Рішення

від 11.01.2007 по справі 5/433

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/433

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2007р.                                                                                             Справа № 5/433

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю  «Інтер-Ойл»(39605, м. Кременчук, вул. 1905 року, 7, код ЄДРОПУ 32389655)

доДочірнього підприємства «Полтавський облавтодор»ДАК «Автомобільні дороги України(36024, м. Полтава, вул. Куйбишева, 22А, код ЄДРПОУ 32017261)

Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор»ДАК «Автомобільні дороги України в особі філії «Автодорсервіс»(36000, с. Розсошенці, Полтавської обл., вул. Коцюбинського, 1А, код 05385996)

третя особаТовариства з обмеженою відповідальністю «Трейд-Оіл 5000»(39600, м. Кременчук, Полтавської обл., вул. Шишкіна, 12, код 33672277)

про визнання договору дійсним

за зустрічним позовомДочірнього підприємства «Полтавський облавтодор»ДАК «Автомобільні дороги України(36024, м. Полтава, вул. Куйбишева, 22А, код ЄДРПОУ 32017261)

доТовариство з обмеженою відповідальністю  «Інтер-Ойл»(39605, м. Кременчук, вул. 1905 року, 7, код ЄДРОПУ 32389655)

треті особиДочірнє підприємство «Полтавський облавтодор»ДАК «Автомобільні дороги України в особі філії «Автодорсервіс»(36000, с. Розсошенці, Полтавської обл., вул. Коцюбинського, 1А, код 05385996)

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд-Оіл 5000»(39600, м. Кременчук, Полтавської обл., вул. Шишкіна, 12, код 33672277)

про визнання витребування майна

Представники:позивача –Вигодський С.В. (дор. в мат. справи);

відповідачів –не з"явився

від третьої особи – не з'явився (1), Петько Л.В., Копиця М.С. (2,3) .

        Рішення приймається після перерви оголошеної 28.12.06р.

  СУТЬ СПРАВИ: Розглядається справа за позовом ТОВ «Інтер-Ойл»до ДП «Полтавський облавтодор»ДАК «Автомобільні дороги»про визнання договору дійсним та зустрічним позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння.

   Вимоги позивача за первісним позовом ґрунтуються на тому, що дочірнє підприємство «Полтаваоблавтодор»ДАК «Автомобільні дороги України» в особі філії «АВТОДОРСЕРВІС»звернулося до нього із пропозицією про укладення договору на проведення капітального ремонту тепловозу ТЕМ-2. Вважаючи договір укладеним на підставі ст. 207 ЦК України, позивач стверджує, що виконав договірні зобов'язання на суму 920 тис.грн. та на підтвердження своїх вимог надає докази з первинної документації про розмір понесених витрат.

Відповідач проти первісного позову заперечує посилаючись на положення ст. 241 ЦК України щодо укладення спірного договору в простій письмовій формі філією «АВТОДОРСЕРВІС», яка не являється юридичною особою та підпорядковане дочірньому підприємству «Полтаваоблавтодор»ДАК «Автомобільні дороги України», яке такого договору не схвалювала, а тому між останнім та позивачем не виникло ніяких взаємних прав та обов'язків.

Вимоги позивача за зустрічним позовом ґрунтуються на тому, що ТОВ «Інтер-Ойл»незаконно утримує тепловоз ТЕМ-2 №8971, 1986року випуску, який являється власністю дочірнього підприємства «Полтаваоблавтодор»ДАК «Автомобільні дороги України».

Відповідач проти зустрічного позову заперечує посилаючись на те, що вказаний ДП «Полтаваоблавтодор»ДАК «Автомобільні дороги України»тепловоз ніколи йому не передавався, він ним не володів, не користувався та не розпоряджався, а тому вважає, зустрічні позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник ТОВ «Трейд-Ойл 5000»в судові засідання не з'являвся, хоча  був обізнаний про час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення.

Інших клопотань від сторін та їх представників, не надійшло. Рішення суду приймається в умовах перерви та оголошено повний його текст в судовому засіданні за участю повноважених представників сторін.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши та обговоривши пояснення представників сторін, їх посадових осіб, в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «Інтер-Оіл 5000» за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом –є суб'єктом підприємницької діяльності-юридичною особою на підставі виданого Свідоцтва про державну реєстрацію, що також підтверджується довідкою статистики про включення до ЄДРПОУ (маються в мат.справи).

