Ухвала

від 03.01.2023 по справі 522/20898/21

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/20898/21

Провадження по справі № 1-кс/522/49/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

03 січня 2023 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянин України, одруженого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових за № 12021162510001376 від 20.10.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_4 , -

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового розслідування ОСОБА_7 підозрюється в рамках кримінального провадження № 12021162510001376 від 20.10.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України, за наступних обставин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з єдиним умислом, приблизно у липні 2021 року, більш точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлено, з корисливих мотивів та метою протиправного збагачення, виник злочинний намір спрямований на заволодіння чужим майном, а саме об`єктом нерухомості розташованим у місті Одеса.

Так, ОСОБА_4 , підшукав та визначив об`єктом злочинного умислу, нежитлове приміщенням № 501, загальною площею 27,0 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , та квартиру загальною площею 40,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , які належать на праві власності громадянину ОСОБА_8 .

З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_4 , залучив до скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_7 доручивши останньому за грошову винагороду у 500 доларів США, знайти особу якій за віком більше 60 років, з метою оформлення право власності на таку особу, а саме нежитлове приміщенняя АДРЕСА_4 та квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , які належали ОСОБА_8 , на що ОСОБА_7 погодився.

ОСОБА_7 у свою чергу, запропонував своїй матері ОСОБА_9 за грошову винагороду у розмірі 100 доларів США надати паспорт громадянина України та картку фізичної особи платника податків (ІНН) з метою оформлення на останню об`єкту нерухомості, а саме нежитлове приміщенняя № 501, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , на що ОСОБА_9 погодилась.

Так, ОСОБА_4 , у невстановленому досудовим розслідуванні місті та часі, на виконання злочинного умислу отримавши від ОСОБА_7 паспорт громадянина України та картку фізичної особи платника податків (ІНН) ОСОБА_9 , всупереч встановленому законодавством порядку обігу і використання офіційних документів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій з метою прикриття незаконної діяльності діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи їх настання, маючи паспорт громадянки України на ім`я ОСОБА_9 та картку фізичної особи платника податків (ІНН), невстановленим досудовим розслідуванням способом здійснив дії направлені на виготовлення завідомо підроблених офіційних документів, а саме:

- свідоцтво про право власності на житло видане 14.01.2014 Департаментом міського господарства Одеської міської ради згідно з розпорядженням №240 327, яке посвідчує, що картира за адресою: АДРЕСА_5 належить ОСОБА_9 , загальною площею 144,8 кв. метра, зареєстровано і записано у реєстрову книгу за № 298903;

- розпорядження органу приватизації № 240327 від 14.01.2014 про передачу квартири за адресою: АДРЕСА_5 в приватну власність ОСОБА_9 ;

- довідку видану 14.02.2014 КП «Міське агентство з приватизації житла» ОМР на ім`я ОСОБА_9 про те, що вона на підставі розпорядження органу приватизації № 240327 від 14.01.2014 і свідоцтва № 240327 від 14.01.2014 про право власності на житло дійсно приватизувала ізольовану дво кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_5 .

У подальшому, підробивши вищевказані документи, ОСОБА_4 , спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , не маючи встановлених законодавством підстав для набуття права власності квартиру за адресою: АДРЕСА_5 , яка у цілому, за технічними характеристиками являється квартирою за адресою: АДРЕСА_3 та приміщенням № 501, які належать ОСОБА_8 , з метою отримання права власності на це майно та розпорядженням ним, приступили до створення умов на заволодіння чужим майном шляхом обману, використовуючи завідомо підроблені документи.

ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, наказав ОСОБА_7 , 30.07.2021 забезпечити присутність ОСОБА_9 у Державного реєстратора ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_6 та пред`явити паспорт, картку фізичноїособи платника податків(ІНН) та завідомо підробленні офіційні документи, свідоцтво про право власності на житло, розпорядження органу приватизації та довідку на квартиру за адресою: АДРЕСА_5 за допомогою яких в автоматизованій системі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно буде здійснено запис про реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_5 .

Так, 30.07.2021 о 17 год. 00 хвилин на виконання вказівки ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 прибули до Державного реєстратора ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_6 .

