Постанова

від 16.01.2023 по справі 160/9754/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 січня 2023 року м. Дніпросправа № 160/9754/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А.,

секретар судового засідання Соловей Л.О.

за участі прокурора Батуріної А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року (суддя Кучма К.С.) в справі № 160/9754/22 за позовом керівника Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконавчого комітету Криворізької міської ради до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі ГУ ДСНС), управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконавчого комітету Криворізької міської ради (далі управління) з позовом до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про зобов`язання привести у стан готовності захисну споруду № 14046, що знаходиться у м. Кривий Ріг, по вулиці Магнітогорській на території шахти «Родіна», шляхом забезпечення готовності до укриття захисної споруди цивільного захисту № 14046.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року позов задоволено, зобов`язано Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» привести у стан готовності захисну споруду №14046, що знаходиться в м. Кривий Ріг по вулиці Магнітогорській на території шахти «Родіна», шляхом забезпечення готовності до укриття захисної споруди цивільного захисту №14046.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Зазначає, що з огляду на наявність відповідного компетентного органу прокурор мав підстави звертатися в інтересах держави в особі ГУ ДСНС лише за умови, якщо цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює покладені на нього повноваження.

ГУ ДСНС проведено в лютому 2021 року перевірку, за наслідками якої видано припис № 148 про зобов`язання відповідача усунути виявлені порушення. Крім того, ГУ ДСНС зверталось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування, а рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2021 року в справі № 160/5179/21 відмовлено у задоволенні позову у зв`язку з усуненням порушень. Акт № 117 від 18 червня 2021 року, складений ДСНС, підтверджує відсутність порушень, а листи не є доказом наявності порушень.

Вважає, що не є підставою для подання позову відсутність у органів ДСНС повноважень на звернення до суду із позовом про зобов`язання привести захисту споруду у готовий до використання стан.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, предмет якого не відповідає статті 68 Кодексу цивільного захисту, вийшов за межі повноважень суб`єктів владних повноважень, в інтересах якого подано позов, а враховуючи субсидіарну роль прокуратури в адміністративному судочинстві, такі дії є перевищенням повноваженням.

Також, на думку апелянта, прокурором пропущено строк звернення до суду, встановлений частиною другою статті 122 КАС України.

У відзиві на апеляційну скаргу прокурор просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.

До судового засідання представник відповідача та представники позивачів не з`явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку з чим суд визнав за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутності зазначених осіб.

В судовому засіданні прокурор просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Судом першої інстанції встановлено, що 05 квітня 2022 року заступник керівника Криворізької центральної окружної прокуратури звернувся до Криворізького районного управління ГУ ДСНС у Дніпропетровській області щодо отримання інформації про захисні споруди із зазначенням місцезнаходження, балансоутримувачів та користувачів.

Листом №966/02-22 від 08 квітня 2022 року Криворізьке РУ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області повідомило про захисні споруди.

За фактом невиконання балансоутримувачами вимог щодо належного утримання захисних споруд Криворізькою центральною окружною прокуратурою внесено відомості до ЄРДР №42022042080000054 від 12 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України. В рамках кримінального провадження отримано копії акту перевірки, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, №142 від 22 лютого 2021 року та припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №148 від 01 березня 2021 року.

Згідно з актом перевірки, складеним за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, №142 від 22 лютого 2021 року АТ «Криворізький залізорудний комбінат» виявлено порушення та складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №148 від 01 березня 2021 року, яким зобов`язано відповідача у строк до 01 червня 2021 року забезпечити готовність до укриття захисної споруди №14046.

Окрім цього, 16 червня 2022 року в рамках кримінального провадження №42022042080000054 проведено огляд сховища №14046 за участі головного фахівця відділу ЦЗ Криворізького РУ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області майора служби ЦЗ ОСОБА_1 та головного інспектора відділу запобігання НС Криворізького районного управління ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області майора служби ЦЗ Малишко О.В.

Під час огляду виявлено наступні недоліки: захисна споруда цивільного захисту первинними засобами пожежогасіння не забезпечена; захисна споруда цивільного захисту системами пожежної автоматики та сигналізацією не обладнана; відсутні таблички позначення покажчика маршруту руху до захисної споруди цивільного захисту; система опалення захисної споруди знаходиться у непридатному стані; система електроживлення сховища відсутня; система водопостачання не придатна до експлуатації; система вентиляції знаходиться у непридатному стані; система каналізації не придатна до експлуатації; фільтровентиляційне обладнання, протипилові фільтри та фільтри поглинаючі відсутні; сховище захаращене та сире; захисно-герметичні пристрої, захисно-герметичні та герметичні двері демонтовані, сховище не герметично.

