Постанова

від 17.01.2023 по справі 826/12291/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2023 року

м. Київ

справа №826/12291/17

адміністративне провадження № К/9901/2212/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу № 826/12291/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Абсолют Фінанс» до Національного банку України, третя особа - Печерський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про визнання протиправною та скасування постанови, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Абсолют Фінанс» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року (ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Степанюка А.Г., суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У вересні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Абсолют Фінанс» (далі - ТОВ «ФК Абсолют Фінанс», позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Національного банку України (далі - НБ України, відповідач), третя особа - Печерський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - Печерський РВ ДВС міста Києва, третя особа), в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову Національного банку України від 20 вересня 2017 року № 90 про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в оскаржуваній постанові не конкретизовано абзац статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України № 15-93 від 19.02.1993 року (далі - Декрет КМУ № 15-93) яким керувався відповідач при застосуванні штрафу.

ТОВ «ФК Абсолют Фінанс» вважає, що торгівля готівковою іноземною валютою не охоплюється поняттям «міжбанківський валютний ринок», а висновок НБ України, що операції з обміну валюти було здійснено за участі нерезидента не підтверджується належними доказами.

Також, позивач зазначив, що за приписами пункту 11 розділу ІІІ Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України резидентність фізичної особи встановлюється шляхом усного опитування, а відображення у квитанціях реквізитів паспорта громадянина Російської Федерації не є доказом його нерезидентності.

Крім того, на думку ТОВ «ФК Абсолют Фінанс» акт перевірки не містить висновку про порушення порядку торгівлі іноземною валютою.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2019 року позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано протиправною та скасовано постанову Національного банку України № 90 від 20 вересня 2017 року про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства.

Присуджено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Абсолют фінанс» за рахунок бюджетних асигнувань Національного банку України сплачений судовий збір у розмірі 2119,74 гривень.

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ТОВ «ФК Абсолют Фінанс» не може бути суб`єктом відповідальності за дане правопорушення, оскільки валютно-обмінні операції у пунктах обміну іноземної валюти не є торгівлею на міжбанківському валютному ринку України.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року апеляційну скаргу Національного банку України задоволено повністю.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2019 року - скасовано.

Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

6. Суд апеляційної інстанції мотивує своє рішення тим, що оскільки ОСОБА_1 при здійсненні валютно-обмінної операції, надав паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Відділенням УФМС по Самарській області у Центральному районі м. Тольятті, Російської Федерацій, а не посвідку на постійне проживання в Україні, ТОВ «ФК Абсолют Фінанс» допустило порушення вимог Інструкції №502 в частині здійснення операції зворотного обміну фізичній особі-нерезиденту невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту на суму, без довідки-certificate за формою № 377.

Також суд дійшов висновку, що до міжбанківського валютного ринку України включається як безготівковий, так і готівковий сегменти валютного ринку, тому притягнення Позивача до відповідальності на підставі абз. 4 п. 2 ст. 16 Декрету №15-93 та п. 2.3 розд. 2 Положення про валютний контроль узгоджується з положеннями чинного законодавства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 17 січня 2020 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «ФК Абсолют Фінанс».

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2019 року.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушеннями норм матеріального та процесуального права. Позивач зазначив, що сума купленої валюти, підтверджена квитанцією № 13 від 27 вересня 2016 року, становила 136 500 гривень, а сума проданої валюти, підтверджена квитанцією № 15 від 27 вересня 2016 року, становила 145 250 гривень. Тому, оскільки сума валютно-обмінної операції не дорівнювала і не перевищувала суму 150 000 гривень, касир, згідно Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.12.2002 року № 502 (далі - Інструкція №502) не був зобов`язаний витребовувати у клієнта документ, який посвідчує його особу та вносити в квитанцію паспортні дані. Внесені касиром дані в квитанції не впливає на правовий статус президентства та не може бути підставою для встановлення будь-яких обмежень при проведенні валютно-обмінної операції.

Також позивач вважає, що стаття 16 Декрету не встановлює види порушень правил здійснення валютно-обмінних операцій та санкцій, які можуть бути застосовані до фінансових установ, які здійснюють валютно-обмінні операції на підставі генеральної ліцензії Національного Банку України.

8. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 січня 2020 року сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів: Стеценко С.Г., Тацій Л.В.

9. Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2020 року відкрито касаційне провадження за цією скаргою.