У подальшому, ОСОБА_9 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою реєстрації права власності на вищевказане нерухоме майно, надала Державному реєстратору ОСОБА_10 завідомо підроблені документи, видаючи їх за справжні, а саме:

- свідоцтво про право власності на житло видане 14.01.2014 Департаментом міського господарства Одеської міської ради згідно з розпорядженням №240 327, яке посвідчує, що картира за адресою: АДРЕСА_5 належить ОСОБА_9 , загальною площею 144,8 кв. метра, зареєстровано і записано у реєстрову книгу за № 298903;

- розпорядження органу приватизації № 240327 від 14.01.2014 про передачу квартири за адресою: АДРЕСА_5 в приватну власність ОСОБА_9 ;

- довідку видану 14.02.2014 КП «Міське агентство з приватизації житла» ОМР на ім`я ОСОБА_9 про те, що вона на підставі розпорядження органу приватизації № 240327 від 14.01.2014 і свідоцтва № 240327 від 14.01.2014 про право власності на житло дійсно приватизувала ізольовану дво кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_5 .

Після чого Державним реєстратором ОСОБА_10 на підставі зави та наданих підроблених документів було здійснено реєстраційну дію в автоматизованих системах Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності квартири за адресою: АДРЕСА_5 за ОСОБА_9 .

У подальшому, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, на заволодіння чужим майном, ОСОБА_4 , наказав ОСОБА_7 03.08.2021 забезпечити прибуття ОСОБА_9 до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11 за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 29-А, офіс № 14 та пред`явити паспорт, код та завідомо підробленні офіційні документи, свідоцтво про право власності на житло, розпорядження органу приватизації, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та довідку на квартиру за адресою: АДРЕСА_5 за допомогою яких оформити підприємство ТОВ «ТЕХІНВЕСТ-98» та визначити розмір статутного капіталу у розмірі 100000 гривень за рахунок майнового внеску засновника, а саме нерухомого майна квартири загальною площею 144,8 кв. метра за адресою: АДРЕСА_5 , яка належить ОСОБА_9 на праві особистої приватної власності, а директором вказаного товариства призначити ОСОБА_4 .

Так, 03.08.2021, в невстановлений досудовим розслідуванням час на виконання вказівки ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 прибули до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11 за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 29-А, офіс № 14

У подальшому, ОСОБА_9 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, на виконання вказівки ОСОБА_4 , надала приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11 завідомо підроблені документи, видаючи їх за справжні, а саме:

- свідоцтво про право власності на житло видане 14.01.2014 Департаментом міського господарства Одеської міської ради згідно з розпорядженням №240 327, яке посвідчує, що картира за адресою: АДРЕСА_5 належить ОСОБА_9 , загальною площею 144,8 кв. метра, зареєстровано і записано у реєстрову книгу за № 298903;

- розпорядження органу приватизації № 240327 від 14.01.2014 про передачу квартири за адресою: АДРЕСА_5 в приватну власність ОСОБА_9 ;

- довідку видану 14.02.2014 КП «Міське агентство з приватизації житла» ОМР на ім`я ОСОБА_9 про те, що вона на підставі розпорядження органу приватизації № 240327 від 14.01.2014 і свідоцтва № 240327 від 14.01.2014 про право власності на житло дійсно приватизувала ізольовану дво кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_5 .

Після чого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11 на підставі зави було зареєстроване ТОВ «ТЕХІНВЕСТ-98» ЄДРПОУ 44259298, видані, та завірені наступні документи за участю ОСОБА_9 та ОСОБА_4 :

Рішення єдиного засновника № 1/21 ТОВ «ТЕХІНВЕСТ-98», згідно якого єдиний засновник ТОВ «ТЕХІНВЕСТ-98» ОСОБА_9 , вирішила: 1. Створити ТОВ «ТЕХІНВЕСТ-98»; 2. Затвердити місцезнаходження ТОВ «ТЕХІНВЕСТ-98» за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, 31/33, кв. 44; 3. Затвердити статут ТОВ «ТЕХІНВЕСТ-98»; 4. Визначити розмір статутного капіталу ТОВ «ТЕХІНВЕСТ-98» у розмірі 100000 гривень за рахунок майнового внеску засновника, а саме нерухомого майна квартири загальною площею 144,8 кв. метра за адресою: АДРЕСА_5 , та належить ОСОБА_9 на праві особистої приватної власності; 5. Призначити директором Товариства ОСОБА_4 ; 6. Визначити види діяльності Товариства.