Криворізькою центральною окружною прокуратурою скеровано запит №04/59-4539вих22 від 17 червня 2022 року до ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області щодо звернення до суду з позовом про зобов`язання балансоутримувача захисної споруди привести її у стан, готовий для використання.

Криворізькою центральною окружною прокуратурою направлено запит №04/59-4543вих22 від 17 червня 2022 року до Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконавчого комітету Криворізької міської ради щодо звернення до суду з позовом про зобов`язання балансоутримувача захисної споруди привести її у стан, готовий для використання.

Листом №12/13/309 від 21 червня 2022 року Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконавчого комітету КМР повідомило, що сховище №14046 перебуває в аварійному стані.

Листом №4901-3684/4903 від 23 червня 2022 року ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області повідомило, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням на період дії режиму воєнного стану в Україні не здійснюється.

Оскільки питання утримання захисної споруди у готовому до використання стані відповідає інтересам держави, а отримана прокурором під час листування інформація свідчила про наявність ознак порушення законодавства, суд першої інстанції вважав підтвердженим наявність підстав для звернення прокурора до суду з цим позовом.

Стосовно суті позовних вимог судом першої інстанції зазначено таке.

Відповідно до Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138, обов`язок забезпечення тримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється тими суб`єктами, на балансі яких перебуває такий об`єкт.

Паспортом сховища (протирадіаційного укриття) №14046 підтверджено, що балансоутримувачем об`єкта, розташованого по вул. Магнітогорській у м. Кривий Ріг, шахта «Родіна», є ПАТ «Кривбасзалізрудком», яке рішенням від 28 травня 2021 року перейменовано в АТ «Криворізький залізорудний комбінат», дата прийняття в експлуатацію - 1955 рік.

Матеріали справи не містять висновку про усунення відповідачем зафіксованих в приписі порушень, а посилання відповідача на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2021 року в справі № 160/5179/21 суд першої інстанції визнав необґрунтованими через те, що при розгляді цієї справи не досліджувалось питання стану захисної споруди.

Врахувавши доведеність, що захисна споруда знаходиться у незадовільному стані, суд першої інстанції дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позовної заяви про зобов`язання АТ «Криворізький залізорудний комбінат» привести захисну споруду у стан готовності.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд визнає приведений висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що балансоутримувачем захисної споруди № 14046, що знаходиться у м. Кривий Ріг, по вулиці Магнітогорській на території шахти «Родіна», є АТ «Криворізький залізорудний комбінат».

На листи заступника керівника Криворізької центральної окружної прокуратури від 05 квітня 2022 року з питання надання інформації про захисні споруди із зазначенням місцезнаходження, балансоутримувачів та користувачів Криворізьке РУ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області повідомило про наявність захисних споруд.

За висновками акту перевірки, складеному за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, №142 від 22 лютого 2021 року виявлено порушення з боку АТ «Криворізький залізорудний комбінат» стосовно стану захисної споруди №14046, ГУ ДСНС в Дніпропетровській області складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №148 від 01 березня 2021 року, яким зобов`язано відповідача у строк до 01 червня 2021 року забезпечити готовність до укриття захисної споруди №14046.

В рамках кримінального провадження, відкритого за фактом невиконання балансоутримувачами вимог щодо належного утримання захисних споруд за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 367 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР за №42022042080000054 від 12 квітня 2022 року, отримано копії акту перевірки, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, №142 від 22 лютого 2021 року та припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №148 від 01 березня 2021 року.

Також 16 червня 2022 року в рамках кримінального провадження №42022042080000054 проведено огляд сховища №14046 за участю фахівців Криворізького РУ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, під час якого встановлено, що захисна споруда цивільного захисту первинними засобами пожежогасіння не забезпечена; захисна споруда цивільного захисту системами пожежної автоматики та сигналізацією не обладнана; відсутні таблички позначення покажчика маршруту руху до захисної споруди цивільного захисту; система опалення захисної споруди знаходиться у непридатному стані; система електроживлення сховища відсутня; система водопостачання не придатна до експлуатації; система вентиляції знаходиться у непридатному стані; система каналізації не придатна до експлуатації; фільтровентиляційне обладнання, протипилові фільтри та фільтри поглинаючі відсутні; сховище захаращене та сире; захисно-герметичні пристрої, захисно-герметичні та герметичні двері демонтовані, сховище не герметично.

