Постанова

від 17.01.2023 по справі 826/8985/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2023 року

м. Київ

справа № 826/8985/18

адміністративне провадження № К/9901/14247/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Мороз Л.Л., Тацій Л.В.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу № 826/8985/18

за позовом Обслуговуючого кооперативу "БУДІНВЕСТПЕРСПЕКТИВА" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування наказу, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Обслуговуючого кооперативу "БУДІНВЕСТПЕРСПЕКТИВА" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2018 року (прийняте у складі головуючого судді Федорчука А.Б.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року (ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Коротких А.Ю., суддів: Ганечко О.М., Сорочка Є.О.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2018 року Обслуговуючий кооператив "БУДІНВЕСТПЕРСПЕКТИВА" звернувся (далі - ОК "БУДІНВЕСТПЕРСПЕКТИВА", позивач) до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент з питань ДАБК міста Києва, відповідач), в якому просило:

- скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 10 травня 2018 року №116 про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення від 11 квітня 2018 року №КВ 061181011178.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта перевірки від 20 грудня 2017 року не можуть бути підставою для скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення від 11 квітня 2018 року №КВ 061181011178.

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2018 року, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року, в задоволенні даного позову відмовлено.

4. Приймаючи такі рішення, суди виходили з того, що виявлення відповідачем факту недостовірності даних, які наведені ОК "БУДІНВЕСТПЕРСПЕКТИВА" не лише у декларації, але і у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом. Тому право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягало скасуванню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. 17 травня 2019 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди не навели норми права, якою передбачено можливість встановлювати факти на підставі заходів, які передували реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Позивач зазначив, що згідно декларації про початок виконання будівельних робіт він будує багатоквартирний, 4-х поверховий житловий будинок, що не суперечить цільовому призначенню земельної ділянки на якій здійснюється таке будівництво «Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Тому, судами безпідставно зроблено висновок, що проектна документація не відповідає цільовому призначенню земельної ділянки та вимогам Містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки.

6. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 травня 2019 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Анцупова Т.О., суддів Стародуба О.П., Кравчука В.М.

7. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 22.05.2019 № 429/0/78-19, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т.О., що унеможливлює її участь у розгляді касаційних скарг, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.

Ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за цією скаргою.

25 липня 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив, в якому Департамент з питань ДАБК міста Києва просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, оскаржувані судові рішення без змін.

8. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 08 грудня 2021 № 2228/0/78-21, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Желєзного І.В., що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Мороз Л.Л., Тацій Л.В.

9. Верховний Суд ухвалою від 16 січня 2023 року відмовив у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за участю його представника, справу призначено до касаційного розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 17 січня 2023 року.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, 04 квітня 2018 року Обслуговуючий кооператив "БУДІНВЕСТПЕРСПЕКТИВА" подав до Департаменту з питань ДАБК міста Києва повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідків (СС1) стосовно об`єкта "Будівництво житлового будинку за адресою: вул. Майкопська, 1-А у Голосіївському районі м. Києва", яке було зареєстровано відповідачем.

12 квітня 2018 року Департамент з питань ДАБК міста Києва видав наказ №199 "Про проведення позапланової перевірки", прийняття якого зокрема, зумовлене необхідністю проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 11 квітня 2018 року №КВ 0611181011178 та оформив направлення для проведення планового (позапланового) заходу.

У зв`язку з неможливістю проведення перевірки на підставі вказаних вище наказу та направлення від 12 квітня 2018 року, відповідачем використано акт, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт №б/н від 20 грудня 2017 року.

В даному акті перевірки зафіксовано, що Департамент з питань ДАБК міста Києва видав замовнику будівництва - ОСОБА_1 , містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 04 липня 2014 року №115/14/12/009-14 на будівництво житлового будинку на АДРЕСА_1 . Земельна ділянка по АДРЕСА_1 загальною площею - 0,0663 га (кадастровий номер 8000000000:79:219:0039) належить ОК "БУДІНВЕСТПЕРСПЕКТИВА" на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25 квітня 2016 року №346. Цільове призначення (використання) земельної ділянки - для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва. Функціональне призначення земельної ділянки - територія належить до територіальної житлової садибної забудови (існуюча) відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року №370/1804.