Статут ТОВ «ТЕХІНВЕСТ-98» від 03.08.2021, у якому засновником значиться ОСОБА_9 , завірений приватним нотаріусом ОСОБА_11 та зареєстрований у реєстрі під номером 3101;

Акт прийому-передачінерухомого майна,згідно якого ОСОБА_9 передає,а ОСОБА_4 приймає нерухомемайно уякості внескудо статутногокапіталу ТОВ«ТЕХІНВЕСТ-98»нерухомого майнаквартири загальноюплощею 144,8кв.метра заадресою: АДРЕСА_5 ,та належить ОСОБА_9 на правіособистої приватноївласності.

З метою отримати особисте право розпорядження на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_5 , ОСОБА_4 наказав ОСОБА_9 06.08.2022 повторно прибути до приватного нотаріусаОдеського міськогонотаріального округу ОСОБА_11 за адресою:м.Одеса,проспект Шевченка,29-А,офіс №14та внестизміни уТовариство,а самепризначити кінцевимбеніфіціаром ОСОБА_4 .

06.08.2021 ОСОБА_9 на виконання вказівки ОСОБА_4 разом з останнім прибули до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11 за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 29-А, офіс № 14.

Знаходячись в офісі за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 29-А, офіс № 14, ОСОБА_9 , умисно подала заяву приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11 на здійснення державної реєстрації юридичної особи на підставі завідомо підроблених документів.

Після чого, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11 на підставі зави на здійснення державної реєстрації юридичної особи було виведено зі складу учасників товариства ОСОБА_9 , а ОСОБА_4 введено з часткою в розмірі 100 000 грн., що становить 100 процентів статутного капіталу частки у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_5 та видані завірені наступні документи за участю ОСОБА_9 та ОСОБА_4 :

Акт прийому-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «ТЕХІНВЕСТ-98», згідно якого ОСОБА_9 передає, а ОСОБА_4 приймає частку в статутному капіталі ТОВ «ТЕХІНВЕСТ-98» в розмірі 100 000 грн., що становить 100 процентів статутного капіталу;

Після чого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11 09.08.2021 на підставі зави ОСОБА_12 від 06.08.2021 на здійснення державної реєстрації юридичної особи, ОСОБА_4 включено у склад учасників товариства кінцевим бенефіціаром власником зазначеної юридичної особи.

Продовжуючи реалізовувати злочинний умисел на подальший продаж вищевказаного нерухомого майна, ОСОБА_4 , прибув до фізичної особи підприємця ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_7 , який на підставі рішення атестаційної архітектурно-будівельної комісії серії АЕ № 002040 має кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єкта архітектури категорії техніка з інвентаризації нерухомого майна та надав право установчі документи на право власності об`єкту нерухомого майна у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_5 , згідно яких власником вказаної квартири є ТОВ «ТЕХІНВЕСТ-98», з метою вироблення нового технічного паспорту на вказану квартиру для подальшого її відчуження.

09.08.2021 техніком з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_13 на підставі наданих ОСОБА_4 підроблених документів, а саме:

- свідоцтва про право власності на житло видане 14.01.2014 Департаментом міського господарства Одеської міської ради згідно з розпорядженням №240 327, яке посвідчує, що картира за адресою: АДРЕСА_5 належить ОСОБА_9 , загальною площею 144,8 кв. метра, зареєстровано і записано у реєстрову книгу за № 298903;

- розпорядження органу приватизації № 240327 від 14.01.2014 про передачу квартири за адресою: АДРЕСА_5 в приватну власність ОСОБА_9 ;

- довідки виданої 14.02.2014 КП «Міське агентство з приватизації житла» ОМР на ім`я ОСОБА_9 про те, що вона на підставі розпорядження органу приватизації № 240327 від 14.01.2014 і свідоцтва № 240327 від 14.01.2014 про право власності на житло дійсно приватизувала ізольовану дво кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_5 ;

- документами ТОВ «ТЕХІНВЕСТ-98» згідно яких ОСОБА_4 володіє часткою в розмірі 100 000 грн., що становить 100 процентів статутного капіталу частки у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_5 та є кінцевим бенефіціаром товариства, був вироблений та виданий ОСОБА_4 технічний паспорт на квартиру за адресою: АДРЕСА_5 .

