Ухвала

від 17.01.2023 по справі 823/2162/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/2162/18

УХВАЛА

17 січня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Василенка Я.М.,

Мельничука В.П.,

При секретарі: Борисовській Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - Литвиненка О.Є. про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Оксененка О.М. та членів колегії - суддів Василенка Я.М. та Мельничука В.П. у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Дашуківські бентоніти» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної служби геології та надр України, оформленого шляхом підписання листа від 17.11.2017 про відмову у продовженні строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 23.04.2001 № 2447 на видобування бентонітових глин Дашуківської ділянки Черкаського родовища, що знаходиться у Лисянському районі Черкаської області;

- визнати протиправними дії Державної служби геології та надр України у поверненні заяви ПАТ «Дашуківські Бентоніти» з доданими документами щодо продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 23.04.2001 № 2447 на видобування бентонітових глин Дашуківської ділянки Черкаського родовища, що знаходиться у Лисянському районі Черкаської області;

- зобов`язати Державну службу геології та надр України шляхом видання наказу продовжити ПАТ «Дашуківські Бентоніти» строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 23.04.2001 № 2447 на видобування бентонітових глин Дашуківської ділянки Черкаського родовища, що знаходиться у Лисянському районі Черкаської області, строком на 20 років з одночасним укладенням Державною службою геології та надр України з ПАТ «Дашуківські Бентоніти» угоди про умови користування надрами разом із програмою робіт, що оформлюється як додаток.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року позовні вимоги - задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Державною службою геології та надр України, акціонером та членом Наглядової ради ПАТ «Дашуківські бентоніти» ОСОБА_1 та ТОВ «Черкаські мінерали» подано апеляційні скарги, в яких посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просять скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року апеляційні скарги Державної служби геології та надр України, акціонера та члена Наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаські мінерали» - залишено без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року - залишено без змін.

Однак, постановою Верховного Суду від 18 жовтня 2022 року касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаські мінерали», акціонера та члена Наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бетоніти» ОСОБА_1 , Державної служби геології та надр України задоволено частково. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року по справі №823/2162/18, якою залишені без задоволення апеляційні скарги Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаські мінерали», акціонера та члена Наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бетоніти» ОСОБА_1 та без змін рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року - скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.

За наслідками автоматизованого розподілу судової справи від 28.10.2022 між суддями визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Оксененко О.М. судді - Мельничук В.П., Чаку Є.В.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року призначено дану справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 29.11.2022 на 14 год. 00 хв.

У подальшому, згідно повторного автоматизованого розподілу судової справи від 21.12.2022 здійснено заміну судді Чаку Є.В. на суддю Василенка Я.М. та під час розгляду справи у судовому засіданні 22.12.2022 відкладено розгляд справи на 17.01.2023.

Проте, 26 грудня 2022 року до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаські мінерали» про самовідвід суддів Оксененка О.М., Мельничука В.П., Чаку Є.В.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.12.2018 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаські мінерали» про самовідвід колегії суддів у складі головуючого судді Оксененка О.М. та члена колегії - судді Мельничука В.П. - визнано необґрунтованою. Передано справу №823/2162/18 для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою ст.31 КАС України, для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу колегії, що розглядає справу.

У свою чергу, ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду Бєлової Л.В. від 28.12.2018 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаські мінерали» про самовідвід колегії суддів у складі головуючого судді Оксененка О.М. та членів колегії - суддів Мельничука В.П. та Чаку Є.В. у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - відмовлено.

У подальшому, 13 січня 2023 року на адресу суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про відвід суддів Оксененка О.М., Василенка Я.М. та Мельничука В.П.

Вказана заява обгрунтована тим, що 13.01.2023 йому стало відомо, що 10.01.2023 на сайті Радіо Свободи вийшла стаття про суддю Василенка Я.М., в якій йдеться про російські паспорти, незадеклароване майно, поїздки до окупованого Криму, що є підставами для сумнівів про неупередженість вказаного судді.

Крім того, заявник звертає увагу на наявність у нього сумнівів щодо неупередженості та об`єктивності судді Оксененка О.М. з огляду на оцінку Громадської ради доброчесності такого судді у 0 балів та сумніви щодо об`єктивності судді Мельничука В.П.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заяви представника ОСОБА_1 - Литвиненка О.Є. про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Оксененка О.М. та членів колегії - суддів Василенка Я.М. та Мельничука В.П., колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленої заяви про відвід та відсутність підстав для її задоволення, з наступних підстав.