11 лютого 2020 року до Верховного Суду від Національного банку України надійшов відзив на касаційну скаргу. Відповідач просить суд залишити без задоволення касаційну скаргу та залишити без змін постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року.

10. Верховний Суд ухвалою від 16 січня 2023 року відмовив у задоволенні клопотань сторін про розгляд справи за участі їх представників, справу призначено до касаційного розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 17 січня 2023 року.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, що у період з 18 квітня 2017 року по 30 травня 2017 року Національним банком України проведено планову комплексну перевірку ТОВ «ФК Абсолют Фінанс» з питань дотримання вимог валютного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України за період з 28 серпня 2013 року по 01 квітня 2017 року, висновки якої зафіксовані в акті № В/25-0015/56936/БТ від 22 червня 2017 року.

Під час перевірки встановлено, що 27 вересня 2016 року касою Харківського відділення № 174 ТОВ «ФК Абсолют Фінанс» здійснено продаж іноземної валюти фізичній особі-нерезиденту ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Відділенням УФМС по Самарській області у Центральному районі м. Тольятті, РФ) у сумі 350 000,00 російських рублів (за 145 250,00 грн.) згідно квитанції № 15 про здійснення валютно-обмінної операції - продажу іноземної валюти від 27.09.2016 року. Довідка-certificate за формою № 377 не оформлялась.

В акті перевірки зафіксовано, що висновок щодо відповідності/правомірності проведених позивачем валютно-обмінних операцій з продажу 27 вересня 2016 року, 28 вересня 2016 року та 29 вересня 2016 року фізичним особам-нерезидентам іноземної валюти чинному законодавству буде сформульований після консультацій з іншими фахівцями Національного банку України відповідно до пункту 7.4 глави 7 Положення про порядок проведення виїзних, невиїзних (камеральних) перевірок щодо дотримання банками, іншими фінансовими установами, національним оператором поштового зв`язку вимог валютного законодавства України та перевірок пунктів обміну іноземної валюти на території України.

15 вересня 2017 посадовою особою відділу валютного контролю за діяльністю великих бланків управління нагляду Департаменту фінансового моніторингу НБ України складено протокол про порушення валютного законодавства № 55 ПР-БТ.

В протоколі зафіксовано, що ТОВ «ФК Абсолют Фінанс» порушено вимоги статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України № 15-93 від 19.02.1993 року «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та пункту 3 розділу І, пункту 11 розділу ІІІ, пункту 1 розділу IV Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України внаслідок здійснення 27 вересня 2016 року операції продажу іноземної валюти фізичній особі-нерезиденту ОСОБА_1 в сумі 350 000,00 готівкових російських рублів на готівкову іноземну валюту без довідки-certificate за формою № 377.

20 вересня 2017 року директором Департаменту фінансового моніторингу НБ України прийнято постанову про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства № 90, якою Позивача, згідно статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України № 15-93 від 19.02.1993 року «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та відповідно до пункту 2.3 розділу 2 Положення про валютний контроль, притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 141 316,00 грн., еквівалентній сумі (вартості) проданих валютних цінностей, перерахованих у валюту України за офіційним курсом гривні до іноземних валют та банківських металів, установленим Національним банком України, що діє на 0 годин 27.09.2016 року (день здійснення операції).

Не погодившись з законністю постанови про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства № 90 від 20 вересня 2017 року, ТОВ «ФК Абсолют Фінанс» звернулося до суду з цим позовом.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються наступними нормативно - правовими актами: Законом України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 року № 679-XIV (далі - Закон № 679-XIV), Положенням про валютний контроль, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 № 49 (далі - Положення № 49), Декретом Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі - Декрет № 15-93), Інструкцією про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.12.2002 № 502 (далі - Інструкція № 502).

Відповідно до норм статті 44 Закону № 679-ХІV Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та контролю належать: 1) видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій; 2) видача та відкликання ліцензій, здійснення контролю, у тому числі шляхом здійснення планових і позапланових перевірок, за діяльністю банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів), які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій, в частині дотримання ними валютного законодавства; 3) встановлення лімітів відкритої валютної позиції для банків та інших установ, що купують та продають іноземну валюту; 4) встановлення порядку проведення обов`язкового продажу та розміру надходжень в іноземній валюті, що підлягають обов`язковому продажу; 5) зміна строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів; 6) застосовування мір відповідальності до банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів) за порушення правил валютного регулювання і валютного контролю.

