запорізької області від 28.01.2021 № 65 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 », реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2549742623040.

Заява обґрунтовується тим, що згідно із відомостями Державного реєстру речових прав, ОСОБА_1 на підставі рішення Водянської сільської ради від 28.01.2021 № 65 набув у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2 га з кадастровим номером: 2322485500:08:001:0105 (право власності зареєстровано 18.03.2021), попередньо отримавши на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 02.08.2019 № 8-1030/15-19-СГ у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2 га з кадастровим номером: 2325281600:04:001:0035, що розташована на території Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області (право власності зареєстровано відповідно до Державного реєстру речових прав 07.08.2019).

Зазначене підтверджує, що ОСОБА_1 на час отримання спірної земляної ділянки з кадастровим номером: 2322485500:08:001:0105 (рішення Водянської сільської ради від 28.01.2021 № 65) вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання (попередньо отримавши у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером: 2325281600:04:001:0035).

Таким чином, всупереч вимогам ст. ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України ОСОБА_1 при зверненні до Водянської сільської ради зі заявою про відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Водянської сільської ради Василівського району Запорізької області не повідомив, що право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ним вже використано.

Встановлено, що 10.04.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах якої діяв ОСОБА_3 , укладено договір купівлі-продажу земляної ділянки площею 2 га з кадастровим номером: 2322485500:08:001:0105, яка розташована на території Водянської сільської ради Василівського району Запорізької області, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис від 10.04.2021 № 41426853.

Таким чином, ОСОБА_2 придбала вищевказану земляну ділянку площею 2 га з кадастровим номером: 2322485500:08:001:0105 у особи яка не мала права її відчужувати.

Встановлено, що 30.12.2021 державним реєстратором виконавчого комітету Кам`янсько-Дніпровської міської ради на підставі заяви ОСОБА_2 та витягу з державного земельного кадастру, серія та номер: НВ-2310153502021, відомостей з ДЗК, серія та номер 53358139 від 28.12.2021 проведена реєстрація об`єднання земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером: 2322485500:08:001:0105 з іншими земельними ділянками в одну земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 20 га з кадастровим номером: 2322485500:08:001:0114 для ведення особистого селянського господарства. Власник земельної ділянки загальною площею 20 га з кадастровим номером: 2322485500:08:001:0114 ОСОБА_2 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером: 2322485500:08:001:0105 - об`єкт нерухомого майна закрито.

У зв`язку з викладеним прокурор звернувся до суду з позовом про визнання незаконними та скасування рішення Водянської сільської ради Василівського району Запорізької області, витребування земельної ділянки на користь територіальної громади в особі Водянської сільської ради Василівського району Запорізької області.

Предметом позову прокурора є правовідносини щодо права власності останнього набувача спірної земельної ділянки ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2 га, яка 30.12.2021 стала частиною об`єднаної земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 20 га з кадастровим номером: 2322485500:08:001:0114.

У силу виникнення права власності на спірну ділянку ОСОБА_2 стала носієм правомочностей володіння, користування і розпорядження цією землею, що може мати свій вираз у вільній реалізації права відчуження останнього іншим особам.

У разі реєстрації речового права на майно з ним можуть вчинятись будь-які дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення.

Отже, сам факт реєстрації права власності на землю свідчить про реальну можливість власника вільно розпоряджатись нерухомим майном.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 №753/22860/17. Зокрема судом вказано, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання у майбутньому рішення суду. Окрім того судом вказано що незважаючи на те, що відповідач проживає у будинку впродовж десяти років і після державної реєстрації її права власності на нього ще не вчинила дії, що могли би підтвердити намір відчужити будинок, зокрема, не зверталася, до ріелторів і не розміщувала оголошень про продаж, не спростовують висновки апеляційного суду про наявність у відповідачки як одноособового власника можливості вільно розпорядитись будинком, якщо не вжити заходи забезпечення позову.

Наявність у ОСОБА_2 правомочностей власника майна вказує на можливість у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи судом, але до прийняття ним остаточного рішення у справі, розпорядитись спірною земельною ділянкою на користь третіх осіб.

ОСОБА_2 , достовірно знаючи про наявність судового спору, свідомо може здійснювати дії щодо розпорядження спірною землею та ухиляння від виконання рішення суду.

Отже з урахуванням фактичного цільового призначення спірної земельної ділянки, переходу права власності на неї, скасування реєстрації земельної ділянки шляхом об`єднання з іншими ділянками існує очевидна небезпека подальшого відчуження земельної ділянки, що фактично призведе до неможливості реального поновлення інтересів держави та повернення земельної ділянки належному власнику - Водянській сільській раді Василівського району Запорізької області, а також унеможливить або ускладнить виконання рішення суду.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог позивача, у тому числі через зникнення, зменшення кількості або погіршення якості майна (грошових коштів), його відчуження на користь третіх осіб, тощо.