Згідно з частинами першою-другою ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка закріплює недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи.

Аналіз вищезазначених процесуальних норм дозволяє дійти висновку, що у даному випадку підставою для відводу (самовідводу) не обов`язково має бути доведений факт необ`єктивності чи заінтересованості судді. Згідно з цією нормою, унеможливлюється участь судді у розгляді справи за наявності в учасника судового розгляду обґрунтованого певними об`єктивними обставинами сумніву щодо його неупередженості.

Частиною четвертою вказаної норми визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Статтею 37 КАС України визначено підстави недопустимості повторної участі судді у розгляді адміністративної справи.

Статтею 39 КАС України встановлено вимоги до заяви про відвід (самовідвід), відповідно до якої за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.

Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Як вбачається із заяви про відвід, вона мотивована тим, що 13.01.2023 заявнику стало відомо, що 10.01.2023 на сайті Радіо Свободи вийшла стаття про суддю Василенка Я.М., в якій йдеться про російські паспорти, незадеклароване майно, поїздки до окупованого Криму, що є підставами для сумнівів про неупередженість вказаного судді.

Крім того, заявник звертає увагу про наявність у нього сумнівів щодо неупередженості та об`єктивності судді Оксененка О.М. з огляду на оцінку Громадської ради доброчесності такого судді у 0 балів та сумніви щодо об`єктивності судді Мельничука В.П.

Відповідно до положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі, а саме: жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».

При цьому, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

Відтак, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Приписами п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 (Схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23) визначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи також в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення Європейського Суду з прав людини від 10 грудня 2009 року у справі «Мироненко і Мартенко проти України», заява № 4785/02 та рішення Європейського Суду з прав людини від 9 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України», заява № 21722/11).

У даному випадку, колегією суддів не встановлено підстав, передбачених статтями 36, 37 КАС України, які б перешкоджали суддям Оксененку О.М., Василенку Я.М. та Мельничуку В.П. брати участь у розгляді цієї справи чи свідчили б про упередженість при її розгляді.

Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість колегії суддів у складі головуючого судді Оксененка О.М. Василенка Я.М. та та Мельничука В.П. в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.

Наведені позивачем доводи щодо сумнівів у неупередженості або об`єктивності суддів даної колегії суддів мають суб`єктивний характер, оскільки зазначені ним обставини не свідчать про упередженість суддів та не ставлять під сумнів їх безсторонність.

Так, висвітлення на сайті Радіо Свобода певної інформації стосовно судді Василенка Я.М. не може свідчити у даному випадку про наявність упередженості та безсторонності з боку такого судді, враховуючи, що окремі журналістські розслідування до моменту їх доведення у законний спосіб не дають підстави стверджувати про їх достовірність та допустимість як доказів для встановлення певних обставин.

До того ж, реалізація Вищою кваліфікаційною комісією суддів України повноважень, передбачених у частині першій статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, при ухваленні за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді Оксененка О.М. рішення від 23.04.2019 про визнання вказаного судді таким, що відповідає займаній посаді, не дають підстав ставити під сумнів неупередженість та об`єктивність судді Шостого апеляційного адміністративного суду Оксененка О.М. при вирішенні ним справи, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість або необ`єктивність даного судді.

При цьому, стосовно судді Мельничука В.П. взагалі жодним чином не було надано та наведено фактів або доказів, які б свідчити про неможливість брати участь такого судді у розгляді цієї справи чи свідчили б про упередженість при її розгляді.

Враховуючи те, що подана заява про відвід суддів Оксененка О.М., Василенка Я.М. та Мельничука В.П. не містить доказів на підтвердження викладених у ній доводів, колегія суддів вважає таку заяву необґрунтованою.

Відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Беручи до уваги, що апеляційний розгляд даної справи у відкритому судовому засіданні призначено на 17 січня 2023 року, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для передачі заяви про відвід від 13.01.2023 на розгляд іншому судді, визначеному в порядку частини першої ст.31 КАС України, та необхідність вирішення даного відводу судом, що розглядає справу.

Керуючись ст.36, 39, 40 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИВ :

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 від 13 січня 2023 року про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Оксененка О.М. та членів колегії - суддів Василенка Я.М. та Мельничука В.П. у справі №823/2162/18 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді Я.М. Василенко

В.П. Мельничук