Філія «АВТОДОРСЕРВІС» ДП «Полтавський облавтодор»ДАК «Автомобільні дороги» не має статусу юридичної особи, та створеною за наказом Укравтодору від 05.03.2002р. №93 (додаток №1, під №381). Таким чином, з погляду на ст. ст. 1, 18, 21 ГПК України вказана філія не може бути стороною в судовому процесі, але може приймати участь як третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмети позовів на стороні юридичної особи –ДП «Полтавський облавтодор»ДАК «Автомобільні дороги»(маються в мат.справи).

Відповідач ДП «Полтавський облавтодор»ДАК «Автомобільні дороги» за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом є –державним господарюючим суб'єктом із статусом юридичної особи, що підтверджується довідкою статистики про включення до ЄДРПОУ (маються в мат.справи).

Третя особа ТОВ «Трейд-Оіл 5000» за первісним та зустрічним позовами –є суб'єктом підприємницької діяльності-юридичною особою на підставі виданого Свідоцтва про державну реєстрацію, виданого виконавчий комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області від 12.07.2005р., що підтверджується довідкою статистики про включення до ЄДРПОУ від 12.07. 2005р. №196 (маються в мат.справи). Ця третя особа вказала, що позови у цій справі не порушують її законних прав, вона не являлася стороною у жодному із правовідносин між сторонами у спорі, а тому при вирішенні справи покладається на розсуд суду.

За первісним позовом:

Філія «АВТОДОРСЕРВІС» ДП «Полтавський облавтодор»ДАК «Автомобільні дороги»в особі керівника КОПИЦІ М.С., не маючи належних повноважень, передбачених його положенням звертається до ТОВ «Інтер-Ойл»з листом від 15.02.2006р. №125/1 в якому просить провести капітальний ремонт тепловозу ТЕМ-2 №8971, 1987 року випуску та гарантує оплату.

ТОВ «Інтер-Ойл»стверджує, що виконало капітальний ремонт такого тепловозу на загальну суму 920 тис.грн. за договором укладеним у простій письмовій формі та вимагає визнання його дійсним, оскільки в противному випадку втрачає можливість стягнення вартості такого ремонту із відповідача. Таким чином, ТОВ «Інтер-Ойл»посилаючись на ст. 220 ЦК України просить визнати договір дійсним, оскільки інша сторона ухиляється від його належного оформлення, в тому числі, акту прийому-передачі виконаних робіт.

За зустрічним позовом:

ДП «Полтавський облавтодор»ДАК «Автомобільні дороги»в особі філії «АВТОДОРСЕРВІС»відхилила пропозицію ТОВ «Інтер-Ойл», викладену в листі від 10.06.2006р. №12/1 про погодження вартості ремонту спірного тепловозу на суму 800 тис.грн., а тому подальшими листами просила не виконувати такого ремонту та повернути тепловоз власнику.

Приймаючи до уваги, що тепловоз незаконно утримується ТОВ «Інтер-Ойл», позивач за зустрічним позовом просить зобов'язати останнього повернути його ДП «Полтавський облавтодор»ДАК «Автомобільні дороги».

Суд, повно та об'єктивно дослідивши обставини справи, докази надані сторони на обґрунтування своїх вимог та заперечень, обговоривши усі з них, приходить до висновку, що заявлені первісні та зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають за таких підстав:

За первісним позовом:

1Відповідно до ч.ч. 2, 7 ст. 179 ГК України: «господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнанні такими законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода»(аналогічна норма міститься у ч.1 ст. 638 ЦК України);«господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів».

   Згідно із положеннями частин 1-2 ст. 207 ЦК України: Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Разом з цим, ст. 241 ЦК України передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного його схвалення зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Відповідач стверджує, що не схвалював правочину щодо проведення капітального ремонту тепловозу, а позивач не надав доказів такого схвалення, а тому з погляду на вимоги ст. 33 ГПК України його доводи є неспроможними та позов такий, що не підлягає задоволенню.

За зустрічним позовом:

Відповідно до ч.1 ст. 134 ГК України суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується та розпоряджається належним йому майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського віддання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом.