В період часу з липня 2021 по 09.08.2021, ОСОБА_4 з ОСОБА_9 маючи в розпорядженні виготовлені завідомо підроблені офіційні документи, а саме:

- свідоцтво про право власності на житло видане 14.01.2014 Департаментом міського господарства Одеської міської ради згідно з розпорядженням №240 327, яке посвідчує, що картира за адресою: АДРЕСА_5 належить ОСОБА_9 , загальною площею 144,8 кв. метра, зареєстровано і записано у реєстрову книгу за № 298903;

- розпорядження органу приватизації № 240327 від 14.01.2014 про передачу квартири за адресою: АДРЕСА_5 в приватну власність ОСОБА_9 ;

- довідку видану 14.02.2014 КП «Міське агентство з приватизації житла» ОМР на ім`я ОСОБА_9 про те, що вона на підставі розпорядження органу приватизації № 240327 від 14.01.2014 і свідоцтва № 240327 від 14.01.2014 про право власності на житло дійсно приватизувала ізольовану дво кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_5 ;

- документи ТОВ «ТЕХІНВЕСТ-98» згідно яких ОСОБА_4 володіє часткою в розмірі 100 000 грн., що становить 100 процентів статутного капіталу частки у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_5 та є кінцевим бенефіціаром товариства, був вироблений та виданий ОСОБА_4 технічний паспорт на квартиру за адресою: АДРЕСА_5 , використавши такі документи шляхом їх надання для здійснення за допомогою них реєстраційних дій у Державного реєстратора ОСОБА_10 , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11 , вироблення нового технічного паспорту на квартиру техніком з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_13 на квартиру за адресою: АДРЕСА_5 , яка у цілому, за технічними характеристиками являється квартирою за адресою: АДРЕСА_3 та приміщенням № 501, які належать ОСОБА_8 .

Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , за попередньою змовою групою осіб заволоділи квартирою за адресою: АДРЕСА_3 та приміщенням № 501, які належать ОСОБА_8 завдавши йому матеріальну шкоду на суму 4205284 грн., що відповідно до примітки ст. 185 КК України, становить особливо великий розмір.

У подальшому ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на протиправне збагачення, шляхом продажу отриманої шахрайським шляхом квартири за адресою АДРЕСА_5 , яка у цілому, за технічними характеристиками являється квартирою за адресою: АДРЕСА_3 та приміщенням АДРЕСА_8 , які належать ОСОБА_8 , розмістив у мережі Інтернет оголошення, щодо її продажу.

ОСОБА_14 , який не був обізнаний про шахрайські наміри ОСОБА_4 , будучи впевненим в законності його дій, погодився на пропозицію ОСОБА_4 на купівлю та укладання договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_5 , загальною вартістю 55 000 доларів США, попередньо домовившись про укладання угоди про грошове забезпечення виконання зобов`язання щодо укладання договору відчуження нерухомого майна з авансовим внеском 2 000 доларів США, які ОСОБА_14 передав ОСОБА_4 .

На виконання угоди, щодо укладання договору відчуження нерухомого майна ОСОБА_14 та ОСОБА_4 погодили дату укладення договору купівлі- продажу квартири за адресою: АДРЕСА_5 , а саме 02.11.2021, яке повинно відбутись в офісі приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11 за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 29-А, офіс № 14.

02.11.2021 о 16:00 годин ОСОБА_14 , ОСОБА_4 зустрілись у офісному приміщенні приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11 за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 29-А, офіс № 14, з метою укладення договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_5 .

Перебуваючи у офісному приміщенні приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11 за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 29-А, офіс № 14, ОСОБА_4 ввів в оману ОСОБА_14 та приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11 надавши їм завідомо підроблені документи на квартиру за адресою: АДРЕСА_5 , з метою отримання незаконного прибутку.