Станом на час виникнення спірних правовідносин Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» визначав режим здійснення валютних операцій на території України, загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов`язки суб`єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.

Згідно частини другої статті другої Декрету № 15-93, резиденти і нерезиденти мають право здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.

Частина перша статті шостої Декрету № 15-93, встановлює, що торгівля іноземною валютою на території України резидентами і нерезидентами - юридичними особами здійснюється через уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію на торгівлю іноземною валютою Національного банку України, виключно на міжбанківському валютному ринку України. Структура міжбанківського валютного ринку, а також порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку визначаються Національним банком України.

Відповідно до приписів частини другої статті 6 Декрету № 15-93, уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію Національного банку України: а) від свого імені купують і продають іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів і нерезидентів; б) мають право від свого імені і за свій рахунок купувати іноземну валюту готівкою у фізичних осіб - резидентів і нерезидентів, а також продавати її фізичним особам - резидентам.

Відповідно до змісту частин третьої, четвертої статті 6 Декрету № 15-93, резиденти і нерезиденти - фізичні особи мають право продавати іноземну валюту уповноваженим банкам та іншим фінансовим установам, які одержали ліцензію Національного банку України, або за їх посередництвом - іншим фізичним особам - резидентам, а також національному оператору поштового зв`язку, який одержав ліцензію Національного банку України.

Фізичні особи - резиденти мають право купувати іноземну валюту в уповноважених банках та інших фінансових установах, що одержали ліцензію Національного банку України, або за їх посередництвом - у інших фізичних осіб - резидентів і нерезидентів, а також у національного оператора поштового зв`язку, який одержав ліцензію Національного банку України.

Інструкція про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затверджена постановою Правління Національного банку України від 12 грудня 2002 року № 502 визначає порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій з готівковою іноземною валютою на території України для уповноважених банків (далі - банк), а також для уповноважених фінансових установ та національного оператора поштового зв`язку (далі - фінансова установа), їх кас, пунктів обміну іноземної валюти та пунктів обміну іноземної валюти, що відкриваються банком, фінансовою установою на підставі укладених агентських договорів з юридичною особою-резидентом.

Згідно з пунктом 3 Розділу I Інструкції № 502, до валютно-обмінних операцій належать такі операції: купівля у фізичних осіб - резидентів і нерезидентів готівкової іноземної валюти за готівкові гривні; продаж фізичним особам-резидентам готівкової іноземної валюти за готівкові гривні; зворотний обмін фізичним особам-нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту; конвертація (обмін) готівкової іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави.

Пунктом 1 розділу IV Інструкції № 502 визначено, що банкам, фінансовим установам дозволяється здійснювати: операції з продажу фізичній особі-резиденту готівкової іноземної валюти за готівкові гривні на суму, яка менша в еквіваленті, ніж 150 000 гривень, без пред`явлення документів; операції з купівлі у фізичної особи (резидента та нерезидента) готівкової іноземної валюти за готівкові гривні на суму, яка менша в еквіваленті, ніж 150 000 гривень, без пред`явлення документів. Операції з купівлі у фізичної особи-нерезидента готівкової іноземної валюти за готівкові гривні, які проводяться з оформленням довідки-certificate за формою № 377, здійснюються за умови пред`явлення цією особою документа, що посвідчує особу та її резидентність;

операції конвертації (обміну) готівкової іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави на суму, яка менша в еквіваленті, ніж 150 000 гривень, без пред`явлення документів;

операції зворотного обміну фізичним особам-нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту на суму, яка менша в еквіваленті, ніж 150 000 гривень, за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу та її резидентність і довідки-certificate за формою № 377.

З огляду на викладене вбачається, що Декретом № 15-93 та Інструкцією № 502 не передбачено здійснення банком (фінансовою установою) від свого імені і за свій рахунок операцій з продажу іноземної валюти готівкою фізичним особам-нерезидентам.

При цьому, згідно з пунктами 11, 12, 13 Розділу III Інструкції № 502, банк, фінансова установа, пункт обміну валюти під час купівлі у фізичної особи-нерезидента готівкової іноземної валюти разом із квитанцією про здійснення валютно-обмінної операції зобов`язані видати довідку-certificate за формою № 377 (додаток 7). За згодою клієнта ця операція може бути здійснена без оформлення довідки-certificate за формою № 377. Здійснення валютно-обмінної операції без оформлення довідки-certificate за формою № 377 не дає підстав для зворотного обміну.