Прокурор зазначає, що з метою запобігання відчуженню земельної ділянки, що може призвести або зробити неможливим виконання рішення суду, вбачаються підстави для накладення судом арешту на земельну ділянку.

Указаний спосіб є співмірним із заявленими вимогами, оскільки спір щодо земельної ділянки є реальним, носить матеріальний характер, власником спірного майна є ОСОБА_2 , а відсутність обтяжень спірної нерухомості не перешкоджатиме подальшій зміні речових прав на землю, що може стати дійсною перешкодою в ефективному захисті та поновленні прав та поновленні прав, якщо факт їх порушення буде встановлений судом при вирішенні спору.

Необхідність збереження правового статусу та стану спірної земельної ділянки відповідає умовам вжиття заходів забезпечення позову та застосування правил ч. 2 ст. 149 ЦПК України. Метою вжиття забезпечувальних заходів у спорі є забезпечення знаходження майна у відповідача у незмінному вигляді.

Невжиття вказаних заходів забезпечення позову до вирішення справи по суті й набрання законної сили судовим рішенням може істотно ускладнити в разі задоволення позовних вимог поновлення порушених прав або інтересів, за захистом яких прокурор звернувся до суду в інтересах держави та вплинути на виконання цього рішення.

Перевіривши обґрунтованість заяви про забезпечення позову, суд дійшов таких висновків.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 даного Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені статтею 150 ЦПК України. Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 цієї статті позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до частини третьоїстатті 150 ЦПК Українизаходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Верховний Суд у постанові від 28.03.2019 у справі № 824/239/2018 звернув увагу на те, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У справі, що розглядається прокурор звернувся до суду із позовом про визнання незаконним та скасування рішення Водянської сільської ради Василівського району Запорізької області, яким затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га, яка в подальшому була відчужена останнім ОСОБА_2 , та витребування цієї земельної ділянки у ОСОБА_2 . Зазначена земельна ділянка об`єднана з іншими земельними ділянками в одну земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 20 га.

За наведених обставин, враховуючи, що між сторонами дійсно виник спір щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, можливість відповідачки ОСОБА_2 здійснити відчуження земельної ділянки, що є предметом спору, на користь третіх осіб, суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єднану земельну ділянку загальною площею 20,0000 га з кадастровим номером: 2322485500:08:001:0114, яка на теперішній час є об`єктом цивільних прав, оскільки за змістом позовної заяви до її складу ввійшла спірна земельна ділянка з кадастровим номером: 2322485500:08:001:0105.

При цьому суд також бере до уваги, що спірна земельна вже була відчужена відповідачем ОСОБА_1 відповідачці ОСОБА_2 , а також ця земельна об`єднана з іншою земельною ділянкою.

Невжиття заявленого заходу забезпечення позову може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Разом з тим, суд вважає, що прокурор не навів достатніх підстав для забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 та іншим особам вчиняти дії щодо забудови та обробітку спірної земельної ділянки загальною площею 2 га.

Суд зазначає, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Заборона відповідачці користуватися земельною ділянкою є заходом, не співмірним із предметом заявлених у справі позовних вимог, невиправданим та надмірним обмеженням речових прав на спірне майно.

Крім того,що стосуєтьсязаборони вчинятидії щодозабудови земельноїділянки,то судзвертає увагу,що спірназемельна ділянкавідноситься докатегорії земельсільськогосподарського призначення,а не земель житлової та громадської забудови.

Суд також звертає увагу, що позивач просить забезпечити позов шляхом заборони іншим особам вчиняти дії щодо забудови та обробітку земельної ділянки.

Проте визначення у судовому рішенні заборони відносно невизначеної кількості осіб позбавляє судове рішення конкретності та передбачуваності.

З оглядуна викладене,враховуючи принципспівмірності,суд вважає,що заявупрокурора потрібнозадовольнити частково,а саменакласти арештна земельнуділянку загальноюплощею 20,0000га зкадастровим номером:2322485500:08:001:0114.Забезпечення даногопозову самеу такийспосіб необмежуватиме прававолодіння такористування земельноюділянкою їїтеперішнім власникомза їїцільовим призначеннямта єспівмірниміз заявленими позивачем вимогами.

Керуючись ст.ст. 149, 150 - 153,260 - 261, 353 ЦПК України,

постановив:

Заяву першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області про вжиття заходів забезпечення задовольнити частково.

Накласти арештна об`єднануземельну ділянкузагальною площею20,0000 га з кадастровим номером: 2322485500:08:001:0114, яка розташована на території Водянської сільської ради Василівського району Запорізької області (за межами населеного пункту), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2549742623040, власником якої відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до набрання законної сили рішенням у справі № 192/763/22 за позовом першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави до Водянської сільської ради Василівського району Запорізької області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення, витребування земельної ділянки.

У задоволенні заяви в іншій частині відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з наступного дня після її постановлення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, але може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.В. Ковальчук