За інформацією, наведеною ОК "БУДІНВЕСТПЕРСПЕКТИВА", проектна документація розроблена товариством з обмеженою відповідальністю "КиЕв" під керівництвом головного архітектора проекту Терещенко Наталії Сергіївни (кваліфікаційний сертифікат АА №000433), та яка в свою чергу була затверджена наказом Голови ОК "БУДІНВЕСТПЕРСПЕКТИВА" Сусленською Софією Ісаївсною від 01 червня 2016 року №1-6/16-1.

Відповідно до поданої проектної документації, проект розроблений на будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

Проектна документація на об`єкт "Будівництво житлового будинку на АДРЕСА_1 ", передбачає будівництво багатоквартирного житлового будинку (відповідно до ТЕП - 24 квартири), який має загальний вхід-вихід зі всіх квартир, не відповідає цільовому призначенню земельної ділянки та вимогам містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки, виданих Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 04 липня 2014 року №115/14/12/009-14.

Також у ході перевірки встановлено, що позивачем, як замовником будівництва, затверджено проектну документацію за відсутності необхідних технічних умов та з істотним порушенням будівельних норм, державних стандартів та правил.

10 травня 2018 року Департамент з питань ДАБК міста Києва відповідно до частини 2 статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт" та на підставі акта складеного 20 грудня 2017 року за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт за №б/н, видано наказ "Про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення".

Пунктом 1 зазначеного наказу скасоване право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) "Будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 " від 11 квітня 2018 року №КВ 061181011178. Замовник - ОК "БУДІНВЕСТПЕРСПЕКТИВА".

Пунктом 2 наказу №116 від 10 травня 2018 року наказано управлінню дозвільних процедур забезпечити невідкладне направлення копії наказу до Державної архітектурно-будівельної інспекції України для виключення з реєстру запису про реєстрацію повідомлення від 11 квітня 2018 року №КВ 061181011178 з єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Не погоджуючись з правомірністю наказу ОК "БУДІНВЕСТПЕРСПЕКТИВА" звернулося з позовом до суду про його скасування.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

12. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Законом, який визначає правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є, зокрема, Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон № 3038-VI).

Статтею 9 Закону України від 20.05.1999 № 687-XIV Про архітектурну діяльність визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом № 3038-VI.

Статтею 1 Закону № 3038-VI передбачено, що замовник - це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Згідно зі статтею 4 Закону № 3038-VI об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

13. Частинами першою та другою статті 34 Закону № 3038-VI передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом (частина сьома статті 34 Закону № 3038-VI).

14. Згідно із частиною сьомою статті 36 Закону № 3038-VI право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1) подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт;

2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;

3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Відомості про скасування права на виконання будівельних робіт вносяться до реєстру.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення (частина восьма статті 36 Закону № 3038-VI).

Частинами другою та третьою статті 39-1 Закону № 3038-VI встановлено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Замовник будівництва після скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, або декларації про готовність об`єкта до експлуатації може повторно надіслати повідомлення або подати декларацію згідно з вимогами, встановленими законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 затверджено Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт (далі - Порядок № 466) який визначає механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт.

Наведені у частині сьомій статті 36 та частинах другій, третій статті 39-1 Закону № 3038-VI підстави для скасування права на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення зазначені також і у пункті 15 Порядку № 466.

15. Колегія суддів КАС ВС дійшла висновку, що об`єкт слід вважати самочинним будівництвом, зокрема, за наявності хоча б однієї з таких обставин: 1) об`єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) об`єкт будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) об`єкт будується без належно затвердженого проекту з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Кожна з наведених ознак (умов) є самостійною, а відтак достатньою для визнання будівництва самочинним.

Зміст вищенаведених норм зобов`язує орган державного архітектурно-будівельного контролю скасувати право на початок виконання будівельних робіт у разі виявлення недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації повідомлення інформація, яка зазначалася в ньому, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у повідомленні), наведених у зареєстрованому повідомленні, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

16. У даній справі, відповідач прийняв оскаржуваний наказ №116 від 10 травня 2018 року відповідно до частини другої Закону № 3038-VI, пункту 15 Порядку № 466 та на підставі акта складеного 20 грудня 2017 року за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

В акті, зокрема, зафіксовано, що будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою: вул. Майкопській, 1-А у Голосіївському районі м. Києва не відповідає цільовому призначенню земельної ділянки та вимогам містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки.