Криворізькою центральною окружною прокуратурою 17 червня 2022 року направлено листи до ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області та управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконавчого комітету Криворізької міської ради щодо звернення до суду з позовом про зобов`язання балансоутримувача захисної споруди привести її у стан, готовий для використання.

Листом №12/13/309 від 21 червня 2022 року управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконавчого комітету Криворізької міської ради повідомило, що сховище №14046 перебуває в аварійному стані.

Листом №4901-3684/4903 від 23 червня 2022 року ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області повідомило, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням на період дії режиму воєнного стану в Україні не здійснюється.

Спірним в цій справі є право прокурора на звернення до суду в інтересах держави з цим позовом, а також наявність підстав для зобов`язання балансоутримувача захисної споруди привести таку споруду у стан готовності шляхом забезпечення готовності до укриття захисної споруди цивільного захисту № 14046.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює:

1) підтримання публічного обвинувачення в суді;

2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;

3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Тобто, Конституція України визначає дві обов`язкові вимоги для виникнення у прокурора права на представництво інтересів держави: доведення, що обставини звернення є виключним випадком і здійснення представництва в порядку, визначеному законом.

За приписами частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) на прокуратуру покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України; 3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Статтею 23 Закону № 1697-VII врегульоване питання представництва інтересів громадянина або держави в суді, відповідно до частини першої якої представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Частиною четвертою статті 23 Закону № 1697-VII встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:

1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом;

2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Відповідно до частини шостої статті 23 Закону № 1697-VII під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: 1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); 2) вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; 3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; 4) брати участь у розгляді справи; 5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом; 6) брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді; 7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.

Частиною першою статті 24 Закону № 1697-VII визначено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 5 КАС України до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

За приписами частин третьою п`ятою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулюються Кодексом цивільного захисту України (далі КЦЗ, застосовується судом в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 65 КЦЗ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює державний нагляд (контроль) щодо суб`єктів господарювання (пункт 2).

За змістом частин другої статті 65 КЦЗ у суб`єктів господарювання приватної форми власності органи державного нагляду у сфері цивільного захисту контролюють виконання заходів щодо захисту населення та працівників на випадок надзвичайної ситуації, а також вирішення питань техногенної та пожежної безпеки, що стосуються прав та інтересів інших юридичних осіб і громадян.

Згідно зі статтею 66 КЦЗ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Статтею 68 КЦЗ встановлені санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, за приписами якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом (частина перша).

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (частина друга).

Частиною першою статті 69 КЦЗ передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови:

1) з питань пожежної безпеки у разі:

а) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами;

б) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

в) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від вимог, визначених нормативно-правовими актами або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

2) з питань техногенної безпеки у разі:

а) невиконання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань техногенної безпеки;

б) відсутності організаційно-розпорядчих документів щодо здійснення заходів з питань техногенної безпеки, які передбачені для суб`єкта господарювання;

в) непроведення в установленому порядку навчання персоналу суб`єкта господарювання діям у разі виникнення аварійних ситуацій та аварій;

г) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу надзвичайних ситуацій;

ґ) непроведення ідентифікації та паспортизації потенційно небезпечного об`єкта;

д) відсутності декларації безпеки об`єкта підвищеної небезпеки;

е) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

є) невідповідності кількості промислових засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатності або відсутності, а також у разі порушення порядку зберігання таких засобів;

ж) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

з) відсутності плану локалізації і ліквідації наслідків аварій на об`єкті підвищеної небезпеки, а також відсутності розроблених відповідно до цього плану спеціальних заходів протиаварійного захисту;

и) відсутності об`єктових матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій або невідповідності їх затвердженим номенклатурам та обсягам;

і) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

ї) відсутності або несправності на об`єкті підвищеної небезпеки автоматизованої системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення;

й) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

к) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

л) неготовності осіб, які обслуговують потенційно небезпечні об`єкти та об`єкти підвищеної небезпеки, а також осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації та ліквідації наслідків аварій до дій із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

м) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки угоди про страхування цивільної відповідальності суб`єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам та їхньому майну, іншим юридичним особам унаслідок надзвичайної ситуації, що спричинена пожежею, аварією, катастрофою або небезпечною подією;

н) порушення правил транспортування небезпечних речовин трубопровідним транспортом та порядку їх перевезення транспортними засобами;

о) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Наведені приписи законодавства вказують на те, що прокуратура з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій, має право звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави (стаття 55 Конституції України), але не на загальних підставах, а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року в справі № 826/13768/16, однією з умов виникнення у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави є наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

У другому випадку законодавчо обумовлено, що має бути відсутнім орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 29 листопада 2022 року в справі № 240/401/19 відступив від раніше викладених висновків щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з позовом в інтересах держави, зазначивши таке.