Згідно із положеннями ст. 48 Закону України «Про власність», ст. ст. 387, 391 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

ДП «Полтавський облавтодор»ДАК «Автомобільні дороги»на підтвердження права власності на тепловоз надав суду дублікат технічного паспорту, лист ЗАТ «Керуюча компанія «Брянський машинобудівний завод»від 10.08.2006р. №51818/91064, інвентаризацію основних засобів станом на 17.07.2006р.

При досліджені цих документів встановлено наступне: у дублікаті технічного паспорту на тепловоз ТЕМ2У №8971, 1987 року побудови не вказано його власника або кому він виданий та на підставі який документів; з листа  ЗАТ «Керуюча компанія «Брянський машинобудівний завод»від 10.08.2006р. №51818/91064 вбачається, цей же тепловоз у 1987 році відвантажений по накладній №51824174 від 19.11.1987р. на адресу «Дорбудкомплекту»Міндорстрою УРСР, але позивач доказів правонаступництва або набуття права власності у будь-який інший спосіб, передбачений законом не надав; крім того, у п. 31 по рахунку №105 інвентаризації основних засобів станом на 17.07.2006р. рахується тепловоз ті є ж марки, але 1986р. побудови за №686.

Приймаючи до уваги, що ДП «Полтавський облавтодор»ДАК «Автомобільні дороги»є державним підприємством, яке у оперативному управлінні володіє державним майном, сторонами та за ініціативою суду проведено додаткову перевірку вищенаведених суперечностей в поданих позивачем документів з метою встановлення місця перебування спірного тепловозу та його власника.

Згідно відповіді від 16.10.2006р. №1/15-10/1868 ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»повідомила, що Компанія «утворена на виконання Указу Президента України від 8.11.2001р. №1056 "Про заходи щодо підвищення ефективності управління дорожнім господарством України" та постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. №221 "Про утворення відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України". Відповідно до вищевказаної постанови майно державних дорожніх підприємств, що входили до сфери управління Державної служби автомобільних доріг України було передано до статутного фонду Компанії з наступним перетворенням їх у дочірні підприємства. На весь розмір статутного фонду Компанії випущено акції, 100 відсотків яких, закріплено у власності держави. Повноваження вищого органу управління та акціонера Компанії покладено на Державну службу автомобільних доріг України. Відповідно до п.1.2. Статуту дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор»«Підприємство є правонаступником зобов'язань та договорів Полтавського обласного об»єднання державних дорожніх підприємств та реорганізованих дорожніх державних підприємств, які входили до його складу». Враховуючи вище викладе, дочірнє підприємство «Полтавський облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»є правонаступником Полтавського обласного об»єднання державних дорожніх підприємств та реорганізованих дорожніх державних підприємств, в тому числі державного підприємства «Автодорсервіс».

Також отримано відповідь від 19.10.2006р. №4/14-5-851/04 Державна служба автомобільних доріг України повідомила, що У пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.01. № 1809 зазначено, що державні підприємства, установи, організації, що входили до складу ліквідованої Української державної корпорації по будівництву, ремонту та утриманню автомобільних доріг, належать до сфери управління Держаної служби автомобільних доріг України. Указом Президента України від 19.01.02 № 50 «Питання Державної служби автомобільних доріг України»затверджено Положення про Державну службу автомобільних доріг України та визначено її правонаступником Української державної корпорації по будівництва, ремонту та утриманню автомобільних доріг. ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»утворено на виконання Указу Президента України від 08.11.01 № 1056 «Про заходи щодо підвищення ефективності управління дорожнім господарством України»та постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.02 №221 «Про утворення відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.02 №221 майно державних дорожніх підприємств, що входили до сфери управління Державної служби автомобільних доріг України, було передано до статутного фонду Компанії з подальшим перетворенням їх у дочірні підприємства. На весь розмір статутного фонду Компанії випущено акції, 100 відсотків яких закріплено у власності держави. Повноваження вищого органу управління та акціонера Компанії покладено на Державну службу автомобільних доріг України. Відповідно до наказу Державної служби автомобільних доріг України від 05.03.02 № 93 дорожні державні підприємства реорганізовані шляхом їх злиття у дочірні підприємства Компанії. Відповідно до ст. 1.2 Статуту дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор»підприємство є правонаступником зобов'язань та договорів Полтавського обласного об'єднання державних дорожніх підприємств та реорганізованих дорожніх державних підприємств, які входили до його складу. У п. 3.1 Статуту ДП «Полтавський облавтодор»зазначено, що підприємство є самостійної юридичною особою. Відповідно до ст.96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном. Враховуючи вищевикладене, дочірнє підприємство «Полтавський облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»є правонаступником Полтавського обласного об'єднання дорожніх державних підприємств, у тому числі державного підприємства «Автодорсервіс», що підтверджено у додатку №1 до наказу Укравтодору від 05.03.02 №93.