Ця обставина є ключовою при прийнятті відповідачем спірного наказу та не була спростована ОК "БУДІНВЕСТПЕРСПЕКТИВА" під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій.

В касаційній скарзі позивач зазначив, що видані йому містобудівні умови та обмеження на забудову земельної ділянки (№ 115/14/12/009-14 від 04.07.2014 року) не забороняють будівництво житлового будинку та не містять обмеження щодо кількості квартир. Тому скаржник вважає, що він має право на будівництво багатоквартирного будинку до 4 поверхів.

З даного приводу колегія суддів КАС Верховного Суду зазначає про таке.

17. Згідно статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Частина перша статті 19 Земельного кодексу України визначає, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, зокрема, землі житлової та громадської забудови.

Відповідно до статті 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Згідно частини п`ятої статті 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Отже, наміри щодо використання земельної ділянки в межах певної категорії земель мають відповідати містобудівній документації та документації із землеустрою. Водночас, забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства, що визначено статтею 24 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Аналогічного висновку дійшов КАС ВС у постановах від 23 грудня 2019 року у справі № 813/2946/17, від 20 липня 2022 року у справі № 640/18400/18.

18. Також Верховний Суд враховує, що статтею 373 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено зокрема, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Відповідно до статті 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Зміст наведених норм права свідчить про те, що обов`язковими ознаками права власності на землю є володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою відповідно до закону і використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Право власника на забудову на своїй земельній ділянці здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 13 грудня 2022 року у справі № 380/6793/20.

19. Згідно статті 1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку. Документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель.

Відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 Класифікації видів цільового призначення земель, встановлено, що класифікація видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ) розроблена відповідно до Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій» та Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 року № 224.

Код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі.

Пунктом 1.3 КВЦПЗ застосовується для використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, підприємствами, установами для ведення обліку земель та формування звітності із земельних ресурсів.

Пунктом 1.4 КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

Розділом II Класифікації видів цільового призначення земель визначено класифікацію видів цільового призначення земель, серед яких у секції В зазначено, що землі житлової забудови - це землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше); землі, які використовуються для розміщення гаражного будівництва)), а землі громадської забудови - це землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об`єктів загального користування).

Як слідує із Розділу II Класифікації видів цільового призначення земель у секції В за кодом 02.03 вказано землі житлової забудови «Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку», натомість у цій же секції за кодом 02.01 вказано землі «Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)».

Тобто вказані види цільового призначення земельної ділянки для житлової забудови відрізняються.

20. Як вже зазначалося, цільове призначення спірної земельної ділянки - для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва. Відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року №370/1804, функціональне призначення земельної ділянки - територіальна житлова садибна забудова. Проектом заплановано будівництво 4-х поверхового, багатоквартирного житлового будинку (всього 24 квартири).

З огляду на викладене вбачається, що цільове призначення земельної ділянки, на якій позивачем здійснюється будівництво не відповідає фактичним намірам забудови. Отже, об`єкт будується на земельній ділянці не відведеній для цієї мети, що є підставою вважати його самочинним будівництвом.

Аналогічного висновку щодо використання спірної земельної ділянки дійшов Верховний Суд у постанові від 15 липня 2020 року по справі № 826/1419/18 за позовом ОК «БУДІНВЕСТПЕРСПЕКТИВА» до Департаменту з питань ДАБК міста Києва, про скасування наказу № 5 від 4 січня 2018 року про скасування реєстрації декларації про початок проведення будівельних робіт від 25 липня 2016 року № КВ083162070548.

Під час розгляду справи позивач не довів тієї обставини, що будівництво багатоквартирного житлового будинку на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 відповідає цільовому призначенню даної земельної ділянки.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанцій.

З огляду на зазначене колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо законності наказу відповідача від 10 травня 2018 року №116 про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення від 11 квітня 2018 року №КВ 061181011178.

21. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни їх відсутні.

Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "БУДІНВЕСТПЕРСПЕКТИВА" залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року у справі № 826/8985/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г. Стрелець

Судді Л.Л. Мороз

Л.В. Тацій