«…виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99).

Ці висновки Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене цим Судом розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, застосованого у статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відтак, Суд вважає, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Громада володіє деякими ознаками суб`єкта публічно-правових відносин, яка може мати власні (публічні) інтереси, що є відмінними від інтересів конкретної (приватної) особи. При цьому, Основним Законом України (статті 13, 23, 41, 43, 89 та 95) передбачено, що суспільні (публічні) інтереси підлягають самостійному захисту, а також обов`язковому врахуванню при прийнятті найважливіших рішень на рівні держави або відповідної територіальної громади.

Хоча у Конституції України не йдеться про захист прокурором інтересів суспільства, але інтерес держави є насамперед інтересом більшості членів суспільства, якому вона служить. Отже, інтерес держави охоплює суспільні (публічні) інтереси. Тому прокурор може захищати і суспільні інтереси, зокрема, громад з тих самих підстав, що й інтереси держави. Відтак, звернення прокурора з позовом в інтересах держави охоплює, у тому числі, й захист інтересів громади.».

Повноваження щодо здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки покладено на органи ДСНС, спосіб реалізації яких визначений законом - КЦЗ, приписами якого передбачено звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств.

Крім того, до повноважень ДСНС належить видання розпорядчих документів (приписів, розпоряджень, постанов) підконтрольним суб`єктам господарювання (як в цьому випадку).

Застосування заходів реагування, визначених статтею 68 КЦЗ, - це установлений законом спосіб спонукання відповідних суб`єктів господарювання усунути виявлені органами ДСНС порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Надання органам ДСНС права звернення до адміністративного суду лише з вимогами про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи суб`єктів господарювання свідчить про виключність судового способу захисту цих суспільних інтересів у випадку створення загрози життю та/або здоров`ю людей, з боку уповноваженого органу.

В інших випадках передбачено застосування заходів адміністративного примусу.

В приведеній вище постанові від 29 листопада 2022 року в справі № 240/401/19 Верховним Судом також зроблено наступний правовий висновок:

«З огляду на вищезазначене, положення статті 53 КАС України у системному зв`язку з положеннями статті 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з метою захисту інтересів держави в особі територіальної громади необхідно розуміти так:

- прокурор, звертаючись до суду з метою захисту інтересів держави, що охоплюють собою й інтереси певної територіальної громади, фактично діє в інтересах держави; оскільки відсутні чіткі критерії визначення поняття інтереси держави, яке є оціночним, суди під час розгляду кожної конкретної справи повинні встановлювати наявність/відсутність інтересів держави та необхідність їх захисту у судовому порядку;

- прокурор має право самостійно звертатися до адміністративного суду із позовом у разі відсутності органу, який має повноваження на звернення до суду з таким самим позовом; передбачене законами загальне повноваження державного органу на звернення до суду або можливість бути позивачем чи відповідачем у справі (як от у Кабінету Міністрів України), не свідчить про право такого органу на звернення з адміністративним позовом в конкретних правовідносинах, оскільки Законом має бути прямо визначено, у яких випадках та який орган може/повинен звернутися до суду;

- у разі, якщо адміністративні суди доходять висновку про відсутність у прокурора права на звернення з позовом до суду в інтересах держави з підстави наявності органу, що має повноваження на звернення з таким позовом до суду, суди повинні чітко вказати, до компетенції якого саме органу належить повноваження на звернення до суду та яким Законом це право передбачено.».

В цьому випадку дійсно, звернення ДСНС з іншим позовом, ніж про застосування заходів реагування, передбачених статтею 68 КЦЗ, чинним законодавством не передбачено.

Разом з тим, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в справі №240/401/19, стосовно того, що прокурор має право самостійно звертатися до адміністративного суду із позовом у разі відсутності органу, який має повноваження на звернення до суду з таким самим позовом, а також, що звернення прокурора до суду у порядку адміністративного судочинства у цій справі слугує меті захисту суспільного інтересу у такій важливій сфері, як захист життя та здоров`я людей у період збройної агресії проти України, тому суд доходить до висновку, що за відсутності державного органу, уповноваженого на звернення з таким позовом (зобов`язання балансоутримувача привести у стан готовності захисну споруду) до суду, прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, діяв відповідно до вимог статті 53 КАС України та частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру».».