Враховуючи надані відповіді, підприємство позивача за зустрічним позовом та його філія є структурними підрозділами ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», що входять до складу Державної служби автомобільних доріг України, а остання утворилась на основі ліквідованої Української державної корпорації по будівництву, ремонту та утриманню автомобільних доріг.

Державна служба автомобільних доріг України на запит представника відповідача за зустрічним позовом щодо правонаступництва підприємства позивача «Дорбудкомплекту»Міндорстрою УРСР надала відповідь від 30.10.2006р. №3/14-7-913/04 згідно якої, посилаючись на попередній свій лист від 19.10.2006р. №4/14-5-851/04 фактично відмовила у наданні додаткової інформації, що має істотне значення для правильного вирішення спору. ДП «Полтавський облавтодор»також таких доказів, як підставу задоволення її позовних вимог, не надало.

Відповідно до ст. 38 ГПК України, якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати їх від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору. Ухвалою суду від 14.11.2006р. з метою сприяння сторонам у наданні суду доказів, в отриманні яких в них виникають труднощі, витребувано від АОЗТ «ТБМ»копію договору від 01.03.2006р. між останнім та відповідачем, за яким, на думку позивача, можна встановити марку, номер тепловозу та його власника, який передався відповідачем на капітальний ремонт. Проте, вказаний договір сторонами в порядку ч.2 ст.33 ГПК України та АОЗТ «ТБМ»суду, не наданий, що вказує на його відсутність щодо спірного тепловозу.

Згідно відповіді від 01.12.2006р. №1/47-10/4741 Міністерство транспорту України повідомило, що це міністерство не являлося правонаступником  Міндорстрою УРСР та документи, які б підтверджувало передачу майна позивачеві, в тому числі тепловозу ТЕМ2У №8971, 1987 року. Ці обставини додатково підтверджуються наступними нормативними актами:

- Постановою Ради Міністрів УРСР від 30.12.1985р. №469 до компетенції Міністерства будівництва та експлуатації доріг належало вирішення питань щодо будівництва, ремонту і утримання автомобільних доріг республіки, а додатку №3 цієї Постанови видно про функціональне призначення Міндорбуду УРСР в частині будівництва та реконструкції автопавільйонів;

- Постановою Ради Міністрів України від 22.08.1990р. №210 «Про створення Українського державного концерну по будівництву, ремонту і утриманню автомобільних шляхів»(втратила чинність на підставі п.4 додатку 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2003р. №72) утворено Український державний концерн по будівництву, ремонту і утриманню автомобільних шляхів, тобто у період з 30.12.1985р. до 07.08.1991р. діяли три міністерства: Міністерство будівництва та експлуатації доріг, Міншляхбуд та Міністерство транспорту;

- Постановою Ради Міністрів УРСР від 07.08.1991р. №123 «Про створення Української державної корпорації автомобільного транспорту (втратила чинність на підставі п.9 додатку 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2003р. №72) утворено Українську державну корпорацію автомобільного транспорту (Укравтотранс), який належав до сфери управління Міністерством транспорту УРСР, що додатково підтверджується «Переліком підприємств, установ і організацій, заснованих на загальнодержавній власності, що передаються до сфери управління міністерств, інших підвідомчих Кабінету Міністрів України органів державної виконавчої влади»додатку №1, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.1993р. №72;

- Указом Президента України від 08.09.1994р. №510/94 «Про Українську державну корпорацію по будівництву, ремонту та утриманню автомобільних доріг»(втратив чинність на підставі Указу від 08.11.2001р. №1056/2001) утворено Українську державну корпорацію по будівництву, ремонту та утриманню автомобільних доріг (Укравтодор) Цей Указ вказує на створення нової установи та не містить в собі посилання на будь-який інший орган (установу чи підприємство), правонаступником якого така установа являється, а також ліквідацію Укравтотрансу;