Зворотний обмін фізичним особам-нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту здійснюється на підставі першого примірника довідки-certificate за формою № 377 лише на ту іноземну валюту і в межах тієї суми, що зазначені в довідці.

Перший примірник цієї довідки залишається в касі банку, фінансової установи, пункту обміну валюти, у яких здійснено зворотний обмін.

У довідці-certificate за формою № 377 та квитанції про здійснення валютно-обмінної операції всі реквізити мають бути заповнені, виправлення в заповненому тексті не дозволяються.

13. Як вже зазначалось, позивач здійснив валютно-обмінні операції з фізичною особою-нерезидентом ОСОБА_1 , який надав касиру паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Відділенням УФМС по Самарській області у Центральному районі м. Тольятті, Російська Федерація. При здійсненні валютно-обмінної операції щодо купівлі іноземної валюти позивачем не було оформлено довідку-certificate за формою № 377. Вподальшому позивач здійснив валютно-обмінну операцію з зазначеною особою щодо продажу їй іноземної валюти за відсутності довідки-certificate за формою № 377.

Позивач вважає, що оскільки сума валютно-обмінних операцій була меньша за 150 000 грн. касир не повинна була перевіряти документи ОСОБА_1 та вносити інформацію про них в квитанції.

З даного приводу колегія суддів КАС ВС зазначає, що відповідно до пункту 10 Розділу III Інструкції № 502 касири каси банку, фінансової установи, пункту обміну валюти зобов`язані з`ясовувати резидентність фізичних осіб (шляхом усного опитування) та попереджати фізичних осіб-нерезидентів про те, що зворотний обмін невикористаних гривень на іноземну валюту можливо здійснити лише за умови пред`явлення ними довідки-certificate за формою № 377.

Пунктами 5, 6 статті першої Декрету № 15-93 до резидентів віднесено фізичних осіб (громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном, а до нерезидентів - фізичних осіб (іноземних громадян, громадян України, осіб без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі тих, що тимчасово перебувають на території України.

Враховуючи, що ОСОБА_1 надав паспорт громадянина Російської Федерації, касир, з огляду на наведені правові норми, повинен був усвідомлювати, що ОСОБА_1 є нерезидентом, оскільки вказаний документ не може підтверджувати постійне місце проживання на території України.

З огляду на викладене колегія суддів КАС ВС погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 є нерезидентом в розумінні Декрету № 16-93.

Отже, позивачем здійснено від свого імені, за свій рахунок операцію з продажу іноземної валюти готівкою фізичній особі-нерезиденту, чим порушено порядок й умови торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України.

14. Відповідно до положень абзацу 4 пункту 2 статті 16 Декрету №15-93 за торгівлю іноземною валютою банками та іншими фінансовими установами, національним оператором поштового зв`язку без одержання ліцензії Національного банку України та (або) з порушенням порядку й умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, встановлених Національним банком України, до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції) - штраф у сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій, з виключенням банку із Республіканської книги реєстрації банків або без такого виключення.

Згідно пункту 2.3 розділу 2 Положення № 49 торгівля іноземною валютою банками, іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв`язку без одержання ліцензії Національного банку та (або) з порушенням порядку й умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, встановлених Національним банком, тягне за собою накладення штрафу в сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за офіційним курсом гривні до іноземних валют та банківських металів, установленим Національним банком, що діє на 0 годин дня здійснення таких операцій, з виключенням або без виключення банку з Державного реєстру банків.

Враховуючи встановлені під час перевірки порушення ТОВ «ФК Абсолют Фінанс» порядку й умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, колегія суддів КАС ВС погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про законність застосування до позивача фінансової відповідальності на підставі вимог Декрету №15-93.

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 02 листопада 2021 року по справі № 826/12283/17.

15. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на зазначене, висновки, викладені у оскаржуваній постанові апеляційного суду, ґрунтуються на обставинах, встановлених контролюючим органом під час здійснення перевірки ТОВ «ФК Абсолют Фінанс» з питань дотримання вимог валютного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України. У суду апеляційної інстанції була достатня доказова база для констатації вчинення позивачем порушення вимог законодавства. Натомість висновки суб`єкта владних повноважень не були спростовані позивачем під час розгляду справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню.

Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Абсолют Фінанс» залишити без задоволення.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі № 826/12291/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г. Стрелець

Судді С.Г. Стеценко

Л.В. Тацій