Ухвала

від 17.01.2023 по справі 305/340/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

17 січня 2023 рокуЛьвівСправа № 305/340/22 пров. № А/857/14209/22

Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Ільчишин Н. В., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 31 серпня 2022 року у справі № 305/340/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Провідного мисливствознавця Державного підприємства "Рахівське лісове дослідне господарство" Лофердюка Андрія Сергійовича Державного підприємства "Рахівське лісове дослідне господарство" про скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 31 серпня 2022 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Провідного мисливствознавця Державного підприємства "Рахівське лісове дослідне господарство" Лофердюка Андрія Сергійовича Державного підприємства "Рахівське лісове дослідне господарство" про скасування постанови.

Не погодившись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду 23.12.2022 залишено апеляційну скаргу ОСОБА_1 без руху з підстав не подання до апеляційної скарги документа про сплату судового збору та доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

13.01.2022 до Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява представника апелянта Поштак Ю.С. від 29.12.2022 із долученою квитанцією на суму 744,30 грн. та повідомлено суд, що представник позивача була присутня під час проголошення судового рішення, а рішення Рахівського районного суду Закарпатської області представник позивача та позивач дізналися з ЄДРСР 02.09.2022, яка є датою його оприлюднення.

Стаття 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Так, згідно частини 4 статті 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

У відповідності до частини 1 статті 272 КАС України судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Із матеріалів справи слідує, що судове рішення прийняте 31.08.2022, а про Рахівського районного суду Закарпатської області як вказується у заяві представника апелянта Поштак Ю.С. від 29.12.2022 представник позивача та позивач дізналися з ЄДРСР 02.09.2022, яка є датою його оприлюднення, а апеляційну скаргу представника апелянта Поштак Ю.С. направлено до суду 29.09.2022, що засвідчується конвертом Укрпошти, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Особою, яка подала апеляційну скаргу не подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 2 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У рішенні Європейського суду з справ людини у справі Пономарьов проти України Суд зазначає, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

Право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 15.05.2008 року Надточій проти України, вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Стаття 45 КАС України встановлює, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи те, що особа, яка подала апеляційну скаргу, не порушує питання про поновлення строку апеляційного оскарження, вказану апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши термін для усунення недоліку.

Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунутий шляхом надіслання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску.

При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз`яснити, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись статтями 286, 295, 298, 299 КАС України,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 31 серпня 2022 року у справі № 305/340/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Провідного мисливствознавця Державного підприємства "Рахівське лісове дослідне господарство" Лофердюка Андрія Сергійовича Державного підприємства "Рахівське лісове дослідне господарство" про скасування постанови - залишити без руху.

Встановити ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяН. В. Ільчишин