Отже, враховуючи, що питання утримання захисної споруди у готовому до використання стані відповідає інтересам суспільства і держави та має виключне значення для забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров`я під час військової агресії, а отримана прокурором під час листування інформація свідчила про наявність ознак порушення законодавства, суд погоджує висновок суду першої інстанції про доведеність підстав для звернення прокурора з цим позовом, а доводи апелянта про відсутність у прокурора повноважень на звернення до суду з цим позовом спростовані приведеними вище висновками суду.

Вирішуючи по суті позовні вимоги, суд виходить з такого.

Частиною першою статті 20 КЦЗ встановлено що до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, зокрема, належить забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання (пункт 1); забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту (пункт 2); забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту (пункт 15); здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні) (пункт 16).

Частиною восьмою статті 32 КЦЗ передбачено, що утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку, визначений Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138 (далі Порядок №138).

Пунктом 9 Порядку №138 встановлено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами. У разі використання однієї захисної споруди кількома суб`єктами господарювання вони беруть участь в її утриманні відповідно до договорів, укладених з балансоутримувачем захисної споруди.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 138 балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме:

не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту;

не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Враховуючи, що обов`язок забезпечення тримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється тими суб`єктами, на балансі яких перебуває такий об`єкт, а відповідно до паспорту сховища (протирадіаційного укриття) №14046 балансоутримувачем захисної споруди є саме АТ «Криворізький залізорудний комбінат», саме на відповідача покладено обов`язок із забезпечення підтримання стану такої захисної споруди у готовності до використання.

Факт знаходження захисної споруди цивільного захисту №14046 у незадовільному до використання стані не є спірним питанням та доведений актом перевірки, складеним за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №142 від 22 лютого 2021 року, актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту сховища №14046 та протоколом огляду місця події від 16 червня 2022 року.

За результатами перевірки з метою приведення захисної споруди цивільного захисту №14046 у готовність до використання за призначенням ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області внесено відповідачу припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №148 від 01 березня 2021 року, яким зобов`язано відповідача у строк до 01 червня 2021 року забезпечити готовність до укриття захисної споруди №14046.

Суд звертає увагу, що АТ «Криворізький залізорудний комбінат» припис не оскаржено, вимоги припису відповідачем не виконані ані в установлений приписом строк, ані на час розгляду цієї справи.

Відповідно, є правильним висновок суду першої інстанції про наявність у відповідача обов`язку привести захисну споруду у стан, готовий до використання, а у зв`язку з невиконанням такого обов`язку у добровільному порядку, судом першої інстанції обґрунтовано покладено на відповідача такий обов`язок судовим рішенням, яке підлягає обов`язковому виконанню.

Доводи апелянта про доведеність усунення порушень вимог законодавства, виявлених в ході проведеної в лютому 2021 року перевірки, зокрема, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2021 року в справі № 160/5179/21, яким відмовлено у задоволенні позову у зв`язку з усуненням порушень, що також підтверджено актом № 117 від 18 червня 2021 року, складеним ДСНС, а листи не є доказом наявності порушень, суд відхиляє з наступних підстав.

Предметом спору у справі №160/5179/21 було застосування заходів реагування шляхом зупинення роботи ряду виробничих об`єктів АТ «Криворізький залізорудний комбінат», проте не було предметом позову питання готовності до використання захисної споруди №14046.

Судовим рішенням у справі 160/5179/21 не надавалась оцінка стану готовності вказаної захисної споруди, а також не встановлювались обставини виконання/невиконання припису №148 від 01 березня 2021 року.

Посилання апелянта не пропуск прокурором строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, суд також визнає необґрунтованими.

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом другим частини другої статті 122 встановлено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи, що прокурором виявлено факт не приведення захисної споруди цивільного захисту у стан готовності після проведення огляду 16 червня 2022 року, а з позовом прокурор звернувся до суду 08 липня 2022 року, відсутні підстави для твердження про пропуск прокурором строку звернення до суду.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року в справі № 160/9754/22 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року в справі № 160/9754/22 за позовом керівника Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконавчого комітету Криворізької міської ради до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття 16 січня 2023 року та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 17 січня 2023 року.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяС.В. Білак

суддяН.А. Олефіренко