Після оформлення приватним нотаріусом та підписання сторонами договору купівлі продажу квартири за адресою: АДРЕСА_5 , ОСОБА_14 передав ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 54 000 доларів США, за придбання вказаної квартири, що по курсу НБУ на момент укладання цього договору та склала (2629 грн за 100 доларів США) тобто 1419 838 грн., що відповідно до примітки ст. 185 КК України, становить особливо великий розмір.

Після отримання вказаних грошових коштів, протиправні дії ОСОБА_4 були припинені робітниками поліції.

02.01.2023 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України за кваліфікуючими ознаками: підроблення іншого офіційного документу, який видається та посвідчується підприємством, організацією, який надає права, з метою використання його іншою особою, вчинене за попередньою змовою групою осіб, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України за кваліфікуючими ознаками:використання іншогоофіційного документу,який видаєтьсята посвідчуєтьсяпідприємством,організацією, якийнадає права, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), в особливо великих розмірах.

Установлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, один з яких відноситься до категорії особливо тяжкого, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується комплексом зібраних під час досудового розслідування та долучених до матеріалів клопотання доказів.

Перебуваючи на свободі, підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

У зв`язку з чим, слідчий за погодженням із прокурором, звернувся до суду із клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 заходу у вигляді тримання під вартою.

Позиція учасників судового розгляду.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити в повному обсязі, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що наявні ризики, передбачені п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що ОСОБА_7 може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого, пояснивши суду, що підозра є необґрунтованою, ОСОБА_4 придбав об`єкт нерухомості у ОСОБА_9 , його перевірив нотаріус, все було зроблено законно, ОСОБА_4 одружений, має дитину, не переховується від органу досудового слідства

Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання слідчого, допитавши підозрюваного, заслухавши учасників судового розгляду, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Мотиви суду.

Відповідно до ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини

Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Погоджуючись з прокурором, слідчий суддя виходить з того, що діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (Нечипорук і Йонкало проти України, no. 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).

Висновки органу досудового розслідування щодо причетності підозрюваного до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Пред`явлена ОСОБА_4 підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні та долученими до клопотання доказами, а саме: поясненнями ОСОБА_14 , зверненнями про вчинення кримінального правопорушення від 19.10.2021 року, поясненнями ОСОБА_8 , копією заочного рішення від 02.11.2016 року, копією протоколу добровільної видачі грошових коштів, протоколом вручення грошових коштів від 02.11.2021 року, копією розсекреченого протоколу візуального спостереження за місцем, копією розсекреченого протоколу про результати контролю за вчиненням злочину, протоколом обшуку від 02.11.2021 року, поясненнями свідка ОСОБА_15 , поясненнями ОСОБА_16 , поясненнями свідка ОСОБА_17 , поясненнями свідка ОСОБА_13 , поясненнями ОСОБА_11 , копією висновку експерта судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи, від 20.12.2021 року, копією висновку судово-технічної експертизи від 19.11.2021 року.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочинів, один з яких відноситься до категорії особливо тяжкого, карається позбавлення волі на строк до 12 років, підозрюваний раніше не судимий, не одружений, має постійне місце проживання, офіційно не працевлаштований, що свідчить про наявність в останнього посередніх соціальних зв`язків. що, згідно ст. 183 ч. 2 п.4 КПК України, дозволяє обрання їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зважаючи на те, що органом досудового розслідування проводяться першочергові слідчі дії з метою встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення, виявляється коло осіб, причетних до вчинення злочину, збираються письмові та речові докази, а тому на даному етапі досудового розслідування наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Щодо існування ризиків.

Суд вважає, що наразі наявні ризики, визначені ст. 177 КПК, і що необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної.

Запобіжні заходи застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження. Їх дія носить превентивний (попереджувальний) характер реалізації особами дій, направлених на перешкоджання здійсненню правосуддя у справі.

Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачені можуть здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченими зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Крім того, суд враховує, що вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченими кримінальних правопорушень як обставина, яка впливає на вибір судом виду запобіжного заходу (пункт 1 частини 1 статті 178 КПК), має опосередкований вплив й на оцінку рівня ймовірності вчинення підозрюваним тих чи інших дій, які кваліфікуються як ризики за статтею 177 КПК. Чим меншою є вагомість зібраних доказів на підтвердження підозри та чим нижчим є рівень її обґрунтованості, тим меншою є вірогідність незаконного втручання особи підозрюваної ОСОБА_9 у хід досудового розслідування чи переховування від правосуддя, і навпаки.