- Постановою Кабінету Міністрів України від 05.01.1995р. №6 «Про затвердження Положення про Українську державну корпорацію по будівництву, ремонту та утриманню автомобільних доріг»(Укравтодор) (втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2001р. №1809), ця корпорація входила до системи Мінтрансу України. В цій Постанові не вказується про застосування правонаступництва корпорації Укравтодор після ліквідації корпорації Укравтотранс;

- Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.1994р. №717 (втратила чинність на підставі п.1 Переліку до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12. 2001р. №1809) встановлено, що «Укравтодор»- є правонаступником лише Міністерства транспорту з питань державного управління дорожнім господарством;

- Указом Президента України від 08.11.2001р. №1056/2001 «Про заходи щодо підвищення ефективності управління дорожнім господарством України»ліквідовано Українську державну корпорацію по будівництву, ремонту та утриманню автомобільних доріг (Укравтодор) та створено Державну службу автомобільних доріг. Цим  діючим Указом також не вирішено питання правонаступництва;

- Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001р. №1809 з якої вбачається про ліквідацію Української державної корпорації автомобільного транспорту та установлено, що державні підприємства, що входили до її складу  Державної служби автомобільних доріг.

- Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002р. №221 «Про утворення відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»Державою службою автомобільних доріг утворено Державну акціонерну компанію «Автомобільні дороги України».

Внаслідок системного аналізу вище перелічених нормативних актів судом не встановлено правонаступництва відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»та Державної служби автомобільних доріг ліквідованому Міндорстрою УРСР, в тому числі, «Дорбудкомплекту» на адресу якого, ЗАТ «Керуюча компанія «Брянський машинобудівний завод»відвантажено тепловоз ТЕМ2У №8971, 1987 року побудови.

Крім того, позивачем за зустрічним позовом не надано суду наступних доказів: акту прийому-передачі будь-якого тепловозу (передаточного балансу) за яким він його отримав у законне володіння та користування; акту прийому-передачі будь-якого тепловозу відповідачеві чи третій особі; докази його набуття у власність чи передачу йому в оперативне управління; фактичного користування ним такого тепловозу.

Таким чином, правові підстави для задоволення зустрічного позову також відсутні.

Суд керуючись принципом диспозитивності судових рішень та з погляду на права господарського суду, передбачені ст. 83 ГПК України позбавлений можливості виходити за межі заявлених позовних вимог, принаймні, без відповідного клопотання позивача, оформленого в порядку та строки визначені цим Кодексом. Суд відмовляючи сторонам у задоволенні їх позовів покладає на них витрати, пов'язані із розглядом справи.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 44, 49, 83-85 ГПК України,  ст. ст. 20, 134, 144, 147, 179-181, 283-286 ГК України,  ст. ст. 203, 207-208, 387, 390-391, 631ЦК України, ст. 48 Закону України «Про власність», суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ТОВ «Інтер-Ойл»про визнання договору дійсним, відмовити.  

2. У задоволенні зустрічного позову ДП «Полтавський облавтодор»ДАК «Автомобільні дороги»про зобов'язання повернути майно із незаконного володіння, відмовити.  

3. Судові витрати покласти на сторони.

Рішення суду може бути оскаржена сторонами протягом десяти днів з моменту її проголошення до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області.

СУДДЯ                                                                                                                               Н.Г. ГЕТЯ

Керуючись ст. ст. 1, 12, 44, 49, 83-85 ГПК України,  ст. ст. 20, 134, 144, 147, 179-181, 283-286 ГК України,  ст. ст. 203, 207-208, 387, 390-391, 631ЦК України, ст. 48 Закону України «Про власність», суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ТОВ «Інтер-Ойл»про визнання договору дійсним, відмовити.  

2. У задоволенні зустрічного позову ДП «Полтавський облавтодор»ДАК «Автомобільні дороги»про зобов'язання повернути майно із незаконного володіння, відмовити.  

3. Судові витрати покласти на сторони.

Рішення суду може бути оскаржена сторонами протягом десяти днів з моменту її проголошення до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області.