Зазначений стандарт доказування (переконання) суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні.

Метою застосуванння запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 є запобігання спробам:

- переховуватись від органу досудового розслідування чи суду, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків та потерпілих у зазначеному кримінальному провадженні, які ще не допитані;

Щодо ризику переховування від суду.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочинів, один з яких відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України. Санкція вказаної статті передбачає покарання у виді позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Тому слідчого судді, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочинів, які інкримінуються підозрюваного у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування «пільгових» інститутів кримінального права у відповідній категорії справ, та наявність документів для виїзду закордон.

Отже, оцінюючи можливість обвинуваченому переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, суд вважає такі дії вірогідними в будь-який момент кримінального провадження. Співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків переховування у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до обвинувачених запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.

Тому, слідчий суддя погоджується з прокурором, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування обвинуваченого від суду.

Наведені обставини в сукупності дають підстави дійти висновку про наявність ризику ймовірного переховування від органу досудового розслідування чи суду.

Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

В ході проведення досудового розслідування для встановлення окремих обставин важливими є документи, що знаходяться у володінні як ОСОБА_4 , так і у володінні інших осіб, на яких ОСОБА_4 може мати вплив (зокрема, інші підозрювані в рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , а також встановлені органом досудового розслідування свідки). Вказані речі і документи не були в повній мірі отримані органом досудового розслідування раніше, враховуючи необхідність дотримання конспірації у ході здійснення слідчих дій до моменту затримання підозрюваного.

Відповідно до клопотання слідчого та наявних документів, встановлено, що інкримінований злочин вчинявся особами шляхом виготовлення завідомо підроблених офіційних документів, за допомогою яких в подальшому були здійсненні реєстраційні дії з переоформлення майна та його подальшої реалізації.

Таким чином, наявні обґрунтовані підстави вважати, що маючи доступ (безпосередній, або через інших осіб) до документів, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, ОСОБА_4 у випадку незастосування щодо нього запобіжного заходу, або застосування більш м`якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою, матиме змогу знищити, приховати або спотворити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування. На даний час досудове розслідування знаходиться на початковому етапі, а тому вказаний ризик наявний та має високу вірогідність.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів.

Щодо ризику перешкоджання слідству іншим чином, то слідчий суддя не бере до уваги наявність вказаного ризику, оскільки ані слідчим в клопотанні, ані прокурором в судовому засіданні не наведено яким саме чином підозрювана може перешкоджати.

Щодо ризику -вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, слідчий суддя також критично ставиться до вказаного ризику, оскільки слідством не надано будь-яких документів, які б свідчили про притягнення підозрюваної раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності.

Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу.

Встановлені під час судового засідання обставини у свої сукупності та взаємозв`язку формують у слідчого судді переконання, що запобігти доведеним під час розгляду клопотання прокурора ризикам неможливо без застосування запобіжного заходу. Однак, суд в цьому випадку не може погодитися з прокурором, що наявність цих ризиків є безумовною підставою для ізоляції підозрюваного і взяття його під варту.

Частиною 1 ст. 176 КПК України встановлена відповідна ієрархія запобіжних заходів від найбільш м?якого (особисте зобов?язання) до найбільш суворого (тримання під вартою). Суд відмовляє у застосуванні чи продовженні строку дії запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам (ч. 3 ст. 176 КПК України).

В цьому кримінальному провадженні на даному етапі слідчичй суддя не вбачає за можливе запобігти ризикам кримінального провадження із застосуванням більш м`якого запобіжного заходу.

Необхідно враховувати зухвалість вчиненого злочину, розмір завданої шкоди потерпілому.

А тому, суд доходить висновку, що застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ще існують зазначені ризики.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, а також наявність вищезазначених ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Під час досудового слідства встановлено обставини, які слід враховувати при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України, а саме:

- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 особливо тяжкого злочину;

-тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину.

За таких обставин, наявні достатні підстави вважати, що обрання менш суворого запобіжного заходу до ОСОБА_4 не запобігатиме наведеним ризикам.

Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Відповідно до приписів ч.1 ст.219 КПК України, досудове розслідування має бути завершене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

За результатом розгляду клопотання слідчого чи прокурора про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя застосовує запобіжний захід в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 358, ч.3 ст. 358, ч.4 ст.190 КК України, 02.01.2023 року, а досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчується 02.03.2023 року, а тому саме до цього строку слідчий суддя може обрати запобіжний захід.

Щодо визначення застави.

Відповідно до практики ЄСПЛ, якщо тримання під вартою триває тільки через побоювання, що обвинувачений буде переховуватись від правосуддя, проте його слід звільнити з-під варти, якщо він представить відповідні гарантії, що не переховуватиметься від суду, наприклад внесе заставу (правова позиція, викладена у п.46 рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 року у справі «Летельє проти Франції»).

Зважаючи на положення ч.3 ст.183 КПК України, а також практики ЄСПЛ, приймаючи до уваги дані про особу підозрюваного, вважаю за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваної особи, інших даних про її особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваною особою покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для неї (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від восьмидесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрювану особу від намірів та спроб порушити покладені на неї обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачені ст.177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 сімейний стан та майновий стан, інші характеризуючі матеріали, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється, а також те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочинів, найтяжчий з яких віднесено до категорії особливо тяжких.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваної особи, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи підозрюваного, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки підозрюваного в суд достатнім стримуючим фактором для підозрюваного, щоб не здійснити втечу.

Слідчим суддею встановлено, що відповідно до пункту 4 примітки до ст. 185 КК України у статтях 185-187, 189-191 та 194 КК України вчиненим у особливо великих розмірах визнається злочин, вчинений однією особою чи групою осіб на суму, що в 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Згідно із п. 5 підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України сума неоподатковуваного мінімуму в частині кваліфікації кримінальних правопорушень встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п.169.1.1 п. 169.1 ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

За цією нормою Податкового кодексу України податкова соціальна пільга встановлюється у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Досудове розслідування здійснюється за ознаками злочину, що мало місце у 2021році.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року складав 2270 гривні. Таким чином, податкова соціальна пільга у 2021 році становить 1135 гривень.

Тобто відповідальність за ч. 4 ст. 190 КК України може наступати у разі вчинення злочину в особливо великих розмірах на суму у 681 000 гривень.

В свою чергу, у клопотанні йдеться про заволодіння шахрайським шляхом майна в грошову еквіваленті, що становить розмір 4205284 гривень.

Згідно фабули повідомлення про підозру, після оформлення приватним нотаріусом та підписання сторонами договору купівлі продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 , ОСОБА_14 передав ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 54 000 доларів США, за придбання вказаної квартири, що по курсу НБУ на момент укладання цього договору та склала (2 629 грн за 100 доларів США) тобто 1 419 838 грн., що відповідно до примітки ст. 185 КК України, становить особливо великий розмір.

Згідно ЗУ «Про Державний Бюджет 2023 року» 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 684 гривень, а тому саме з цього розрахунку буде визначена сума застави.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя, враховуючи вимоги абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а також з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, враховуючи дані про особу підозрюваного, а саме що він підозрюється у вчиненні ряду злочинів, найтяжчих з яких відноситься до категорії особливо тяжкого, відповідальність за які передбачає позбавлення волі до 12 років, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, його ролі у інкримінованих правопорушеннях, доведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважаю за доцільне обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою та вважаю за необхідне визначити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу у максимальному розмірі - 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеській слідчий ізолятор», до 60 днів в межах строку проведення досудового розслідування, тобто до 01.03.2023 року включно.

Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 805200 (вісімсот п`ять тисяч двісті) гривень.,

Підозрювана або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за підозрюваного; провадження по справі 1-кс/522/49/23.

Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

3) не відлучатись за межі Одеської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

4) утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілим у вказаному кримінальному провадженні щодо обставин вчинення злочинів в рамках вказаного провадження.

Роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обчислюється з моменту винесення ухвали слідчого судді, тобто з 03.01.2023 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали слідчого судді складено та проголошено 05.01.2023 року о 16:00 годині в залі суду №131.

Слідчий суддя:

ОСОБА_18